ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2026.08.30 07:22
Очі ковзають повсюди,
Погляд нишпорить кругом, -
Надихають на етюди
Краєвиди за селом.
Нива, росами умита,
Золотиться, як вогонь, -
Вітер котить хвилі жита
У западини долонь.

Ірина Вовк
2026.08.30 05:25
«МОНОЛОГ МОВЧАЗНОГО СФІНКСА»

(Глибокі сині сутінки пустелі. Вдалині ледь помітні гострі силуети пірамід. У центрі – величне, нерухоме обличчя Сфінкса, висічене зі скелі. Звучить низький гул вітру, що переходить у ритмічний шепіт, наче шурхіт мільярдів

Ольга Садкова
2026.08.29 18:06
Був на лови вийшов кіт,
заховався, хитрий, під

широченним лопухом,
роздивляється кругом:

де горобчики сідають,
і як миші сновигають.

Мирон Шагало
2026.08.29 17:57
Пам’ятаєш, був тоді
соковитий серпень,
наші тіні на воді,
вдивлені у себе.

Тихо річечка пливла
крізь поранок чистий,
нам замріяна імла

хома дідим
2026.08.29 08:07
некрикливо та помірно
вибираємось у протяг
навіть і не травоїдний
в кожній плоті мов у ноті
ця любов недоста вірна
та її бажаєш досі
у ранжирі хай віджилім
хай незбутнім се відносно

Ірина Вовк
2026.08.29 07:34
ЗОЛОТА МАСКА ТУТАНХАМОНА

(Драматичний ескіз у ритмізованій прозі на три з’яви,
у стилі давньоєгипетської сакральної драми)

ДІЙОВІ ОСОБИ:
Тутанхамон – молодий живий бог, фараон Єгипту, чиє життя обірвалося на злеті.
Анхесенамон – його юна коха

Віктор Кучерук
2026.08.29 07:24
Мене війна стійким зробила
І сил, і віри додала, -
Не розколовся, наче брила,
Лише здригався, мов земля.
Коли горіло все навколо,
Комусь не бідкався в рукав, -
Лиш зуби зціплював од болю
І кулаки не розтискав.

Кока Черкаський
2026.08.28 21:08
Хоч на хвилиноньку? Нащо виходити,
Краще я ляжу посплю.
Завтра Гаврило з майдану повернеться,
Він може годину лю-лю.

- Знаю я цього Гаврила триклятого:
Він теж мене якось лю-лю.
Куплю я на чорному ринку рушниченьку-

Світлана Пирогова
2026.08.28 19:47
До осені от-от...- час плинний не спинити,
Подільська нива віддала свій урожай,
І притухає сонцепроменевий жар,
Сплітає мудрість з сенсом щедрі серцю ниті.

Ловий й цінуй життя, прекрасні щастя миті.
Вже складені копиці, вщухла сіножать.
До осені о

Ольга Садкова
2026.08.28 17:20
Дня — лиш на скік горобиний,
решта — тривожна пітьма.
Хмари пливуть безупинно.
Місяць мигне крадькома
й знову пірне у безодню —
губляться зорі тоді,
наче ті вівці голодні
в кинутій ним череді.

С М
2026.08.28 16:59
Я самотній, я вмирав би
Я самотній, я вмирав би
Чому досі ще не вмер, воу
дівча, тобі відома правда

І уранці я вмирав би
І увечері я вмирав би
Чому досі ще не вмер, воу

Вячеслав Руденко
2026.08.28 14:09
Густий ефір чудить і клякне,
Як Сходу зоряні пентаклі,
Де довгі хасбулатні саклі
І дощ над згарищами ллє,
Де сум як сіль – а чи для того,
Щоби окреслити дорогу
Як руну з каменю чи рогу,
Коли недолі бубон б’є?

Ірина Вовк
2026.08.28 11:50
ЦЕЗАР І КЛЕОПАТРА: ОСТАННЯ ЦАРИЦЯ НІЛУ
(Драматичний ескіз у ритмізованій прозі на три з’яви)

«Жінки – це не просто окраса палаців; вони – таємне кермо, що повертає кораблі імперій туди, куди не здатна допливти жодна чоловіча відвага».
Плутарх, «Пор

Віктор Кучерук
2026.08.28 07:31
Голубіє обрій поза лісом,
Покотився вгору сонця диск, -
Ранні роси сіються, мов бісер,
Із трави жовтавої, як віск.
Корінці упоює волога,
Зменшуючи спраглість у рази, -
Жаль, що словом висловить незмога
Поєднання болю і краси.

хома дідим
2026.08.27 21:28
козак нептах сягає тонкощі премудрі
йому не рідні аж ніяк
усі ці оксамити перські сукні
чи сурогатний самогінний
арманьяк
він знає достеменно наперед
все це є бабське зманливе безпутнє
про що розказував безвусий

Євген Федчук
2026.08.27 16:29
Ніч вже землю огорнула, село засинало.
На околиці собаки на когось брехали.
«Може, десь лисицю вчули чи чужий хтось пхає.
Молодь більше понад річку до ранку гуляє.
А то в інший бік…» Думки ці в голові майнули
У Миколи, душа поки в сонний край пірнула
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Любов Бенедишин (1964) / Вірші / Зі збірки "НОТАБЕНЕ" (2013)

 «Уявний» заклик



Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-03-30 11:11:01
Переглядів сторінки твору 8845
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.779
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми ГЕОГРАФІЯ
Метафізична поезія
Автор востаннє на сайті 2026.06.04 16:44
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2011-03-30 11:49:35 ]
Любочко, коли б всі так думали, як Ви. Тоді може б була надія на спасіння. Глибокий вірш, дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-03-30 11:58:48 ]
Дякую, Тетяно. Сама - тільки-тільки "перезавантажую" власну свідомість, сама - "дофантазувалась". Тому й народився цей вірш. А головне, що кинулось у вічі - надто багато, як на мене, останнім часом "розплодилось" художніх фільмів-катастроф. Способів загибелі планети у них - на всі "смаки". Це якось насторожує...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2011-03-30 12:03:34 ]
Так, бо думки, страхи стають реальними. Світ віддає те, що ми йому посилаємо.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-03-30 12:19:07 ]
Зв’язок між підсвідомістю і реальністю, Любо? Думки мають здатність матеріалізуватися - читав пару таких теорій.Звісно, якщо постійно пропагується шквал негативних (катастрофічних) емоцій, це не може минати безслідно, в першу чергу в психіці людей. Вплив на природу напевне більш опосередкований, не такий очевидний. Але добре і вчасно б’єш на сполох. А якщо останній рядок так:"Як ні - то тоді нічого, ніколи, нізащо, ніде…"


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
В'ячеслав Романовський (М.К./М.К.) [ 2011-03-30 12:24:26 ]
У Поета є таке право говорити, не мовчати про наболіле. Набридли офіційні і неофіційні замовчування, брехня, від якої так багато на світі зла. Спасибі, Любо, за вірш, за Вашу небайдужу позицію!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2011-03-30 12:26:45 ]
о! я теж вважаю, що чим більше думаємо про погане, тим більше шансів, що воно таки відбудеться!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-03-30 12:31:18 ]
Дякую, Іване, за роздуми. За пораду теж дякую, але мій варіант для мене більш сприйнятніший, чіткіший. Та я ще подумаю. У твоєму - мені не подобається збіг "тото"...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-03-30 12:32:12 ]
Дякую і Вам за небайдужість, В'ячеславе.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-03-30 12:33:18 ]
Дуже рада, Юлю, що ми однаково вважаємо. Дякую за підтримку.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2011-03-30 12:36:19 ]
Ось чому кажуть, що краса врятує світ, любов врятує світ. Може він ще тримається завдяки таким людям, як Ви, Любо. Завдяки тим, хто несе в собі світло і розливає його поміж людьми, у душі, у серця.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-03-30 13:03:02 ]
Дякую, Адель, здається мені, що і Ви - належите до світлих людей. І взагалі - таких людей багато, на ПМ в тому числі. Інакше... одному Богу відомо, як ще цей світ тримається.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2011-03-30 13:47:25 ]
Чорних людей немає, всі люди світлі, Любове, це хитрощі з чоловічого світу, коли свідомо плутаються ідеї і значення. Невже вам перед Богом не буде соромно за, можливо і не умисне, та зневаження його Творіння?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2011-03-30 14:03:37 ]
А щодо проблематики, яку ви підняли у своєму вірші, Любо, то вона дуже актуальна. Але ж очевидно, що ніхто "не схаменеться", бо не йдеться про те, як багато хто вважає, що "добрі люди роблять погані справи". Нелюди руйнують Господнє добро - це значно точніше.
І що можна масовому нелюдству сказати? "Схаменіться?"
Чи не казав про це Ісус в Єрусалимі і в інших місцях? І що?
Які висновки?
Як на мене, то досить важливі висновки. Той, хто каже "Схаменіться!" повинен бути достатньо Божистий, аби створювати противагу недоброму, інакше - це пусто-порожнє стрясання повітря.

Фактично, стара біблейна істина - у місті, місцині, аби воно не було знищене "звище" чи "знище", повинно перебувати якась кількість праведників, що одним своїм багатоплановим існуванням утримують рівновагу у світі...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Людвенко (М.К./М.К.) [ 2011-03-31 13:22:59 ]
*повинно перебувати якась кількість праведників* :) Ніневії дость було простого розкаяння:) Справжнього.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-03-30 14:04:12 ]
Любо, у зв"язку з рядком "І Бог чергову катастрофу відмінить чи хоч відкладе?" мені згадалася думка одного зі співрозмовників якраз щодо цієї теми. Процитую:

"Иезуит Малагрида объявил лиссабонское землетрясение 1755 г. Божьим наказанием за грехи лиссабонцев. После этого Маркиз де Помбал инициировал показательный процесс с обвинением Малагриды в ереси, которая выражалась в том, что тот приписывал Богу преступление - гибель детей - и кощунство, поскольку утверждал, будто ему известны Божьи планы. Малагриду сожгли."

Я, звісно, далека від звинувачення Вас у єресі і т.п. :) але чи не часто ми перекладаємо результати і наслідки власних діянь на чиїсь плечі, навіть Його? Тим паче, коли мова йде про стихійні лиха.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2011-03-30 14:31:56 ]
З природою нам важко буде спорить,
Бо вона сильніша рід людський.
Але від неї хочемо покори,
І володіти на землі усім.

У Землі теж своє життя...

Вірш сподобався...



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-03-30 15:08:47 ]
Я зрозуміла Вашу думку, шановна РМ. Людина - справді несе в собі світло, вірніше, я б сказала, відображає у собі як у дзеркалі(кому якою мірою дано) Божественне світло. Темними бувають хіба що так звані "нелюди". Приймаю Ваше слушне зауваження щодо некоректності мого висловлювання.

Щодо вірша... теж з Вами погоджуюсь. Це лише кволий писк "малесенької комашки"... ніхто його не почує, нічого він не змінить. Я, звісно, це усвідомлюю, тому й заклик той - "уявний". Та все-таки, десь в глибині душі жевріє надія: якщо "усім миром" - "а раптом це допоможе?" Тим паче, Ви ж самі сказали - всі люди - світлі. Отже - вже певною мірою Божисті. Тому погоджуюсь з Вами і щодо "старої біблейної істини".
Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-03-30 15:16:14 ]
І Ваші зауваження цілком слушні, Любо. Щоправда, цим рядком я аж ніяк не намагалась перекласти відповідальність на Бога. Тут лише усвідомлення того, що на все Його воля. Спочатку було Слово. І останнє Слово - теж за Ним: було, є і буде.
Дякую за небайдужість.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-03-30 15:18:13 ]
"У Землі теж своє життя..." - який цікавий вислів... Дякую, п.Миколо.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2011-03-30 21:56:57 ]
!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!