
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.10.19
11:48
Ти візьми мою руку, коли в тому буде потреба.
Якщо я захитаюся навіть від зайвої ноші,
То не бійся, устоюй. Тонкі під ромашками стебла,
А негода лише нагинає, зламати не може.
Опирайся на плечі. Вагаєшся - що за рамена,
Бо на них ніби й хустка шаля
Якщо я захитаюся навіть від зайвої ноші,
То не бійся, устоюй. Тонкі під ромашками стебла,
А негода лише нагинає, зламати не може.
Опирайся на плечі. Вагаєшся - що за рамена,
Бо на них ніби й хустка шаля
2025.10.19
09:43
Для тебе також, любий, я змогла б
зірвати з хмари айстри вересневі;
вмочити у безмежжя два весла
і витягти з безодні повний невід;
звільнити з сіті рибку золоту,
серпанок непроглядний загадати,
щоб ворог не знайшов і за верству
на мапі всесвіту коо
зірвати з хмари айстри вересневі;
вмочити у безмежжя два весла
і витягти з безодні повний невід;
звільнити з сіті рибку золоту,
серпанок непроглядний загадати,
щоб ворог не знайшов і за верству
на мапі всесвіту коо
2025.10.19
09:25
Я мало жив і жив у лісі.
Це вам не те, що в шоубізі,
Де завжди їжу знайде ніс.
А тут, у лісі – тільки ліс.
Щось їстівне шукаю завжди –
Усі стежинки перетовк.
Куди не глянь – сумний пейзаж, де
Онука, Бабка є і Вовк.
Це вам не те, що в шоубізі,
Де завжди їжу знайде ніс.
А тут, у лісі – тільки ліс.
Щось їстівне шукаю завжди –
Усі стежинки перетовк.
Куди не глянь – сумний пейзаж, де
Онука, Бабка є і Вовк.
2025.10.19
06:14
Білопері, сизокрилі,
Ненаситні голуби, -
Кусень хліба не поділять
Під балконом півдоби.
Галасують, метушаться
Поруч скиби й навпаки, -
Кожна птаха хоче вкрасти
Дуже ситні грудочки.
Ненаситні голуби, -
Кусень хліба не поділять
Під балконом півдоби.
Галасують, метушаться
Поруч скиби й навпаки, -
Кожна птаха хоче вкрасти
Дуже ситні грудочки.
2025.10.19
00:31
Звинувачуєш… а кого?
І завбачуєш без "ого"
Черга виникне… зачекаєте
Страхокриками… ще пізнаєте
Відхрестилися, як ото…
Звідки й хто ви є… по можливості
Виє поштовх той без поживностей
Розірву…
І завбачуєш без "ого"
Черга виникне… зачекаєте
Страхокриками… ще пізнаєте
Відхрестилися, як ото…
Звідки й хто ви є… по можливості
Виє поштовх той без поживностей
Розірву…
2025.10.18
22:28
Світ знавіснілих торгашів
Я так ненавиджу страшенно.
Хіба в нім є щось для душі?
Все - для бездонної кишені.
Ти слухаєш музичний твір --
Сяйну Бетховена сонату...
Вривається реклами звір --
Я так ненавиджу страшенно.
Хіба в нім є щось для душі?
Все - для бездонної кишені.
Ти слухаєш музичний твір --
Сяйну Бетховена сонату...
Вривається реклами звір --
2025.10.18
22:14
Пара ніби єдина,
але між ними розверзлася
прірва. Голос потонув
у сплетінні чагарників,
тепло розтануло
у всесильному розпаді.
Пара ніби єдина,
але кожен - волаючий
але між ними розверзлася
прірва. Голос потонув
у сплетінні чагарників,
тепло розтануло
у всесильному розпаді.
Пара ніби єдина,
але кожен - волаючий
2025.10.18
21:53
Коли тебе шматують крадькома
І гнізда в’ють в душі твоїй надмірно
Ти, видно, цілувався з багатьма
До виснаження висновку покірно…
Коли тебе, не ти, гнівили тим,
Що між людьми живе ще й параноя —
Ти радужно плескався до тих Рим,
І гнізда в’ють в душі твоїй надмірно
Ти, видно, цілувався з багатьма
До виснаження висновку покірно…
Коли тебе, не ти, гнівили тим,
Що між людьми живе ще й параноя —
Ти радужно плескався до тих Рим,
2025.10.18
15:36
Всіх потворних істот видаляю з життя,
не з'ясовуючи в чому справа.
Вимітаю із серця токсичне сміття
й тих, у кого душа порохнява.
Підлість не визнаю, як у спину плювки,
зневажаю Іуд лицемірних.
Не подам психопату я більше руки —
не з'ясовуючи в чому справа.
Вимітаю із серця токсичне сміття
й тих, у кого душа порохнява.
Підлість не визнаю, як у спину плювки,
зневажаю Іуд лицемірних.
Не подам психопату я більше руки —
2025.10.18
04:38
Шановна Редакція Майстерень! Наш видатний покидьок (ой, вибачте) автор Самослав Желіба під черговим ніком продовжує робити гидоту авторам. На цей раз він образив нашу чудову поетесу Тетяну Левицьку. На її вірш "Щенячий" він написав таку рецензію (текст
2025.10.17
23:05
Вже ні чарів, ні спокуси,
Ні цілунку в темноті.
Навіть спогаду боюся,
Бо і спогади не ті.
А гулялось - так гулялось,
Наче буря - вглиб і вшир,
Нижче пояса дістало
Ні цілунку в темноті.
Навіть спогаду боюся,
Бо і спогади не ті.
А гулялось - так гулялось,
Наче буря - вглиб і вшир,
Нижче пояса дістало
2025.10.17
21:50
Із тиші комори,
набитій різним мотлохом,
лунає голос віків.
Він губиться в шумі,
як у брудних водах.
Його так легко заглушити.
Голос віків тендітний,
як шелест листя,
набитій різним мотлохом,
лунає голос віків.
Він губиться в шумі,
як у брудних водах.
Його так легко заглушити.
Голос віків тендітний,
як шелест листя,
2025.10.17
21:49
Так буває, вір не вір,
Я від щастя сам не свій.
Бо мені таки щастить:
Моя вдача – то є ти.
Приспів:
Круглий світ, як не крути,
Мов клубочок непростий.
Я від щастя сам не свій.
Бо мені таки щастить:
Моя вдача – то є ти.
Приспів:
Круглий світ, як не крути,
Мов клубочок непростий.
2025.10.17
16:29
Щоб не пускати дим у очі
Заради зниклої краси,
Які слова почути хочеш
У найсуворіші часи?
Куди нестерпну правду діти,
Аби від сліз уберегти, -
І як я маю говорити,
Щоб усміхалась звично ти?
Заради зниклої краси,
Які слова почути хочеш
У найсуворіші часи?
Куди нестерпну правду діти,
Аби від сліз уберегти, -
І як я маю говорити,
Щоб усміхалась звично ти?
2025.10.17
15:14
Коли тобі сняться рожеві сни,
Чи неймовірно яскрава картина,
Це мами молитва летить в небесах,
Бо ти завжди її люба дитина.
Коли на ранок усміхаєшся дню,
В душі плекаєш передчуття свята,
То це кружляє в височині
Чи неймовірно яскрава картина,
Це мами молитва летить в небесах,
Бо ти завжди її люба дитина.
Коли на ранок усміхаєшся дню,
В душі плекаєш передчуття свята,
То це кружляє в височині
2025.10.17
13:56
І велелюдно,
і пустельно -
у плетиві людських орбіт.
Шматує сни
гудок пекельний,
мов апокаліптичний біт, -
ламається у хату, душу:
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...і пустельно -
у плетиві людських орбіт.
Шматує сни
гудок пекельний,
мов апокаліптичний біт, -
ламається у хату, душу:
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів

2025.10.01
2025.09.04
2025.08.31
2025.08.13
2025.08.04
2025.07.17
2025.06.27
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Автори /
Павло Браницький (1964) /
Вірші
МОЙ ДЕНЬ
Здравствуй папа, здравствуй мама.
Здравствуй солнце, здравствуй день.
Здравствуй маленькая тень.
Я умылся, и оделся,
Маминым теплом согрелся
Причесал свой гребешок
И пописал на горшок.
С мамой мы покушали.
Сказочку послушали.
Мы заправили кровать.
И идем теперь гулять.
На дворе поют нам птички
Клюют семечки синички,
Воробушки скачут,
И никто не плачет.
А прохожие спешат
Оставаться не хотят.
Есть у каждого заботы.
Люди едут на работу.
Мы гуляли с мамочкой,
Камушком и с палочкой
Брали с дома мы совок,
Сыпали в ведро песок.
Мы бродили и устали.
И чуть-чуть опять поспали
На руках, в коляске
С мишкой и со сказкой.
Я проснулся дома,
Мне здесь все знакомо.
Я живу тут с мамой
И любимым папой.
У меня тут есть игрушки,
Куклы, кубики, подушки.
Я играюсь с ними,
У меня есть Имя.
Говорить я не умею,
Но учусь и верю.
Выучу все буквы
В трудном слове «Клюква».
А пока я маленький,
Но зато удаленький.
Буду кашу кушать,
Буду маму слушать.
Пить компоты, молоко,
Есть морковь и яблоко,
Помидорчик, курочку,
И с какао булочку.
Чтобы добрым быть как мама,
Чтобы сильным стать как папа.
Буду книжки я читать,
Мячик во дворе гонять.
С дедушкой и с бабушкой
Я играю в ладушки.
Прыгаем, хохочем.
Я люблю их очень.
Так провел я целый день
Было мне совсем не лень.
Я гулял, игрался, спал,
И немножечко устал.
На последок я пойду
В свою комнату зайду
И с игрушками своими
Я порядок наведу.
Почитает папа сказку
Мама мне помоет глазки.
И уставший очень-очень
Всем скажу: «Спокойной ночи».
07 ноября 2005
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
МОЙ ДЕНЬ
стихи для детей
Я проснулся утром рано
Здравствуй папа, здравствуй мама.
Здравствуй солнце, здравствуй день.
Здравствуй маленькая тень.
Я умылся, и оделся,
Маминым теплом согрелся
Причесал свой гребешок
И пописал на горшок.
С мамой мы покушали.
Сказочку послушали.
Мы заправили кровать.
И идем теперь гулять.
На дворе поют нам птички
Клюют семечки синички,
Воробушки скачут,
И никто не плачет.
А прохожие спешат
Оставаться не хотят.
Есть у каждого заботы.
Люди едут на работу.
Мы гуляли с мамочкой,
Камушком и с палочкой
Брали с дома мы совок,
Сыпали в ведро песок.
Мы бродили и устали.
И чуть-чуть опять поспали
На руках, в коляске
С мишкой и со сказкой.
Я проснулся дома,
Мне здесь все знакомо.
Я живу тут с мамой
И любимым папой.
У меня тут есть игрушки,
Куклы, кубики, подушки.
Я играюсь с ними,
У меня есть Имя.
Говорить я не умею,
Но учусь и верю.
Выучу все буквы
В трудном слове «Клюква».
А пока я маленький,
Но зато удаленький.
Буду кашу кушать,
Буду маму слушать.
Пить компоты, молоко,
Есть морковь и яблоко,
Помидорчик, курочку,
И с какао булочку.
Чтобы добрым быть как мама,
Чтобы сильным стать как папа.
Буду книжки я читать,
Мячик во дворе гонять.
С дедушкой и с бабушкой
Я играю в ладушки.
Прыгаем, хохочем.
Я люблю их очень.
Так провел я целый день
Было мне совсем не лень.
Я гулял, игрался, спал,
И немножечко устал.
На последок я пойду
В свою комнату зайду
И с игрушками своими
Я порядок наведу.
Почитает папа сказку
Мама мне помоет глазки.
И уставший очень-очень
Всем скажу: «Спокойной ночи».
07 ноября 2005
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію