ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Олександр Сушко
2024.04.26 14:24
То що - почнім уму екзамен?
Примостим мужа до жони?
Без грошей не збудуєш храма,
Немає віри без війни.

Гризе католик православних,
Юдея душить бусурман.
А я пророк. Мабуть, останній,

Світлана Пирогова
2024.04.26 08:55
Їй снились , мабуть, чудодійні теплі сни,
Коли зима засипала снігами.
Старенька вишня не сумує навесні,
Хоча кора потріскана роками.

Її садили руки бабці золоті.
Стоїть, як завше, в цвіті білім-білім.
Нагадує родині знову дні оті,

Ілахім Поет
2024.04.26 08:39
Доктор Фрейд переважно приймає таких без полісу.
Це троянда у січні, це наче серпневий пролісок.
Бозна, де в ній свій досвід, а де – від матусі спадщина.
Її мрії нечувані, сни – авангард небачений.

Доктор Фрейд далі більше нічого в ній не второпає.

Леся Горова
2024.04.26 07:39
Розхлюпалось тепло бузкових чар,
Так, ніби хоче зцілити медово.
Зелений кущ, одягнений в обнови,
Де променем запалена свіча
Загіркла, оповита у печаль,
Вслухається у тишу вечорову.

У тишу ненадійну, нестійку.

Віктор Кучерук
2024.04.26 05:23
Радіючи гожій годині
І пишно убраній весні, -
Якась невідома пташина
Невпинно співає пісні.
Сховалася в гущі зірчастій
Пахучого дуже бузку,
Й впивається радісно щастям,
Сипнувши веснянку дзвінку.

Козак Дума
2024.04.25 19:15
У одному із верховинських сіл мешкав заможний ґазда. Він мав доволі велике господарство, свій магазин. Із тварин тримав переважно корів, із молока яких виготовляв різноманітні сири та інші молокопродукти. Немалу долю прибутку приносила відгодівля поголів’

Євген Федчук
2024.04.25 17:01
Якось у селі дівчата й парубки гуляли,
Гуртом по селі ходили та пісні співали.
А, як прийшла вже розходитись, урешті, година,
Усі дівки по вулиці подались єдиній,
По своїх хатах. Одна лиш Малашка лишилась,
Бо ж її хата над шляхом битим притулилась.

Іван Потьомкін
2024.04.25 11:38
На карті світу він такий малий.
Не цятка навіть. Просто крапка.
Але Ізраїль – це Тори сувій,
Де метри розгортаються на милі.
І хто заявиться із наміром «бліц-кріг»,
Аби зробить юдеїв мертвими,
Молочних не побачить рік,
Духмяного не покуштує меду.

Юрій Гундарєв
2024.04.25 09:40
Дощ, як в Макондо, йде та йде.
А вона - сама під дощем.
Вже не ранок, та ще не день.
Ще не радість, та вже не щем…

Автор: Юрій Гундарєв
2024 рік

Володимир Каразуб
2024.04.25 09:16
Просто вітер, якоїсь осені зупинив мене,
Просто сонце якогось липня зійшло, як камінь,
І люди зустрічні записані буквою n,
У моїм, до сих пір не розв’язаному рівнянні.
І у ньому записана ти — у кімнаті зі шкла
На свічадах червоною барвою, як невідом

Світлана Пирогова
2024.04.25 08:41
А за вікном вже вечоріє,
І мліють світлом ліхтарі.
І де ж ті орігамі-мрії,
Що склались звідкілясь, згори?

Листи перегортаю, фото
Вцілілі від перепетій.
У кожному душевна квота,

Леся Горова
2024.04.25 07:45
В смолистих бурунах лежить рілля.
Вилискує, залита після суші.
І вороннЯ, не видне іздаля,
Серпанку рядна крилами ворушить.

Узбіччя із пожухлої трави -
Невипране дощем чадіння шляху.
Два кроки в поле зробиш, і лови

Віктор Кучерук
2024.04.25 06:23
Серце сумно защеміло
І душа зайшлась плачем,
Бо здригнулось враже тіло
Зі скривавленим плечем.
Розтрощив, на жаль, суглоба,
Раз почувсь короткий тріск
І ординець вузьколобий
Звідав кулі форму й зміст.

Ілахім Поет
2024.04.25 00:03
Вельмишановна леді… краще пані…

Даруйте – де б слова ті віднайшлись, коли життя – це стрес з недосипанням? І плід такий: нервовий трішки лист. Пишу його повільно – швидше равлик на Фудзіяму врешті заповзе. І навіть сам не знаю: чи відправлю? Чи згине д

Артур Курдіновський
2024.04.24 21:33
Неначе той омріяний журавлик,
Який відкрив до всіх бажань портал,
У купі понадкушуваних яблук
Урешті-решт знайшовся ідеал!

Тобі хтось зробить витончений кніксен...
Прийми від мене шану та уклін!
Зігріє око кожний мегапіксель,

Сергій Губерначук
2024.04.24 20:00
Шість хвилин, як я прокинувсь.
А тут мені повідомляють,
що я вже шість годин, як зраджую.
Ну так я зараз просто вирву язика,
відіб’ю його молотком,
поперчу його, посолю.
кину на розпечену сковорідку –
і буде мені чим поснідати.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Іншомовна поезія):

Владислав Город
2023.04.01

Чоловіче Жіноче
2022.03.19

Ольга Буруто
2022.01.12

Любов Ю
2021.12.22

І Батюк
2021.10.08

Ольга Олеандра
2021.08.08

Стах Розсоха
2021.07.13






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юрій Лазірко / Іншомовна поезія

 The future of right now
the pen of life It seems
I am the future
of "right now",
living in my inked thoughts,
not far behind
the lines you've just read.
Somewhere
a sharp eye
will nail a cross
in the poem
for checking out its focus.
Cerebral waves
would need to waste
one or more of its gapped
and treasured paths
in order
to cling together
those,
passed by
and blighted
in its contemporariness,
petals of my heart.
What a paradise is here,
in you!
Show me your garden.
Please.
Do you sense my steps?
I am this
wind of silence
walking on your shivered grass.
Pale and smiling,
in haste to touch
your growing curiosity
I will lose all my petals
and what is left
is destined to be
your smile.
"Farewell" to the petals
means "hello" to
the first line I penned
for yet another “right now”...

April 10, 2011

Translation to Ukrainian:

Майбутнє тепер

Так здається –
Я майбутнє
того, що "тепер",
котре мешкає у моїх чорнильних думках,
не далеко позаду
рядків, прочитаних тільки що вами.
Десь
гостре око
приб'є хреста
у вірші
для перевірки своєї уваги.
Церебральні хвилі
нестимуть необхідність втратити
ще одні або декілька своїх прогалин
і заповітних шляхів
аби
зчіпити цупко разом
ті,
пролітаючі мимо
і знівечені
у власнім сьогоденні,
пелюстки мого серця.
Що за рай тут,
у вас!
Покажіть мені свій сад.
Будь ласка.
Чи ви відчуваєте мої кроки?
Я – ось цей
вітер мовчання,
що крокує по вашій тремтливій траві.
Блідий і усміхнений,
у нашвидкуручному бажанні торкнутися
вашого зростаючого зацікавлення
Я втрачу всі мої пелюстки
і те, що залишилося,
стане
вашою посмішкою.
"Прощання " з пелюстками
означає "Привіт!"
першому рядку, що написав
для ще одного "тепер"...

13 Квітня 2011




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-04-13 16:16:10
Переглядів сторінки твору 2725
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (5.044 / 5.64)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.060 / 5.67)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.693
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Англійською мовою
Автор востаннє на сайті 2024.03.29 20:39
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2011-04-13 16:43:29 ]
Привіт!)))

Пелюстка біла та рожева.
Життя майне, як не було.
В словах блукання мережене
Весняним цвітом розцвіло...
)))



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2011-04-13 16:56:23 ]
О, Вітрунь
Сумарність абалдєнна.
Ітого - вдячність на кварту оковитої.
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2011-04-13 17:11:15 ]
Юрцю, поки ти блукав,
тут стільки всього перепито...!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2011-04-13 17:24:52 ]
Я блукаю с умом і травами, Вітрунь.
Курова ще не з`їла ті трави - бо вони ще не виросли - то майбутнє.
А зараз - чорнило накрапало велике ніц.
("розкорковує" хортицю - вона крутиться навколо власної осі козацькою вдачою)



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2011-04-13 18:28:06 ]
О, скільки знайомих слів...
"Райт нау", "шарп", "наіл е крос".
Ми свого часу співали пісень, не розуміючи слів. Під той самий батьківський магнітофон. Він теж був "Шарпом". Восьмисотим. Двісті, здається, ват. Княжичам було гарно чути.
Можна згадувати і згадувати. А таких віршів, як твій, не було. Були пісні - і теж непогані. Ні, я ні на що не натякаю. Просто гарний твій вірш. Вони в тебе мають особливе поетичне забарвлення. Іт'з райт. Анд вандефул. Плас філософі.

З подякою,
Г.С.




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2011-04-13 18:53:42 ]
Гаудуюденькі були, Гаррі :)
І я колись насолоджувався магнітофонно-плівковою біготнечею.
Вишли мені своє ім`я і фамілію англійською (на мило) - Скоро
виходитиме книжка про те як лапати осінні павутинки, а ти як-не-як
допомагав мені з редагуванням - тож хочу тебе там прикнижити...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-04-13 19:10:42 ]
Зайшла, підготовлена до того, що знов упіймаю облизня, бо ж належу до тих, що вчили-вчили роками англійську і так до пуття і не вивчили... А тут - україномовний варіант - як бальзам на душу: і як сам факт перекладу, і як вірш у всій його красі і глибині. Зачарована пелюстками твого серця, а "церебральними хвилями" збита з ніг (в хорошому сенсі).
Вері найс. Сенк ю. ЛюБ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2011-04-13 19:46:07 ]
Коли це вільний вірш - то переклад легко йде.
Тому стараюсь саме у таких віршах подавати укр. аналог.
Дякую, Лю`,
ЛЮ