ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2026.07.23 07:22
Чорногуз, задерши дзьоба,
Щось стрекоче у гнізді,
Лиш не мукає худоба
У хліві, як отоді,
Коли мали на хазяйстві
Поросят, курей, качок
І в домашнім господарстві
Копирсався наш гурток.

Олег Герман
2026.07.23 03:33
Мені не спиться, в спогади поринув.
В часи, коли ще зовсім молоді,
Наївні, чисті, справжні та щасливі
Клялись в любові вічній і святій.

Безсоння. Спека не дає заснути.
І ще тривога із передчуттям,
Що щастя зараз — потім біль спокути.

Вячеслав Руденко
2026.07.22 18:11
Всі волоцюги марять мандрами -
Бажають повної причетності
До незбагненного, безкрайнього,
Щоб жити за рахунок щедрості,

Де п’ють на ганках ціпеніючи
Від неочікуваних радощів,
Де лазурове в фарбах діючих

Борис Костиря
2026.07.22 11:39
Цей білий непорочний сніг,
Як чистий аркуш для творіння.
І не підкорить печеніг
Духовні і міцні пагіння.

Іду у білому гаю,
У філармонії природи,
У чарівливому краю

Ірина Вовк
2026.07.22 09:45
Розділ ІІI: Останній подих лева Сонце над Александрією першого серпня тридцятого року до нашої ери піднімалося криваво-червоним. Останні єгипетські вершники перейшли на бік Октавіана без жодного пострілу. Місто здалося. Антоній стояв на стіні палацу,

хома дідим
2026.07.22 08:45
я написав тобі сонет
так написав і передумав
на що тобі сонета нумо
я написав собі сонет
десь грали танцювали румбу
контрапунктуючи сюжет
я обійдусь без кастаньєт
день проживу як є сумбурно

Віктор Кучерук
2026.07.22 07:17
І загадковий шерех сукні,
І дзенькіт келихів обох, -
І ти, донині недоступна,
Ведеш зі мною діалог.
Кипіння радості своєї
Не можу стримати в собі,
Коли манливі, як у феї,
Напроти очі голубі.

Іван Потьомкін
2026.07.21 19:22
Чотирнадцять боїв вигравав гетьман, бо покладався не тільки на свою вдачу, а й на силу та одвагу козаків-запорожців. А цього разу довелося діяти в супрязі з господарем Молдавії Івоном, котрий запросив допомогти проти ненаситних турків. Все складалося так

Роксолана Вірлан
2026.07.21 18:35
Нічого немає - усе лише функції й коди -
усе лиш тотальне обчислення сотень доріг.
Тому, просто грай, бо воно, взагалі, не зашкодить:
нудьгуй чи твори, чи сурми у золочений ріг.

Усе все одно, бо і є все одним без обмежень -
а тільки тоненька мемб

Артур Сіренко
2026.07.21 17:51
Місто, в якому цвіте енотера,
Нагадує лаковану віолончель:
Граки-музики і коти диригенти
(Добре, хоч не хвостаті директори
Урбаністичної директорії вулиць)
Готують музичну виставу – елегію
Мені – глядачу, читачу й слухачу.
А я то думав, що все ба

Борис Костиря
2026.07.21 12:45
Стійкий мороз, стійка ворожа тундра
Бере у свій нав'язливий полон,
Мов споконвічна і небесна туга,
Яка не має лику і погон.
Вона повзе, як велетенські тури,
Не знаючи надійних перепон.

Я у морозі загубив надію,

хома дідим
2026.07.21 11:53
перебираючи зневіри
куди податися куди
немов на кінчику рапіри
товчеться рій думок пустих
чиїсь оселі невеселі
ще вітер через них свистить
порожні вранішні мотелі
бензоколонки блокпости

Віктор Кучерук
2026.07.21 10:06
Принишкли в темряві дороги,
В пітьмі сховалися стежки, -
Лиш пнеться з мороку нічного
Чийсь пес надміру говіркий.
Ляскучий гавкіт серед ночі,
Немов з ясного неба грім, -
Цікаво, що сказати хоче
Собака гавкотом своїм?

Вячеслав Руденко
2026.07.21 10:00
Хрущі у квітні завжди привітні,
І їхні піддані доречні -
Передавайте ж цей блиск на міді
В сади безпечні.

Час, наче річка-тече в нікуди -
Води ні краплі, ні краплі сенсу ,
На кого ж погляд Дажбог спрямує

Тетяна Левицька
2026.07.21 07:15
Чим ближче, тим важче, чим далі, тим гірше —
Уже не рятують від сутінок вірші.
Та спогади світлі, герань на терасі,
Гіркий шоколад у крихкому фаянсі.
Альтанка затишна, любисток під плотом
І ті небеса, що плекають двохсотих.
Не радує літо і тиша у

Ірина Вовк
2026.07.21 07:01
Розділ ІІ: Битва біля мису Акцій. Вежа «Тімоніон» Друге вересня тридцять першого року до нашої ери видалося гарячим і штильовим. Море біля мису Акцій виглядало як застигле скло, на якому у загрозливому мовчанні завмерли дві величезні армади. Клеопат
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04

Інна Момотюк
2026.07.04

Володимир Кириленко
2026.06.20






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Іван Гентош (1957) / Вірші

 пародія « Не плач! »

Юрій Лазірко
поезія "Я пригостив тебе дощем"


"Я пригостив тебе дощем,
коли до серця сіль чумачив.
І ти прокинулась і плачеш,
питаєшся мене про ще.

Я перейшов тебе убрід –
води наніс за мною вітер
і так хотілося пригріти
те плазовиння – серця хід.

Я розв'язав тобі кінці –
до ліній рук вносив крислате...
Мене так легко нанизати
на сповідь моря по щоці.

Я охрестив тебе "Мій Щем" –
в координат згоріли вісі
і крил примножилось до вісім
за серафимовим плечем."




Пародія

Не плач! Та чую – хочеш ще…
Я, добре знаєш, не ледачий.
Ну вибач – вчора почумачив.
У боці ниє… І плече.

Вже перевівсь козацький рід,
І нині – голова, як диня…
Ще плазування-плазовиння,
Чи ще там щось долав убрід.

Тебе хотів, повір, пригріти…
Води наніс – який Едем?
Ну ви, жінки – маленькі діти…
Не плач. І так на серці… щем.

Давно було – рука в руці?
Пробач – не тільки руки з вати…
А ти попробуй… нанизати,
Наприклад… море по щоці…

…Коли нарешті скажеш: ”Ох”?
Координати задиміли…
І аж пір’їни впали білі
Із серафимових вісьмох…


9.03.2011




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-03-09 20:58:42
Переглядів сторінки твору 3897
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.018 / 5.58)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.163 / 5.79)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.798
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2014.12.12 13:24
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-03-09 21:00:49 ]
ЛЮ! Сприйми з гумором. Дощило, вийшло трохи щемливо... Щиро


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2011-03-09 21:46:14 ]
Ще м і ще м читав цей "щем".
Двоє звучите співзвучно.
Скажу вам, Іване, - влучно.
Дуже мило дощите.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-03-09 22:26:36 ]
Вдячний, Василю, за віршований комент. Приємно.
Мусив дощити - так нині "добазарився" з ЛЮ!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Гладир (М.К./М.К.) [ 2011-03-09 23:34:11 ]
Мені особливо сподобалося "...не тільки руки з вати". Та й пародія в цілому цікава. Хоча її все-таки легше сприймати як окремий твір.
Ви, як завжди, дотепні, Іване!
Щасти Вам!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-03-09 23:51:23 ]
Радий, що сподобалось, Юліє! Удачі навзаєм! Дякую


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2011-03-10 00:08:45 ]
Що, обох приЩЕМИЛо? Не совайте тим, чим не слід двері, брами, шухляди відкривати... Учи вас, учи...
березовий кілок суньте!
:)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-03-10 00:16:14 ]
Відкривати, чи підпирати, Михайле? Добре, що березовий, а не осиковий - вже легше! Берези ж бачимо нівроку... За науку від ЛГ - дяка! Від мене - за комент!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2011-03-10 06:41:58 ]
Іванку, то є, як вунас кажут, супер-дупер. :)
Дуже мені сподобалось...
***
в який ж Едем
ми заведем
ми наших муз
де ґудзики - там блюз :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-03-10 10:44:13 ]
Тішуся, ЛЮ, що тобі сподобалося! Файна оцінка автора оригіналу завжди надихає. Твоя приємна особливо - то здається перша моя пародія на поезію ЛЮ. А гудзики і блюз - то щось... ДЯКА!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2011-03-10 21:14:33 ]
Здається же я більше знаю про твою творчість аніж ти сам :))))
Дивись ось тут:
http://maysterni.com/publication.php?id=51551
Кхм...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-03-11 11:56:39 ]
Чуло моє серце, Лю... Написав тобі відповідь, а потім вирішив перевірити - точно, перша вже була!
Ця друга, дай Боже не остання. Обіцяю. Соррі за помилку - попутно вияснив, що на нині пропародійовано рівно 30 авторів ПМ-івців.Дяка всім (і тобі) щира за оригінали! А мене певно збило з толку оте твоє "супер-дупер", бо в нас кажуть "супер-пупер". Дяка, Друже!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2011-03-10 09:14:12 ]
Так, так, Іване, Юля Г. права - твої пародії стають все більш самостійними - може, то власне поет рветься на волю? :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-03-10 10:51:27 ]
Самостійними... Якщо в міру - то певно непогано, Юль, (головне - щоби тільки не відірваними). А може то в ліриків гонорари більші - економічна складова спрацьовує, підсвідомо тягне? Дякую щиро


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2011-03-10 10:32:58 ]
Клас! )))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-03-10 10:53:22 ]
Дякую, Зорянко! Радий тобі


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-03-10 21:42:48 ]
Пародією навіть боязко назвати цей ліричний щем, Ваню :) Хоча твоє, звісно, нікуди не поділося - і це добре.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-03-11 12:01:55 ]
Ой, дякую, Чорі! Бо вже налякався - добре, що нікуди не поділося! То так для ЛЮ старався, та і оригінал "щемливий" дуже. ДЯКА щира, Чорі!