
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.06.21
17:06
Трамвай запашного літа
Стукотить по чужій вулиці Янголів
В самотині – рікою буття – в самотині
Порожній, наче руїна крику волошок,
Бо це місто – притулок позичений
Заблукалої Еврідіки-невдахи,
Що шукала чи то Арахну, чи то Сапфо,
Бо слова загуби
Стукотить по чужій вулиці Янголів
В самотині – рікою буття – в самотині
Порожній, наче руїна крику волошок,
Бо це місто – притулок позичений
Заблукалої Еврідіки-невдахи,
Що шукала чи то Арахну, чи то Сапфо,
Бо слова загуби
2025.06.21
15:22
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 10 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії.
Ілюзія
О
Ілюзія
О
2025.06.21
15:16
Маючи за плечима 12 років досвіду роботи в психіатрії та 9 — у психотерапії, я щодня стикаюся зі складністю людських переживань. Поряд із цією професійною діяльністю моє життя завжди супроводжує любов до поезії — як до читання, так і до написання. Нерідко
2025.06.21
12:57
І виростають покоління,
Котрі не чули тишини.
О найстрашніше з літочислень -
Війна війною до війни"
Ліна Костенко
Війни невигойні стигмати.
Котрі не чули тишини.
О найстрашніше з літочислень -
Війна війною до війни"
Ліна Костенко
Війни невигойні стигмати.
2025.06.21
05:06
Хлопчик має хом’яка, –
І без відпочинку
Всюди носить на руках
Чарівну тваринку.
З хом’яком і спить, і їсть,
І уроки учить, –
Ні подій нема, ні місць,
Що близьких розлучать.
І без відпочинку
Всюди носить на руках
Чарівну тваринку.
З хом’яком і спить, і їсть,
І уроки учить, –
Ні подій нема, ні місць,
Що близьких розлучать.
2025.06.20
21:58
Мовчання, як вулкан.
Мовчання, як гора,
яка здатна народити
невідомо що:
красеня чи потвору,
але в будь-якому разі
щось грандіозне.
Мовчання, як плід,
Мовчання, як гора,
яка здатна народити
невідомо що:
красеня чи потвору,
але в будь-якому разі
щось грандіозне.
Мовчання, як плід,
2025.06.20
15:51
Начебто дві голови у тебе
І два люстерка у руці
Проповідники з цегли із хрестами золотими
І твій ніс задрібний у краю цім
У голові твоїй місто
У твоїй кімнаті в’язниця
Натомість рота слонячий хобот
Пияцтво
І два люстерка у руці
Проповідники з цегли із хрестами золотими
І твій ніс задрібний у краю цім
У голові твоїй місто
У твоїй кімнаті в’язниця
Натомість рота слонячий хобот
Пияцтво
2025.06.20
15:22
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 8 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії.
Панно Фа
Панно Фа
2025.06.20
14:58
Якщо порівнювати між собою такі явища, як політику, релігію і проституцію, відверто оцінюючи їх із точки зору людської моралі, то доведеться визнати, що остання із цієї тріади для суспільства – уже найменше зло.
2025.06.20
07:48
Вигулюючи песика на лузі,
Побачилась картинка отака:
Стоїть рогата із великим пузом
І вим’я так набралось молока,
Що я дійки відтягую руками,
Дійничку наповняючи ущерть,
Як тричі за добу робила мама,
Допоки я маленький був іще.
Побачилась картинка отака:
Стоїть рогата із великим пузом
І вим’я так набралось молока,
Що я дійки відтягую руками,
Дійничку наповняючи ущерть,
Як тричі за добу робила мама,
Допоки я маленький був іще.
2025.06.19
21:35
Снігова маса розтає,
як магма часу.
Усе робиться хиским,
непевним у пухкому снігу.
Снігова маса проникає
у черевики, як сутності,
які ми не помічали,
як невидимі смисли,
як магма часу.
Усе робиться хиским,
непевним у пухкому снігу.
Снігова маса проникає
у черевики, як сутності,
які ми не помічали,
як невидимі смисли,
2025.06.19
20:51
На вулиці спекотно, навіть парко,
Здавалось, сонце ладне спопелить.
Дідусь з онуком прогулялись парком,
На лавці сіли трохи відпочить.
Дерева прохолоду їм давали.
Пташки співали радісні пісні.
Отож, вони сиділи, спочивали.
Кущі позаду виросли тісні
Здавалось, сонце ладне спопелить.
Дідусь з онуком прогулялись парком,
На лавці сіли трохи відпочить.
Дерева прохолоду їм давали.
Пташки співали радісні пісні.
Отож, вони сиділи, спочивали.
Кущі позаду виросли тісні
2025.06.19
12:21
Літо видихає спеку,
і не тільки сонце розпеклось,
нечестивці пруть ракети,
скручена у мізках, мабуть, трость.
В них давно згоріла совість.
КАБи і шахеди дістають.
Падають безсилі сови,
в попелищі гине мирний люд.
і не тільки сонце розпеклось,
нечестивці пруть ракети,
скручена у мізках, мабуть, трость.
В них давно згоріла совість.
КАБи і шахеди дістають.
Падають безсилі сови,
в попелищі гине мирний люд.
2025.06.19
09:59
Голосистою напрочуд
Зрана горлиця та є,
Що в гайку щодня туркоче
Й довше спати не дає.
А батьки казали сину:
Їдь скоріше у село
І там гарно відпочиниш,
Нашим бідам всім на зло.
Зрана горлиця та є,
Що в гайку щодня туркоче
Й довше спати не дає.
А батьки казали сину:
Їдь скоріше у село
І там гарно відпочиниш,
Нашим бідам всім на зло.
2025.06.18
22:44
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 7 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії.
Рожеві метел
Рожеві метел
2025.06.18
21:33
Уламки любові, уламки світів,
Які народились, щоб швидко померти.
Ти космос зруйнуєш без меж і мостів,
Де вже не існує народжень і смерті.
Уламки любові ніяк не збереш,
Вони розлетілися в простір печальний.
У дикому реготі буйних пожеж
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Які народились, щоб швидко померти.
Ти космос зруйнуєш без меж і мостів,
Де вже не існує народжень і смерті.
Уламки любові ніяк не збереш,
Вони розлетілися в простір печальний.
У дикому реготі буйних пожеж
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів

2025.04.24
2025.03.18
2025.03.09
2025.02.12
2024.12.24
2024.10.17
2024.08.04
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Автори /
Олег Доля (1995) /
Проза
Світле Щастя...
«Счастье - это когда ты на 7 месяце беременности, и вы с ним спорите, кто у вас будет и как вы назовете малыша.*»
Так чи інакше….всі бачать своє щастя навіть у найпростіших речах…
прекрасний день….оптимістичний настрій….приємні розмови з добрими людьми та звичайно,так звичайно ж з коханою людиною…
Яке в них обох може бути щастя?
це просто відсутність банальних інтриг,криків,постійних ричань один на одного?...в деякій мірі так ,але якщо відносинам вже роки та роки пора задумуватись про щось більш серйозне..
але не кожен може наважитись на крок пізнання реального Щастя…не простої казки ,які ввижаються наївним дівчаткам про принца на білому коні з блакитними очима,та світлим волоссям…зачаровуючим поглядом та просто величезною харизмою…
З одного боку це все дитячі історії, про які ти говориш в дитинстві,але безвихідна ситуація в зрілому віці часто змушує мріяти про такого.
Залежить все звичайно від психотипу людини…рівня її почуття гордості та простого світогляду…якщо глибше в почуття….. то хто знає яка та людина?чи вона взагалі «людина»…?!
якщо дійсно кохаєш її, то не дивлячись ні на які погоди в вашому житті ти будеш виривати самого себе разом з нею із власних провальних бажань…просто і зі смаком ми відчуваємо кожні наші інтриги,незрозумілі погляди в інший бік…
та також ревнощі…без яких нікуди…не дінешся…
ніколи все гладенько не обходиться навіть у найідеальніших пар на цій планеті…
думаєте так просто …раз і покохав….а тут тобі вже все Щастя на блюдечці подавай….
Кохання-це боротьба двох хворих сердець за здоров»я нервів та духовної блаженності,моменти, коли так зване «Сьоме небо»-починає існувати для вас..
тому всі ми повинні проходити через все це….
а що нам наше кохання дає навзаєм?чого ти добиваєшся?у пошуках якого саме щастя ти страждаєш?
найголовніше щастя людини ,на мою думку, це якраз те маленьке чудо ,з маленьками ніжечками,рожевими щічками,яке ще таке безпомічне та не може нічого зробити….з очами твоєї коханої людини…таке непорочне ,чесне перед всіма….плід кохання….найщасливішими ви стаєте саме тоді, коли таке ЧУДО з»являється у вашому житті…..коли вас вже не двоє ,а троє….
і ти дійсно пізнаєш саме тоді…..так саме тоді -сенс,смисл життя….і ти розумієш як довго ти цього чекав…як ти боровся за це…
9 місяців того безумного очікування….коли вже скоро ти відчуваєш в її животику ті ніжечки ,які саме тебе змушують ходити та бути найщасливішим батьком на землі…
«Син,син,син….хоча ні,ні, кохана …а якщо дочка то…..ммм….боже як же її назвати»,- в такі моменти, коли тебе просто переповнюють шалені емоції та почуття ,ти просто не знаєш, куди дітися такій щасливій як ти людині…
Це реально щастя….сльози радості ,які не часто тебе нагороджували своєю солодкістю під час боротьби за це все….за виживання ради нового життя…..»
і якщо те Чудо дійсно плід кохання …..то батьки любою ціною будуть боротися за все її подальше життя…..
Щастя…..
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Світле Щастя...
Олег Доля(Олег Коркушко)
З неопублікованої книги...
Глава 13
«Счастье - это когда ты на 7 месяце беременности, и вы с ним спорите, кто у вас будет и как вы назовете малыша.*»
Так чи інакше….всі бачать своє щастя навіть у найпростіших речах…
прекрасний день….оптимістичний настрій….приємні розмови з добрими людьми та звичайно,так звичайно ж з коханою людиною…
Яке в них обох може бути щастя?
це просто відсутність банальних інтриг,криків,постійних ричань один на одного?...в деякій мірі так ,але якщо відносинам вже роки та роки пора задумуватись про щось більш серйозне..
але не кожен може наважитись на крок пізнання реального Щастя…не простої казки ,які ввижаються наївним дівчаткам про принца на білому коні з блакитними очима,та світлим волоссям…зачаровуючим поглядом та просто величезною харизмою…
З одного боку це все дитячі історії, про які ти говориш в дитинстві,але безвихідна ситуація в зрілому віці часто змушує мріяти про такого.
Залежить все звичайно від психотипу людини…рівня її почуття гордості та простого світогляду…якщо глибше в почуття….. то хто знає яка та людина?чи вона взагалі «людина»…?!
якщо дійсно кохаєш її, то не дивлячись ні на які погоди в вашому житті ти будеш виривати самого себе разом з нею із власних провальних бажань…просто і зі смаком ми відчуваємо кожні наші інтриги,незрозумілі погляди в інший бік…
та також ревнощі…без яких нікуди…не дінешся…
ніколи все гладенько не обходиться навіть у найідеальніших пар на цій планеті…
думаєте так просто …раз і покохав….а тут тобі вже все Щастя на блюдечці подавай….
Кохання-це боротьба двох хворих сердець за здоров»я нервів та духовної блаженності,моменти, коли так зване «Сьоме небо»-починає існувати для вас..
тому всі ми повинні проходити через все це….
а що нам наше кохання дає навзаєм?чого ти добиваєшся?у пошуках якого саме щастя ти страждаєш?
найголовніше щастя людини ,на мою думку, це якраз те маленьке чудо ,з маленьками ніжечками,рожевими щічками,яке ще таке безпомічне та не може нічого зробити….з очами твоєї коханої людини…таке непорочне ,чесне перед всіма….плід кохання….найщасливішими ви стаєте саме тоді, коли таке ЧУДО з»являється у вашому житті…..коли вас вже не двоє ,а троє….
і ти дійсно пізнаєш саме тоді…..так саме тоді -сенс,смисл життя….і ти розумієш як довго ти цього чекав…як ти боровся за це…
9 місяців того безумного очікування….коли вже скоро ти відчуваєш в її животику ті ніжечки ,які саме тебе змушують ходити та бути найщасливішим батьком на землі…
«Син,син,син….хоча ні,ні, кохана …а якщо дочка то…..ммм….боже як же її назвати»,- в такі моменти, коли тебе просто переповнюють шалені емоції та почуття ,ти просто не знаєш, куди дітися такій щасливій як ти людині…
Це реально щастя….сльози радості ,які не часто тебе нагороджували своєю солодкістю під час боротьби за це все….за виживання ради нового життя…..»
і якщо те Чудо дійсно плід кохання …..то батьки любою ціною будуть боротися за все її подальше життя…..
Щастя…..
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію