ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Курдіновський
2024.05.21 04:06
Неначе блискавка у квітні,
Розколе тишу тріолет.
Нове замінить на новітнє,
Неначе блискавка у квітні.

Коли бажання заповітні
Прикрасить римами поет,
Неначе блискавка у квітні,

Ілахім Поет
2024.05.21 00:02
Ні, «любов» - заслабке те слівце, як на мене.
Я тобою живу, а не просто люблю.
Чоловік – то чисельник, а жінка – знаменник
Апріорі ніколи не рівний нулю.

Та обов’язок цей - хоч чогось бути вартим -
Із тобою приємність, але не тягар.
Жили рвуть,

Володимир Каразуб
2024.05.20 20:34
Прозорий метелик засинає на осонні її плеча
І годинник стрекоче мов бабка між стрілками очерету,
І вітер в кімнату завіявшись не втече,
Торкнеться стегна, мов підкреслить свою безпредметність.
Наче все, що було тільки слів невагомість пливка,
Наче д

Володимир Каразуб
2024.05.20 20:34
Прозорий метелик засинає на осонні її плеча
І годинник стрекоче мов бабка між стрілками очерету,
І вітер в кімнату завіявшись не втече,
Торкнеться стегна, мов підкреслить свою безпредметність.
Наче все, що було тільки слів невагомість пливка,
Наче д

Іван Потьомкін
2024.05.20 19:15
Підбитий у відльоті птах.
Як птах тужавіє в надії.
Розгін...Стрибок...
Ще... Ще... І ще...
...Дивак в літах, хіба ж не ти отак
І пінишся, і рвешся у чуттєвій вирві?
Розгін... Стрибок...
Ще... Ще... І ще...

Микола Соболь
2024.05.20 13:30
Вплетись у пам'ять чорною стрічкою.
Чи на землі нам щастя ще буде?
Січень ув очі жбурляє січкою,
але не милішим був і грудень.
Ми повизбируєм снігу перлини,
платтячко буде доні на свято,
час відрахує останні години,
їх лишається геть небагато.

Олександр Сушко
2024.05.20 12:53
В моєму лобі кублиться печаль,
Обарвлена у перегар поезій.
Сатира в гузно заганя меча,
Аж крапле кров із геть тупого леза.

А я ж чекав не вави, а "Ура!",
Щоб оплески мого вмивали писка!
Але Сушко - упир-сисун, мара,

Олена Балера
2024.05.20 12:46
Святині зруйновані житимуть в наших серцях,
Неторкано-чистими лишаться розум і віра.
Лиш праведний гнів не засліплює око борця,
Лиш ненависть щира несхибно приборкує звіра.

Настала хвилина, коли не вбачається гріх
У тім, щоб у Бога просити для воро

Галина Кучеренко
2024.05.20 11:46
Над соколом небо безкрає,
Під крилами - море Чорне,
Міць люту і непокорну
У погляді й ніч не сховає:

- Мій волею сповнений простір -
Безмежністю створений храм.
Свободою споєний вдосталь,

Юрій Гундарєв
2024.05.20 10:29
Лицедій

Всі свої шістнадцять збІрок
написав російською наче,
а після того зробив свій вирок:
мова ця - свинособача.

Автор: Юрко Дар

Козак Дума
2024.05.20 09:48
Запроданець – то не пусті слова,
приємно часом підлість учинити!
Так обертом колує голова,
що лише б не злетіти із орбіти…

Перевертень… Які страшні слова!
Яка тонка метафора і образ…
Чи зрада – невід’ємна складова,

Віктор Кучерук
2024.05.20 05:12
Віком ослаблена пам'ять
Зраджує нині мені, -
Плутаю дати з місцями,
Змішую ночі та дні.
Вже пригадати несила
Часу подій і розмов, -
Стан - мов позбавивсь вудила
В товщі води риболов.

Володимир Бойко
2024.05.20 01:53
Московська зараза гидка і брутальна,
Страшна і живуча, мов курва вокзальна,
Затьмарює мізки, засмічує душі
І смородом трупним, як зашморгом душить.

Немає рятунку, не буде пощади,
Допоки болотні біснуються гади,
Допоки не вибиті свинособаки,

Артур Курдіновський
2024.05.20 00:49
Сидить смердючий малорос
І вкрився клятим триколором.
Своїм римованим набором
Виконує словесний крос.

Рядочки пише кровосос
Та радість називає горем.
Сидить смердючий малорос

Ілахім Поет
2024.05.20 00:04
биті жаки й калачики терті
впалі ангели ой не святі
ти мені не сестра милосердя
і тобі я не брат у Христі

для такого занадто вже палко
дуже гаряче все це - ще б пак
далебі, ти не скромна фіалка

Ілахім Поет
2024.05.19 21:12
Місто зустрічей, місто небажаних втрат.
Місто гарних жінок і славетних мелодій...
Діамант - 800 чи років, чи карат.
І шукати подібної цінності годі.

Філіжаночка щастя - чого треба ще
В місті дивних легенд і веселих кав'ярень?
Місто, де всі надії
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ісая Мирянин
2024.05.20

Галина Украйна
2024.05.18

Іма Квітень
2024.04.30

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Маркуш Серкванчук
2024.04.10






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Алексий Потапов (1977 - 2013) / Вірші

 * * * (подражание форме)

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-02-11 09:20:36
Переглядів сторінки твору 6050
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 6.223 / 5.5  (6.185 / 5.5)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (0 / 0)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 1.000
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Портрети
Автор востаннє на сайті 2020.12.10 23:05
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-02-11 09:41:15 ]
Хочеться сказати словами героя А.Миронова з "Діамантової руки": "Нет, уж лучше ви к нам". Це жарт, звісно. Вірш мені дуже сподобався. Справді, рідний край - завжди найдорожчий серцю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-02-11 09:53:44 ]
Полезна и заработная плата, и "северные" надбавки. А то, что литературному герою кто-нибудь когда-нибудь хотя бы намекнет (даже не обвинит) на его прошлое, тот всегда возразит, мол, он служил Родине, возможно, не осознавая того, что служил Системе.

Спасибон, о Любовь.
Первый комментарий - это как первый посетитель книжной лавки. Продавцу будущие удачи приносит женщина, продавщице - мужчина. Примерно так же, как и проводникам вагонов. Иной раз мне приходилось заходить по очереди сразу в несколько.
Просили...
Удач-дач-дач.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-11 10:06:04 ]
Колыма ты моя, Колыма,
Полноводное диво России.
Не однажды сходили с ума
Те, кто визу сюда не просили...:-(((

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-02-11 10:10:25 ]
Вы прямо как как Михаил Гулько. Это его рифма.
Я же пробовал от нее отмежеваться. И по-моему, она все-таки пролезла.

Спасибон.
Ваши экспромты поразительны.
Удач-дач-дач.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-02-11 10:38:37 ]
Гарна пісня, Алексію!

Я був колись зі студзагоном зі Львова 3 місяці у Магадані - "столице Колымы и Чукотки". Цікава там природа - сопки і карликові берези. Місце, де ми працювали (по 14 годин в день без вихідних), називалось "поселок Солнечный", але майже все літо йшли дощі.) А коли ми на День Будівельника (єдиний вихідний за все літо) вийшли у місто, так нас там що кілька кроків зупиняли місцеві і просили передати привіти у Львів.) Незабутнє враження справило Охотське море - якесь свинцеве, суворе. Повна протилежність Чорному морю.)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-02-11 11:14:44 ]
А любопытно было бы узнать - был ли смысл в этих практически трансконтинентальных переездах?
Неужели в Украине не было своих проблем даже учитывая то, что Вы ездили во времена развитого социализма, а экскурсии расширяют географический кругозор?
Спасибон.
Удач-дач-дач.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2011-02-11 10:43:07 ]
Бачу, Колима - то якийсь новий тренд на ПМ :)

Я теж колись писала про Колиму, в шкільні роки, захопившись творчістю та життєвими долями деяких укр.поетів.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-02-11 11:08:01 ]
Скорее всего, параллели. Конечно, можно вообразить, что я каким-то образом пытаюсь примазаться к есенинской славе, но я уже давно хотел написать что-то созвучное "Шаганэ". А это посмотрел на то, что делается (в т.ч. и в Иране - да и там шевеления) в окружающем нас мире - и написал.
"Винтики" и прочие приводные ремни Системы как работали на ее, так доныне и работают.

Удач-дач-дач и интересных творческих инсталляций.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-02-11 11:39:37 ]
Так, ми теж дивувались - невже вигідно з іншого кінця країни, яка займала 1/6 суші планети, літаком везти студентів, аби вони попрацювали 3 місяці у Магадані? Напевно, було вигідно. Так, як вигідно було будувати бавовно-прядильні фабрики на Західній Україні і везти туди бавовну з Середньої Азії. Зараз ці фабрики на Україні стоять закриті. Напевно, стало невигідно.))) Ось така от політекономія.)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-02-11 11:46:55 ]
В Средней Азии солнце особое и дней в его сиянии больше. Но лен-то в средней полосе России выращивали. А плотность населения на Севере весьма ничтожна.
Посему и были трудовые десанты.
Об этом мне поведал один якутский бродяга.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-11 13:17:35 ]
Хорош, Алєксій!
Якби справді весь караул читав про Шираз, а заодно і твою "Колиму", так може легше ЗК парі-тройці стало хоч на мить?
Втеча з Колими? На Аляску хіба. Чи хоч хто з Колими повернувся назад? І з караулу в тому числі.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-02-11 14:04:13 ]
Неужели и "вертухаям" досталось?
Вроде бы нет. Жили себе, ходя на службу.
Дома - примерные мужья, на службе - как на службе.
Оказывали мелкие услуги, пронося "малявы" и "ширку", а в нынешние времена - по несколько десятков телефонов (или пакетов) мобильной связи. Даже "девочек по вызову". Нет, не пронося, а пропуская.
А с Колымы Георгий Жженов вернулся. У него роль комсомольца недоигранной оставалась весь тот период, пока он сидел. Затем пошли другие.
Мне нравился этот человек.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-02-11 14:16:10 ]
Ой, далеко ж ти, Колима, від Ширазу -
Не впізнав я свою Шагане відразу :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-11 15:09:07 ]
Це я про "піонерів" ГУЛАГУ. Перших кажуть в шинельках відправили, то вони разом із ЗК вимерзли в першу зиму до ноги.
А я про тих хто втік з Колими. Корольов також повернувся дивом.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-02-11 15:25:55 ]
Я, кстати, где-то на сайте стихотворение на эту тему видел. Наверное, о нем.
По-моему, вот адрес: http://maysterni.com/publication.php?id=57896
И как раз в 1938-ом году С.П.Королев, как сообщает интернет, находился на Колыме. Затем был переведен в ЦКБ-29 - и пошло-поехало. Была и Казань. Широка Россия - и есть, где работать по профилю избранной тобой специальности.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2011-02-11 19:09:02 ]
Ну,Алексий, такими строками можно соблазнить и на Колыму махнуть, дабы воочию убедиться в правоте сказанного. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-02-11 19:23:17 ]
Интересуюясь содержимым Ваших свежих комментариев, я уже приготовился к тому, чтобы начать бояться чего-то, что исходит из мудрости, являемой в них.
Свои стихотворения я начал расценивать как что-то легкое, несущественное и едва ли не тренировочные. Знаете - нечто такое типа приседаний на полу для воздушного гимнаста, а свои взгляды на поэтические произведения настолько примитивными, что просто страх господний.
В таком состоянии и пребывал. Сейчас немного попускает. Есть причины, в т.ч. и внешние. Но самая главная, конечно же, заключается в Вашем комментарии. Этом.

Спасибон.
Удач-дач-дач.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2011-02-11 23:12:05 ]
Знаете, Алексий, у Вас и Гарри Сидорова есть некий общий недостаток: и Вы,и он недооцениваете меру отмерянного вам дара, а поэтому часто возникает впечатление, что в половину силы душа работала...
Кстати, если бы Вы знали меня лично, то никогда бы не произнесли первую фразу...:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-02-11 23:42:06 ]
Мне не нравилось, как Михаил Боярский играл Д'Артаньяна. Уж сильно как-то возбужденно. Эти горящие глаза, порывистость... Одним словом, театр. Или не театр, а и на самом деле. Но на камеру...
Мне не хотелось бы так писать стихи, как он играл эту роль. Хотя, наверное, нужно рвать на себе рубаху, захватывая пальцами и шерстяной покров на груди, но что-то мне не очень этого хочется.
Но я не жаворонок, чтобы держаться между т.с., небом и землей. Между "хочется" и "не хочется". Возможно, со временем брякнусь. Если уже не брякнулся.
Допускаю, что с такой установкой (на "жаворонка") в серьезной поэзии мне делать нечего.
У других людей бывают ситуации прямо противоположного свойства. А бывают ситуации и третьи.
"Рядом с девушкой нежной был он тих и несмел, ей любви своей нежной объяснить не сумел. И она не успела даже слова сказать, за рабочее дело он ушел воевать".
И все типажи имеют место быть.
Гарри... Что Гарри? Пишет слезливые стихи о пропавшем озимом клине. Видел я этот плач Ярославны. Было время, плакалось и мне. Сейчас не хочу.

Спасибон.
Удач-дач-дач.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2011-02-12 13:15:15 ]
Ну, Алексий, " рвать на себе рубаху, захватывая пальцами и шерстяной покров на груди" - чаще всего позёрство и показуха, потому как личности с действительно высоким уровнем экспрессии большая редкость.:) Работа души как бы между слов, а Вы в своих комментарих душе позволяете говорить больше, чем в стихах. А вот в этом стихотворении ведь не Колыма увлекает, а душа Ваша. :)