ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ігор Деркач
2024.11.21 18:25
                І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.

                ІІ
На поприщі поезії немало

Артур Курдіновський
2024.11.21 18:18
Ми розучились цінувати слово,
Що знищує нещирість і брехню,
Правдиве, чисте, вільне від полови,
Потужніше за струмені вогню.

Сьогодні зовсім все не так, як вчора!
Всі почуття приховує музей.
Знецінене освідчення прозоре,

Іван Потьомкін
2024.11.21 17:53
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу

Юлія Щербатюк
2024.11.21 13:44
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?

Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Краще бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона немов вдивлялась у колишнє
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
        Я розіллю л
                            І
                             Т
                              Е
                                Р
                                  И
               Мов ніч, що розливає
                  Морок осінн

Сонце Місяць
2024.11.20 21:31
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці

Іван Потьомкін
2024.11.20 13:36
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи

Юрій Гундарєв
2024.11.20 09:10
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…


Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.

Світлана Пирогова
2024.11.20 07:07
три яблука
холодні
осінь не гріє
гілля тримає
шкірка ще блискуча гладенька
життя таке тендітне
сіро і сумно
три яблука висять

Микола Дудар
2024.11.20 07:04
Батько, донечка, і песик
Всілись якось на траві
Не було там тільки весел
Але поруч солов'ї…
Щебетали і манили…
Сонце липало в очах
І набравшись тої сили
Попросили знімача

Віктор Кучерук
2024.11.20 05:44
Ти не повинен забувати
Десь в олеандровім цвіту
Про українську світлу хату
І щедру ниву золоту.
Ще пам’ятай обов’язково,
Ввійшовши в чийсь гостинний дім, –
Про милозвучну рідну мову
Й пишайсь походженням своїм.

Артур Курдіновський
2024.11.20 05:12
Спиваю натхнення по краплі
Заради простого рядка.
Я досі ніяк не потраплю
До міста Івана Франка.

Запросить в обійми ласкаво
Там вулиця світла, вузька.
Я б вигадав теми цікаві
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Любов Бенедишин (1964) / Вірші / Зі збірки "НОТАБЕНЕ" (2013)

 «Уявний» заклик



Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-03-30 11:11:01
Переглядів сторінки твору 7511
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.779
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми ГЕОГРАФІЯ
Метафізична поезія
Автор востаннє на сайті 2024.09.16 09:52
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2011-03-30 11:49:35 ]
Любочко, коли б всі так думали, як Ви. Тоді може б була надія на спасіння. Глибокий вірш, дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-03-30 11:58:48 ]
Дякую, Тетяно. Сама - тільки-тільки "перезавантажую" власну свідомість, сама - "дофантазувалась". Тому й народився цей вірш. А головне, що кинулось у вічі - надто багато, як на мене, останнім часом "розплодилось" художніх фільмів-катастроф. Способів загибелі планети у них - на всі "смаки". Це якось насторожує...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2011-03-30 12:03:34 ]
Так, бо думки, страхи стають реальними. Світ віддає те, що ми йому посилаємо.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-03-30 12:19:07 ]
Зв’язок між підсвідомістю і реальністю, Любо? Думки мають здатність матеріалізуватися - читав пару таких теорій.Звісно, якщо постійно пропагується шквал негативних (катастрофічних) емоцій, це не може минати безслідно, в першу чергу в психіці людей. Вплив на природу напевне більш опосередкований, не такий очевидний. Але добре і вчасно б’єш на сполох. А якщо останній рядок так:"Як ні - то тоді нічого, ніколи, нізащо, ніде…"


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
В'ячеслав Романовський (М.К./М.К.) [ 2011-03-30 12:24:26 ]
У Поета є таке право говорити, не мовчати про наболіле. Набридли офіційні і неофіційні замовчування, брехня, від якої так багато на світі зла. Спасибі, Любо, за вірш, за Вашу небайдужу позицію!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2011-03-30 12:26:45 ]
о! я теж вважаю, що чим більше думаємо про погане, тим більше шансів, що воно таки відбудеться!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-03-30 12:31:18 ]
Дякую, Іване, за роздуми. За пораду теж дякую, але мій варіант для мене більш сприйнятніший, чіткіший. Та я ще подумаю. У твоєму - мені не подобається збіг "тото"...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-03-30 12:32:12 ]
Дякую і Вам за небайдужість, В'ячеславе.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-03-30 12:33:18 ]
Дуже рада, Юлю, що ми однаково вважаємо. Дякую за підтримку.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2011-03-30 12:36:19 ]
Ось чому кажуть, що краса врятує світ, любов врятує світ. Може він ще тримається завдяки таким людям, як Ви, Любо. Завдяки тим, хто несе в собі світло і розливає його поміж людьми, у душі, у серця.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-03-30 13:03:02 ]
Дякую, Адель, здається мені, що і Ви - належите до світлих людей. І взагалі - таких людей багато, на ПМ в тому числі. Інакше... одному Богу відомо, як ще цей світ тримається.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2011-03-30 13:47:25 ]
Чорних людей немає, всі люди світлі, Любове, це хитрощі з чоловічого світу, коли свідомо плутаються ідеї і значення. Невже вам перед Богом не буде соромно за, можливо і не умисне, та зневаження його Творіння?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2011-03-30 14:03:37 ]
А щодо проблематики, яку ви підняли у своєму вірші, Любо, то вона дуже актуальна. Але ж очевидно, що ніхто "не схаменеться", бо не йдеться про те, як багато хто вважає, що "добрі люди роблять погані справи". Нелюди руйнують Господнє добро - це значно точніше.
І що можна масовому нелюдству сказати? "Схаменіться?"
Чи не казав про це Ісус в Єрусалимі і в інших місцях? І що?
Які висновки?
Як на мене, то досить важливі висновки. Той, хто каже "Схаменіться!" повинен бути достатньо Божистий, аби створювати противагу недоброму, інакше - це пусто-порожнє стрясання повітря.

Фактично, стара біблейна істина - у місті, місцині, аби воно не було знищене "звище" чи "знище", повинно перебувати якась кількість праведників, що одним своїм багатоплановим існуванням утримують рівновагу у світі...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Людвенко (М.К./М.К.) [ 2011-03-31 13:22:59 ]
*повинно перебувати якась кількість праведників* :) Ніневії дость було простого розкаяння:) Справжнього.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-03-30 14:04:12 ]
Любо, у зв"язку з рядком "І Бог чергову катастрофу відмінить чи хоч відкладе?" мені згадалася думка одного зі співрозмовників якраз щодо цієї теми. Процитую:

"Иезуит Малагрида объявил лиссабонское землетрясение 1755 г. Божьим наказанием за грехи лиссабонцев. После этого Маркиз де Помбал инициировал показательный процесс с обвинением Малагриды в ереси, которая выражалась в том, что тот приписывал Богу преступление - гибель детей - и кощунство, поскольку утверждал, будто ему известны Божьи планы. Малагриду сожгли."

Я, звісно, далека від звинувачення Вас у єресі і т.п. :) але чи не часто ми перекладаємо результати і наслідки власних діянь на чиїсь плечі, навіть Його? Тим паче, коли мова йде про стихійні лиха.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2011-03-30 14:31:56 ]
З природою нам важко буде спорить,
Бо вона сильніша рід людський.
Але від неї хочемо покори,
І володіти на землі усім.

У Землі теж своє життя...

Вірш сподобався...



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-03-30 15:08:47 ]
Я зрозуміла Вашу думку, шановна РМ. Людина - справді несе в собі світло, вірніше, я б сказала, відображає у собі як у дзеркалі(кому якою мірою дано) Божественне світло. Темними бувають хіба що так звані "нелюди". Приймаю Ваше слушне зауваження щодо некоректності мого висловлювання.

Щодо вірша... теж з Вами погоджуюсь. Це лише кволий писк "малесенької комашки"... ніхто його не почує, нічого він не змінить. Я, звісно, це усвідомлюю, тому й заклик той - "уявний". Та все-таки, десь в глибині душі жевріє надія: якщо "усім миром" - "а раптом це допоможе?" Тим паче, Ви ж самі сказали - всі люди - світлі. Отже - вже певною мірою Божисті. Тому погоджуюсь з Вами і щодо "старої біблейної істини".
Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-03-30 15:16:14 ]
І Ваші зауваження цілком слушні, Любо. Щоправда, цим рядком я аж ніяк не намагалась перекласти відповідальність на Бога. Тут лише усвідомлення того, що на все Його воля. Спочатку було Слово. І останнє Слово - теж за Ним: було, є і буде.
Дякую за небайдужість.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-03-30 15:18:13 ]
"У Землі теж своє життя..." - який цікавий вислів... Дякую, п.Миколо.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2011-03-30 21:56:57 ]
!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!