Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.04.25
19:32
Писав сценарії для буднів,
вершив кодацію тілес
і думав: буде вже, як буде,
як нє - піде на мило - вдруге
тоді повстане з глини "плебс."
Чи допотопний, чи опісля -
такий вже видався проєкт...
вершив кодацію тілес
і думав: буде вже, як буде,
як нє - піде на мило - вдруге
тоді повстане з глини "плебс."
Чи допотопний, чи опісля -
такий вже видався проєкт...
2026.04.25
17:50
Немов старенька бабця враз,
Зав’яже ніч на вузлик світ.
І небо в ніжних кольорах
Шукає в тиші настрій свій.
Немов бешкетні дітлахи,
Неначе ми малі колись
Стрибають зорі – світляки
Зав’яже ніч на вузлик світ.
І небо в ніжних кольорах
Шукає в тиші настрій свій.
Немов бешкетні дітлахи,
Неначе ми малі колись
Стрибають зорі – світляки
2026.04.25
14:59
хелоу – люблю тебе
а ще би ім’я
хелоу – любив би
уві грі бути я
хелоу – люблю тебе
а ще би ім’я
хелоу – любив би
уві грі бути я
а ще би ім’я
хелоу – любив би
уві грі бути я
хелоу – люблю тебе
а ще би ім’я
хелоу – любив би
уві грі бути я
2026.04.25
14:11
Мовчання огортає душу,
Туманом наповзає страх.
Я йти в сувору пущу мушу,
Мов бранець об семи вітрах.
Прозріння огортає пущу.
Пізнання спалах, як Мане.
Широке поле родить пустку,
Туманом наповзає страх.
Я йти в сувору пущу мушу,
Мов бранець об семи вітрах.
Прозріння огортає пущу.
Пізнання спалах, як Мане.
Широке поле родить пустку,
2026.04.25
13:47
Запрошую на свій канал на ютубі, підписуйтеся.
Майже 100 композицій.
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 8 ілюстрацій - згенер
Майже 100 композицій.
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 8 ілюстрацій - згенер
2026.04.25
12:03
До літ хоча би десь до сорока,
Допоки зріє мрія про безсмертя,
Нехай несе життя мого ріка
Крізь дамби, мілководдя й круговерті.
Не вирватись із русла кораблю,
Чи меншій з річкових посудин.
А спробу я таку хіба зроблю?
Допоки зріє мрія про безсмертя,
Нехай несе життя мого ріка
Крізь дамби, мілководдя й круговерті.
Не вирватись із русла кораблю,
Чи меншій з річкових посудин.
А спробу я таку хіба зроблю?
2026.04.25
12:03
За обрій сонце упало втомне.
Дрімала в тиші загусла ніч.
І стигло небо – тяжке й судомне,
звисали хмари з похилих пліч.
Рябіло море в сріблястих брижах,
і мов наяди з нічних глибин,
скакали тіні на скелях рижих
Дрімала в тиші загусла ніч.
І стигло небо – тяжке й судомне,
звисали хмари з похилих пліч.
Рябіло море в сріблястих брижах,
і мов наяди з нічних глибин,
скакали тіні на скелях рижих
2026.04.25
10:57
Лише ранком у ворожки
Золоті крадуть гриби ,
Лише гудзики і брошки
Тут готують до сівби,
Лише шерех чують бджоли
Про фізичну суть єства*,
Лише ковдри, лише змови
Золоті крадуть гриби ,
Лише гудзики і брошки
Тут готують до сівби,
Лише шерех чують бджоли
Про фізичну суть єства*,
Лише ковдри, лише змови
2026.04.25
10:35
А він тебе й мене любив, таку біленьку...
Як ти все те пережила, скажи, рідненька?
Чи, може, звістку принесла тобі сорока,
Коли зі скелі шуганув у синь високу?
Чи знала, що його сади в мені буяли?
І виноградного вина було замало.
Як ти все те пережила, скажи, рідненька?
Чи, може, звістку принесла тобі сорока,
Коли зі скелі шуганув у синь високу?
Чи знала, що його сади в мені буяли?
І виноградного вина було замало.
2026.04.25
06:29
Багровою млою затьмарена далеч,
Спалахує сумно щомить небосхил, -
Знялася у небо налякана галич
І в паніці каркає гучно щосил.
Гірке та солоне повітря гаряче
Вдихаю натужно і кашляю в млу, -
Від болю терпкого кривлюся і плачу,
Та ще палієві прокль
Спалахує сумно щомить небосхил, -
Знялася у небо налякана галич
І в паніці каркає гучно щосил.
Гірке та солоне повітря гаряче
Вдихаю натужно і кашляю в млу, -
Від болю терпкого кривлюся і плачу,
Та ще палієві прокль
2026.04.25
05:11
не казка і не зовсім каско
ішов містами чоловік
в його лиці минулий вік
хай мовить ізнічев’я маска
пейот не модний аяваска
барменці кине інший фрік
у нього є такий барвник
будь-що опісля нього вакса
ішов містами чоловік
в його лиці минулий вік
хай мовить ізнічев’я маска
пейот не модний аяваска
барменці кине інший фрік
у нього є такий барвник
будь-що опісля нього вакса
2026.04.24
16:40
з добрим днем
прощайтеся зі сном
все минулося
та світ чекає вас
хліб
не тіло
кров
ще не вино
прощайтеся зі сном
все минулося
та світ чекає вас
хліб
не тіло
кров
ще не вино
2026.04.24
13:43
не продирався у достойники
ніяк
роздаючи і душу й тіло
належний кракелюр і краков’як
іще неподалік щось прилетіло
в думках твоїх лютневий одинак
яке комусь узагалі є діло
ти не мудри
ніяк
роздаючи і душу й тіло
належний кракелюр і краков’як
іще неподалік щось прилетіло
в думках твоїх лютневий одинак
яке комусь узагалі є діло
ти не мудри
2026.04.24
13:03
Листок осінній скроні посріблить
І передчасним снігом увінчає.
Тоді пізнаємо урочу мить,
Коли зима замислиться про щастя.
Листок осінній спопелить слова
Облуди й фальшу, злоби і безумства,
Торкнувшись потаємного єства
І передчасним снігом увінчає.
Тоді пізнаємо урочу мить,
Коли зима замислиться про щастя.
Листок осінній спопелить слова
Облуди й фальшу, злоби і безумства,
Торкнувшись потаємного єства
2026.04.24
11:26
Він вибухнув,..
пустивши білу кров
по тілу двадцять першого століття.
4 квітня 1989 р., Київ
пустивши білу кров
по тілу двадцять першого століття.
4 квітня 1989 р., Київ
2026.04.24
10:46
Не жаліла себе ніколи,
піклувалась завжди про інших.
А тепер, не збагну відколи,
я розраду знайшла у віршах.
Та мені не достаюньо цього,
щоб щасливою почуватись.
Сонце соняхом за порогом
зазирає в мою кімнату.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...піклувалась завжди про інших.
А тепер, не збагну відколи,
я розраду знайшла у віршах.
Та мені не достаюньо цього,
щоб щасливою почуватись.
Сонце соняхом за порогом
зазирає в мою кімнату.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.04.23
2026.04.22
2026.04.18
2026.04.14
2026.04.02
2026.03.31
2026.03.29
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Павло Браницький (1964) /
Вірші
МОЙ ДЕНЬ
Здравствуй папа, здравствуй мама.
Здравствуй солнце, здравствуй день.
Здравствуй маленькая тень.
Я умылся, и оделся,
Маминым теплом согрелся
Причесал свой гребешок
И пописал на горшок.
С мамой мы покушали.
Сказочку послушали.
Мы заправили кровать.
И идем теперь гулять.
На дворе поют нам птички
Клюют семечки синички,
Воробушки скачут,
И никто не плачет.
А прохожие спешат
Оставаться не хотят.
Есть у каждого заботы.
Люди едут на работу.
Мы гуляли с мамочкой,
Камушком и с палочкой
Брали с дома мы совок,
Сыпали в ведро песок.
Мы бродили и устали.
И чуть-чуть опять поспали
На руках, в коляске
С мишкой и со сказкой.
Я проснулся дома,
Мне здесь все знакомо.
Я живу тут с мамой
И любимым папой.
У меня тут есть игрушки,
Куклы, кубики, подушки.
Я играюсь с ними,
У меня есть Имя.
Говорить я не умею,
Но учусь и верю.
Выучу все буквы
В трудном слове «Клюква».
А пока я маленький,
Но зато удаленький.
Буду кашу кушать,
Буду маму слушать.
Пить компоты, молоко,
Есть морковь и яблоко,
Помидорчик, курочку,
И с какао булочку.
Чтобы добрым быть как мама,
Чтобы сильным стать как папа.
Буду книжки я читать,
Мячик во дворе гонять.
С дедушкой и с бабушкой
Я играю в ладушки.
Прыгаем, хохочем.
Я люблю их очень.
Так провел я целый день
Было мне совсем не лень.
Я гулял, игрался, спал,
И немножечко устал.
На последок я пойду
В свою комнату зайду
И с игрушками своими
Я порядок наведу.
Почитает папа сказку
Мама мне помоет глазки.
И уставший очень-очень
Всем скажу: «Спокойной ночи».
07 ноября 2005
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
МОЙ ДЕНЬ
стихи для детей
Я проснулся утром рано
Здравствуй папа, здравствуй мама.
Здравствуй солнце, здравствуй день.
Здравствуй маленькая тень.
Я умылся, и оделся,
Маминым теплом согрелся
Причесал свой гребешок
И пописал на горшок.
С мамой мы покушали.
Сказочку послушали.
Мы заправили кровать.
И идем теперь гулять.
На дворе поют нам птички
Клюют семечки синички,
Воробушки скачут,
И никто не плачет.
А прохожие спешат
Оставаться не хотят.
Есть у каждого заботы.
Люди едут на работу.
Мы гуляли с мамочкой,
Камушком и с палочкой
Брали с дома мы совок,
Сыпали в ведро песок.
Мы бродили и устали.
И чуть-чуть опять поспали
На руках, в коляске
С мишкой и со сказкой.
Я проснулся дома,
Мне здесь все знакомо.
Я живу тут с мамой
И любимым папой.
У меня тут есть игрушки,
Куклы, кубики, подушки.
Я играюсь с ними,
У меня есть Имя.
Говорить я не умею,
Но учусь и верю.
Выучу все буквы
В трудном слове «Клюква».
А пока я маленький,
Но зато удаленький.
Буду кашу кушать,
Буду маму слушать.
Пить компоты, молоко,
Есть морковь и яблоко,
Помидорчик, курочку,
И с какао булочку.
Чтобы добрым быть как мама,
Чтобы сильным стать как папа.
Буду книжки я читать,
Мячик во дворе гонять.
С дедушкой и с бабушкой
Я играю в ладушки.
Прыгаем, хохочем.
Я люблю их очень.
Так провел я целый день
Было мне совсем не лень.
Я гулял, игрался, спал,
И немножечко устал.
На последок я пойду
В свою комнату зайду
И с игрушками своими
Я порядок наведу.
Почитает папа сказку
Мама мне помоет глазки.
И уставший очень-очень
Всем скажу: «Спокойной ночи».
07 ноября 2005
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
