ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Марія Дем'янюк
2026.02.06 21:40
Мій Боже я, дякую, що Ти в нас є,
За те, що ведеш Ти мене за руку,
За те, що так сяє ім'я Твоє,
За те, що витримує серце розлуку.
За віру : добро переможе завжди,
За шепіт: тримайся, дитино, зажди,
За дотик вві сні: ти не бійся, я тут,
Малюю любов

Лесь Коваль
2026.02.06 21:07
Наосліп, через кипінь і не в такт,
в хитке незнане майбуття сире
ми тчем свої маршрути до Ітак
під моторошний переспів сирен.

Наповнені живим теплом осердь,
заховані з народження у глині,
бють пагони собою темну твердь,

Артур Курдіновський
2026.02.06 17:31
Німе повітря. Королівство тиші.
Дорога в безпросвітну далечінь.
Любов мені листа сумного пише...
Невже від почуттів лишилась тінь?

Стою на долі сірому узбіччі.
Життя проходить повз. Лише зітхне:
"Дивися, як змінилося обличчя!"

Борис Костиря
2026.02.06 10:58
Розвал душі і тіла неодмінно
Настане, ніби вибух нищівний.
Зненацька прийде, як неждана міна
Чи як лайдак скорботний і сумний.

Розвал - це наслідок усіх ударів,
Всіх потрясінь, депресій і гризот,
Немов стискання судей і удавів,

Артур Курдіновський
2026.02.05 22:14
Зрікаюся тебе, моя наївна мріє!
Я припиняю це чекання назавжди.
Уявним променем зігрівся в холоди -
І досить. Лютий снігом падає на вії.

Хтось оголошує протести веремії,
Зникає марево у плескоті води.
Немає жодного шляху мені туди -

Микола Дудар
2026.02.05 21:57
Сімнадцять замало?… Чекайте за тридцять.
Це вам не жарти коли звучить мінус…
Добавочка хитра… вам арктика сниться?
Значить вдихнули і ви кокаїну…

Морози із січня всі виповзли в лютий.
Мінус розмножить їх, не сумнівайтесь.
Щоб не робили ви — тепло

Євген Федчук
2026.02.05 21:10
Прибіг Петрик до бабусі, видно, повний вражень:
- А ми з хлопцями сьогодні до річки ходили.
Хлопці з дому вудки взяли та рибу ловили.
А я…А я черепаху, навіть бачив справжню.
Повзла собі по березі до річки неспішно.
Вся така якась химерна в панцирі с

Віктор Кучерук
2026.02.05 17:23
Буде радо вітати
Й сумувати рідня,
Що замало для свята
Їй зимового дня.
Що немає утоми
Від застільних промов
У гостинному домі,
Де панують любов

Борис Костиря
2026.02.05 11:19
Ця миттєва краса тюльпанів
Поминальна, як метеор,
Як примхлива і ніжна панна
Від землі, а не від Діор.

Як же часто краса миттєва,
Швидкоплинна і нетривка,
Ніби первісна епістема,

Іван Потьомкін
2026.02.05 11:09
Погано вчили ви історію, панове,
Заплутавшись в ботфортах у Петра,
Назвавши його «подвиги» великими,
Учадівши од них .Близорукі й безликі,
Так і не спромоглись гортати сторінки,
Де був, він, мов, мишенятко, тихий
І до нестями понужений і ниций.

Олександр Буй
2026.02.04 23:53
Яскраве сонце посеред зими –
Твоя краса, жадана і холодна.
Не тане під гарячими слізьми
Душі твоєї крижана безодня.

Застигли в ній обидва полюси,
І хто б не намагався їх зігріти –
Усе дарма. Зі свіжої роси

Олена Побийголод
2026.02.04 19:03
Із Леоніда Сергєєва

Дійові особи:

• Коментатор Микола Миколайович Озеров
• Тренер збірної СРСР Віктор Васильович Тихонов
• Нападник збірної СРСР Борис Михайлов
• Захисник збірної СРСР Валерій Васильєв

Ігор Шоха
2026.02.04 18:27
Погрязло у болоті нице лоббі:
епштейни, білли, трампи... отже, всі
помішані на сексі, як на хобі,
помазаники, вдарені по лобі,
без аятол і маоїста сі,
що поки-що зациклені на бомбі.

ІІ

Артур Сіренко
2026.02.04 18:09
Бородатий мен (у міру сентиментальний)
З думками про острів, схожий на вікінга
Їде в темно-жовтому зледенілому автобусі,
Що має чотири чорні гумові колеса,
Їде по крижаній дорозі міста пафосу
Назустріч блідому Сонцю
(Бо зима – біла краля).
Борода

Борис Костиря
2026.02.04 11:28
Ах, це літо таке передчасне,
Що звалилось на голову нам,
Невтоленне, гаряче, прекрасне,
Нагорода за вічний бедлам.

Передчасні ця спека неждана
І це сонце пекуче, жорстке.
Передчасні, як перше кохання,

Микола Дудар
2026.02.03 19:19
Шум далекий, шлях не близький.
Заморозилося… слизько.
Йдеш. Не хочеш, а йти треба.
Ти звертаєшся до себе
Повернутися б, забути…
Відпочити би, роззутись
І пірнуть під одіяло.
Майже… майже ідеально.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Дарій Стрілецький
2026.02.05

Акко Акко
2026.02.03

Стефан Наздоганяйко
2026.01.28

Кіра Лялько
2026.01.22

Аліна Гурин
2026.01.19

Лесь Коваль
2026.01.19

Жанна Мартиросян
2026.01.16






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Любов Бенедишин (1964) / Вірші / Зі збірки "...віще, неповторне, головне" (2010)

 "Пророцтво" на захист української мови

О мово рідна, нам прости! –
Не відаєм, що творим…

Образ твору ...
перейти до тексту твору




Найвища оцінка Софія Кримовська 6 Майстер-клас / Майстер-клас
Найнижча оцінка Ігор Федчишин 5.5 Майстер-клас / Любитель поезії
Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-02-21 09:04:58
Переглядів сторінки твору 10540
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.775
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Людина і тоталітаризм
Автор востаннє на сайті 2024.09.16 09:52
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-02-21 09:18:42 ]
Долучаюсь цим віршем до своїх колег у Львові та інших містах України.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-21 09:29:02 ]
Пані Бенедишин, хочу Вам сказати, що плакати з понеділка - невдячна справа, а Ви мене примусили... Ваше "Пророцтво" вдарило молотом по моїх, розслаблених за вихідні, нервах. Вірш щирий, але моторошно після прочитання. Будемо жити, Любонько! Все-таки як добре, що Ви лиш Бенедишин, а не Нострадамус!!! ;-)))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Федчишин (М.К./Л.П.) [ 2011-02-21 09:48:39 ]
Дай Боже, щоб такого не сталося, та що можна чекати від такої влади, яка устами міністра закордонних справ захищає(!) антиукраїнські дії другої держави.
Болючий і своєчасний вірш!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2011-02-21 09:52:02 ]
Якось, на мою думку, узагальнено. Я не знаходжу конкретики.
„Ті пророцтва Заповіту”. Якого саме?
Останнім знаком у алфавіті, наскільки мені відомо, є літера „я”.І мені починає здаватись, що існує якась загроза для літературного героя.
Наступна строфа малоінформативна.
У третій строфі я бачу „мливо букв”. Гарний образ.
А коли я читав першу, саме „буква” просилась у її четвертий рядок.
Друга половина першого рядка третьої строфи, як мені здається, має приховані поетичні резерви.
Стане/застане – вправна рима.
„Грішна земля”, це, якщо я не помиляюсь, стійкий штамп.
Заключна строфа, як на мене, непереконлива.

З повагою і без критики,
Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2011-02-21 10:03:13 ]
Страшно!!!!!!!!!!!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2011-02-21 10:58:53 ]
Я навіть відчув, у якій мірі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2011-02-21 10:09:56 ]
ой, ні! такого майбутнього я не хочу.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2011-02-21 10:11:44 ]
дата поезії 2008 рік. Ви ніби передчували...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2011-02-21 12:42:58 ]
В дитинстві мене запевняли, що так воно і буде, бо це нормальний стан речей, адже йде до того, що людству потрібна єдина мова. А дитяча душа протестувала, хоча, здавалося, яке мені діло, все одно ж російською розмовляю. А українська з книжок та пісень сама собою у серце западала, у підсвідомість проростала. Мабуть, це і є генетична пам'ять. Я впевнена, що всю цю муляку, у якій нам доводиться борсатись, змиє часом і розвитком українського самоусвідомлення. Вижила ж наша мова і під п'ятою Російської імперії, і у "обіймах" великого брата. Але такі вірші потрібні: вони б'ють по свідомості, стимулюючи швидше розмивання у ній всіляких намулів минулого.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2011-02-21 12:52:21 ]
І цим віршам-одкровенням нема ціни. Бо вони крізь майже цілу епоху (2008-2011р.р.) передбачили сучасний розвиток подій.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2011-02-21 13:10:17 ]
Гаррі, розвиток подій обов'язково зміниться, а це не передбачення, а засіб розтормошити заторможену свідомість суспільства. Декілька років тому я на стіну готова була від злості лізти, бо хотілось великих змін, а їх не було. Зараз вже трошки спокійніша - караван іде, як би собаки не гавкали. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2011-02-21 13:14:42 ]
А донецькі мойсеї разом з російськими сусаніними водитимуть народ України манівцями, шукаючи місце, де вони остаточно вибудують свою османську (бо донецька звучить в деякій мірі якось неточно) державу. То нащо їй українська мова?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2011-02-21 13:52:33 ]
Ну Гаррі, "караван" - то українська мова, просто зараз він проходить крізь зграю, вона залишиться у своєму часі, а караван далі піде.:)А "мойсеї" - то занадто голосно.:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2011-02-21 13:12:49 ]
Дуже бентежно. Але такий розвиток подій малоймовірний, автор кличе до боротьби за збереження мови, бентежить душу читача запитаннями, на які кожен має дати свою відповідь. Остання строфа базується не на пророцтвах Заповіту, бо коли Ісус(згідно своїх же пророцтв) стане на грішну землю, то не буде благословляти народи, а відділювати козлів від овечок. Одні в Царство , а другі у вічний вогонь.
І наш народ буде присутній, бо час вже не за горами:(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-02-21 13:47:25 ]
Дяекую, Патаро, за підтримку. Вибачте, коли що не так. Того "молота" спочатку "скуштували" мої нерви, інакше б цього вірша не було. Так, це свого роду "шокова терапія"...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-02-21 13:48:48 ]
Дякую, Ігоре, за розуміння і підтримку.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-02-21 13:57:20 ]
Дякую, Гаррі, за повагу і за (без)критику. І за міркування теж. В одному Ви помиляєтесь точно - це не вірш про вірш. Епіграф - лише доповнення. Це останні рядки з вірша (теж, як Ви розумієте, про рідну мову). Сьогодні опублікований - своєрідне продовження думки, закладеної у цих рядках. Вас збентежило те, що в епіграфі вказано назву збірки? А якби замість цього я вказала просто автора ("себе, улюблену") - це було би прийнятніше для Вас? Сумніваюсь. Вірш Вас не залишив байдужим... Дякую ще раз!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-02-21 13:58:29 ]
Дякую, Софійко! Ви відчули те, що і я.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія БережкоКамінська (М.К./М.К.) [ 2011-02-21 13:59:21 ]
Дуже-дуже сильний вірш!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-02-21 14:02:06 ]
Я теж не хочу, Маріанно. І нічого я не передбачала, на жаль (чи на щастя?). Ні у 2003 (коли були написані зацитовані рядки), ні у 2008 - ситуація не була кращою. Дякую, за відгук.