I.
Розколом завершуються не лише релігії.
Практично кожна зима на теренах великого міста
закінчується розколом білої шкаралупи
від підборів, словом, від жінки та її легкої ходи,

Незалежно від того, де лід під ноги ліг їй; і,
якщо віри перетворюються на течії сумнівного змісту,
то зима має кращий вихід: схлипи та хлюпи,
перелитися у потічки - самознищення за кілька годин.

II.
Подальше залежить від того, чиїх історій ти хочеш.
Торішнє линяле листя спалять, і цей ритуальний дим
втягатимуть ніздрі під'їздів, двірнику засльозяться очі,
він бозна від чого є п'яним і, певно, від сонця - рудим.

Місто грітиме свій скелетик для кожного з поколінь,
що у ньому їх напхано. Мовляв, живи і не гребуй!
Насправді, після розколу даремно чекати прозрінь.
Тим більше, в мікрорайоні, який не старший за тебе.


січень-лютий 2011