Олег Білий(Олег Коркушко)

Я хочу вирватися з буденності ,а ти? Чи не надоїли тобі ці стандартні деньки ,що в'їдаються в мізки ?Але ми до них звикаємо…
У нас є обов’язки ,які не дають нам можливості проявити власну ініціативу,точніше часу на ці думки невистачає. Тільки мій юнацький максималізм може сприйняти слово «стандарт» ,як ворога народу. Чесно,я ненавиджу постійність та простоту речей ,коли вони не приносять хоч якогось банального щастя. Думаю у всьому повинен бути якийсь резон,або ж прості пояснення до власних дій. А пояснення є. Ми живемо в буденності ,бо нам страшно збитися з шляху,збитися з того колообігу життя , в яке не всі з успіхом потрапляють.
Так чи реально тоді жити за власною індивідуальною прерогативою?
Реально…Тільки того крім тебе ніхто не помітить ,часто люди вважають ,що в їхньому житті дійсно щось змінилося тільки тоді ,коли це помічають інші. Та це не правильно…
Тоді що робити?
Я думаю, варто шукати свій індивід в простих речах ,адже їх не бачить тільки сліпець…там наші ворота з буденності …там наш шлях до щастя …