Вірш дуже сильний! Жодного зайвого слова! Дякую!

От тільки дозвольте невелику ремарку: натикаючись на фото, яким Ви себе нам представляєте, знаєте як від цього на душі стає?
Це в першу чергу Вам самій не на користь...

Спасибі, Ніно, що відповіли.
Щодо ілюстрації, то я висловила думку по іншу сторону Вашого сприйняття, тобто те, що відчуває людина, яка на це натикається у поєднанні перш за все з поезією. Кожен образ може бути сильним символом. У цьому випадку - ми натикаємося на людину, яка повернулася до нас не те що спиною, а, вибачте, задом. Перша думка: ставлення до інших. Вона теж може бути такою, може свідчити про певний стан і життєвий період, проте, як на мене, це тривожний сигнал. Упевнеане, Ви це теж відчуваєте.
Оберніться до нас лицем! Упевнена, що там можуть бути глибокі і добрі очі! А якщо їх зараз з якихось причин показувати не хочеться (як добре відомий цей стан!) залиште нам як зв'язок між нами (автором і читачами) - просто гарну картинку, квітку якусь, врешті-решт.
З теплом, Юлія.

Абсолютно(!) згоден з Юлією і на рахунок вірша, і на рахунок ремарки. Натхнення і щастя, Ніно!

Дорога Ніно, мені дуже імпонує Ваша поезія. Ви, мабуть, це вже знаєте. Як і знаєте й моє ставлення до вибраного Вами "образу", бо про це я вже теж висловлювалася. І саме тому, що мені небайдужа Ваша творчість, спробую ще раз підтримати своїх колег по ПМ. Бо Ви самі собі суперечите. "Просто ілюстрація" - все-таки не просто ілюстрація, "Ілюстрація Вашого стану, Вашого вектора". Ви десь намагались його пояснити, і це можна й прийняти, якби на фото Ви були в повний ріст, на стежині - воно б і сприймалось так як Ви задумали - "ідіть за мною, ідіть як я, босоніж". А цей великий "акцент" на Вашій п'ятій точці - дуже викривлює Ваш вектор, і Ваш стан, як би Вам цього не хотілося визнавати. Думаю, якби Ви поміняли ілюстрацію, читачів у Вас було б набагато більше. Сказати чесно, я сама зайшовши до Вас на сторінку, намагаюсь не дивитися туди, де "Ваш вектор". А хтось другим разом і не захоче до Вас зазирнути - Ви ж нікого й не чекаєте. Подумайте над цим, Ніно, спокійно, без образ. Приєднуюсь до Іванових побажань!

Хороша поезія.
А автарка, так само, як і псевдонім підказують мені, що життєвий досвід авторки був не мед і Ви, здається мені, образились чи то на долю, чи на людей... Спробуйте перечитайте уважно відгуки під Вашими віршами - відчуєте як тепло, по-дружньому, з добром ставляться до Вас на ПМ. Погляньте на життя з іншого боку, пробачте тим, хто Вас образив і не провокуйте своїми очікуваннями інших. Якщо зможете змінити своє ставлення до життя і до людей - і Ваше життя зміниться і аватарка стане іншою.
Щастя, Вам, тепла, любові, відданої дружби.

p.s.Не бійтеся показати свою добру душу, принаймні на П.М. Тут Вас не дозволять ображати.
З повагою, Олександр:)

Всім дякую за добрі слова і відповідаю: гаразд, нехай буде по-вашому, зараз поміняю фотку - раз вже вона так всім очі коле і вкупі з моїми віршами викликає такі сумні припущення і таке палке співчуття.

Ось. Замість п’ятої точки - просто точка, чи-то крапка. Так краще?

Так краще. Але чекалося ще краще, Ви ж розумієте, Ніно.

Зовсім не краще! - Але я обіцяю Вам, Ніно, що це мій останній коментар, який стосується будь-якої Вашої ілюстрації. Ваші вірші - сподіваюсь і надалі читати з задоволенням. З першим днем весни!

Дорога пані Любо, дякую і вітаю Вас навзаєм. Дуже гарний сьогодні день!