ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2026.07.22 07:17
І загадковий шерех сукні,
І дзенькіт келихів обох, -
І ти, донині недоступна,
Ведеш зі мною діалог.
Кипіння радості своєї
Не можу стримати в собі,
Коли манливі, як у феї,
Напроти очі голубі.

Іван Потьомкін
2026.07.21 19:22
Чотирнадцять боїв вигравав гетьман, бо покладався не тільки на свою вдачу, а й на силу та одвагу козаків-запорожців. А цього разу довелося діяти в супрязі з господарем Молдавії Івоном, котрий запросив допомогти проти ненаситних турків. Все складалося так

Роксолана Вірлан
2026.07.21 18:35
Нічого немає - усе лише функції й коди -
усе лиш тотальне обчислення сотень доріг.
Тому, просто грай, бо воно, взагалі, не зашкодить:
нудьгуй чи твори, чи сурми у золочений ріг.

Усе все одно, бо і є все одним без обмежень -
а тільки тоненька мемб

Артур Сіренко
2026.07.21 17:51
Місто, в якому цвіте енотера,
Нагадує лаковану віолончель:
Граки-музики і коти диригенти
(Добре, хоч не хвостаті директори
Урбаністичної директорії вулиць)
Готують музичну виставу – елегію
Мені – глядачу, читачу й слухачу.
А я то думав, що все ба

Борис Костиря
2026.07.21 12:45
Стійкий мороз, стійка ворожа тундра
Бере у свій нав'язливий полон,
Мов споконвічна і небесна туга,
Яка не має лику і погон.
Вона повзе, як велетенські тури,
Не знаючи надійних перепон.

Я у морозі загубив надію,

хома дідим
2026.07.21 11:53
перебираючи зневіри
куди податися куди
немов на кінчику рапіри
товчеться рій думок пустих
чиїсь оселі невеселі
ще вітер через них свистить
порожні вранішні мотелі
бензоколонки блокпости

Віктор Кучерук
2026.07.21 10:06
Принишкли в темряві дороги,
В пітьмі сховалися стежки, -
Лиш пнеться з мороку нічного
Чийсь пес надміру говіркий.
Ляскучий гавкіт серед ночі,
Немов з ясного неба грім, -
Цікаво, що сказати хоче
Собака гавкотом своїм?

Вячеслав Руденко
2026.07.21 10:00
Хрущі у квітні завжди привітні,
І їхні піддані доречні -
Передавайте ж цей блиск на міді
В сади безпечні.

Час, наче річка-тече в нікуди -
Води ні краплі, ні краплі сенсу ,
На кого ж погляд Дажбог спрямує

Тетяна Левицька
2026.07.21 07:15
Чим ближче, тим важче, чим далі, тим гірше —
Уже не рятують від сутінок вірші.
Та спогади світлі, герань на терасі,
Гіркий шоколад у крихкому фаянсі.
Альтанка затишна, любисток під плотом
І ті небеса, що плекають двохсотих.
Не радує літо і тиша у

Ірина Вовк
2026.07.21 07:01
Розділ ІІ: Битва біля мису Акцій. Вежа «Тімоніон» Друге вересня тридцять першого року до нашої ери видалося гарячим і штильовим. Море біля мису Акцій виглядало як застигле скло, на якому у загрозливому мовчанні завмерли дві величезні армади. Клеопат

Ірина Вовк
2026.07.21 06:58
ЧАСТИНА ТРЕТЯ: ГАЙ ОКТАВІАН. Химерне плетиво павутини «Зачиняються ворота підземелля, і темрява ковтає світло дня. Ті, що кричали про свою силу, стають тінню на стіні. Тільки Ніл тече вічно, не знаючи імен нових господарів». (З написів на піра

Володимир Бойко
2026.07.21 02:58
На відомий завод у Немирові
Флібустьєри заїхали фірою,
Розвели на бухло
За фальшиве бабло –
Тільки й бачили їх у Немирові..

Подались поступати до Вінниці
Провінційні дівулі-відмінниці.

Паб Лімерик
2026.07.20 22:45
Розглядались державні вакансії
Під мостами клошарами Франції.
А не в офісах десь.
Ви чого боїтесь
І без розглядів брати вакансії?

Непогане життя у Валенсії –
У народу є пільги та пенсії.

С М
2026.07.20 22:22
тебе люблю найкращу
ліпшу зо всіх інакшу
тебе люблю найкращу
ліпшу зо всіх інакшу

зустріч наша у тім літі
індіанським літі

Борис Костиря
2026.07.20 15:43
Брати приїхали на рідну батьківщину,
У вигасле село, якого вже нема.
Багато хто забув їх, ніби днину
Минулого життя, що прожите дарма.

Десь юність відшуміла первозданна
На тихих вулицях, у цих місцях.
Лиш тиша пронесеться, ніби панна,

Артур Курдіновський
2026.07.20 13:43
Шопена вальс... Шопена вальс (с)
Зарано став скорботним маршем.
Хоча й не був я сином Вашим, -
Мою дорогу на Парнас,
Таку правдиву, без прикрас,
Благословили Ви сонетом...
Від Вас приймаю естафету!
Холодний квітень... В серце - ніж.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04

Інна Момотюк
2026.07.04

Володимир Кириленко
2026.06.20






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Алексий Потапов (1977 - 2013) / Вірші

 * * * (подражание форме)

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-02-11 09:20:36
Переглядів сторінки твору 7518
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 6.223 / 5.5  (6.185 / 5.5)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (0 / 0)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 1.000
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Портрети
Автор востаннє на сайті 2025.08.16 21:56
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-02-11 09:41:15 ]
Хочеться сказати словами героя А.Миронова з "Діамантової руки": "Нет, уж лучше ви к нам". Це жарт, звісно. Вірш мені дуже сподобався. Справді, рідний край - завжди найдорожчий серцю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-02-11 09:53:44 ]
Полезна и заработная плата, и "северные" надбавки. А то, что литературному герою кто-нибудь когда-нибудь хотя бы намекнет (даже не обвинит) на его прошлое, тот всегда возразит, мол, он служил Родине, возможно, не осознавая того, что служил Системе.

Спасибон, о Любовь.
Первый комментарий - это как первый посетитель книжной лавки. Продавцу будущие удачи приносит женщина, продавщице - мужчина. Примерно так же, как и проводникам вагонов. Иной раз мне приходилось заходить по очереди сразу в несколько.
Просили...
Удач-дач-дач.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-11 10:06:04 ]
Колыма ты моя, Колыма,
Полноводное диво России.
Не однажды сходили с ума
Те, кто визу сюда не просили...:-(((

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-02-11 10:10:25 ]
Вы прямо как как Михаил Гулько. Это его рифма.
Я же пробовал от нее отмежеваться. И по-моему, она все-таки пролезла.

Спасибон.
Ваши экспромты поразительны.
Удач-дач-дач.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-02-11 10:38:37 ]
Гарна пісня, Алексію!

Я був колись зі студзагоном зі Львова 3 місяці у Магадані - "столице Колымы и Чукотки". Цікава там природа - сопки і карликові берези. Місце, де ми працювали (по 14 годин в день без вихідних), називалось "поселок Солнечный", але майже все літо йшли дощі.) А коли ми на День Будівельника (єдиний вихідний за все літо) вийшли у місто, так нас там що кілька кроків зупиняли місцеві і просили передати привіти у Львів.) Незабутнє враження справило Охотське море - якесь свинцеве, суворе. Повна протилежність Чорному морю.)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-02-11 11:14:44 ]
А любопытно было бы узнать - был ли смысл в этих практически трансконтинентальных переездах?
Неужели в Украине не было своих проблем даже учитывая то, что Вы ездили во времена развитого социализма, а экскурсии расширяют географический кругозор?
Спасибон.
Удач-дач-дач.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2011-02-11 10:43:07 ]
Бачу, Колима - то якийсь новий тренд на ПМ :)

Я теж колись писала про Колиму, в шкільні роки, захопившись творчістю та життєвими долями деяких укр.поетів.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-02-11 11:08:01 ]
Скорее всего, параллели. Конечно, можно вообразить, что я каким-то образом пытаюсь примазаться к есенинской славе, но я уже давно хотел написать что-то созвучное "Шаганэ". А это посмотрел на то, что делается (в т.ч. и в Иране - да и там шевеления) в окружающем нас мире - и написал.
"Винтики" и прочие приводные ремни Системы как работали на ее, так доныне и работают.

Удач-дач-дач и интересных творческих инсталляций.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-02-11 11:39:37 ]
Так, ми теж дивувались - невже вигідно з іншого кінця країни, яка займала 1/6 суші планети, літаком везти студентів, аби вони попрацювали 3 місяці у Магадані? Напевно, було вигідно. Так, як вигідно було будувати бавовно-прядильні фабрики на Західній Україні і везти туди бавовну з Середньої Азії. Зараз ці фабрики на Україні стоять закриті. Напевно, стало невигідно.))) Ось така от політекономія.)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-02-11 11:46:55 ]
В Средней Азии солнце особое и дней в его сиянии больше. Но лен-то в средней полосе России выращивали. А плотность населения на Севере весьма ничтожна.
Посему и были трудовые десанты.
Об этом мне поведал один якутский бродяга.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-11 13:17:35 ]
Хорош, Алєксій!
Якби справді весь караул читав про Шираз, а заодно і твою "Колиму", так може легше ЗК парі-тройці стало хоч на мить?
Втеча з Колими? На Аляску хіба. Чи хоч хто з Колими повернувся назад? І з караулу в тому числі.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-02-11 14:04:13 ]
Неужели и "вертухаям" досталось?
Вроде бы нет. Жили себе, ходя на службу.
Дома - примерные мужья, на службе - как на службе.
Оказывали мелкие услуги, пронося "малявы" и "ширку", а в нынешние времена - по несколько десятков телефонов (или пакетов) мобильной связи. Даже "девочек по вызову". Нет, не пронося, а пропуская.
А с Колымы Георгий Жженов вернулся. У него роль комсомольца недоигранной оставалась весь тот период, пока он сидел. Затем пошли другие.
Мне нравился этот человек.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-02-11 14:16:10 ]
Ой, далеко ж ти, Колима, від Ширазу -
Не впізнав я свою Шагане відразу :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-11 15:09:07 ]
Це я про "піонерів" ГУЛАГУ. Перших кажуть в шинельках відправили, то вони разом із ЗК вимерзли в першу зиму до ноги.
А я про тих хто втік з Колими. Корольов також повернувся дивом.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-02-11 15:25:55 ]
Я, кстати, где-то на сайте стихотворение на эту тему видел. Наверное, о нем.
По-моему, вот адрес: http://maysterni.com/publication.php?id=57896
И как раз в 1938-ом году С.П.Королев, как сообщает интернет, находился на Колыме. Затем был переведен в ЦКБ-29 - и пошло-поехало. Была и Казань. Широка Россия - и есть, где работать по профилю избранной тобой специальности.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2011-02-11 19:09:02 ]
Ну,Алексий, такими строками можно соблазнить и на Колыму махнуть, дабы воочию убедиться в правоте сказанного. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-02-11 19:23:17 ]
Интересуюясь содержимым Ваших свежих комментариев, я уже приготовился к тому, чтобы начать бояться чего-то, что исходит из мудрости, являемой в них.
Свои стихотворения я начал расценивать как что-то легкое, несущественное и едва ли не тренировочные. Знаете - нечто такое типа приседаний на полу для воздушного гимнаста, а свои взгляды на поэтические произведения настолько примитивными, что просто страх господний.
В таком состоянии и пребывал. Сейчас немного попускает. Есть причины, в т.ч. и внешние. Но самая главная, конечно же, заключается в Вашем комментарии. Этом.

Спасибон.
Удач-дач-дач.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2011-02-11 23:12:05 ]
Знаете, Алексий, у Вас и Гарри Сидорова есть некий общий недостаток: и Вы,и он недооцениваете меру отмерянного вам дара, а поэтому часто возникает впечатление, что в половину силы душа работала...
Кстати, если бы Вы знали меня лично, то никогда бы не произнесли первую фразу...:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-02-11 23:42:06 ]
Мне не нравилось, как Михаил Боярский играл Д'Артаньяна. Уж сильно как-то возбужденно. Эти горящие глаза, порывистость... Одним словом, театр. Или не театр, а и на самом деле. Но на камеру...
Мне не хотелось бы так писать стихи, как он играл эту роль. Хотя, наверное, нужно рвать на себе рубаху, захватывая пальцами и шерстяной покров на груди, но что-то мне не очень этого хочется.
Но я не жаворонок, чтобы держаться между т.с., небом и землей. Между "хочется" и "не хочется". Возможно, со временем брякнусь. Если уже не брякнулся.
Допускаю, что с такой установкой (на "жаворонка") в серьезной поэзии мне делать нечего.
У других людей бывают ситуации прямо противоположного свойства. А бывают ситуации и третьи.
"Рядом с девушкой нежной был он тих и несмел, ей любви своей нежной объяснить не сумел. И она не успела даже слова сказать, за рабочее дело он ушел воевать".
И все типажи имеют место быть.
Гарри... Что Гарри? Пишет слезливые стихи о пропавшем озимом клине. Видел я этот плач Ярославны. Было время, плакалось и мне. Сейчас не хочу.

Спасибон.
Удач-дач-дач.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2011-02-12 13:15:15 ]
Ну, Алексий, " рвать на себе рубаху, захватывая пальцами и шерстяной покров на груди" - чаще всего позёрство и показуха, потому как личности с действительно высоким уровнем экспрессии большая редкость.:) Работа души как бы между слов, а Вы в своих комментарих душе позволяете говорить больше, чем в стихах. А вот в этом стихотворении ведь не Колыма увлекает, а душа Ваша. :)