Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.03.30
14:11
І
Нанизує пам’ять разками намиста
на ниті життя візерунки барвисті
і тче у тумані вуаль,
звідкіль виглядає далеке дитинство,
його епізоди веселі і чиста,
навіяна ними печаль.
Нанизує пам’ять разками намиста
на ниті життя візерунки барвисті
і тче у тумані вуаль,
звідкіль виглядає далеке дитинство,
його епізоди веселі і чиста,
навіяна ними печаль.
2026.03.30
13:26
Проспати можна все на світі:
Історію, чарівну мить,
Проспати сонце у зерні,
Коли земля красу творить.
Проспати вирішальний, гострий,
Фатальний, неповторний час,
Проспати доленосний голос,
Історію, чарівну мить,
Проспати сонце у зерні,
Коли земля красу творить.
Проспати вирішальний, гострий,
Фатальний, неповторний час,
Проспати доленосний голос,
2026.03.30
11:52
Вірш представляє собою приклад дещо розбалансованої лірики, де щирість вічного людського почуття поєднується з рисами сучасності – від модерної зачіски Wolf Cut до класичної коси зі стрічкою. Це поєднання створює настрій суму й затишку з відтінком загад
2026.03.30
06:44
Ще зорі сплять у темнім небі
І не парує ще роса, -
Ще не торкнулась довгих стебел
Моя нагострена коса.
Ще світ увесь неначе вимер
І лиш сіріє спроквола, -
Ще лиш шурхоче невидимий
Кажан, у пошуках дупла.
І не парує ще роса, -
Ще не торкнулась довгих стебел
Моя нагострена коса.
Ще світ увесь неначе вимер
І лиш сіріє спроквола, -
Ще лиш шурхоче невидимий
Кажан, у пошуках дупла.
2026.03.29
21:22
Перша дівчино, яку любив
Настав час заспівати тобі
Прощальну пісню
Мені було сімнадцять, як тебе стрів я
Ми не бачилися часто, майнули роки
Востаннє, коли бачив тебе, ти прийняла
Ісуса
Настав час заспівати тобі
Прощальну пісню
Мені було сімнадцять, як тебе стрів я
Ми не бачилися часто, майнули роки
Востаннє, коли бачив тебе, ти прийняла
Ісуса
2026.03.29
20:08
У третім класі вчитель дітям каже:
- Сьогодні розповім цікаве дуже.
Ми будем вчити нині земноводні.
Подвійний спосіб в них життя в природі.
Розмова в нас про тих, що спритні й дужі.
Живуть і у воді вони й на суші.
Можливо, здогадаєтеся, хто то?
Ч
- Сьогодні розповім цікаве дуже.
Ми будем вчити нині земноводні.
Подвійний спосіб в них життя в природі.
Розмова в нас про тих, що спритні й дужі.
Живуть і у воді вони й на суші.
Можливо, здогадаєтеся, хто то?
Ч
2026.03.29
18:40
Тобі щось інакше порадити важко,
Коли до вподоби модерний Wolf Cut.
Коса - не твоє і шовкова застяжка -
Це те, що існує для інших дівчат.
За мною і ходять, і саме такі ось,
Яким я неначе амурний гайдай.
Не з ними робитиму те, що наснилось,
Коли до вподоби модерний Wolf Cut.
Коса - не твоє і шовкова застяжка -
Це те, що існує для інших дівчат.
За мною і ходять, і саме такі ось,
Яким я неначе амурний гайдай.
Не з ними робитиму те, що наснилось,
2026.03.29
18:09
Іще не вечір та вже йшло до того.
Десь сонце загубилося в хмарках.
Між пагорбами пролягла дорога,
Що звалась з давніх пір Поліський шлях.
Вела з Підгайців через Старе Місто,
Загайці в Новосілку, звідтіля
Вже далі на Тернопіль, з нього, звісно,
Де а
Десь сонце загубилося в хмарках.
Між пагорбами пролягла дорога,
Що звалась з давніх пір Поліський шлях.
Вела з Підгайців через Старе Місто,
Загайці в Новосілку, звідтіля
Вже далі на Тернопіль, з нього, звісно,
Де а
2026.03.29
14:55
У сутінках я майбуття помітив.
Воно нічим не втішило мене.
Його красою міг би я змінити -
її ж усе недобре омине.
Та не зібрав краси я - ось і квити.
І захід Сонця віддає вогнем.
За втраченим, не стрітим, не прожитим -
до обрію багряноликий щем.
Воно нічим не втішило мене.
Його красою міг би я змінити -
її ж усе недобре омине.
Та не зібрав краси я - ось і квити.
І захід Сонця віддає вогнем.
За втраченим, не стрітим, не прожитим -
до обрію багряноликий щем.
2026.03.29
13:36
Так перша ніжна позолота
Торкнеться кленів і беріз.
Пробудиться дружина Лота
У сяйві нескоримих сліз.
Торкнуться віяння епохи
Думок, сердець, облич і слів.
Порветься пристрасть Архілоха
Торкнеться кленів і беріз.
Пробудиться дружина Лота
У сяйві нескоримих сліз.
Торкнуться віяння епохи
Думок, сердець, облич і слів.
Порветься пристрасть Архілоха
2026.03.29
12:58
Якось незрозуміло…
Ось він ще зовсім маленький хлопчик. Утім, відчуває себе центром Всесвіту, навколо якого обертаються тато, мама, бабуся і навіть пухнастий песик Віскі…
Вони живуть у сивому будинку в самісінькому центрі чарівного міста.
Оточують його
2026.03.29
10:06
поет сидить мов павук
тчучи свої павутини
радо вітаючи будь-яких мух
висисає їх із хітину
а ще між ребрами книг
наслухає серцебиття
знуджених необережних тих
читачів що летять летять
тчучи свої павутини
радо вітаючи будь-яких мух
висисає їх із хітину
а ще між ребрами книг
наслухає серцебиття
знуджених необережних тих
читачів що летять летять
2026.03.29
09:22
У ніч на 28 березня 2026 року Одеса зазнала потужної масованої атаки.
Так, у пологовому будинку №5 після влучання «шахеда» в центр будівлі зруйнувано покрівлю та перекриття між поверхами. Медичний персонал евакуював до сховища 32 пацієнток і 22 новонарод
Так, у пологовому будинку №5 після влучання «шахеда» в центр будівлі зруйнувано покрівлю та перекриття між поверхами. Медичний персонал евакуював до сховища 32 пацієнток і 22 новонарод
2026.03.29
08:56
Горіхи розпустили чорні крила
Воронячі на вЕльон аличі,
У сні стоять, весна не розбудила.
Та в голих вітах трудиться Ярило,
Брунькам тугим тепло віддаючи.
Цілує кожну пристрасно, бо хоче
Зацілувати так, щоб і чалма
Воронячі на вЕльон аличі,
У сні стоять, весна не розбудила.
Та в голих вітах трудиться Ярило,
Брунькам тугим тепло віддаючи.
Цілує кожну пристрасно, бо хоче
Зацілувати так, щоб і чалма
2026.03.29
07:10
Години, дні, роки без тебе,
Без теплих пестощів твоїх, -
Це тільки в казці завжди лебідь
Не упадає тихо в гріх.
Це тільки в мріях м'яко й гладко
Лягає твій життєвий шлях,
А наяву - броди і кладки,
І переслідування страх.
Без теплих пестощів твоїх, -
Це тільки в казці завжди лебідь
Не упадає тихо в гріх.
Це тільки в мріях м'яко й гладко
Лягає твій життєвий шлях,
А наяву - броди і кладки,
І переслідування страх.
2026.03.29
06:53
Цезар Солодар (1909-1992; народився й провів юність в Україні)
Принесли у землянку посилку –
й мов дихнуло чимсь близьким.
І на серці заграла сопілка,
і згадався рідний дім...
Бо відправлення поштове –
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Принесли у землянку посилку –
й мов дихнуло чимсь близьким.
І на серці заграла сопілка,
і згадався рідний дім...
Бо відправлення поштове –
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.02.11
2025.11.29
2025.09.04
2025.08.19
2025.05.15
2025.04.30
2025.04.24
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Олег Доля (1995) /
Проза
Світле Щастя...
«Счастье - это когда ты на 7 месяце беременности, и вы с ним спорите, кто у вас будет и как вы назовете малыша.*»
Так чи інакше….всі бачать своє щастя навіть у найпростіших речах…
прекрасний день….оптимістичний настрій….приємні розмови з добрими людьми та звичайно,так звичайно ж з коханою людиною…
Яке в них обох може бути щастя?
це просто відсутність банальних інтриг,криків,постійних ричань один на одного?...в деякій мірі так ,але якщо відносинам вже роки та роки пора задумуватись про щось більш серйозне..
але не кожен може наважитись на крок пізнання реального Щастя…не простої казки ,які ввижаються наївним дівчаткам про принца на білому коні з блакитними очима,та світлим волоссям…зачаровуючим поглядом та просто величезною харизмою…
З одного боку це все дитячі історії, про які ти говориш в дитинстві,але безвихідна ситуація в зрілому віці часто змушує мріяти про такого.
Залежить все звичайно від психотипу людини…рівня її почуття гордості та простого світогляду…якщо глибше в почуття….. то хто знає яка та людина?чи вона взагалі «людина»…?!
якщо дійсно кохаєш її, то не дивлячись ні на які погоди в вашому житті ти будеш виривати самого себе разом з нею із власних провальних бажань…просто і зі смаком ми відчуваємо кожні наші інтриги,незрозумілі погляди в інший бік…
та також ревнощі…без яких нікуди…не дінешся…
ніколи все гладенько не обходиться навіть у найідеальніших пар на цій планеті…
думаєте так просто …раз і покохав….а тут тобі вже все Щастя на блюдечці подавай….
Кохання-це боротьба двох хворих сердець за здоров»я нервів та духовної блаженності,моменти, коли так зване «Сьоме небо»-починає існувати для вас..
тому всі ми повинні проходити через все це….
а що нам наше кохання дає навзаєм?чого ти добиваєшся?у пошуках якого саме щастя ти страждаєш?
найголовніше щастя людини ,на мою думку, це якраз те маленьке чудо ,з маленьками ніжечками,рожевими щічками,яке ще таке безпомічне та не може нічого зробити….з очами твоєї коханої людини…таке непорочне ,чесне перед всіма….плід кохання….найщасливішими ви стаєте саме тоді, коли таке ЧУДО з»являється у вашому житті…..коли вас вже не двоє ,а троє….
і ти дійсно пізнаєш саме тоді…..так саме тоді -сенс,смисл життя….і ти розумієш як довго ти цього чекав…як ти боровся за це…
9 місяців того безумного очікування….коли вже скоро ти відчуваєш в її животику ті ніжечки ,які саме тебе змушують ходити та бути найщасливішим батьком на землі…
«Син,син,син….хоча ні,ні, кохана …а якщо дочка то…..ммм….боже як же її назвати»,- в такі моменти, коли тебе просто переповнюють шалені емоції та почуття ,ти просто не знаєш, куди дітися такій щасливій як ти людині…
Це реально щастя….сльози радості ,які не часто тебе нагороджували своєю солодкістю під час боротьби за це все….за виживання ради нового життя…..»
і якщо те Чудо дійсно плід кохання …..то батьки любою ціною будуть боротися за все її подальше життя…..
Щастя…..
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Світле Щастя...
Олег Доля(Олег Коркушко)
З неопублікованої книги...
Глава 13
«Счастье - это когда ты на 7 месяце беременности, и вы с ним спорите, кто у вас будет и как вы назовете малыша.*»
Так чи інакше….всі бачать своє щастя навіть у найпростіших речах…
прекрасний день….оптимістичний настрій….приємні розмови з добрими людьми та звичайно,так звичайно ж з коханою людиною…
Яке в них обох може бути щастя?
це просто відсутність банальних інтриг,криків,постійних ричань один на одного?...в деякій мірі так ,але якщо відносинам вже роки та роки пора задумуватись про щось більш серйозне..
але не кожен може наважитись на крок пізнання реального Щастя…не простої казки ,які ввижаються наївним дівчаткам про принца на білому коні з блакитними очима,та світлим волоссям…зачаровуючим поглядом та просто величезною харизмою…
З одного боку це все дитячі історії, про які ти говориш в дитинстві,але безвихідна ситуація в зрілому віці часто змушує мріяти про такого.
Залежить все звичайно від психотипу людини…рівня її почуття гордості та простого світогляду…якщо глибше в почуття….. то хто знає яка та людина?чи вона взагалі «людина»…?!
якщо дійсно кохаєш її, то не дивлячись ні на які погоди в вашому житті ти будеш виривати самого себе разом з нею із власних провальних бажань…просто і зі смаком ми відчуваємо кожні наші інтриги,незрозумілі погляди в інший бік…
та також ревнощі…без яких нікуди…не дінешся…
ніколи все гладенько не обходиться навіть у найідеальніших пар на цій планеті…
думаєте так просто …раз і покохав….а тут тобі вже все Щастя на блюдечці подавай….
Кохання-це боротьба двох хворих сердець за здоров»я нервів та духовної блаженності,моменти, коли так зване «Сьоме небо»-починає існувати для вас..
тому всі ми повинні проходити через все це….
а що нам наше кохання дає навзаєм?чого ти добиваєшся?у пошуках якого саме щастя ти страждаєш?
найголовніше щастя людини ,на мою думку, це якраз те маленьке чудо ,з маленьками ніжечками,рожевими щічками,яке ще таке безпомічне та не може нічого зробити….з очами твоєї коханої людини…таке непорочне ,чесне перед всіма….плід кохання….найщасливішими ви стаєте саме тоді, коли таке ЧУДО з»являється у вашому житті…..коли вас вже не двоє ,а троє….
і ти дійсно пізнаєш саме тоді…..так саме тоді -сенс,смисл життя….і ти розумієш як довго ти цього чекав…як ти боровся за це…
9 місяців того безумного очікування….коли вже скоро ти відчуваєш в її животику ті ніжечки ,які саме тебе змушують ходити та бути найщасливішим батьком на землі…
«Син,син,син….хоча ні,ні, кохана …а якщо дочка то…..ммм….боже як же її назвати»,- в такі моменти, коли тебе просто переповнюють шалені емоції та почуття ,ти просто не знаєш, куди дітися такій щасливій як ти людині…
Це реально щастя….сльози радості ,які не часто тебе нагороджували своєю солодкістю під час боротьби за це все….за виживання ради нового життя…..»
і якщо те Чудо дійсно плід кохання …..то батьки любою ціною будуть боротися за все її подальше життя…..
Щастя…..
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
