ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2026.07.12 07:20
* * *
Поки сонця-світу -
Доки ясний день, -
Жайвір шле з привітом
Радісних пісень.
Золотиться жито,
Соняхи в цвіту, -
Як же захистити
Цю красу святу?

Ірина Вовк
2026.07.12 06:37
"АНАСТАСІЯ. Срібний хрест Адмонта" (продовження1)
СПАЛАХ ДРУГИЙ. «СТУПАЙ, СЕСТРО, НА БІЛЕ ПОЛОТНО…» За вузьким вікном-бійницею монастиря Адмонта невситима різдвяна віхола на мить затихла, лишаючи по собі важку, липку тишу. У кутку келії сестра Беата беззвучно, мов тінь, підійшла до столу, щоб замінит

Роксолана Вірлан
2026.07.11 21:12
Сила ( Ahothaho - 33)
Це, донечко моя, випробування.
Це так тебе спитує світ падкий -
чи не розбудеш гніву, чи дурману,
чи блекоти не висієш таки

на плесах тих, де так було привітно -
а ближче глянеш - то гієнне дно.
Моя лелітко, ясочко, мудрине,

Вячеслав Руденко
2026.07.11 20:27
Де ви нащадки богів?
Де ви нащадки богів?-
Є ще між вами сміливці
В темряві давніх світів
Там, де блукає Тіфон?

Знати про тще наперед,
Чи пронестися таємно,
Кучері долі змастив,

Вадим Василенко
2026.07.11 19:32
***
Мокре зникає шосе
В матриці сірих зон.
Все, що було, не все.
Сон це чи полігон?
Віддаль між нами росте.
Тіні дрижать на склі.
Місто німе й пусте
Гасне в мазутній млі.

Віктор Кучерук
2026.07.11 18:21
* * *
Гуляє тиша опівнічним містом,
Вогні зірниць ясніші кришталю, -
Усе навколо невичерпним змістом
Наповнює поезію мою.
Вчуваюся, вглядаюся, радію
І подумки наспівую мотив
Тієї пісні, що зродив, як мрію,
Високого піднесення порив.

Борис Костиря
2026.07.11 13:27
* * *
Я не марную час у муках,
А плавлю в зливок золотий.
У неповторних ніжних звуках
Рушають рятівні плоти.
Переливаю час в новітній
Прозорий дорогий алмаз.
І візерунками на вікнах
Постане вірш у певний час.

хома дідим
2026.07.11 13:19
* 138 *
пригадував як падав дощ
в містечку де потворні лиця
чи невиразні все одно
нема на кого подивиться
книгарень там чи кінозалів
так само не знайти хоча
кіоск був при автовокзалі
із назвою союзпечать

Ірина Вовк
2026.07.11 09:22
«АНАСТАСІЯ: Срібний хрест Адмонта»
У холодних кам’яних стінах австрійського монастиря Адмонта догорають останні години життя Анастасії Ярославни – середульшої доньки Ярослава Мудрого та колишньої королеви Угорщини. За вікном лютує груднева ніч, ніч під Різдво 1074-го року Божого, а в напів

С М
2026.07.10 21:34
Пришпил (Jethro Tull)
Поїдем до кінотеатрів
Тебе лишу я у Вімпі-барі
Ти кажеш, це усе угарно
О, тільки не мочи

Зі сценою в Кузена Джекі
Пляшки хай позбира оце і
Окуляри розігне

Володимир Мацуцький
2026.07.10 19:57
Пливе Земля - всього живого човник
Пливе Земля –
всього живого човник,
і важко їй
у нелюдстві людей
не шкірою –
душею чорних
індус то,
християнин,

Артур Курдіновський
2026.07.10 15:48
Розкололося літо (рондель)
Розкололося літо на дві половини,
Поміж ними застигла непрохана мряка.
Ігноруємо часто приховані знаки
І у затишок свій гучно кличемо зміни.

Перша - ніжно-зелена, яскрава, невинна,
Друга - тьмяно-зневірена, кольору хакі.
Розкололося літо на дві по

Борис Костиря
2026.07.10 13:21
* * *
У снігах безконечних потоне
Те, що ми заховали в собі.
Так серцевий надірваний тонус
Допоможе комусь в боротьбі.

У снігах ми ховаємо звуки,
Ті, що небом даровані нам,
І важкі та нескорені муки,

хома дідим
2026.07.10 12:37
* 137 *
незнамо де на шальках
і серце і душа
немає ані шпарки
у проливних дощах
а в медіаетері
гармидер і сумбур
чи віддчиняти двері
чи вірити в судьбу

Віктор Кучерук
2026.07.10 07:03
* * *
На відміну від борщу,
В щах лиш губи полощу,
Бо лякаюсь кислу страву
В шлунок ложкою відправить.
Ця кислюща рідина
Впасти змушує слона
І помалу, щохвилини
Робить злішою людину...

Федір Паламар
2026.07.09 22:48
3. Добрий пастир
Во ім’я Вищого Життя, слава горньому Світлу! Я – пастир, що любить свою отару. Пасу я овець і ягнят, на своїх плечах ношу їх. Огороджені володіння мої, і вівці не відходять від посовища за огорожею. Не веду їх до берега моря, щоби вони не побачили виру
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04

Інна Момотюк
2026.07.04

Володимир Кириленко
2026.06.20

Боговик Владислав Боговик Владислав
2026.06.18

Іван Веселий
2026.06.15

Надія Ляшук
2026.06.14

ВАСИЛЬ КУЗІВ
2026.06.11






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Олена Кіс / Вірші

 Над морем
Образ твору Вітрило синє мліє уві млі,
Дрімає золотом мрійливо місяць,
Тихенько хлипає блакиттю хвиля,
Чаклує вечір морем у мені.

Гукають чайки зойком над бездонням,
Мережить стежка, по якій пройти
ЗмалЕчку хочу, байдуже плинним дням
Чи у безсмертя заведе, чи в нікудИ.

Спливає вітром Віз крізь мокрі коси.
Чуваю часу велич мовчки.




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2011-02-05 22:34:57
Переглядів сторінки твору 5410
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.700 / 5.5  (4.797 / 5.48)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.614 / 5.45)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.716
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Візуальна поезія
Автор востаннє на сайті 2025.10.24 21:01
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксанка Крьока (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-05 22:44:20 ]
над морем чути навіть велич часу...

гарно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Кіс (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-06 11:06:43 ]
Дякую Оксаночко. Море для мене - знаки вічності.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-02-05 22:48:44 ]
Смелость - это хорошо.
Поэтическая образность - это то, что надо.
В Вашем стихотворении я нашел (если, конечно, не ошибся) признаки особой поэтической белизны.
И элементы вышеупомянутого.
Словосочетание "байдуже плинним дням" меня немного насторожило.
Во-первых, вариативное ударение. Я вынужденно подбирал выбранное Вами. А я не телепат.
Да и "плинним дням" - вещь известная.
Но в целом, как читатель прочтением услажден.

Удач-дач-дач.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Кіс (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-06 11:21:52 ]
Вітаю Вас тут, Олексію. Дякую за увагу і радію, що
загалом Вам сподобалося.
Не зовсім розумію оті ознаки білизни, поясніть, будь-ласка детальніше. Хотілося б знати, що Ви під цим вбачаєте.
В укр. мові досить багато слів з подвійним наголосом і я чомусь їх полюбляю (можливо за варіативність значення), а плинність - може й штамп, та мені воно лягло. Процес удосконалення безконечний, я ще недалеко на цьому шляху.
І вам успіхів.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-02-06 14:46:22 ]
Я хотел сказать то, что в Вашем стихотворении я узрел "белый стих".
Чем он характеризуется, Вам наверняка хорошо известно. как минимум, строго отточенной ритмикой, ибо рифм в нем нет. А вариации ее ухудшают. Но это так думаю я как читатель.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юля Смаль (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-05 22:57:55 ]
файно, трохи Лермонтова навіяло.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Кіс (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-06 11:25:15 ]
Ви дуже чутлива, Юлечко. Вірш написаний давно, зараз тільки відредагований, а в юності я дуже захоплювалася Лєрмонтовим. Дякую Вам.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Костянтин Мордатенко (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-06 11:42:34 ]
НМСД: у ві млі не можна розгледіти колір вітрила, тим більше, якщо воно синє: в темряві усе синє, червоне - чорніє...
Перша строфа надзвичайно вдало оцими літерами "м-м-м-м" хвилясто розгойдує простір - передається морський настрій, відчуттязнаходження на березі читача!
"змалечку" - потрібно було поставити невірний наголос на другий склад чи замінити напр. "з дитинства"...
спірна фраза "завести у безсмертя": НМСД безсмертя можна придбати, здобути, отримати, при завести можна до чогось "недоброго, негативного"... (це я так відчуваю)...
в слові "нікуди" - не може наголос падати на останній склад...
З повагою, Костя.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Кіс (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-06 14:53:48 ]
Дякую Вам за відвідини і коментар.
Вітрило власне тому й синє, що в імлі, а так біле, гадала це зрозуміло.
За наголоси дякую.
Є такий вираз "ця дорога веде в нікудИ", наголос тут діалектичний.Заведе в безсмертя - тут легка іронія пов"зана саме з цим виразом (може тут і є
негативний відтінок). Побігти і байдуже ... як та, що побігла (за О.Гріном)
Ще раз дякую за увагу. З повагою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-06 11:56:42 ]
"Чаклує вечір морем у мені.", "Спливає вітром Віз крізь мокрі коси." - гарно промальовано...
У коментарях Алексія ІІІ і Костянтина є рація, на мою думку...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Кіс (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-06 15:45:34 ]
Дякую Вам за увагу.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Григоренко (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-06 17:00:47 ]
Ваш вірш ,,переніс" мене
у далеке-близьке, минуле.
Воно, - миті краси та
Могутність моря величі.
Дякую Вам - Щірою Радістью!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Кіс (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-08 21:10:57 ]
Мені приємно, що Вам пригадалося щось хороше. І Вам щиро дякую.