ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Микола Соболь
2024.11.22 05:55
І тільки камінь на душі
та роздуми про неминучість,
така вона – людини сутність –
нашкодив і біжи в кущі.
Ця неміч кожному із нас,
немов хробак, нутро з’їдає.
Куди летять пташині зграї,
коли пробив летіти час?

Віктор Кучерук
2024.11.22 04:59
Одною міркою не міряй
І не порівнюй голос ліри
Своєї з блиском та красою
Гучною творчості чужої.
Як неоднакове звучання
Смеркання, темені, світання, –
Отак і лір несхожі співи,
Сюжети, образи, мотиви.

Артур Сіренко
2024.11.21 23:09
Замість післямови до книги «Холодне Сонце») Мої тексти осінні – я цього не приховую. Приховувати щось від читача непростимий гріх. Я цього ніколи не робив і борони мене Будда таке колись вчинити. Поганої мені тоді карми і злої реінкарнації. Сторінки мо

Ярослав Чорногуз
2024.11.21 22:17
Мов скуштував солодкий плід,
Так око смакувало зримо --
Я їхав з заходу на схід,
Ну просто з осені у зиму.

Здалося - світла пелена
Траву зелену геть укрила.
Видіння з потягу вікна,

Ігор Шоха
2024.11.21 20:17
Минуле не багате на сонети.
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.

Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,

Євген Федчук
2024.11.21 19:59
Сидять діди на колоді в Миська попід тином.
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як

Ігор Деркач
2024.11.21 18:25
                І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.

                ІІ
На поприщі поезії немало

Артур Курдіновський
2024.11.21 18:18
Ми розучились цінувати слово,
Що знищує нещирість і брехню,
Правдиве, чисте, вільне від полови,
Потужніше за струмені вогню.

Сьогодні зовсім все не так, як вчора!
Всі почуття приховує музей.
Знецінене освідчення прозоре,

Іван Потьомкін
2024.11.21 17:53
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу

Юлія Щербатюк
2024.11.21 13:44
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?

Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Краще бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона немов вдивлялась у колишнє
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
        Я розіллю л
                            І
                             Т
                              Е
                                Р
                                  И
               Мов ніч, що розливає
                  Морок осінн

Сонце Місяць
2024.11.20 21:31
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Василь Кузан (1963) / Вірші

 Де?
І де та дика орхідея?
І де ті пахощі, що снять
Тобою. Вабою. І де я?
Коли усі уже стоять

У черзі – дивляться на тебе,
Очима мацають, а ти
Мене шукаєш. Не ба–
жання, а крок за кроком до мети

Ідеш. Іду. Доріжку неба
Стелю під ноги. Але ніч
Нас розділила. Розлучила,
Печаллю доторкнулась пліч.

Любов’ю квітне орхідея,
А я в літах… У небі? Де я?


2011




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-02-12 22:03:01
Переглядів сторінки твору 4069
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.972 / 5.5  (5.134 / 5.54)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.225 / 5.7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.938
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2019.03.01 19:50
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксанка Крьока (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-12 22:14:18 ]
ха-ха-ха)))))))
у Вас уже цілий букет тих орхідей.
а мені сподобалось. особливо рима на пів-слова, та останні два рядочки)))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2011-02-12 22:23:15 ]
ага, мені так само)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксанка Крьока (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-12 22:15:07 ]
вітаю з КП. здається, це найвищий у Вас.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Зелененька (М.К./М.К.) [ 2011-02-12 22:26:22 ]
Красиво-лірично, лірично-красиво.
Щиро.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2011-02-12 22:44:03 ]
Дякую, дівчата. Любити орхідеї навчила мене одна чарівна пані. Тепер я ними захоплююся і вони мене надихають.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2011-02-12 22:44:58 ]
обережно дихайте орхідеями, вони небезпечні))) як і чарівні пані)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2011-02-12 22:51:13 ]
Небезпечною може бути навіть манна каша. Якщо її забагато з"їсти.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксанка Крьока (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-12 22:59:34 ]
нє надо про манну кашу: це моя улюблена їжа.
а порівнювати жінок з їжею - це неповага до кісток.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-02-12 23:02:26 ]
Мене осилює ідея -
Тре’ орхідею принести.
Ще уточнити би - а де я?
Хто коло мене - думав ти!

Очима мацаю, шукаю....
Було бажання - зараз "пшик"!
Ти знов питаєш: "Хочеш чаю?"
А я в літах... Ото гаплик!

Файно, Василю! Сподобалося, лірично-моцно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксанка Крьока (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-12 23:12:47 ]
Літа - то не проблема(навіть класно),
А орхідеї дорогі у кризу.
купи троянду, бо і так вже ясно,
нема вогню - пошлю тебе за хмизом.

а прийдеш - буде чай і буде "пшик",
а ще - тепленький борщ із пампушками,
та тільки не готую - от гаплик -
прийди ти краще... з класними квітками.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2011-02-12 23:06:56 ]
Дякую, Іване. Не такі ми вже і в літах, просто прибідняємося.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксанка Крьока (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-12 23:19:21 ]
ну-ну)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тарас Слобода (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-12 23:53:06 ]
дуже гарний ліричний вірш, цікаво які ж то орхідеї Вас надихають?))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2011-02-13 14:45:23 ]
Є такі, Тарасе. Красиві, поетичні і чарівні...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксанка Крьока (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-13 15:24:47 ]
мені подобається, як Ви ухиляєтеся від відповіді, але після 5-го ухилу (мінімум) на одне і те ж питання - стає нудно. У Вас що сміливості не вистачає сказати?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2011-02-13 22:06:36 ]
А від якого питання я ухиляюся, Оксанко? Ніби ще не пробував ухилятися...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксанка Крьока (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-13 22:16:37 ]
Так, мабуть це я ме хочу конкретизувати свою музу!!!
і знову:ха-ха-ха!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
ккк ох (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-14 12:35:23 ]
Ваші твори (у захваті), не знаю як це словами пояснити, але спробують. Вони ніби оживають, враховані оптимальна, ідеальна кількість деталей, які дозволяють дуже точно їх відтворити ву своїй уяві. Складно словами пояснити, але це класно!
Справді класно, таке варто...необхідно читати, щоб наповнювати свою душу красою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Даймон Пеем (М.К./М.К.) [ 2011-05-01 13:53:04 ]
Бачите, як ліргерої себе почувають непевно в небі? Непомітно так на земне ложе перетягують? А що земне в порівнянні з небесним? Прямо в небі і потрібно все робити :)

Це, шановний пане Василю, в контексті http://maysterni.com/publication.php?id=58373
І жіночому образу в чоловічій поезії. :)