Ну це вже останній сумно-осінньо-слізливий вірш, обіцяю. Зима трохи приморозить слізливість.

Коментарі:
* Елентарі = зоряна королева, одна з найбільш улюблених і оспіваних ельфійських богинь-стихій
** Аман -- дуже довго пояснювати. Острів, на якому живуть стихії (=сили, боги) і більшість ельфів. Тепер для всіх нас недосяжний -- за межею світу.

"не з’єднати з майбутнім минулі віки,
тільки пісня бринить, вічно юна, і кличе" - як казав один дядя, "ненамацально", низький рівень, щось у стилі примітивізму!

"світе рідний, на тебе тавром впала тінь!..
хто наповнить тепер мою чашу нектаром?.." - це вже десь мені близьке, красивий момент, гарно обрамлений у слова.

Було би добре, якби все було так легко зберегти, які випробування чекають на синьоокого? Цекаю на відповідь, пиши.

Знаєш, а мені теж ті рядки не дуже. Я ше подумаю над ними. А відповідь не забариться.

це просто такий собі ляпас по писку
шановний Джордж Лонглі я не знаю хто Ви і звідки, а також не знаю куди Ви йдете, але дарма Ви таке написали
пункт перший:багато слів розтлумачуються доволі таки по різному і це залежить від багатьох чинників, бачень і контексту до речі. Слова набувають нових змістів та значень і словники радянські стають морально застарілими, а саме з чогось такого Ви вочевидь процитували написане Вами.
Кожне слово слід розгляди не як окремий видертий шмат, а як цілусну картину. Зважте на це. І часто ми вживаємо слова які на інших мовах несуть зовсім іншу інформацію. Отже робити з цього якісь чіткі висновки не варто!

"хто для сучасної дитини Рафаель та Мікеланджело,"
цікаво сформоване запитання!
Дійсно ХТО??? можу сказати одне дані постаті мистацтва зробили таки значний вклад в той самий живопис та бачення подекуди релігійних постатей, АЛЕ! якщо людину зачепило десь фантастичне бачання (а фантастика зараз доволі таки наближена до філософії, якщо не розглядати з точку зору лише допустимості) і це сподобалось настільки, що на фоні створеного Толкієним світу виникла доволі таки позитивна творчість сповнена містичними героями, але не позбавлена суті та змісту.

Містер Джордж! Ви мабуть написали свій коментра, щоби привернути увагу! Вам це вдалося. Скажу вам, як людина, що відчуває і розуміє літературу. Толкієн -- геній. Переконалася в цьому ще раз, коли дивилась цієї неділі третю частину фільму, хоча фільм є лише блідою тінню книги. Якщо ви цього не розумієте, то я лише можу поспівчувати.Повна відсутність логіки, кажете? А як же філософські ідеї? Наприклад, що маленька людина вирішує історію? Або про жертовність дружби, про взаємовиручку і підтримку?
Бетховен -- мій улюблений композитор, якшо ви вже згадали про нього.
А якщо певний твір є джерелом натхнення, то він не може марнувати талант!!!!!!!!!!!! Якшо ви побачите гарну дівчину і напишете про неї, то чи є це закопування таланту?.. Думаю, стверлдувати таке -- це дурість...

спасибо за ожившую Артанис:-). имхо, вы все же "очеловечили" ее Плач, - эльдар Лориэна меньше других ощущали смену времен, а старость - нехарактерна для леди Галадриэль. с какого вы переводили - квенья, инглиш или другой язык? эта строка - "хто наповнить тепер мою чашу нектаром?.." - в оригинале от имени Элентари, и как бы странно не звучало подобное сожаление в устах Варды (учитывая другие последствия Исхода нолдор), оно еще непонятнее в исполнении Артанис.
а вообще - всегда приятно встретить перевод и переложение Толкиена на украинский!! спасибо...

Дякую за відгук.
Згідна з тобою, Ондо Лінде... Галадріель звісно не турбувала старість, але вона турбує мене... І нікуди від цього не дінешся... Це насправді мій плач... Тому його не можна назвати ні перекладом, ні переспівом. Просто вірш під враженням.
Але ельфи таки старіли. Разом із нашою коханою планетою. Тобто дуже повільно порівняно з людьми.

І на рахунок цих слів: "Sí man i yulma nin enquantuva?" (Ныне кто кубок мне вновь наполнит?): вони належать Галадріель чи Варді?

перед ними было что-то про "Варду ойолоссео", кажись. Насколько я помню, это как раз слова Элертари.