ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Насипаний
2026.10.14 20:43
Ще ловить сонце хитрим неводом своїм
В’юнкі мальки облич ледь-ледь осінніх.
А риби хмар шубовсь у неба течії,
Вітри плетуть із трав човни старинні.

І птахи швидко літо бабине крадуть.
Полюють нас журба, страхи та холод.
А жовтень днів листки жене,

Іван Потьомкін
2026.10.14 19:35
Коли б то можна утаїть
В найглибшім серця сховку
І навіть ти не здогадалась,
Що стискує в один тугий пучок,
Від чого ні на мить позбутися не можу,
І кожне твоє слово, усміх, ласку,
І кожну мить буття твойого
Неподільно хочу взять собі...

Борис Костиря
2026.10.14 14:20
Не спіши у час важких прозрінь,
Як хвилина переплавить вічність.
Крізь важезну кригу сновидінь
Проривається забута вірність.

Не спіши. Впіймай за хвіст момент,
Феєрверк палкий і незабутній.
Не сльозливий, ніжний сентимент,

хома дідим
2026.10.14 12:08
щось написати я хотів
прийшла сусідка інна
і настрій елегійний мій
став радше мізогінним
феміна вжеж незгірша так
напевне це важливо
лібідо тут не при ділах
її цікавить пиво

Володимир Мацуцький
2026.10.14 11:19
Вірш «Кукувала зозуленька» Володимира Мацюцького (Мацуцького) — це сучасна патріотична поезія, написана в червні 2025 року та присвячена полеглим українським воїнам і пам'яті героїв. У творі переплітаються мотиви трагічної втрати, незламності та відсилки

Віктор Кучерук
2026.10.14 06:43
Не думав я, що чутиму колись
Виття сирен і вибухи "шахедів", -
Ще й дні з ночами так переплелись,
Що радощів прийдешніх не розгледіть.
Повсюди морок, втома і обман,
Який уперто убиває віру
У те, що здохне прОклятий тиран,
Або собі учинить харакір

Артур Курдіновський
2026.10.13 20:55
Я розчинюсь у вечері осіннім -
Така вже доля мрійників самотніх.
В моїх розчаруваннях незворотних
І натяку нема на воскресіння.

Всі "вчора" й "завтра" - тьмяне мерехтіння.
Лишається загрозливе "сьогодні".
Я розчинюсь у вечері осіннім -

М Менянин
2026.10.13 19:53
Христосових молитва лине
бо разом ми будь-де й коли.
Тебе цей вірус* не поглине
покайся й Господа моли.

Щоб мати участь у молитві,
зручним щоб був для тебе час –
твій стогін хай звучить у битві

Світлана Пирогова
2026.10.13 15:12
Що відбувається у світі?
І виворіт реальності, і зовні
пронизує шалений вітер,
на жаль, багато розвелося довбнів.
Зійшли із розуму від принди
і сліпої влади. Злочинна дія:
встромили ніж у тишу. Кривда
розгулює кривавим буревієм.

Борис Костиря
2026.10.13 14:44
Він прокидався в лісі,
у покинутому будинку
і дивився у туманну даль,
виглядаючи майбутнє
чи нових, небачених потвор
і привидів минулого.
Він жив у своєму
гармонійному світі.

Ігор Шоха
2026.10.13 10:46
Де ви, герої діорами
і показухи у бою
шкільної давньої програми,
кого немає у строю
із тими, що ідуть за нами?
Нехай поетам ріже слух
така метафора, незвична
на звук для музикальних вух.

Вячеслав Руденко
2026.10.13 10:06
У Баден-Бадені москалики* й цикади,
Та я про те не знаю до пуття,
Шукаю гуглом світові принади,
Для бестіарію надземного життя.

Уважні ще чорніючі зіниці,
Що не лякаються осінньої сльоти -
Гасають ровери, літають повз синиці,

Віктор Кучерук
2026.10.13 07:35
Знову осінь: дощ і сирість,
І принишклий голий сад, -
І синоптиків нещирість
У прогнозах невпопад.
Знову осінь: жаль і смуток,
І на серці гіркота,
Бо не змінює маршруту
Непотрібна самота.

хома дідим
2026.10.12 22:04
у кращому разі
це нічого не означає
сонце сідає
запломенівши на мить
шибками
при цій пасторалі
не хочеться думати
що воно далі

С М
2026.10.12 17:23
Наступний дубль? . .
Окей!


Ти кажеш, хочу революції
Ну, розумієш
Усім кортить міняти світ
Мовляв, за цим є еволюція

Олена Кіс
2026.10.12 15:28
Жовтень ступає у шовкових шатах,
Золото сипле на плечі садів,
Літо згорнулось у хмарах крилатих –
Кутає шепіт у тінь берегів.

Світло і смуток – сестри єдині,
В серці злилися в мажорний акорд,
Тиша приходить, як сповідь людини,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Єгор Мельниченко
2026.10.12

Олег Гелолев
2026.10.08

Михайло Укран
2026.10.08

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Любов Бенедишин (1964) / Вірші / Зі збірки "НОТАБЕНЕ" (2013)

 «Уявний» заклик



Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-03-30 11:11:01
Переглядів сторінки твору 8985
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.779
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми ГЕОГРАФІЯ
Метафізична поезія
Автор востаннє на сайті 2026.06.04 16:44
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2011-03-30 11:49:35 ]
Любочко, коли б всі так думали, як Ви. Тоді може б була надія на спасіння. Глибокий вірш, дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-03-30 11:58:48 ]
Дякую, Тетяно. Сама - тільки-тільки "перезавантажую" власну свідомість, сама - "дофантазувалась". Тому й народився цей вірш. А головне, що кинулось у вічі - надто багато, як на мене, останнім часом "розплодилось" художніх фільмів-катастроф. Способів загибелі планети у них - на всі "смаки". Це якось насторожує...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2011-03-30 12:03:34 ]
Так, бо думки, страхи стають реальними. Світ віддає те, що ми йому посилаємо.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-03-30 12:19:07 ]
Зв’язок між підсвідомістю і реальністю, Любо? Думки мають здатність матеріалізуватися - читав пару таких теорій.Звісно, якщо постійно пропагується шквал негативних (катастрофічних) емоцій, це не може минати безслідно, в першу чергу в психіці людей. Вплив на природу напевне більш опосередкований, не такий очевидний. Але добре і вчасно б’єш на сполох. А якщо останній рядок так:"Як ні - то тоді нічого, ніколи, нізащо, ніде…"


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
В'ячеслав Романовський (М.К./М.К.) [ 2011-03-30 12:24:26 ]
У Поета є таке право говорити, не мовчати про наболіле. Набридли офіційні і неофіційні замовчування, брехня, від якої так багато на світі зла. Спасибі, Любо, за вірш, за Вашу небайдужу позицію!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2011-03-30 12:26:45 ]
о! я теж вважаю, що чим більше думаємо про погане, тим більше шансів, що воно таки відбудеться!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-03-30 12:31:18 ]
Дякую, Іване, за роздуми. За пораду теж дякую, але мій варіант для мене більш сприйнятніший, чіткіший. Та я ще подумаю. У твоєму - мені не подобається збіг "тото"...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-03-30 12:32:12 ]
Дякую і Вам за небайдужість, В'ячеславе.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-03-30 12:33:18 ]
Дуже рада, Юлю, що ми однаково вважаємо. Дякую за підтримку.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2011-03-30 12:36:19 ]
Ось чому кажуть, що краса врятує світ, любов врятує світ. Може він ще тримається завдяки таким людям, як Ви, Любо. Завдяки тим, хто несе в собі світло і розливає його поміж людьми, у душі, у серця.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-03-30 13:03:02 ]
Дякую, Адель, здається мені, що і Ви - належите до світлих людей. І взагалі - таких людей багато, на ПМ в тому числі. Інакше... одному Богу відомо, як ще цей світ тримається.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2011-03-30 13:47:25 ]
Чорних людей немає, всі люди світлі, Любове, це хитрощі з чоловічого світу, коли свідомо плутаються ідеї і значення. Невже вам перед Богом не буде соромно за, можливо і не умисне, та зневаження його Творіння?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2011-03-30 14:03:37 ]
А щодо проблематики, яку ви підняли у своєму вірші, Любо, то вона дуже актуальна. Але ж очевидно, що ніхто "не схаменеться", бо не йдеться про те, як багато хто вважає, що "добрі люди роблять погані справи". Нелюди руйнують Господнє добро - це значно точніше.
І що можна масовому нелюдству сказати? "Схаменіться?"
Чи не казав про це Ісус в Єрусалимі і в інших місцях? І що?
Які висновки?
Як на мене, то досить важливі висновки. Той, хто каже "Схаменіться!" повинен бути достатньо Божистий, аби створювати противагу недоброму, інакше - це пусто-порожнє стрясання повітря.

Фактично, стара біблейна істина - у місті, місцині, аби воно не було знищене "звище" чи "знище", повинно перебувати якась кількість праведників, що одним своїм багатоплановим існуванням утримують рівновагу у світі...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Людвенко (М.К./М.К.) [ 2011-03-31 13:22:59 ]
*повинно перебувати якась кількість праведників* :) Ніневії дость було простого розкаяння:) Справжнього.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-03-30 14:04:12 ]
Любо, у зв"язку з рядком "І Бог чергову катастрофу відмінить чи хоч відкладе?" мені згадалася думка одного зі співрозмовників якраз щодо цієї теми. Процитую:

"Иезуит Малагрида объявил лиссабонское землетрясение 1755 г. Божьим наказанием за грехи лиссабонцев. После этого Маркиз де Помбал инициировал показательный процесс с обвинением Малагриды в ереси, которая выражалась в том, что тот приписывал Богу преступление - гибель детей - и кощунство, поскольку утверждал, будто ему известны Божьи планы. Малагриду сожгли."

Я, звісно, далека від звинувачення Вас у єресі і т.п. :) але чи не часто ми перекладаємо результати і наслідки власних діянь на чиїсь плечі, навіть Його? Тим паче, коли мова йде про стихійні лиха.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2011-03-30 14:31:56 ]
З природою нам важко буде спорить,
Бо вона сильніша рід людський.
Але від неї хочемо покори,
І володіти на землі усім.

У Землі теж своє життя...

Вірш сподобався...



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-03-30 15:08:47 ]
Я зрозуміла Вашу думку, шановна РМ. Людина - справді несе в собі світло, вірніше, я б сказала, відображає у собі як у дзеркалі(кому якою мірою дано) Божественне світло. Темними бувають хіба що так звані "нелюди". Приймаю Ваше слушне зауваження щодо некоректності мого висловлювання.

Щодо вірша... теж з Вами погоджуюсь. Це лише кволий писк "малесенької комашки"... ніхто його не почує, нічого він не змінить. Я, звісно, це усвідомлюю, тому й заклик той - "уявний". Та все-таки, десь в глибині душі жевріє надія: якщо "усім миром" - "а раптом це допоможе?" Тим паче, Ви ж самі сказали - всі люди - світлі. Отже - вже певною мірою Божисті. Тому погоджуюсь з Вами і щодо "старої біблейної істини".
Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-03-30 15:16:14 ]
І Ваші зауваження цілком слушні, Любо. Щоправда, цим рядком я аж ніяк не намагалась перекласти відповідальність на Бога. Тут лише усвідомлення того, що на все Його воля. Спочатку було Слово. І останнє Слово - теж за Ним: було, є і буде.
Дякую за небайдужість.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-03-30 15:18:13 ]
"У Землі теж своє життя..." - який цікавий вислів... Дякую, п.Миколо.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2011-03-30 21:56:57 ]
!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!