ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Євген Федчук
2026.03.15 17:20
В Московії завжди таке бувало:
Коли за владу билися «царі»,
То гинули і ті, хто при дворі,
І ті, що право на престола мали.
А вже, коли на трон хтось усідавсь,
Завжди важлива знайдеться причина,
Чому була убита та людина.
То й «переможець», звісно

С М
2026.03.15 16:33
Я розповів за Поле Суниць
Де не було реального ніц
Альтернативний плейс я найшов
Де плине будь-ш
Глянь розгорнені тюльпани
Те, чим жиє різне панство
Глянь у віко цибулинне
Я розповів, що морж і я сам – те ж

Ігор Шоха
2026.03.15 16:17
                    І
Ми пасажири. Нас несе Земля
чи то у рай, чи у космічне пекло,
де не буває холодно чи тепло
і де уже була душа моя,
коли перегоріла і воскресла
як его мого первісного я.

Борис Костиря
2026.03.15 11:56
У сні побачу болісні пророцтва,
Які хотів спалити у вогні,
Тривог і болів, дива і юродства
В мінливій і безмежній глибині.

У сні приходить те, що неможливо,
Химерне, дивне, неземне, із дна
Морів і океанів. Пустотливо

М Менянин
2026.03.15 02:02
Насичено ядом життя України,
хто поруч чи рядом бере від людини?
хто має підступне бажання очолить
народ цей і далі продовжить неволить?

Кому завдяки не закінчена битва
за щастя в житті і за промені світла?
кому до вподоби подвійні стандарти

Нічия Муза
2026.03.14 21:40
Життя минає, та ніколи
мене ніде не омине
моє оточення земне –
гаї, луги, поля і доли.

І поки люди є навколо,
а в небі сонечко ясне,
природа слухає мене,

Ігор Терен
2026.03.14 21:36
Минають ночі, і за днями дні,
і сонечко до літа покотило,
і мало що напам’ять залишило
до осені останньої мені.

А далі, як буває уві сні –
багряні увижаються вітрила.
Ассоль чекає! Напинаю крила

Артур Курдіновський
2026.03.14 16:16
Це просто сон. Не менше і не більше.
Невиліковний надважкий склероз.
Тобі ганебна смерть, якщо ти інший!
Народжуються з порожнечі вірші -
Чи захист від світанку, чи наркоз.

Здаля усі - біленькі та пухнасті,
Колючому шепочуть: "Не кричи..."

Іван Потьомкін
2026.03.14 13:57
Співала самотність про зграйну дружбу. Співала, аж серце злітало з словами І в звуках тремтіло. Здіймалося вище і вище. Як жайворон, висло Та й впало, мов грудка... Нараз обірвалася пісня. На серце людина поклала руку.

Юрій Гундарів
2026.03.14 13:32
Мавпочка Зіна — улюблениця і талісман підрозділу бойових медиків. Вона обожнює борщ і чай із молоком «по-англійськи».
Її господар — 50-річний колишній вчитель історії, який завів Зіну після того, як втратив на війні родину та дім. Мавпочка стала його від

Борис Костиря
2026.03.14 11:31
Так можна геть усе проспати:
І суд Страшний, й зорю Полин,
Доживши в камері до страти,
Яку здійснить нестримний плин.

Так можна геть усе проспати,
Проживши в сні нове життя
І продираючись крізь ґрати,

Ярослав Чорногуз
2026.03.14 02:38
Не розказуй мені про любов,
Лиш кохай мене палко, без тями!
Ти повернешся ще в мій альков,
І торкнешся волосся вустами!
.
Ніжноковзанням віллєш снаги,
Біострумів сяйнуть блискавиці,
Вдарить спалах миттєвий жаги,

Олена Побийголод
2026.03.14 00:59
Олександр Жаров (1904—1984)

Сяйте багаттями, синії ночі!
Ми – піонери, діти робочих.
В радісну еру
мчим стрімголов,
клич піонера –
«Завжди будь готов!»

Юрко Бужанин
2026.03.13 22:31
Професор дрімав
під час
засідання кафедри
але всередині нього
вирувала запекла дискусія
між виноградною силою Кавказу
та галицькою стриманістю
та чача була не просто рідиною

Світлана Пирогова
2026.03.13 21:53
Гуаш весни чарує спраглі очі,
Мов перший дотик лагідних долонь.
В твоїй душі займається вогонь.
Прибравши холод, йде тепло уроче.

Блакить небес, прозора та пророча
Впадає в плеса синіх ручаїв.
Проміння, наче золотий курсив

Ігор Шоха
2026.03.13 20:00
                    І
Немає з ким у спокої дожити
свої три літа на своїй землі...
ну як вас уму-розуму навчити,
помітні українські москалі
і не помітні інде посполиті?
Уперся рогом за своє корито
чужий по духу рід мій у селі.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

П'ятниця Тринадцяте
2026.03.13

Людмила Пуюл
2026.03.06

Ноктюрн Ноктюрн
2026.02.26

Богдан Райковський Райко
2026.02.25

Мілана Попова
2026.02.24

Стейсі Стейсі
2026.02.14

хома дідим
2026.02.11






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Печарська Орися Москва (1984) / Вірші

 Прощавай (Переспів Altariello Nainie Loriendesse (“Lord of the rings”, J. R. R. Tolkien)

незліченні роки, наче крила дерев у вікні,
їм судилося впасти – але не злетіти у вирій...
навіть золото меркне і схлипують вітряно дні,
залишаючи нам або смерть або старість на вибір

...незліченні роки, наче спраглі ковтки
найсолодшого меду у залах величних
не з’єднати з майбутнім минулі віки,
тільки пісня бринить, вічно юна, і кличе

в край, де теплі слова втихомирюють біль,
де співала ніжніше від всіх Елентарі... *
світе рідний, на тебе тавром впала тінь!..
хто наповнить тепер мою чашу нектаром?..

може ти, синьоокий, долаючи сумніви й страх
кинеш затишний дім і підеш за солоним туманом...
прощавай, бережи небо нашого світу в очах
у найдовшій мандрівці до раю – Аману... **




Найвища оцінка Ондо Линдэ 5.5 Любитель поезії / Майстер-клас
Найнижча оцінка Лариса Вировець 5 Майстер-клас / Майстер-клас

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2006-11-05 18:48:08
Переглядів сторінки твору 5844
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.654 / 5.33  (4.678 / 5.44)
* Рейтинг "Майстерень" 4.566 / 5.25  (4.597 / 5.36)
Оцінка твору автором 6
* Коефіцієнт прозорості: 0.739
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Конкурс «Поетичні Майстерні - ІІ півріччя 2009»
Автор востаннє на сайті 2010.10.25 23:44
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Печарська Орися Москва (М.К./М.К.) [ 2006-11-05 18:51:55 ]
Ну це вже останній сумно-осінньо-слізливий вірш, обіцяю. Зима трохи приморозить слізливість.

Коментарі:
* Елентарі = зоряна королева, одна з найбільш улюблених і оспіваних ельфійських богинь-стихій
** Аман -- дуже довго пояснювати. Острів, на якому живуть стихії (=сили, боги) і більшість ельфів. Тепер для всіх нас недосяжний -- за межею світу.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Фешак Адріана (Л.П./Л.П.) [ 2006-11-05 21:11:13 ]
"не з’єднати з майбутнім минулі віки,
тільки пісня бринить, вічно юна, і кличе" - як казав один дядя, "ненамацально", низький рівень, щось у стилі примітивізму!

"світе рідний, на тебе тавром впала тінь!..
хто наповнить тепер мою чашу нектаром?.." - це вже десь мені близьке, красивий момент, гарно обрамлений у слова.

Було би добре, якби все було так легко зберегти, які випробування чекають на синьоокого? Цекаю на відповідь, пиши.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Печарська Орися Москва (М.К./М.К.) [ 2006-11-06 01:05:32 ]
Знаєш, а мені теж ті рядки не дуже. Я ше подумаю над ними. А відповідь не забариться.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Жорж Лонглі (Л.П./Л.П.) [ 2006-11-06 07:52:11 ]
Шкода фанів Толкієна, як і шкода фанів сучасних мультиків та кіно...
хто для сучасної дитини Рафаель та Мікеланджело,
а ще Бетховен...
no comment...
Доки Толкієн писав казочки типу Гобіта - він
був ОК.
Але коли взявся за фентезі...
Фентезі це наркотик.

Ось- шляньте на себе - як мудрі і талоновиті замість творити своє, на рідних міфах і легендах - захоплюються синтетичним творінням жалюгідних казочок і фільмиків - де суцільні спецефекти та
повне відсутність логіки...

Для справки...

АМАН в турецьких провінціях значить - пардон, помилування, пощада; здаюся, помилуй, пощади.

elementary - елементарний

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Фешак Адріана (Л.П./Л.П.) [ 2006-11-06 11:29:06 ]
це просто такий собі ляпас по писку
шановний Джордж Лонглі я не знаю хто Ви і звідки, а також не знаю куди Ви йдете, але дарма Ви таке написали
пункт перший:багато слів розтлумачуються доволі таки по різному і це залежить від багатьох чинників, бачень і контексту до речі. Слова набувають нових змістів та значень і словники радянські стають морально застарілими, а саме з чогось такого Ви вочевидь процитували написане Вами.
Кожне слово слід розгляди не як окремий видертий шмат, а як цілусну картину. Зважте на це. І часто ми вживаємо слова які на інших мовах несуть зовсім іншу інформацію. Отже робити з цього якісь чіткі висновки не варто!

"хто для сучасної дитини Рафаель та Мікеланджело,"
цікаво сформоване запитання!
Дійсно ХТО??? можу сказати одне дані постаті мистацтва зробили таки значний вклад в той самий живопис та бачення подекуди релігійних постатей, АЛЕ! якщо людину зачепило десь фантастичне бачання (а фантастика зараз доволі таки наближена до філософії, якщо не розглядати з точку зору лише допустимості) і це сподобалось настільки, що на фоні створеного Толкієним світу виникла доволі таки позитивна творчість сповнена містичними героями, але не позбавлена суті та змісту.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Жорж Лонглі (Л.П./Л.П.) [ 2006-11-06 15:01:40 ]
Вибачте, але даремно не потрібно хвилюватися...
Я не сприймаю своє писання як образу.
Талант образити неможливо...
А у шановної Аерін - талант.
І вона його може змарнувати...
А взагалі-то на мене не варто зветати увагу,
bye

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Печарська Орися Москва (М.К./М.К.) [ 2006-11-06 23:49:20 ]
Містер Джордж! Ви мабуть написали свій коментра, щоби привернути увагу! Вам це вдалося. Скажу вам, як людина, що відчуває і розуміє літературу. Толкієн -- геній. Переконалася в цьому ще раз, коли дивилась цієї неділі третю частину фільму, хоча фільм є лише блідою тінню книги. Якщо ви цього не розумієте, то я лише можу поспівчувати.Повна відсутність логіки, кажете? А як же філософські ідеї? Наприклад, що маленька людина вирішує історію? Або про жертовність дружби, про взаємовиручку і підтримку?
Бетховен -- мій улюблений композитор, якшо ви вже згадали про нього.
А якщо певний твір є джерелом натхнення, то він не може марнувати талант!!!!!!!!!!!! Якшо ви побачите гарну дівчину і напишете про неї, то чи є це закопування таланту?.. Думаю, стверлдувати таке -- це дурість...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марта Лісова (Л.П./Л.П.) [ 2006-11-09 12:15:37 ]
Яж серце усміхнулось.Я теж яра поклонниця Толкіна.Чудовий переспів.Це,звичайно,не ідеал,але це в дусі Толкіна.Сумно,чуттєво...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ондо Линдэ (Л.П./М.К.) [ 2007-01-30 12:54:10 ]
спасибо за ожившую Артанис:-). имхо, вы все же "очеловечили" ее Плач, - эльдар Лориэна меньше других ощущали смену времен, а старость - нехарактерна для леди Галадриэль. с какого вы переводили - квенья, инглиш или другой язык? эта строка - "хто наповнить тепер мою чашу нектаром?.." - в оригинале от имени Элентари, и как бы странно не звучало подобное сожаление в устах Варды (учитывая другие последствия Исхода нолдор), оно еще непонятнее в исполнении Артанис.
а вообще - всегда приятно встретить перевод и переложение Толкиена на украинский!! спасибо...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Печарська Орися Москва (М.К./М.К.) [ 2007-03-06 01:06:08 ]
Дякую за відгук.
Згідна з тобою, Ондо Лінде... Галадріель звісно не турбувала старість, але вона турбує мене... І нікуди від цього не дінешся... Це насправді мій плач... Тому його не можна назвати ні перекладом, ні переспівом. Просто вірш під враженням.
Але ельфи таки старіли. Разом із нашою коханою планетою. Тобто дуже повільно порівняно з людьми.

І на рахунок цих слів: "Sí man i yulma nin enquantuva?" (Ныне кто кубок мне вновь наполнит?): вони належать Галадріель чи Варді?



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ондо Линдэ (Л.П./М.К.) [ 2007-06-26 00:59:35 ]
перед ними было что-то про "Варду ойолоссео", кажись. Насколько я помню, это как раз слова Элертари.