Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.12.17
00:04
Привіт!
Мене звати Портос. Можете сміятися, я вже звик. Можете також задавати дурнуваті запитання на кшталт «А чому не Араміс чи Дартаньян», гадаєте ви перші? Таких персонажів із таким «тонким» почуттям гумору я за свої тридцять з гаком років зустр
2025.12.16
17:55
Після ерзац-замінників зими
Прийшла зима упевнена і справжня.
Прийшла зима із лютої тюрми,
Прийшла, як генерал з найвищим рангом.
Прийшла зима, мов армія міцна
З настирливістю танків і піхоти.
Заснула в лісі змучена весна,
Прийшла зима упевнена і справжня.
Прийшла зима із лютої тюрми,
Прийшла, як генерал з найвищим рангом.
Прийшла зима, мов армія міцна
З настирливістю танків і піхоти.
Заснула в лісі змучена весна,
2025.12.16
13:22
Порадуй моє тіло – я готовий.
На ланцюгах моя труна – ореля.
Тих не почуй, хто про мій дух злословить.
Вони ніколи не були в моїх постелях.
Дай доторкнутися рукою до любові,
не відсахнись від мертвої руки, –
бо то не смерть, – то понагусло крові
На ланцюгах моя труна – ореля.
Тих не почуй, хто про мій дух злословить.
Вони ніколи не були в моїх постелях.
Дай доторкнутися рукою до любові,
не відсахнись від мертвої руки, –
бо то не смерть, – то понагусло крові
2025.12.16
13:21
Не спішіть серед шторму і злив
промовляти: "Пройшов!". Все складніше.
"Пал, що наскрізь обох пропалив,
безпритульними потім залишив".
Не спішіть ви твердити про те,
що прочитаний вже до основи
ваш роман. Є багато ще тем.
промовляти: "Пройшов!". Все складніше.
"Пал, що наскрізь обох пропалив,
безпритульними потім залишив".
Не спішіть ви твердити про те,
що прочитаний вже до основи
ваш роман. Є багато ще тем.
2025.12.16
12:37
Дивлюся в небо — там зірки і вічність,
А під ногами — грузько, як життя.
Сусід Євген, утративши логічність,
Штовха у безвість баки для сміття.
А я стою, немов антична статуя,
В руці —"Первак", у серці — порожнеча.
Дружина каже: «Досить вже бухати,
А під ногами — грузько, як життя.
Сусід Євген, утративши логічність,
Штовха у безвість баки для сміття.
А я стою, немов антична статуя,
В руці —"Первак", у серці — порожнеча.
Дружина каже: «Досить вже бухати,
2025.12.16
12:21
Сувора Совість дивиться на мене,
Тримає міцно землю й небеса.
Ніколи не виходила на сцену -
Далеко не для всіх її краса.
Тверді слова не промовляє гучно,
Все пошепки. І погляд вольовий.
Мені нелегко. Я - її заручник,
Тримає міцно землю й небеса.
Ніколи не виходила на сцену -
Далеко не для всіх її краса.
Тверді слова не промовляє гучно,
Все пошепки. І погляд вольовий.
Мені нелегко. Я - її заручник,
2025.12.16
10:42
Я - чарівник, слуга сяйних казок,
Ерато благородної невільник.
Тож віршопад пахтить, немов бузок,
У строфах - муси, слоїки ванільні.
МрійнА оаза! Щастя береги!
Повсюди айви, квітнучі оливи!
Рожевий мед любової жаги
Ерато благородної невільник.
Тож віршопад пахтить, немов бузок,
У строфах - муси, слоїки ванільні.
МрійнА оаза! Щастя береги!
Повсюди айви, квітнучі оливи!
Рожевий мед любової жаги
2025.12.16
09:36
Буває, що чоловіки
ідуть із дому без валізи,
без штампа в паспорті та візи,
без вороття і навіки
в країну вільних душ, туди,
де благодать незрозуміла
стирає росяні сліди
серпанків яблунево-білих.
ідуть із дому без валізи,
без штампа в паспорті та візи,
без вороття і навіки
в країну вільних душ, туди,
де благодать незрозуміла
стирає росяні сліди
серпанків яблунево-білих.
2025.12.16
06:08
Зима розквітла білизною
І світ морозом обдала, -
Красу створивши бахромою,
Оторочила півсела.
Сніжок порипує й блискоче
Навкруг холодна бахрома, -
Така зима милує очі
Та душу тішить крадькома.
І світ морозом обдала, -
Красу створивши бахромою,
Оторочила півсела.
Сніжок порипує й блискоче
Навкруг холодна бахрома, -
Така зима милує очі
Та душу тішить крадькома.
2025.12.15
23:52
Недобре добро називати добром недобре.
Кремлівські недомірки міряють світ своєю міркою.
Ворожка ворогам ворожила вороже.
Генії на гени не нарікають.
Світило у світі недовго світило.
Пан Баняк до банку поклав грошей банку.
Одержимі своє о
2025.12.15
21:19
Теплом огорнута зима
Прийшла, нарешті, забілила
Цей світ чорнющий крадькома,
Поклала осінь у могилу.
Та раптом знов прийшла теплінь,
Лягла на плечі сніготалу.
Аж він од радості зомлів...
Прийшла, нарешті, забілила
Цей світ чорнющий крадькома,
Поклала осінь у могилу.
Та раптом знов прийшла теплінь,
Лягла на плечі сніготалу.
Аж він од радості зомлів...
2025.12.15
20:55
Мій Боже, не лишай мене
одну на паперті юдолі.
Не все, мов злива промайне
у ніжних пелюстках магнолій.
За що не знаю, і мабуть,
я більш того не хочу знати,
залляла очі каламуть
одну на паперті юдолі.
Не все, мов злива промайне
у ніжних пелюстках магнолій.
За що не знаю, і мабуть,
я більш того не хочу знати,
залляла очі каламуть
2025.12.15
20:27
Ніч наповнена жахом,
Ще страшнішим за сон, –
Кров'ю вкрита і прахом.
Замінованим шляхом
Нас штовхають в полон.
Обгорілі кімнати
І відсутні дахи.
Ще страшнішим за сон, –
Кров'ю вкрита і прахом.
Замінованим шляхом
Нас штовхають в полон.
Обгорілі кімнати
І відсутні дахи.
2025.12.15
19:55
Я повертаюсь у минуле,
А в цьому часі бачу я
Себе у смороді й намулі,
Де йде отруйна течія.
У мерехтінні й шумовинні
Світів, епох, тисячоліть
Шукаю я часи невинні,
А в цьому часі бачу я
Себе у смороді й намулі,
Де йде отруйна течія.
У мерехтінні й шумовинні
Світів, епох, тисячоліть
Шукаю я часи невинні,
2025.12.15
19:00
Знову в Ізраїлі дощ...
Це ж бо Кінерету щось.
Це ж бо і нам без труда
Лине цілюща вода.
Хай ти промок, як хлющ,
Очі-но тільки заплющ,-
І, мов в кіно, ожива
Вбрана у квіт Арава.
Це ж бо Кінерету щось.
Це ж бо і нам без труда
Лине цілюща вода.
Хай ти промок, як хлющ,
Очі-но тільки заплющ,-
І, мов в кіно, ожива
Вбрана у квіт Арава.
2025.12.15
14:41
цьогоріч ми всі гадали,
що до весни буде осінь,
але ось зима настала,
мерзнуть пейси на морозі.
не захистить від морозів
і від вітру лапсердак,
простужусь, помру,- хто ж Розі
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...що до весни буде осінь,
але ось зима настала,
мерзнуть пейси на морозі.
не захистить від морозів
і від вітру лапсердак,
простужусь, помру,- хто ж Розі
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.11.29
2025.09.04
2025.08.19
2025.05.15
2025.04.30
2025.04.24
2025.03.18
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Олег Доля (1995) /
Проза
Записки юного максималіста("Молодь")
«Хочу звернутися до юного читача,та розуміння дорослого. Проходячи вулицями міста ,здавалося б нічого інтригуючого я не міг помітити,та все ж спіймав себе на думці сенсу життя в очах підлітків.
Йде собі простий юнак віком років з вісімнадцяти,покурюючи цигарку,що не є дивиною (сам такий).
До того мені в той момент впеклася ідея розуміння буття людського серед таких як він. Не міг не підійти до нього. Чим же мене могла зацікавити його персона?Аж нічим. Мене цікавила його думка. Набравшись цілковитої наглості я наважився підійти до нього та поставити низку запитань.
На диво він відповів. Можна сказати ,що я щасливчик. Мене не відіслали куди подалі(Так як це з боку виглядало досить неприємлимо ).З диким виразом обличчя я запитав:
- Що для тебе є сенсом життя? ,-найцікавіше те ,що він навіть не замислившись дав мені категоричну відповідь ,хоча й судити я його не можу .А відповідь була такою : «Заробити багато грошей ,жити в Києві,ну і щоб вивчився звичайно,а та щоб і жінка гарною була»,- не дослівно та саме так я його зрозумів. Я вишукував такі слова в його відповіді як «сім’я» , «кохання», «батьки», «щастя» . Та їх не було. А ви знаєте, я анітелень не здивувався такій відповіді,бо кожен міг мені таке сказати ,від кожного того можна було очікувати.
Я веду до того ,що зараз молодь пішла якась банальна чи що? Хоча вони самі банальщиною називають ті слова ,що я хотів почути.
Для них сенс життя – це егоїстична пропасниця ,що задоволить їхні матеріальні та фізичні потреби . І ще цікаве те ,що діляться вони на тих хто за це провалля буде боротись,і на тих хто думає,що навіть це до них на «блюдечці прийде».
Та чи правильно це? Я не сперечаюсь,що так по суті легше жити!!!Та навіщо ?Куди?Для кого?...для себе ж мабуть.
Нове покоління- це початок еволюції з мавп’ячого періоду ,"присмаковуючи" принципіальністю молоді 21-го століття. Ось і все.
А як хочеться того щоб цей егоїзм викорінився. Щоб була шана до людей . Хоча б до батьків …
Чесно кажучи наболіло.
Давайте боротися за людяність .І хто винен в цій деградації?Відповідей маса та категоричності немає ніякої.
Та досить демагогії. Просто так ми самі будуємо ті суспільні стіни ,моральні кордони,насилля в кінці кінців….»
Та і я дещо неправий. Сам такий молодий,то може розум з віком приходить. Але ж не так довго затягувати ...
Щиро* Олег Доля*
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Записки юного максималіста("Молодь")
«Хочу звернутися до юного читача,та розуміння дорослого. Проходячи вулицями міста ,здавалося б нічого інтригуючого я не міг помітити,та все ж спіймав себе на думці сенсу життя в очах підлітків.Йде собі простий юнак віком років з вісімнадцяти,покурюючи цигарку,що не є дивиною (сам такий).
До того мені в той момент впеклася ідея розуміння буття людського серед таких як він. Не міг не підійти до нього. Чим же мене могла зацікавити його персона?Аж нічим. Мене цікавила його думка. Набравшись цілковитої наглості я наважився підійти до нього та поставити низку запитань.
На диво він відповів. Можна сказати ,що я щасливчик. Мене не відіслали куди подалі(Так як це з боку виглядало досить неприємлимо ).З диким виразом обличчя я запитав:
- Що для тебе є сенсом життя? ,-найцікавіше те ,що він навіть не замислившись дав мені категоричну відповідь ,хоча й судити я його не можу .А відповідь була такою : «Заробити багато грошей ,жити в Києві,ну і щоб вивчився звичайно,а та щоб і жінка гарною була»,- не дослівно та саме так я його зрозумів. Я вишукував такі слова в його відповіді як «сім’я» , «кохання», «батьки», «щастя» . Та їх не було. А ви знаєте, я анітелень не здивувався такій відповіді,бо кожен міг мені таке сказати ,від кожного того можна було очікувати.
Я веду до того ,що зараз молодь пішла якась банальна чи що? Хоча вони самі банальщиною називають ті слова ,що я хотів почути.
Для них сенс життя – це егоїстична пропасниця ,що задоволить їхні матеріальні та фізичні потреби . І ще цікаве те ,що діляться вони на тих хто за це провалля буде боротись,і на тих хто думає,що навіть це до них на «блюдечці прийде».
Та чи правильно це? Я не сперечаюсь,що так по суті легше жити!!!Та навіщо ?Куди?Для кого?...для себе ж мабуть.
Нове покоління- це початок еволюції з мавп’ячого періоду ,"присмаковуючи" принципіальністю молоді 21-го століття. Ось і все.
А як хочеться того щоб цей егоїзм викорінився. Щоб була шана до людей . Хоча б до батьків …
Чесно кажучи наболіло.
Давайте боротися за людяність .І хто винен в цій деградації?Відповідей маса та категоричності немає ніякої.
Та досить демагогії. Просто так ми самі будуємо ті суспільні стіни ,моральні кордони,насилля в кінці кінців….»
Та і я дещо неправий. Сам такий молодий,то може розум з віком приходить. Але ж не так довго затягувати ...
Щиро* Олег Доля*
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
