ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Кока Черкаський
2026.10.21 15:50
Гриби
Я прийшов у ліс сьогодні
По гриби, бо я голодний.
Але ж це не в тому плані:
Я ж не хотів "грибів в сметані".

Ондо білі, а там- лисички,
Та я не маю такої звички
Брати все, що попадеться

Борис Костиря
2026.10.21 15:09
Сніги минулого
Я згадую у лютому сніги,
Немов фантом примарний і нещасний.
Припливом на піщані береги
Нахлине пристрасть гостра і нещадна.

Сніг пропікав до глибини душі
Прадавнім лезом і сарматським списом.
Тепер до нас промовлять спориші

С М
2026.10.21 12:43
Гіацинтова хата (The Doors)
Що робиться на гіацинтовій хаті
Що робиться на гіацинтовій, га
На радість левам, ей
У цей день

Вірю в нового друга, без претензії
Вірю в нового друга, без проблем отих
Мені потрібен друг

Вячеслав Руденко
2026.10.21 11:43
Держави хитрого грача
Степи давно не мають пруфу, —
Шкодують блазням ковдри духу,
Ховають погляди від згуб
Вовків самотніх в літній дуб.
Вистава йде... Повільна тиша.
Над жолудем голодна миша,
Частково справжня, наче ми,
Світ наближає до чуми,

Володимир Мацуцький
2026.10.21 10:32
Критичний аналіз вірша
Поезія «Вмирає хата без батьків» українського поета Володимира Мацуцького була написана у вересні 2022 року. Це глибокий і проникливий вірш, що поєднує біль особистої втрати з трагедією війни в Україні. Нижче наведено повний текст твору: ______________

хома дідим
2026.10.21 08:52
* 236 *
він не / імя /
і не / іще імя /
і до усього
підходить він геть інакше
тобі поезія
йому маячня хоча
те саме необовязково завше
ще він торкається сердець

Віктор Кучерук
2026.10.21 06:03
* * *
Затягнуло димом просинь,
Стогне змучена земля
І в глухого Бога просить
Покарати москаля.
За усі дитячі сльози,
За зруйновані міста, -
За погрози і за грози,
І за спалені жита.

Олег Герман
2026.10.20 20:08
Під жовтим листям
Здається іншим світ під жовтим листям.
Коли імлисто
у тихім плачі
старі невдачі
спадають мрякою з будинків та дерев,
він виглядає, начебто завмер.
Без літніх барв у сирості холодній
згорнувся кволо

Марія Дем'янюк
2026.10.20 17:07
Чарівно
Як тут чарівно, мамо, як чарівно,
У жовте листя увібралася царівна!
Кленовий лист, тонкі вербові віти,
Вільха і буки прагнуть золотіти.
Краплини срібла на багрянім листі,
Думки прозорі, стишені і чисті...
Мережки хмар - тендітне павутиння,
І павучк

Світлана Пирогова
2026.10.20 16:18
Іди
Густий туман укутав перехрестя,
Сховав орієнтири і шляхи.
Чи зможеш ти дійти до Евресту
І подолати всі свої страхи?

Не видно далі аніж на пів кроку.
Праворуч і ліворуч є межа.
Туман розлив відвагу. Змокнув?

Борис Костиря
2026.10.20 14:05
* * *
Підійде понеділок, і для битви
Здійматися напружено пора.
Запеклим бути в боротьбі й молитві.
Під натиском розсиплеться гора.
У круговерті боротьби і смутку,
Тріумфів, катаклізмів і невдач,
У круговерті радощів і муки
Заглянь у серце, зрозумій, про

Володимир Мацуцький
2026.10.20 10:36
Не зліть Україну
Не зліть Україну,
ви – держиморди!
Подавитесь кров’ю
своєї породи…
Землі захотілось? –
в землі нажеретесь.
В чию таку милість
Вкраїною претесь?

Віктор Кучерук
2026.10.20 06:53
* * *
Уночі, задумою обнятий,
Через скло вглядаючись у тьму,
Починаю сам себе питати:
Де, коли, навіщо і чому?
Де зникають на світанні зорі?
І коли не буде бігти час?
І навіщо в світі стільки горя
І чому знаходить лихо нас?

Володимир Бойко
2026.10.20 03:39
Міжсловесні контроверсії – 2
Майбутнє нібито належить молодим, але вирішують долі світу чомусь-то старі маразматики. Взимку страшні не так морози, як відморозки. Диктатора від серійного вбивці відрізняють лише масштаби злодіянь. Питання влади в Україні для декого набагато ва

хома дідим
2026.10.20 00:14
* 235 *
могли би стрітися класично
все за програмою курити пити і т. д.
у цій ледь індивідуальній притчі
ніхто нікого особливо не зведе
немає жодних таємниць
є недомовленість і таємничість
па-де-труа не зовсім па-де-де
ця таємничість

Борис Костиря
2026.10.19 13:58
Море
Я в море заходжу, у розум кипучий
Для вищого смислу і вічних благань.
Заходжу у задум потужний, сліпучий,
У поле безмежне надсадних волань.

Візьму у долоні солоні печалі,
Солоні розлуки, солоні гріхи.
В цю мить у затоці невтомно кричали
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Оксана Стемковська
2026.10.19

Йа Власне
2026.10.17

Єгор Мельниченко
2026.10.12

Олег Гелолев
2026.10.08

Михайло Укран
2026.10.08

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Юлія Гладир (1985) / Вірші

 * * *
Я тебе відігрію від холоду, болю мій, болю!
Я тебе заховаю за пазуху каменем. В очі
Не дивись тим, що завтра зрубають у полі тополю.
Не дивись тим, що листя гаряче безжалісно стопчуть.

Я тебе загорну в оксамитову тишу стежками,
Де ходили століття босоніж у вицвілих свитах.
Озирайся на голос. Він буде сьогодні ласкавий.
Не дивися назад. Ти ще зможеш спочатку любити.

Сто дванадцять світів, і немає ні волі, ні правди.
Сто дванадцять кімнат, і немає притулку приблуді.
Захлинається Бог, пропливаючи повз автостраду.
Забуваються прізвища друзів і недругів. Будень.

Я тебе заховаю до часу, відточиться камінь,
Хоч нестерпно ступати не вперше на шлях від провінцій.
А коли обберу густо вквітчані сни колючками,
Будеш більше боліти. З душею любові по вінця.

2011




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2011-02-22 01:29:06
Переглядів сторінки твору 5022
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.944 / 5.5  (4.661 / 5.44)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.326 / 5.43)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.762
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2018.01.18 16:05
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-02-22 11:03:33 ]
Такий Зрілий вірш! Кожне слово значиме, від душі і враження, що вірш виношувався довго. Файно. Вітаю. Сподобалося.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Гладир (М.К./М.К.) [ 2011-02-22 20:17:32 ]
Дякую, пане Іване!
Написався в цьому році, виношувався десь місяць. Але приємно, якщо він справляє таке враження.
Щиро)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2011-02-22 11:33:08 ]
Вбивча сила цифр. Калібр 7,62. Майже як коефіцієнт.
Я вже кількома хвилинами раніше писав про зміст коментарів. Цю важливу інформацію я учора десь бачив. Ймовірно, що один, бо ніхто поки що не пише чогось схожого на те, на що я очікую.
А я напишу про образність.
Вона має місце я проходить, так би мовити, наскрізь весь вірш.
І вона мене зачаровує (хоча про писати не бажано).

Новачок-коментатор по-новому.
Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Гладир (М.К./М.К.) [ 2011-02-22 20:20:15 ]
Спасибі, Гаррібальде!
За міркування, спостереження і проникливу двозначність у підписі.
Тепла Вам!:)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2011-02-22 20:23:40 ]
"про це писати небажано"
"вона має місце і проходить".
Сам не знаю, куди зникають деякі літери або хто замінює правильні на неправильні.

Щасти Вам.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Гладир (М.К./М.К.) [ 2011-02-22 20:32:05 ]
Та нічого. Все зрозуміло. Дякую!))) І Вам хай щастить!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2011-02-22 12:51:03 ]
Дуже гарний, глибокий вірш.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Гладир (М.К./М.К.) [ 2011-02-22 20:20:47 ]
Дякую, Зоряно!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-02-22 13:07:17 ]
Якщо у серці любові по вінця, то болю - вже місця не залишиться. Та й, коли біль є, його краще відпустити, а не носити за пазухою. Хай собі іде... А Ваша ЛГ плекає свій біль з любов'ю. Це її вибір і право. Та це я про свої роздуми. А Ваш вірш, Юлю, - справді, глибокий. У нього дивишся - як в криницю, трохи з острахом, бо та глибина притягує...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Гладир (М.К./М.К.) [ 2011-02-22 20:29:38 ]
Дякую, пані Любо, що завітали!
Ваші роздуми справедливі, логічні. Спонукають до замислення, переосмислення. З боку раціо, я сама не з усім написаним згодна. Не так довго писався цей вірш, як довго я сумнівалася, чи оприлюднювати його. Врешті вирішила. Бувають певні речі, які виникають самі собою, спочатку здаються неповноцінними, а коли через деякий час повертаєшся до них, то можеш зовсім іншими очима їх побачити, іншим розумом осмислити. За "криницю" щиро дякую. Це сказано значно сильніше, ніж написано... Без зайвої скромності.
Всього Вам найкращого!)))
Щиро:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Сидорович (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-22 18:51:57 ]
Глянула на перші рядки - і не змогла не прочитати до кінця. Вірш насичений, як влітку повітря перед грозою. Вражена глибиною почуттів і силою болю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Гладир (М.К./М.К.) [ 2011-02-22 20:37:43 ]
Спасибі, Лесю, за тепле слово!
Таке гарне порівняння.
Світла Вам і творчого натхнення!:)))