ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Бойко
2026.08.26 19:21
У побєдобіснуватої московитської молоді у другій світовій війні насправді воювали не діди, а прадіди та прапрадіди, яких вони ніколи не бачили. Купер написав «Останній з могікан». Фадєєв написав «Останній з удеге». А хто напише «Останній з москалів» та

Артур Курдіновський
2026.08.26 18:27
Гуляє бидло, поки йде війна.
Запльоване майбутнє та минуле.
А що за свято - намертво забули
У шабаші манкуртського лайна.

Є дві реальності. Глуха стіна.
Гуде розбещений та п'яний вулик.
Гуляє бидло, поки йде війна.

Ірина Вовк
2026.08.26 17:43
ЗАГИБЕЛЬ ВАВІЛОНА: «МЕНЕ, ТЕКЕЛ, ВЕ-ПАРСИН»

«Відміряний, зважений, поділений, або відданий персам», - арамейське письмо, приказка епохи загибелі Вавілону.

(Драматичний ескіз у ритмізованій прозі, у трьох сценах)


ДІЙОВІ ОСОБИ:

Сергій Губерначук
2026.08.26 15:20
Залізло сонце за бараки,
у річці хлопці ловлять раки,
корови подають гудки:
«Стрічайте молоко, дітки!»

Колишній прапор на сільраді,
хоч люди стомлені, – а раді:
«Сьогодні (через скілько діб!)

Ольга Садкова
2026.08.26 13:45
За котом погнався пес,
але котик раптом щез.
Вмить на дерево злетів,
на самий вершечок сів.
Позирає з висоти:
«Ну, Рябку, залізь сюди».
Та як пес не намагався
і на метр не підійнявся.

Борис Костиря
2026.08.26 13:06
Сумні надгробки у сумнім снігу
Маєстатично думають про вічне.
Не пізнається мудрість на бігу
У грудні чи у невловимім січні.
Ми пишемо зворушливі листи
На снігу, як у давніх манускриптах.
Вони торують неземні мости,
Які проляжуть у серця нестримно

Вячеслав Руденко
2026.08.26 10:54
Власноруч — можливо й без подяки —
Стіни з меду ще стоять до часу,
Ніби цукор прихистку поляка,
Що ховає нас в ставку з меляси…

Там, де крутить хвиля ранком серпня,
Чути обдарованих допіру,
На човні, що рушив у безсмертя

Артур Сіренко
2026.08.26 10:53
І надійшов час Великого Дня, коли Сонце дарує Землі, і зелу квітучому, і людям, і тварям земним світло тривале і темряву коротку. І кинули ми і друзів своїх, і місто побратимів своїх, і селище посестер наших, і будинки з міцними стінами, і колодязі глибок

Ігор Терен
2026.08.26 08:49
Не буде ані другого потопу,
ані пришестя... все це міражі,
та до Європи
дійде, як окопи
війна пориє на її межі.

***
Феміда судить, а закон карає

С М
2026.08.26 07:42
ідеш у путь
іди у путь
у путь іти час
іди у путь
коли кивне бог, урешті
іди у путь

здійнявши галас

Віктор Кучерук
2026.08.26 06:58
Так вже зоряно сьогодні,
Що поділася жура, -
Повіває прохолодний
Вітер з берега Дніпра.
Віє свіжістю дитинства
Від старих, як світ цей, верб, -
Мов мені за доброчинність
Пам'ять дякує тепер.

Віктор Насипаний
2026.08.25 23:48
Пише дощ рясний верлібр жури на листі.
І калюж дзеркала сиві, бо розбиті.
Загубилось небо знов у крапель дзвонах.
Біжимо кудись із літом в перегонах.
Тягнемо гріхи свої, немов мурахи.
Чорно – білий ранок грає нами в шахи.
Хижаки – думки полюють на

Ірина Вовк
2026.08.25 23:04
І. МЕСОПОТАМІЯ

Хто колись тримав у руках і листав сторінки чудової книжки "НА РІКАХ ВАВІЛОНУ",
той впізнає ритми і дух давнього шумеро-аккадського епосу...
"Прахом уста земель не вкрив би..."
(З давніх текстів Стародавнього Шумеру)

***

хома дідим
2026.08.25 20:58
не тривожить і не бентежить
мовби необережний зачин
що здавалось твоїм і авжеж-бо
паралельно було нічиїм
при обставинах темних і грізних
на задвірках великих подій
у нон-стопі глобальної кризи
крижанім вітровії нуднім

Мирон Шагало
2026.08.25 20:24
ти — таємниця скритна
ти — неба даль блакитна
ти — снігопад у квітні
ти — теплі ночі літні
ти — сонячний промінчик
ти — в бархаті камінчик
ти — усмішки дитячі
ти — сум-сльоза невдачі

Світлана Пирогова
2026.08.25 16:01
До осені от-от...Чекають Перешори,
Смакуючи красу останніх літніх днів.
Давно там Чикаленко - меценат ходив,
І літо теж щезало світлом метеора.

Там дихав степ, вклонялися фортуни зорі,
Журливо серпень, ніби вечір тихо млів.
До осені от-от...Чекают
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юрій Лазірко / Вірші

 Сонет XXXIV
Full Moon Ocean В золі немає зла – вогнями змилось.
Хрестоматійний дощ, кошерні хмари
насичені тривогою, де милість
видушує собі життя на кару.

Вітри розщедрені, дарують хвилі
скелястий берег і розбиту старість.
Чаїне серце не за нею квилить,
воно у відчаї, бо жде удару.

Роздмуханість. Пасу зірок отару
і заганяю їх то в океан, то глибше.
З-за весел берег не встеріг – він всівся,

неначе куриво в безлюднім барі.
Безмежний простір, у якому дише
могильник сонячного вітру – Місяць.

18 Березня 2011

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



Найвища оцінка Вітер Ночі 6 Любитель поезії / Майстер-клас
Найнижча оцінка Олег Доля 5.5 Любитель поезії / Любитель поезії

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-03-18 21:16:20
Переглядів сторінки твору 6006
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 5.210 / 5.75  (5.081 / 5.68)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.149 / 5.76)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.757
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Сонет
Автор востаннє на сайті 2026.08.16 02:54
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Осташ (М.К./М.К.) [ 2011-03-18 21:19:51 ]
Місяць як могильник? несподівано, Юр!

дещо "непроявлено" (для мене) зміст рядка: "Від весел берег не встеріг – він всівся"

і "куриво"??? то про сигарети чи про дим - куряву?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2011-03-18 21:26:51 ]
Привіт, Вікусь.
Саме могильник - бо його світло - холодне -мертве.
"Від" поміняв на "з-за".
А куриво - це "дим" - а ось який - нехай собі кожен додумає...
Дякую,
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Осташ (М.К./М.К.) [ 2011-03-18 21:30:13 ]
Могильник - мені до вподоби...

Щодо заміни - тепер усе справді ясно: то ЛГ, виявляється берег не встеріг?

Дякую і тобі!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2011-03-18 21:37:08 ]
О , ну то файно!
Ше раз - ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олег Доля (Л.П./Л.П.) [ 2011-03-18 21:21:49 ]
Дивина ) Намагався відчути ваш вірш...пройнявся. В ньому є якась родзинка. Таке дещо сильне та непрозоре і це навпаки є доброю штукою)
З повагою*


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2011-03-18 21:30:32 ]
Дякую за пройняття, Олеже.
Уявіть себе у човні, котрий поволі відпливає від берега, пройшов дощ, розвиднюється від хмар, але темніє...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олег Доля (Л.П./Л.П.) [ 2011-03-18 21:33:27 ]
Еееххх)))Таки уявив***
Так ...це дивна річ ,що людині подаровано "почуття". )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2011-03-18 21:36:34 ]
Cool! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2011-03-18 21:55:44 ]
Глядить наш Юрій в далечінь:
Де дівся Місяць, тільки тлінь.
:(

Здається, Юрію, що я заплутався у цифрах але проник у суть проблеми. Збагнув, що перспективи у цього небесного світила - ніякої. І по заслугам йому. Нема чого чужими (сонячним) промінням своє холодне єство оповивати і їх слабке (спотворене) віддзеркалення на землю направляти.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2011-03-18 22:12:41 ]
Ні - ніякої перспективи, Василю.
Але є певна користь - ним дихає океан.
З вдячістю,
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2011-03-18 21:59:20 ]
Ха! Юрцю, респект і уважуха))) Моцно надряпав. Ага! На відро віршів будуть мінять цей,- не віддавай!!!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2011-03-18 22:13:48 ]
Та він уже у відрі - 34 крапля впала :)
Дякую Друже,
Щиро,
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-03-19 00:08:17 ]
Ого! "Розщедрено подаровано", ЛЮ!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2011-03-21 14:41:33 ]
Поки до сотого сонету не доберусь - не заспокоюсь. :)
Дякую, Друже!
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Людвенко (М.К./М.К.) [ 2011-03-19 22:10:46 ]
Роздуте тло? Якийсь у мене асоціативний ряд виходить нездоровий;) Від чого ж його так? Перепасли?:))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2011-03-21 14:43:05 ]
Малось на думці "роздмухане", тому упростив...
Дякую, Іринко.
З теплом,
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2011-03-21 21:45:17 ]
!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2011-03-21 23:39:45 ]
Юро, вітаю з днем поезії!!!
Захоплююсь Вашим талантом та багатогранною думкою!
Хай Щастить!!!
З теплом,
Таня


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2011-03-22 19:25:35 ]
Спасибі Тетянко,
Навзаєм!!!!
ЛЮ