ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

хома дідим
2026.09.20 23:24
* 208 *
колись давно
хай це не точно
святкуючи бажання слів
щоразу
як розплющив очі
від снив за правило німих
сінематограф чи артхаус
у підземеллях

Ольга Береза
2026.09.20 21:39
Франко. Три жінки
Три жінки, мов три тіні при свічі.
Три таємничі обереги тексту.
Це не легенда — це його ключі.
Його приватні кризи і протести.

Одна була холодна, наче лід.
А друга — надто горда, як для нього.
Третя — лишила свій пекучий слід,

Вячеслав Руденко
2026.09.20 19:41
Гексакварки іще не відкриті
Водяні, фантастично сумні гостроверхі горіхи,
Чорне хутро у них — мов довершеність світу для всіх.
У шинкарнях степів, там де пізні і втомлені скіфи
Споглядають модерність часу з-під солом’яних стріх.

Запальна і суха чоловіча природа, як завжди.
Ге

Євген Федчук
2026.09.20 17:17
Третій радянський голод 1946-1947 років
Фашизм здолали і війна скінчилась.
Часи великих надійшли надій.
Здавалося, живи тепер, радій.
Але ж біда нікуди не поділась.
І голод втретє забирати взявсь
Людські життя. Війну хоч пережили
Та звідки було взяти людям сили?
Рік перший повоєнний поч

Борис Костиря
2026.09.20 13:13
* * *
Я хочу поїхати, щоби вернутись.
Тікати від себе немає куди.
Порвати могутні кайдани і пута.
Нехай пил віків замітає сліди.
Я буду в тумані, як брахман закутий,
Полишивши всю метушню назавжди.

Куди не поїдь, повертатися знову

Іван Потьомкін
2026.09.20 12:36
ЙОНА
«Ти плачеш, Йоно? І за чим?
За цим кущем, який ти не садив?»
«Ні, не за цим, мій Боже».
«А за чим же?»
«Плачу, а варто б скорше вмерти, аніж далі жити...
Іще тоді, коли в китовім череві
Три дні й три безсонні ночі
Я пристрасно моливсь, щоб Ти мен

Ольга Садкова
2026.09.20 12:21
"Оце б весні хвалу співати..."
Оце б весні хвалу співати,
квіткову щедрість і тепло.
Та звістка вдарила про хату
розбиту й зранене село.

І забур’янені могили.
І, як цурупалки, сади.
І згарища на житніх схилах.

С М
2026.09.20 12:05
Гарольд Барило (Genesis)
НОВИНИ]
Усім відомий ресторатор щез десь із
Самого ранку
У мишачого кольору пальті
Закамуфльованього
Хтось бачив на вокзалі

[ПЕРЕХОЖИЙ]

Ірина Вовк
2026.09.20 10:43
"Помпеї: За мить до Вічності" (продовження 2)
ІІ. ШЛЮБНИЙ ВІНОК І ПРИСМАК ПОПЕЛУ Кімната була залита м’яким ранковим світлом, яке пробивалося крізь невелике вікно атріуму. На дерев'яному столі ще стояли залишки вчорашнього весільного бенкету: напівпорожні глеки з темно-червоним фалернським ви

Віктор Кучерук
2026.09.20 07:23
* * *
Мені щодня дитинство сниться
І пам'ятається завжди
В'юнка стежина до криниці
Та дзюркіт чистої води.
Нікуди з пам'яті не зникли,
Ні поодинці, ні гуртом, -
Верби плакучої пониклі
Гілки над милим джерелом.

хома дідим
2026.09.19 23:34
* 207 *
у вересневому саду
урочий спокій прохолодний
а де стояв джмелиний гуд
між горобиною та глодом
царює тиша лиш павук
снує свої нитки невтомно
як ти бредеш через траву
не садівник і не паломник

Тетяна Левицька
2026.09.19 22:20
Трагедія
Дзвонить донька, плаче: «Мамо,
Лишенько, мені погано!
Мій Василь поїхав зранку
На Десну, десь на рибалку.
Я хвилююсь наперед,
Бо мобілку не бере.
Може, вже завів коханку,
А сам бреше про рибалку?!»

Іван Потьомкін
2026.09.19 21:05
***
Яви нам, Боже, знов свої дива:
Аби і в спеку повноводим був Кінерет,
Щоб квітом забуяла Арава,
Щоб Дім Твій повнивсь тільки молоком і медом.
Зроби нас, Боже, знов людьми,
А не заложниками долі.
До цноти шлях вкажи – не до сваволі.
Не до ідей, а до

Ольга Садкова
2026.09.19 20:28
"У блакитнім просторі безмежнім..."
У блакитнім просторі безмежнім,
де й за обрієм немає берегів,
плавають хмарини незалежні
від добродіїв, а також ворогів.

Власний шлях, мета своя і вдача,
і бажання перевтілень повсякчас.
Крила розправляв Пегас неначе,

Юрій Лазірко
2026.09.19 16:37
Моя Бамбіна -- Альбом Теревені від Зеня -- батярські пісні
Ого... йой-йой...
Моя бамбіно
Ого... йой-йой...
Ойойойойойой...

1.
Заходилисі дороги,
плакав місячними гріш.

Артур Курдіновський
2026.09.19 15:41
Вечірні вогні (рондо)
Вечірні вогні над проспектами виклали лінію.
Відлуння міської сонати звучить уві сні.
Приймаю свій шлях. Вже його не кляну та не змінюю,
Лише тиху пісню співаю свою лебедину я...
Нічого не бачу - лише рідні очі сумні!
Пишаються знову натхнення мого Б
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Любов Бенедишин (1964) / Вірші / Зі збірки "...віще, неповторне, головне" (2010)

 "Пророцтво" на захист української мови

О мово рідна, нам прости! –
Не відаєм, що творим…

Образ твору ...
перейти до тексту твору




Найвища оцінка Софія Кримовська 6 Майстер-клас / Майстер-клас
Найнижча оцінка Ігор Федчишин 5.5 Майстер-клас / Любитель поезії
Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2011-02-21 09:04:58
Переглядів сторінки твору 11480
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.775
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Людина і тоталітаризм
Автор востаннє на сайті 2026.06.04 16:44
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-02-21 09:18:42 ]
Долучаюсь цим віршем до своїх колег у Львові та інших містах України.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-21 09:29:02 ]
Пані Бенедишин, хочу Вам сказати, що плакати з понеділка - невдячна справа, а Ви мене примусили... Ваше "Пророцтво" вдарило молотом по моїх, розслаблених за вихідні, нервах. Вірш щирий, але моторошно після прочитання. Будемо жити, Любонько! Все-таки як добре, що Ви лиш Бенедишин, а не Нострадамус!!! ;-)))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Федчишин (М.К./Л.П.) [ 2011-02-21 09:48:39 ]
Дай Боже, щоб такого не сталося, та що можна чекати від такої влади, яка устами міністра закордонних справ захищає(!) антиукраїнські дії другої держави.
Болючий і своєчасний вірш!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2011-02-21 09:52:02 ]
Якось, на мою думку, узагальнено. Я не знаходжу конкретики.
„Ті пророцтва Заповіту”. Якого саме?
Останнім знаком у алфавіті, наскільки мені відомо, є літера „я”.І мені починає здаватись, що існує якась загроза для літературного героя.
Наступна строфа малоінформативна.
У третій строфі я бачу „мливо букв”. Гарний образ.
А коли я читав першу, саме „буква” просилась у її четвертий рядок.
Друга половина першого рядка третьої строфи, як мені здається, має приховані поетичні резерви.
Стане/застане – вправна рима.
„Грішна земля”, це, якщо я не помиляюсь, стійкий штамп.
Заключна строфа, як на мене, непереконлива.

З повагою і без критики,
Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2011-02-21 10:03:13 ]
Страшно!!!!!!!!!!!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2011-02-21 10:58:53 ]
Я навіть відчув, у якій мірі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2011-02-21 10:09:56 ]
ой, ні! такого майбутнього я не хочу.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2011-02-21 10:11:44 ]
дата поезії 2008 рік. Ви ніби передчували...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2011-02-21 12:42:58 ]
В дитинстві мене запевняли, що так воно і буде, бо це нормальний стан речей, адже йде до того, що людству потрібна єдина мова. А дитяча душа протестувала, хоча, здавалося, яке мені діло, все одно ж російською розмовляю. А українська з книжок та пісень сама собою у серце западала, у підсвідомість проростала. Мабуть, це і є генетична пам'ять. Я впевнена, що всю цю муляку, у якій нам доводиться борсатись, змиє часом і розвитком українського самоусвідомлення. Вижила ж наша мова і під п'ятою Російської імперії, і у "обіймах" великого брата. Але такі вірші потрібні: вони б'ють по свідомості, стимулюючи швидше розмивання у ній всіляких намулів минулого.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2011-02-21 12:52:21 ]
І цим віршам-одкровенням нема ціни. Бо вони крізь майже цілу епоху (2008-2011р.р.) передбачили сучасний розвиток подій.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2011-02-21 13:10:17 ]
Гаррі, розвиток подій обов'язково зміниться, а це не передбачення, а засіб розтормошити заторможену свідомість суспільства. Декілька років тому я на стіну готова була від злості лізти, бо хотілось великих змін, а їх не було. Зараз вже трошки спокійніша - караван іде, як би собаки не гавкали. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2011-02-21 13:14:42 ]
А донецькі мойсеї разом з російськими сусаніними водитимуть народ України манівцями, шукаючи місце, де вони остаточно вибудують свою османську (бо донецька звучить в деякій мірі якось неточно) державу. То нащо їй українська мова?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2011-02-21 13:52:33 ]
Ну Гаррі, "караван" - то українська мова, просто зараз він проходить крізь зграю, вона залишиться у своєму часі, а караван далі піде.:)А "мойсеї" - то занадто голосно.:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2011-02-21 13:12:49 ]
Дуже бентежно. Але такий розвиток подій малоймовірний, автор кличе до боротьби за збереження мови, бентежить душу читача запитаннями, на які кожен має дати свою відповідь. Остання строфа базується не на пророцтвах Заповіту, бо коли Ісус(згідно своїх же пророцтв) стане на грішну землю, то не буде благословляти народи, а відділювати козлів від овечок. Одні в Царство , а другі у вічний вогонь.
І наш народ буде присутній, бо час вже не за горами:(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-02-21 13:47:25 ]
Дяекую, Патаро, за підтримку. Вибачте, коли що не так. Того "молота" спочатку "скуштували" мої нерви, інакше б цього вірша не було. Так, це свого роду "шокова терапія"...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-02-21 13:48:48 ]
Дякую, Ігоре, за розуміння і підтримку.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-02-21 13:57:20 ]
Дякую, Гаррі, за повагу і за (без)критику. І за міркування теж. В одному Ви помиляєтесь точно - це не вірш про вірш. Епіграф - лише доповнення. Це останні рядки з вірша (теж, як Ви розумієте, про рідну мову). Сьогодні опублікований - своєрідне продовження думки, закладеної у цих рядках. Вас збентежило те, що в епіграфі вказано назву збірки? А якби замість цього я вказала просто автора ("себе, улюблену") - це було би прийнятніше для Вас? Сумніваюсь. Вірш Вас не залишив байдужим... Дякую ще раз!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-02-21 13:58:29 ]
Дякую, Софійко! Ви відчули те, що і я.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія БережкоКамінська (М.К./М.К.) [ 2011-02-21 13:59:21 ]
Дуже-дуже сильний вірш!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-02-21 14:02:06 ]
Я теж не хочу, Маріанно. І нічого я не передбачала, на жаль (чи на щастя?). Ні у 2003 (коли були написані зацитовані рядки), ні у 2008 - ситуація не була кращою. Дякую, за відгук.