ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Микола Дудар
2026.03.03 12:32
Забути все, не значить все!
Лишились: Пам’ять, Душа, Тіло
Одне питанняко просте:
А що, у прощі не скрипіло?
Хіба, що в Пам’ять хтось заліз…
Хіба, що в снах Душа блукала…
Хіба, що Тіло між коліс…
Хіба, що того було мало.

Борис Костиря
2026.03.03 10:32
На блошиних ринках пустоти
Вловиш ти ніщо, німу безглуздість.
У палкій гонитві до мети
Здійсниться спектакль хиткого тлуму.

На блошиних ринках віднайдеш
Відчай, небуття, відсутність сенсу,
Книги із безоднею без меж

Віктор Кучерук
2026.03.03 07:01
Великий Віз
Вночі привіз
Яскраве світло, -
Світінь вогні,
Неначе в сні,
Блищали й квітли.
Зникала ніч
Побіля віч

Микола Дудар
2026.03.02 20:05
І бабця на лавці…
І вікна в цеглині…
Зустрінуться вранці
В своїй порожнині…

А подруги вийдуть
І всядуться поруч,
Торкаєшся, з виду

С М
2026.03.02 18:06
Дозвольте мені представитися
Маю смак володію грішми
І я прожив довге-довге життя
Викрадаючи душі грішників
Був я там де Ісус Христос
Обертався до сумніву й болю
Зробив усе щоби Пилатус
Вимив руки звершивши долю

Іван Потьомкін
2026.03.02 14:30
Що ти таке вчинила там, царице,
Що лютістю Ахашвероша скинута з трону?
Такою, що переважила і змови недругів,
І зненависть підкорених держав...
Ти, найвродливіша з усіх жінок!

***
По третім році, як засів на троні в Сузах,

Борис Костиря
2026.03.02 10:26
Так не хочеться спати лягати.
Ти з важливого щось не здійснив.
Ти прорвеш огорожі та ґрати,
Проповзеш крізь поля з усіх сил.

Щось назавжди потоне в намулі
І осяде на дно небуття.
Так воскресне в майбутнім минуле,

Віктор Кучерук
2026.03.02 05:59
Коли лоза цвіла на схилах
І не минали гожі дні,
Мені шалено пощастило -
Тебе зустріти навесні.
І стерти відстань поміж нами,
І розбудити почуття, -
І говорити тільки прямо
Про рух вперед без вороття.

Микола Дудар
2026.03.01 23:47
Повернемось до дрібниць,
До її глибин - дрібничок…
Відсторонимо лисиць
І братів, і їх сестричок…
А ще кума і куму.
Хресних діток позашлюбних,
І ага… і те — угу,
Що відклеїлось з розумних.

Артур Курдіновський
2026.03.01 23:35
Горить камін. Давно замовкли грози.
Новий ноктюрн виконує рояль.
О, зимо! Всі мої гарячі сльози
Чи зможуть розтопити твій кришталь?

Безмежний білий колір в синій тиші.
Підходжу вранці знову до вікна.
Тут візерунками поему пише

Ігор Терен
2026.03.01 22:54
А ми повиростали на гірчиці,
пили цикуту, їли полини,
тому і злиться
те, що нас боїться
не між людей, а поміж очмани.

***
А словники міняти не на часі,

Микола Дудар
2026.03.01 20:58
зайшов на сторінку Сонце-Місяця... перечитав кілька разів. Підтримую. Незабаром і я залишу ПМ. Давно предавно тут було затишнно і цікаво. Нині тут гниє і попахує...

Володимир Невесенко
2026.03.01 18:01
Колише ранок траву шовкову,
в долині блякло мигтить ромен
і гонить вітер імлу ранкову,
і сходить сонце уже ген-ген.

Палає обрій вогнем мосяжним*,
стікає сяйва густе вино.
Здається небо таким досяжним,

Євген Федчук
2026.03.01 16:06
У корчмі, що біля Січі нині велелюдно,
Зібралося за столами козаків багато,
Усі вдягнуті розкішно, адже нині свято.
Корчмареві за шинквасом сьогодні не нудно.
То тут, то там: «Іще налий!» - кожен раз лунає,
Наймити ледве встигають розносити кухлі.
Л

Володимир Бойко
2026.03.01 15:33
«Русскіє» - нація-фальсифікація. Культ вождя – споконвічна і невід’ємна частина московської культури. Категорія ворогів набагато стабільніша, ніж категорія друзів. Велика політика починається там, де закінчується правда. Кожна персональна мая

Володимир Мацуцький
2026.03.01 13:26
Вже до нас летять лелекі,
а у нас – війна і в вЕсну
долі нам несе не легкі
від убивців і інвесторів.
Ті інвестори, як рани:
знову ділять Україну,
і в долЯх орди-орави
кожен прагне половину.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ноктюрн Ноктюрн
2026.02.26

Богдан Райковський Райко
2026.02.25

Мілана Попова
2026.02.24

Стейсі Стейсі
2026.02.14

хома дідим
2026.02.11

Дарій Стрілецький
2026.02.05

Акко Акко
2026.02.03






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Алексий Потапов (1977 - 2013) / Вірші

 * * * (подражание форме)

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-02-11 09:20:36
Переглядів сторінки твору 7112
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 6.223 / 5.5  (6.185 / 5.5)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (0 / 0)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 1.000
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Портрети
Автор востаннє на сайті 2025.08.16 21:56
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-02-11 09:41:15 ]
Хочеться сказати словами героя А.Миронова з "Діамантової руки": "Нет, уж лучше ви к нам". Це жарт, звісно. Вірш мені дуже сподобався. Справді, рідний край - завжди найдорожчий серцю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-02-11 09:53:44 ]
Полезна и заработная плата, и "северные" надбавки. А то, что литературному герою кто-нибудь когда-нибудь хотя бы намекнет (даже не обвинит) на его прошлое, тот всегда возразит, мол, он служил Родине, возможно, не осознавая того, что служил Системе.

Спасибон, о Любовь.
Первый комментарий - это как первый посетитель книжной лавки. Продавцу будущие удачи приносит женщина, продавщице - мужчина. Примерно так же, как и проводникам вагонов. Иной раз мне приходилось заходить по очереди сразу в несколько.
Просили...
Удач-дач-дач.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-11 10:06:04 ]
Колыма ты моя, Колыма,
Полноводное диво России.
Не однажды сходили с ума
Те, кто визу сюда не просили...:-(((

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-02-11 10:10:25 ]
Вы прямо как как Михаил Гулько. Это его рифма.
Я же пробовал от нее отмежеваться. И по-моему, она все-таки пролезла.

Спасибон.
Ваши экспромты поразительны.
Удач-дач-дач.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-02-11 10:38:37 ]
Гарна пісня, Алексію!

Я був колись зі студзагоном зі Львова 3 місяці у Магадані - "столице Колымы и Чукотки". Цікава там природа - сопки і карликові берези. Місце, де ми працювали (по 14 годин в день без вихідних), називалось "поселок Солнечный", але майже все літо йшли дощі.) А коли ми на День Будівельника (єдиний вихідний за все літо) вийшли у місто, так нас там що кілька кроків зупиняли місцеві і просили передати привіти у Львів.) Незабутнє враження справило Охотське море - якесь свинцеве, суворе. Повна протилежність Чорному морю.)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-02-11 11:14:44 ]
А любопытно было бы узнать - был ли смысл в этих практически трансконтинентальных переездах?
Неужели в Украине не было своих проблем даже учитывая то, что Вы ездили во времена развитого социализма, а экскурсии расширяют географический кругозор?
Спасибон.
Удач-дач-дач.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2011-02-11 10:43:07 ]
Бачу, Колима - то якийсь новий тренд на ПМ :)

Я теж колись писала про Колиму, в шкільні роки, захопившись творчістю та життєвими долями деяких укр.поетів.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-02-11 11:08:01 ]
Скорее всего, параллели. Конечно, можно вообразить, что я каким-то образом пытаюсь примазаться к есенинской славе, но я уже давно хотел написать что-то созвучное "Шаганэ". А это посмотрел на то, что делается (в т.ч. и в Иране - да и там шевеления) в окружающем нас мире - и написал.
"Винтики" и прочие приводные ремни Системы как работали на ее, так доныне и работают.

Удач-дач-дач и интересных творческих инсталляций.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-02-11 11:39:37 ]
Так, ми теж дивувались - невже вигідно з іншого кінця країни, яка займала 1/6 суші планети, літаком везти студентів, аби вони попрацювали 3 місяці у Магадані? Напевно, було вигідно. Так, як вигідно було будувати бавовно-прядильні фабрики на Західній Україні і везти туди бавовну з Середньої Азії. Зараз ці фабрики на Україні стоять закриті. Напевно, стало невигідно.))) Ось така от політекономія.)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-02-11 11:46:55 ]
В Средней Азии солнце особое и дней в его сиянии больше. Но лен-то в средней полосе России выращивали. А плотность населения на Севере весьма ничтожна.
Посему и были трудовые десанты.
Об этом мне поведал один якутский бродяга.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-11 13:17:35 ]
Хорош, Алєксій!
Якби справді весь караул читав про Шираз, а заодно і твою "Колиму", так може легше ЗК парі-тройці стало хоч на мить?
Втеча з Колими? На Аляску хіба. Чи хоч хто з Колими повернувся назад? І з караулу в тому числі.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-02-11 14:04:13 ]
Неужели и "вертухаям" досталось?
Вроде бы нет. Жили себе, ходя на службу.
Дома - примерные мужья, на службе - как на службе.
Оказывали мелкие услуги, пронося "малявы" и "ширку", а в нынешние времена - по несколько десятков телефонов (или пакетов) мобильной связи. Даже "девочек по вызову". Нет, не пронося, а пропуская.
А с Колымы Георгий Жженов вернулся. У него роль комсомольца недоигранной оставалась весь тот период, пока он сидел. Затем пошли другие.
Мне нравился этот человек.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-02-11 14:16:10 ]
Ой, далеко ж ти, Колима, від Ширазу -
Не впізнав я свою Шагане відразу :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-11 15:09:07 ]
Це я про "піонерів" ГУЛАГУ. Перших кажуть в шинельках відправили, то вони разом із ЗК вимерзли в першу зиму до ноги.
А я про тих хто втік з Колими. Корольов також повернувся дивом.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-02-11 15:25:55 ]
Я, кстати, где-то на сайте стихотворение на эту тему видел. Наверное, о нем.
По-моему, вот адрес: http://maysterni.com/publication.php?id=57896
И как раз в 1938-ом году С.П.Королев, как сообщает интернет, находился на Колыме. Затем был переведен в ЦКБ-29 - и пошло-поехало. Была и Казань. Широка Россия - и есть, где работать по профилю избранной тобой специальности.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2011-02-11 19:09:02 ]
Ну,Алексий, такими строками можно соблазнить и на Колыму махнуть, дабы воочию убедиться в правоте сказанного. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-02-11 19:23:17 ]
Интересуюясь содержимым Ваших свежих комментариев, я уже приготовился к тому, чтобы начать бояться чего-то, что исходит из мудрости, являемой в них.
Свои стихотворения я начал расценивать как что-то легкое, несущественное и едва ли не тренировочные. Знаете - нечто такое типа приседаний на полу для воздушного гимнаста, а свои взгляды на поэтические произведения настолько примитивными, что просто страх господний.
В таком состоянии и пребывал. Сейчас немного попускает. Есть причины, в т.ч. и внешние. Но самая главная, конечно же, заключается в Вашем комментарии. Этом.

Спасибон.
Удач-дач-дач.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2011-02-11 23:12:05 ]
Знаете, Алексий, у Вас и Гарри Сидорова есть некий общий недостаток: и Вы,и он недооцениваете меру отмерянного вам дара, а поэтому часто возникает впечатление, что в половину силы душа работала...
Кстати, если бы Вы знали меня лично, то никогда бы не произнесли первую фразу...:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-02-11 23:42:06 ]
Мне не нравилось, как Михаил Боярский играл Д'Артаньяна. Уж сильно как-то возбужденно. Эти горящие глаза, порывистость... Одним словом, театр. Или не театр, а и на самом деле. Но на камеру...
Мне не хотелось бы так писать стихи, как он играл эту роль. Хотя, наверное, нужно рвать на себе рубаху, захватывая пальцами и шерстяной покров на груди, но что-то мне не очень этого хочется.
Но я не жаворонок, чтобы держаться между т.с., небом и землей. Между "хочется" и "не хочется". Возможно, со временем брякнусь. Если уже не брякнулся.
Допускаю, что с такой установкой (на "жаворонка") в серьезной поэзии мне делать нечего.
У других людей бывают ситуации прямо противоположного свойства. А бывают ситуации и третьи.
"Рядом с девушкой нежной был он тих и несмел, ей любви своей нежной объяснить не сумел. И она не успела даже слова сказать, за рабочее дело он ушел воевать".
И все типажи имеют место быть.
Гарри... Что Гарри? Пишет слезливые стихи о пропавшем озимом клине. Видел я этот плач Ярославны. Было время, плакалось и мне. Сейчас не хочу.

Спасибон.
Удач-дач-дач.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2011-02-12 13:15:15 ]
Ну, Алексий, " рвать на себе рубаху, захватывая пальцами и шерстяной покров на груди" - чаще всего позёрство и показуха, потому как личности с действительно высоким уровнем экспрессии большая редкость.:) Работа души как бы между слов, а Вы в своих комментарих душе позволяете говорить больше, чем в стихах. А вот в этом стихотворении ведь не Колыма увлекает, а душа Ваша. :)