ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

хома дідим
2026.06.04 21:26
настало літо йшла війна
був золотистий вечір
нікого я не обіймав
нічого не нівечив
не усміхалися мені
дошкульні антитези
немов у сні
чи майже сні

Іван Потьомкін
2026.06.04 21:19
Поначалу он заинтересовал меня рассказом о своем приятеле Йоне. Всю жизнь тот прожил под именем Леня. История житейская, когда в угоду славянскому уху Сруль, Мошке, Пинхас, Натан... вынуждены были становиться Александром, Михаилом, Анатолием... Но в отл

Євген Федчук
2026.06.04 19:39
Боротьба за владу після смерті Сталіна.

Війна уже закінчилась. Сталін став дряхлішим.
З «однодумців» себе кожен вже думками тішив,
Що, як Сталін вріже дуба, можливість настане.
Він по головах пройдеться і вище всіх стане.
І Молотов, й Каганович – п

Артур Курдіновський
2026.06.04 15:44
Летіть, ангелики, летіть!
Війна вам зшила білі крила,
А землю - чорним всю покрила.
Для вас тепер - небес блакить.

Ми тут завершимо наш бій
За розіп'яту Україну,
Від зла залишимо руїни,

С М
2026.06.04 15:15
Усе кручу регулятора під цицькою з екраном
Шукаю хоч якесь життя у пустелі
Ось іще програма, щось на тему Мері Джейн
Готуйсь у подорож на стелю
Огидний Джо явився на екрані
В гостях у нього самолюбний Сем
Там ще один тип, наче не при чім
У нього па

Борис Костиря
2026.06.04 12:31
Ти біжиш в невідомість, у пустку,
У ненависть, у магму століть.
Ти біжиш у незайману пущу,
У розлогі обличчя столиць.

Невідомість розкриє картини
Поза часом і простором нам
І простягне дарунки невинні,

Ірина Вовк
2026.06.04 09:26
VII. КОРОЛЕВА ТІНЕЙ: САГА РОЗБИТОГО СЕРЦЯ Вітер на Оркнейських островах рвав поли чорного плаща королеви, наче благав повернути кораблі назад. На порозі великої війни за англійську корону Гаральд залишив Єлизавету та доньок у безпечній гавані. Це б

Віктор Кучерук
2026.06.04 06:09
Мутні потоки обіцянок,
Холодний пил розчарувань, -
Тримаю знов порожній дзбанок,
Як між ганьбою й честю грань.
Не мучить зовсім спрага помсти,
Чи рідних сміх та дружній глум, -
Лише досада від знайомства
Мене вганяє різко в сум...

хома дідим
2026.06.03 18:59
на злобу дня повістка ця
хоча її не просять
усякий знає все і сам
а втім усім не досить
на фоні втрат і не до свят
хмарує дощовиння
хтось тягне фронт
брудний полон

Ірина Вовк
2026.06.03 17:32
VI. ЧУЖІ БЕРЕГИ Дракари розрізали важкі, свинцеві хвилі Північного моря, несучи Єлизавету все далі від родинних обіймів теплого, залитого щедрим вечірнім сонцем, Києва. Норвегія зустріла її непривітними, гострими скелями, які чорними велетнями врізал

М Менянин
2026.06.03 12:59
Гімн України починається з очікування неминучого, але ж минуло і не здійснилось! Тож на сьогодення замість: «Ще не вмерла України…» доречні слова: «Жити має України…» 03.06.2026р. UA

Вячеслав Руденко
2026.06.03 12:40
Я знайомий вогням Волопаса.
Я готель для незайманих дів,
Де залишив поштар із Мадрасу
На порозі рудих гризунів,
Що згубили і пашпорт і долю,
Забобонів крапчастий кришталь.
Не шукай біля мене тополі.
Не проси надягнуть пектораль!

Борис Костиря
2026.06.03 11:23
Я іду у пустельному лісі.
Мідна тиша самотньо дзвенить.
Зависає печаль у горісі,
Ніби втомлена, зморена мить.

А навколо не бачу нікого.
Ні душі. Говорю у світи.
Все принишкло. Ні біса, ні Бога.

Віктор Кучерук
2026.06.03 07:00
Вуж плазує на городі
І городину не шкодить,
А ось курка при нагоді
Поклює коренеплоди,
Повисмикує розсаду
І грядки втрамбує радо,
Викликаючи досаду
В тих, що сіє те і садить...

С М
2026.06.02 22:13
Кейданс і Кескейд
Хлопця на ймення Джейд
Вхопили у півтемряві
Поки зал набивсь ущерть

Муркіт, шепіт “Нас займи
Раді догодити ми”

Світлана Пирогова
2026.06.02 17:31
Бружель шепоче, бо життю радіє,
Густа куляста яскравіє крона.
Від сонця струменить тепла надія.
Хизується у розквіті фасоном.

У парах квіти в пазухах листочків,
Плоди блакитно-темні із нальотом
І не розгледіти дрібненькі точки.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Мария Дутко
2026.06.01

Андрій Олінковський
2026.05.31

Аліса Бєздєтна
2026.05.14

Сак Юлия Сак Юлия
2026.05.13

Андрій Стельмахер
2026.04.29

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юлія Гладир (1985) / Вірші

 * * *
Я тебе відігрію від холоду, болю мій, болю!
Я тебе заховаю за пазуху каменем. В очі
Не дивись тим, що завтра зрубають у полі тополю.
Не дивись тим, що листя гаряче безжалісно стопчуть.

Я тебе загорну в оксамитову тишу стежками,
Де ходили століття босоніж у вицвілих свитах.
Озирайся на голос. Він буде сьогодні ласкавий.
Не дивися назад. Ти ще зможеш спочатку любити.

Сто дванадцять світів, і немає ні волі, ні правди.
Сто дванадцять кімнат, і немає притулку приблуді.
Захлинається Бог, пропливаючи повз автостраду.
Забуваються прізвища друзів і недругів. Будень.

Я тебе заховаю до часу, відточиться камінь,
Хоч нестерпно ступати не вперше на шлях від провінцій.
А коли обберу густо вквітчані сни колючками,
Будеш більше боліти. З душею любові по вінця.

2011




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-02-22 01:29:06
Переглядів сторінки твору 4848
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.944 / 5.5  (4.661 / 5.44)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.326 / 5.43)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.762
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2018.01.18 16:05
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-02-22 11:03:33 ]
Такий Зрілий вірш! Кожне слово значиме, від душі і враження, що вірш виношувався довго. Файно. Вітаю. Сподобалося.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Гладир (М.К./М.К.) [ 2011-02-22 20:17:32 ]
Дякую, пане Іване!
Написався в цьому році, виношувався десь місяць. Але приємно, якщо він справляє таке враження.
Щиро)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2011-02-22 11:33:08 ]
Вбивча сила цифр. Калібр 7,62. Майже як коефіцієнт.
Я вже кількома хвилинами раніше писав про зміст коментарів. Цю важливу інформацію я учора десь бачив. Ймовірно, що один, бо ніхто поки що не пише чогось схожого на те, на що я очікую.
А я напишу про образність.
Вона має місце я проходить, так би мовити, наскрізь весь вірш.
І вона мене зачаровує (хоча про писати не бажано).

Новачок-коментатор по-новому.
Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Гладир (М.К./М.К.) [ 2011-02-22 20:20:15 ]
Спасибі, Гаррібальде!
За міркування, спостереження і проникливу двозначність у підписі.
Тепла Вам!:)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2011-02-22 20:23:40 ]
"про це писати небажано"
"вона має місце і проходить".
Сам не знаю, куди зникають деякі літери або хто замінює правильні на неправильні.

Щасти Вам.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Гладир (М.К./М.К.) [ 2011-02-22 20:32:05 ]
Та нічого. Все зрозуміло. Дякую!))) І Вам хай щастить!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2011-02-22 12:51:03 ]
Дуже гарний, глибокий вірш.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Гладир (М.К./М.К.) [ 2011-02-22 20:20:47 ]
Дякую, Зоряно!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-02-22 13:07:17 ]
Якщо у серці любові по вінця, то болю - вже місця не залишиться. Та й, коли біль є, його краще відпустити, а не носити за пазухою. Хай собі іде... А Ваша ЛГ плекає свій біль з любов'ю. Це її вибір і право. Та це я про свої роздуми. А Ваш вірш, Юлю, - справді, глибокий. У нього дивишся - як в криницю, трохи з острахом, бо та глибина притягує...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Гладир (М.К./М.К.) [ 2011-02-22 20:29:38 ]
Дякую, пані Любо, що завітали!
Ваші роздуми справедливі, логічні. Спонукають до замислення, переосмислення. З боку раціо, я сама не з усім написаним згодна. Не так довго писався цей вірш, як довго я сумнівалася, чи оприлюднювати його. Врешті вирішила. Бувають певні речі, які виникають самі собою, спочатку здаються неповноцінними, а коли через деякий час повертаєшся до них, то можеш зовсім іншими очима їх побачити, іншим розумом осмислити. За "криницю" щиро дякую. Це сказано значно сильніше, ніж написано... Без зайвої скромності.
Всього Вам найкращого!)))
Щиро:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Сидорович (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-22 18:51:57 ]
Глянула на перші рядки - і не змогла не прочитати до кінця. Вірш насичений, як влітку повітря перед грозою. Вражена глибиною почуттів і силою болю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Гладир (М.К./М.К.) [ 2011-02-22 20:37:43 ]
Спасибі, Лесю, за тепле слово!
Таке гарне порівняння.
Світла Вам і творчого натхнення!:)))