ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2026.07.21 19:22
Останній бій гетьмана Свирговського
Чотирнадцять боїв вигравав гетьман, бо покладався не тільки на свою вдачу, а й на силу та одвагу козаків-запорожців. А цього разу довелося діяти в супрязі з господарем Молдавії Івоном, котрий запросив допомогти проти ненаситних турків. Все складалося так

Роксолана Вірлан
2026.07.21 18:35
Коди
Нічого немає - усе лише функції й коди -
усе лиш тотальне обчислення сотень доріг.
Тому, просто грай, бо воно, взагалі, не зашкодить:
нудьгуй чи твори, чи сурми у золочений ріг.

Усе все одно, бо і є все одним без обмежень -
а тільки тоненька мемб

Артур Сіренко
2026.07.21 17:51
Світанок якого не було
Місто, в якому цвіте енотера,
Нагадує лаковану віолончель:
Граки-музики і коти диригенти
(Добре, хоч не хвостаті директори
Урбаністичної директорії вулиць)
Готують музичну виставу – елегію
Мені – глядачу, читачу й слухачу.
А я то думав, що все ба

Борис Костиря
2026.07.21 12:45
* * *
Стійкий мороз, стійка ворожа тундра
Бере у свій нав'язливий полон,
Мов споконвічна і небесна туга,
Яка не має лику і погон.
Вона повзе, як велетенські тури,
Не знаючи надійних перепон.

Я у морозі загубив надію,

хома дідим
2026.07.21 11:53
* 148 *
перебираючи зневіри
куди податися куди
немов на кінчику рапіри
товчеться рій думок пустих
чиїсь оселі невеселі
ще вітер через них свистить
порожні вранішні мотелі
бензоколонки блокпости

Віктор Кучерук
2026.07.21 10:06
* * *
Принишкли в темряві дороги,
В пітьмі сховалися стежки, -
Лиш пнеться з мороку нічного
Чийсь пес надміру говіркий.
Ляскучий гавкіт серед ночі,
Немов з ясного неба грім, -
Цікаво, що сказати хоче
Собака гавкотом своїм?

Вячеслав Руденко
2026.07.21 10:00
mortis ars patiendi
Хрущі у квітні завжди привітні,
І їхні піддані доречні -
Передавайте ж цей блиск на міді
В сади безпечні.

Час, наче річка-тече в нікуди -
Води ні краплі, ні краплі сенсу ,
На кого ж погляд Дажбог спрямує

Тетяна Левицька
2026.07.21 07:15
Не радує літо
Чим ближче, тим важче, чим далі, тим гірше —
Уже не рятують від сутінок вірші.
Та спогади світлі, герань на терасі,
Гіркий шоколад у крихкому фаянсі.
Альтанка затишна, любисток під плотом
І ті небеса, що плекають двохсотих.
Не радує літо і тиша у

Ірина Вовк
2026.07.21 07:01
Таємниці між лініями. ХРОНІКИ КЛЕОПАТРИ (продовження 10)
Розділ ІІ: Битва біля мису Акцій. Вежа «Тімоніон» Друге вересня тридцять першого року до нашої ери видалося гарячим і штильовим. Море біля мису Акцій виглядало як застигле скло, на якому у загрозливому мовчанні завмерли дві величезні армади. Клеопат

Ірина Вовк
2026.07.21 06:58
Таємниці між лініями. ХРОНІКИ КЛЕОПАТРИ (продовження 9)
ЧАСТИНА ТРЕТЯ: ГАЙ ОКТАВІАН. Химерне плетиво павутини «Зачиняються ворота підземелля, і темрява ковтає світло дня. Ті, що кричали про свою силу, стають тінню на стіні. Тільки Ніл тече вічно, не знаючи імен нових господарів». (З написів на піра

Володимир Бойко
2026.07.21 02:58
Лімерики - 7
На відомий завод у Немирові
Флібустьєри заїхали фірою,
Розвели на бухло
За фальшиве бабло –
Тільки й бачили їх у Немирові..

Подались поступати до Вінниці
Провінційні дівулі-відмінниці.

Паб Лімерик
2026.07.20 22:45
Лімерики наших блогерів (вип. другий)
Розглядались державні вакансії
Під мостами клошарами Франції.
А не в офісах десь.
Ви чого боїтесь
І без розглядів брати вакансії?

Непогане життя у Валенсії –
У народу є пільги та пенсії.

С М
2026.07.20 22:22
Індіанське літо (The Doors)
тебе люблю найкращу
ліпшу зо всіх інакшу
тебе люблю найкращу
ліпшу зо всіх інакшу

зустріч наша у тім літі
індіанським літі

Борис Костиря
2026.07.20 15:43
Приїзд
Брати приїхали на рідну батьківщину,
У вигасле село, якого вже нема.
Багато хто забув їх, ніби днину
Минулого життя, що прожите дарма.

Десь юність відшуміла первозданна
На тихих вулицях, у цих місцях.
Лиш тиша пронесеться, ніби панна,

Артур Курдіновський
2026.07.20 13:43
Життя кінчається (глоса)
Шопена вальс... Шопена вальс (с)
Зарано став скорботним маршем.
Хоча й не був я сином Вашим, -
Мою дорогу на Парнас,
Таку правдиву, без прикрас,
Благословили Ви сонетом...
Від Вас приймаю естафету!
Холодний квітень... В серце - ніж.

Охмуд Песецький
2026.07.20 12:40
Мої лаури
О роздуми, укупі й поодинці,
Розсипані, як сіль, горох чи кеш'ю,
Ловлю я з вами майже в кожній жінці
Печаль мою – сьогоднішню й прийдешню.

Ви зайвими буваєте тимчасом,
Коли я з ними вас позбутись радий,
Щоб не тривожили мене провісним гласом,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04

Інна Момотюк
2026.07.04

Володимир Кириленко
2026.06.20






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Юлія Гладир (1985) / Вірші

 * * *
Я тебе відігрію від холоду, болю мій, болю!
Я тебе заховаю за пазуху каменем. В очі
Не дивись тим, що завтра зрубають у полі тополю.
Не дивись тим, що листя гаряче безжалісно стопчуть.

Я тебе загорну в оксамитову тишу стежками,
Де ходили століття босоніж у вицвілих свитах.
Озирайся на голос. Він буде сьогодні ласкавий.
Не дивися назад. Ти ще зможеш спочатку любити.

Сто дванадцять світів, і немає ні волі, ні правди.
Сто дванадцять кімнат, і немає притулку приблуді.
Захлинається Бог, пропливаючи повз автостраду.
Забуваються прізвища друзів і недругів. Будень.

Я тебе заховаю до часу, відточиться камінь,
Хоч нестерпно ступати не вперше на шлях від провінцій.
А коли обберу густо вквітчані сни колючками,
Будеш більше боліти. З душею любові по вінця.

2011




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2011-02-22 01:29:06
Переглядів сторінки твору 4916
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.944 / 5.5  (4.661 / 5.44)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.326 / 5.43)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.762
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2018.01.18 16:05
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-02-22 11:03:33 ]
Такий Зрілий вірш! Кожне слово значиме, від душі і враження, що вірш виношувався довго. Файно. Вітаю. Сподобалося.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Гладир (М.К./М.К.) [ 2011-02-22 20:17:32 ]
Дякую, пане Іване!
Написався в цьому році, виношувався десь місяць. Але приємно, якщо він справляє таке враження.
Щиро)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2011-02-22 11:33:08 ]
Вбивча сила цифр. Калібр 7,62. Майже як коефіцієнт.
Я вже кількома хвилинами раніше писав про зміст коментарів. Цю важливу інформацію я учора десь бачив. Ймовірно, що один, бо ніхто поки що не пише чогось схожого на те, на що я очікую.
А я напишу про образність.
Вона має місце я проходить, так би мовити, наскрізь весь вірш.
І вона мене зачаровує (хоча про писати не бажано).

Новачок-коментатор по-новому.
Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Гладир (М.К./М.К.) [ 2011-02-22 20:20:15 ]
Спасибі, Гаррібальде!
За міркування, спостереження і проникливу двозначність у підписі.
Тепла Вам!:)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2011-02-22 20:23:40 ]
"про це писати небажано"
"вона має місце і проходить".
Сам не знаю, куди зникають деякі літери або хто замінює правильні на неправильні.

Щасти Вам.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Гладир (М.К./М.К.) [ 2011-02-22 20:32:05 ]
Та нічого. Все зрозуміло. Дякую!))) І Вам хай щастить!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2011-02-22 12:51:03 ]
Дуже гарний, глибокий вірш.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Гладир (М.К./М.К.) [ 2011-02-22 20:20:47 ]
Дякую, Зоряно!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-02-22 13:07:17 ]
Якщо у серці любові по вінця, то болю - вже місця не залишиться. Та й, коли біль є, його краще відпустити, а не носити за пазухою. Хай собі іде... А Ваша ЛГ плекає свій біль з любов'ю. Це її вибір і право. Та це я про свої роздуми. А Ваш вірш, Юлю, - справді, глибокий. У нього дивишся - як в криницю, трохи з острахом, бо та глибина притягує...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Гладир (М.К./М.К.) [ 2011-02-22 20:29:38 ]
Дякую, пані Любо, що завітали!
Ваші роздуми справедливі, логічні. Спонукають до замислення, переосмислення. З боку раціо, я сама не з усім написаним згодна. Не так довго писався цей вірш, як довго я сумнівалася, чи оприлюднювати його. Врешті вирішила. Бувають певні речі, які виникають самі собою, спочатку здаються неповноцінними, а коли через деякий час повертаєшся до них, то можеш зовсім іншими очима їх побачити, іншим розумом осмислити. За "криницю" щиро дякую. Це сказано значно сильніше, ніж написано... Без зайвої скромності.
Всього Вам найкращого!)))
Щиро:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Сидорович (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-22 18:51:57 ]
Глянула на перші рядки - і не змогла не прочитати до кінця. Вірш насичений, як влітку повітря перед грозою. Вражена глибиною почуттів і силою болю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Гладир (М.К./М.К.) [ 2011-02-22 20:37:43 ]
Спасибі, Лесю, за тепле слово!
Таке гарне порівняння.
Світла Вам і творчого натхнення!:)))