
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.08.08
16:46
О, скрипко!
Скрип...
Смичок на витягах.
Заскрипотіло у душі,
мінялося на лицях -
заголосила, помирала
одиноко скрипка.
Позавмирали відчуття
Скрип...
Смичок на витягах.
Заскрипотіло у душі,
мінялося на лицях -
заголосила, помирала
одиноко скрипка.
Позавмирали відчуття
2025.08.08
14:42
Кукурудзяний чути шелест,
ніби спеці наперекір.
Не самотньо і не пустельно,
ще й в садку непокірна зелень.
Рими просяться на папір,
струм ліричний через пастелі.
Портулак обіймає землю,
ніби спеці наперекір.
Не самотньо і не пустельно,
ще й в садку непокірна зелень.
Рими просяться на папір,
струм ліричний через пастелі.
Портулак обіймає землю,
2025.08.08
11:22
раз я підійшов до скелі
і ребром долоні зрубав її
раз я підійшов до скелі
і ребром долоні зрубав її
тоді згорнув уламки і виник острів
хай каменів є більш аніж пісків
знай-бо я відьмача
бігме я відьмача бейбі
і ребром долоні зрубав її
раз я підійшов до скелі
і ребром долоні зрубав її
тоді згорнув уламки і виник острів
хай каменів є більш аніж пісків
знай-бо я відьмача
бігме я відьмача бейбі
2025.08.07
21:55
Я розгубив 175 см
твоєї краси і чарівності
яругами і пагорбами.
Я тепер від них
нічого не знайду,
бо від них залишилася
тільки хмара.
Кожна розгублена
твоєї краси і чарівності
яругами і пагорбами.
Я тепер від них
нічого не знайду,
бо від них залишилася
тільки хмара.
Кожна розгублена
2025.08.07
19:20
Здавалось, - відбуяло, одболіло
Лишило тіні, пристрасні й хмільні,
Вітрилом в дальні хвилі одбіліло
Чи вклякло десь в мені у глибині
Не загримить, не зойкне понад хмари,
Не спотикне на рівній рівнині
Не полосне по гоєному марно
Лишило тіні, пристрасні й хмільні,
Вітрилом в дальні хвилі одбіліло
Чи вклякло десь в мені у глибині
Не загримить, не зойкне понад хмари,
Не спотикне на рівній рівнині
Не полосне по гоєному марно
2025.08.07
19:04
Москалі були брехливі завжди і зрадливі.
Домовлялися та слова свого не тримали,
Навіть, коли між собою часто воювали.
Коли кого так обдурять, то уже й щасливі.
Про іще одного князя хочеться згадати
З москалів, які потвору оту піднімали.
Василем його
Домовлялися та слова свого не тримали,
Навіть, коли між собою часто воювали.
Коли кого так обдурять, то уже й щасливі.
Про іще одного князя хочеться згадати
З москалів, які потвору оту піднімали.
Василем його
2025.08.07
16:29
Із Бориса Заходера
– Ей, привіт!
– Добридень, друже...
– Ти уроки вчив?
– Не дуже...
Бо мені завадив кіт!
(Навіть звуть його – Бандит...)
– Ей, привіт!
– Добридень, друже...
– Ти уроки вчив?
– Не дуже...
Бо мені завадив кіт!
(Навіть звуть його – Бандит...)
2025.08.07
02:13
Мої палкі, згорьовані присвяти
Лишилися тепер без адресата.
Моя Єдина - ще не народилась.
Чужих у злій строкатості - багато.
Не помічав Ту справжню, що любила.
Її нема. Смердить юрба строката.
Лишилися тепер без адресата.
Моя Єдина - ще не народилась.
Чужих у злій строкатості - багато.
Не помічав Ту справжню, що любила.
Її нема. Смердить юрба строката.
2025.08.06
22:01
Пошуки себе тривають
у розливному морі
масок і облич,
ролей і личин,
іміджів і самовикриттів.
Із тебе говорять
десятки особистостей.
Це розпад власного "я".
у розливному морі
масок і облич,
ролей і личин,
іміджів і самовикриттів.
Із тебе говорять
десятки особистостей.
Це розпад власного "я".
2025.08.06
21:25
Великі провидці, які збиралися провіщати долю людства, не годні зі своєю долею розібратися.
Кількість людей, які все знають, на порядок перевищує кількість людей, які все вміють.
На великі обіцянки клюють навіть краще, ніж на великі гроші.
Колиш
2025.08.06
11:19
Із Бориса Заходера
Жила-була собачка –
Свій-Ніс-Усюди-Пхачка:
усюди пхала носа
(такий у неї хист).
Її попереджали:
«Дала б ти звідси драла!
Жила-була собачка –
Свій-Ніс-Усюди-Пхачка:
усюди пхала носа
(такий у неї хист).
Її попереджали:
«Дала б ти звідси драла!
2025.08.06
00:36
Життя – коротка мить свідома,
Опісля – тільки темнота,
Глибокий сон, довічна кома.
Даремно думає спроста
Людська наївна глупота,
Що порятунок за порогом,
Чи судище суворе Бога.
Опісля – тільки темнота,
Глибокий сон, довічна кома.
Даремно думає спроста
Людська наївна глупота,
Що порятунок за порогом,
Чи судище суворе Бога.
2025.08.05
23:17
Домовина - не дім, а притулок
перед переселенням у засвіти
та ще -наочний доказ для археолога
про ту чи іншу епоху,
в яку небіжчику довелося жить.
Хрещений в дитинстві на Канівщині,
гріхи відмолюю і захисту прошу
у Всевишнього уже в Єрусалимі.
перед переселенням у засвіти
та ще -наочний доказ для археолога
про ту чи іншу епоху,
в яку небіжчику довелося жить.
Хрещений в дитинстві на Канівщині,
гріхи відмолюю і захисту прошу
у Всевишнього уже в Єрусалимі.
2025.08.05
21:25
Зниклої колишньої дівчини
немає в соціальних мережах,
про неї нічого немає в Інтернеті,
вона ніби випарувалася,
пропала в безмежних водах
світобудови і невідомості,
повернулася до першосутностей,
у первісне яйце,
немає в соціальних мережах,
про неї нічого немає в Інтернеті,
вона ніби випарувалася,
пропала в безмежних водах
світобудови і невідомості,
повернулася до першосутностей,
у первісне яйце,
2025.08.05
20:32
На Ярославовім Валу
Я п’ю свою обідню каву.
Пірнає в київську імлу
Моя натомлена уява.
В уяві тій далеко я
Від Золотих Воріт столичних:
То ніби пісню солов’я
Я п’ю свою обідню каву.
Пірнає в київську імлу
Моя натомлена уява.
В уяві тій далеко я
Від Золотих Воріт столичних:
То ніби пісню солов’я
2025.08.05
16:04
по полю-овиду без краю
прошкує серпень навмання
у небі серце-птах літає
хрустить під стопами стерня
у чубі ще сюркоче літо
а в оці сонячний садок
все манить з піль перелетіти
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...прошкує серпень навмання
у небі серце-птах літає
хрустить під стопами стерня
у чубі ще сюркоче літо
а в оці сонячний садок
все манить з піль перелетіти
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів

2025.04.24
2025.03.18
2025.03.09
2025.02.12
2024.12.24
2024.10.17
2024.08.04
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Автори /
Олег Доля (1995) /
Проза
Записки юного максималіста("Молодь")
«Хочу звернутися до юного читача,та розуміння дорослого. Проходячи вулицями міста ,здавалося б нічого інтригуючого я не міг помітити,та все ж спіймав себе на думці сенсу життя в очах підлітків.
Йде собі простий юнак віком років з вісімнадцяти,покурюючи цигарку,що не є дивиною (сам такий).
До того мені в той момент впеклася ідея розуміння буття людського серед таких як він. Не міг не підійти до нього. Чим же мене могла зацікавити його персона?Аж нічим. Мене цікавила його думка. Набравшись цілковитої наглості я наважився підійти до нього та поставити низку запитань.
На диво він відповів. Можна сказати ,що я щасливчик. Мене не відіслали куди подалі(Так як це з боку виглядало досить неприємлимо ).З диким виразом обличчя я запитав:
- Що для тебе є сенсом життя? ,-найцікавіше те ,що він навіть не замислившись дав мені категоричну відповідь ,хоча й судити я його не можу .А відповідь була такою : «Заробити багато грошей ,жити в Києві,ну і щоб вивчився звичайно,а та щоб і жінка гарною була»,- не дослівно та саме так я його зрозумів. Я вишукував такі слова в його відповіді як «сім’я» , «кохання», «батьки», «щастя» . Та їх не було. А ви знаєте, я анітелень не здивувався такій відповіді,бо кожен міг мені таке сказати ,від кожного того можна було очікувати.
Я веду до того ,що зараз молодь пішла якась банальна чи що? Хоча вони самі банальщиною називають ті слова ,що я хотів почути.
Для них сенс життя – це егоїстична пропасниця ,що задоволить їхні матеріальні та фізичні потреби . І ще цікаве те ,що діляться вони на тих хто за це провалля буде боротись,і на тих хто думає,що навіть це до них на «блюдечці прийде».
Та чи правильно це? Я не сперечаюсь,що так по суті легше жити!!!Та навіщо ?Куди?Для кого?...для себе ж мабуть.
Нове покоління- це початок еволюції з мавп’ячого періоду ,"присмаковуючи" принципіальністю молоді 21-го століття. Ось і все.
А як хочеться того щоб цей егоїзм викорінився. Щоб була шана до людей . Хоча б до батьків …
Чесно кажучи наболіло.
Давайте боротися за людяність .І хто винен в цій деградації?Відповідей маса та категоричності немає ніякої.
Та досить демагогії. Просто так ми самі будуємо ті суспільні стіни ,моральні кордони,насилля в кінці кінців….»
Та і я дещо неправий. Сам такий молодий,то може розум з віком приходить. Але ж не так довго затягувати ...
Щиро* Олег Доля*
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Записки юного максималіста("Молодь")

Йде собі простий юнак віком років з вісімнадцяти,покурюючи цигарку,що не є дивиною (сам такий).
До того мені в той момент впеклася ідея розуміння буття людського серед таких як він. Не міг не підійти до нього. Чим же мене могла зацікавити його персона?Аж нічим. Мене цікавила його думка. Набравшись цілковитої наглості я наважився підійти до нього та поставити низку запитань.
На диво він відповів. Можна сказати ,що я щасливчик. Мене не відіслали куди подалі(Так як це з боку виглядало досить неприємлимо ).З диким виразом обличчя я запитав:
- Що для тебе є сенсом життя? ,-найцікавіше те ,що він навіть не замислившись дав мені категоричну відповідь ,хоча й судити я його не можу .А відповідь була такою : «Заробити багато грошей ,жити в Києві,ну і щоб вивчився звичайно,а та щоб і жінка гарною була»,- не дослівно та саме так я його зрозумів. Я вишукував такі слова в його відповіді як «сім’я» , «кохання», «батьки», «щастя» . Та їх не було. А ви знаєте, я анітелень не здивувався такій відповіді,бо кожен міг мені таке сказати ,від кожного того можна було очікувати.
Я веду до того ,що зараз молодь пішла якась банальна чи що? Хоча вони самі банальщиною називають ті слова ,що я хотів почути.
Для них сенс життя – це егоїстична пропасниця ,що задоволить їхні матеріальні та фізичні потреби . І ще цікаве те ,що діляться вони на тих хто за це провалля буде боротись,і на тих хто думає,що навіть це до них на «блюдечці прийде».
Та чи правильно це? Я не сперечаюсь,що так по суті легше жити!!!Та навіщо ?Куди?Для кого?...для себе ж мабуть.
Нове покоління- це початок еволюції з мавп’ячого періоду ,"присмаковуючи" принципіальністю молоді 21-го століття. Ось і все.
А як хочеться того щоб цей егоїзм викорінився. Щоб була шана до людей . Хоча б до батьків …
Чесно кажучи наболіло.
Давайте боротися за людяність .І хто винен в цій деградації?Відповідей маса та категоричності немає ніякої.
Та досить демагогії. Просто так ми самі будуємо ті суспільні стіни ,моральні кордони,насилля в кінці кінців….»
Та і я дещо неправий. Сам такий молодий,то може розум з віком приходить. Але ж не так довго затягувати ...
Щиро* Олег Доля*
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію