ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Софія Кримовська
2026.11.13 20:39
Я втішена тобою, я втишена тобою,
Як світ після відбою усіх земних тривог.
У нас з тобою, ні, кохання не запоєм,
А тихі почуття, розділені на двох.
Так юність не змогла б, у неї інша вдача -
Шаленство та азарт і ще сліпі дощі.
І хто б тоді зумів? І

Ігор Шоха
2026.11.13 13:49
Недремні очі у сліпої власті
і особливо пильні при вогні.
Розпалює суґестія у масці
зеленої і крапленої масті
вендету судочинства і брехні,
та намагання викурити трясця,
задіяне у внутрішній війні
супроти новоявлених династій,

Вячеслав Руденко
2026.11.13 10:23
Тут важлива місія —
Та, що вабить збуджене
Ранками алюзії
Біля скла повздовжнього,
В колі із мережива,
Сутінках напружених,
Біля знов відроджених
В боротьбі за розуми.

Віктор Кучерук
2026.11.13 06:27
Зоря спалахує й згасає
В передвечірній сизій млі,
Але на попіл не згоряє,
Не поспішає до землі.
Так само мрія у людини:
Померкне трохи й знов блищить, -
Вперед спрямовує щоднини
І душу гріє кожну мить.

хома дідим
2026.11.12 23:32
дощ пішов по обіді
цей нудний листопадовий дощ
листопад без дощу проти правил
нехай би неписаних
стукотить несміливо в шибку
мов останній із найбідніших родичів
ми стрічали їх
усі ці південні північні західні східні

Артур Сіренко
2026.11.12 22:33
Пророкам було велено воскресати
В країні, де собори будують з ясенів,
Зрізуючи їхні ще живі стовбури,
Як зрізують свічки залізними ножицями
Біля закіптюжених портретів апостолів,
Коли циферблати
вічнопоспішаючих годинників
Перетв

Євген Федчук
2026.11.12 20:29
Стояв звичайний березневий ранок.
Був понеділок. В школу треба йти.
Я кусень хліба смальцем намастив,
Вхопив портфель і вискочив на ганок.
Жуючи хліб, дістався до зупинки.
Трамвай ось-ось повинен підійти,
Мене до школи швидко довезти.
Трамваєм шлях

Борис Костиря
2026.11.12 20:24
Мені не дасть спокою цей плач,
плач із середини лісу,
із його гущавини.
Плач дитини чи невідомого пророка,
плач сторіччя,
плач незбагненності,
невизначеності.
Плач, який переходить

Вячеслав Руденко
2026.11.12 15:05
Зранку зібраним чилімам
Відра додані в світлицях,
Над рогами їх витає
Дум неясних зграя дика.
Ширма з хутра у куточку
У ранковому серпанку
Шепіт шашеля рятує.
Явори, каміння, крики,

Юрій Гундарів
2026.11.12 11:02
Леся Українка і Василь Симоненко, молоді, красиві, харизматичні, повернулися до нас… 4 листопада 2026 року на сцені Національного академічного драматичного театру імені Лесі Українки в Києві відбулася надзвичайна подія. Вірші двох видатних українських

Віктор Кучерук
2026.11.12 07:21
Ворог винищити нас не в змозі,
Не убити волі у серцях -
Попри перепони на дорозі,
Ми незламні будем до кінця.
В стійкості кується перемога,
Людський дух гартується в боях -
До мети освітлює дорогу
Незборима правди течія.

Ірина Вовк
2026.11.12 06:54
«РАФАЕЛЬ САНТІ: ПЕРЕДЧУТТЯ, АБО ТРАГЕДІЯ ГАРМОНІЇ»

(Драматичний есей-містерія в голосах на три з’яви з прологом та епілогом)

Дійові особи:
Рафаель Санті – Майстер світла, принц живопису, який шукає абсолютну гармонію;

С М
2026.11.11 23:37
Замовить Mot et Chandon
У приватний кабінет
”Хай їдять торт“ звелить
Мовби Мері-Антуанет
Ліки від певності
Хрущов ти, чи Кеннеді
Будь-коли тебе запросить і ти скажеш ”так“

Софія Кримовська
2026.11.11 21:38
Ще нас нема, а камені живуть -
нутро застигле давнього вулкана.
Ці свідки світотворення, що стануть
І свідками занепаду, мабуть...
І перший водоспад, і перший ліс,
І перше слово, так, оте, найперше,
Що блискавку об камінь раптом скреше -
І розіллє

Ігор Терен
2026.11.11 13:37
Хто не помер за волю і свободу,
у того невеликий пієтет,
який не заслуговує на оду,
хай краще слух порадує дует.

Диктує моду на пустий сюжет
нечесана поетика бомонду.
Папуги теж піїти із народу

Марія Дем'янюк
2026.11.11 10:43
Господи, дякую Тобі за тишу, наповнену голосами.
Господи, я знову чую пісню своєї мами.
Господи, слухаю мову мого татусьо.
Господи, чую Твоє: «Поклич. Я озвуся».
Господи, мій любий, пресвітлий Боже,
Люблю Тебе усім серцем, як тільки можу.

Господи,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Іншомовна поезія):

Пекун Олексій
2025.04.24

Гіпсофіл Підсніжнюк Євгеній Кузьменко Павло
2024.11.26

Ігор Прозорий
2024.05.17

Владислав Город
2023.04.01

Чоловіче Жіноче
2022.03.19

Ольга Буруто
2022.01.12

Любов Ю
2021.12.22






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юрій Лазірко / Іншомовна поезія

 The future of right now
the pen of life It seems
I am the future
of "right now",
living in my inked thoughts,
not far behind
the lines you've just read.
Somewhere
a sharp eye
will nail a cross
in the poem
for checking out its focus.
Cerebral waves
would need to waste
one or more of its gapped
and treasured paths
in order
to cling together
those,
passed by
and blighted
in its contemporariness,
petals of my heart.
What a paradise is here,
in you!
Show me your garden.
Please.
Do you sense my steps?
I am this
wind of silence
walking on your shivered grass.
Pale and smiling,
in haste to touch
your growing curiosity
I will lose all my petals
and what is left
is destined to be
your smile.
"Farewell" to the petals
means "hello" to
the first line I penned
for yet another “right now”...

April 10, 2011

Translation to Ukrainian:

Майбутнє тепер

Так здається –
Я майбутнє
того, що "тепер",
котре мешкає у моїх чорнильних думках,
не далеко позаду
рядків, прочитаних тільки що вами.
Десь
гостре око
приб'є хреста
у вірші
для перевірки своєї уваги.
Церебральні хвилі
нестимуть необхідність втратити
ще одні або декілька своїх прогалин
і заповітних шляхів
аби
зчіпити цупко разом
ті,
пролітаючі мимо
і знівечені
у власнім сьогоденні,
пелюстки мого серця.
Що за рай тут,
у вас!
Покажіть мені свій сад.
Будь ласка.
Чи ви відчуваєте мої кроки?
Я – ось цей
вітер мовчання,
що крокує по вашій тремтливій траві.
Блідий і усміхнений,
у нашвидкуручному бажанні торкнутися
вашого зростаючого зацікавлення
Я втрачу всі мої пелюстки
і те, що залишилося,
стане
вашою посмішкою.
"Прощання " з пелюстками
означає "Привіт!"
першому рядку, що написав
для ще одного "тепер"...

13 Квітня 2011




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-04-13 16:16:10
Переглядів сторінки твору 3215
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (5.081 / 5.68)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.149 / 5.76)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.693
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Англійською мовою
Автор востаннє на сайті 2026.11.13 16:56
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2011-04-13 16:43:29 ]
Привіт!)))

Пелюстка біла та рожева.
Життя майне, як не було.
В словах блукання мережене
Весняним цвітом розцвіло...
)))



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2011-04-13 16:56:23 ]
О, Вітрунь
Сумарність абалдєнна.
Ітого - вдячність на кварту оковитої.
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2011-04-13 17:11:15 ]
Юрцю, поки ти блукав,
тут стільки всього перепито...!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2011-04-13 17:24:52 ]
Я блукаю с умом і травами, Вітрунь.
Курова ще не з`їла ті трави - бо вони ще не виросли - то майбутнє.
А зараз - чорнило накрапало велике ніц.
("розкорковує" хортицю - вона крутиться навколо власної осі козацькою вдачою)



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2011-04-13 18:28:06 ]
О, скільки знайомих слів...
"Райт нау", "шарп", "наіл е крос".
Ми свого часу співали пісень, не розуміючи слів. Під той самий батьківський магнітофон. Він теж був "Шарпом". Восьмисотим. Двісті, здається, ват. Княжичам було гарно чути.
Можна згадувати і згадувати. А таких віршів, як твій, не було. Були пісні - і теж непогані. Ні, я ні на що не натякаю. Просто гарний твій вірш. Вони в тебе мають особливе поетичне забарвлення. Іт'з райт. Анд вандефул. Плас філософі.

З подякою,
Г.С.




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2011-04-13 18:53:42 ]
Гаудуюденькі були, Гаррі :)
І я колись насолоджувався магнітофонно-плівковою біготнечею.
Вишли мені своє ім`я і фамілію англійською (на мило) - Скоро
виходитиме книжка про те як лапати осінні павутинки, а ти як-не-як
допомагав мені з редагуванням - тож хочу тебе там прикнижити...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-04-13 19:10:42 ]
Зайшла, підготовлена до того, що знов упіймаю облизня, бо ж належу до тих, що вчили-вчили роками англійську і так до пуття і не вивчили... А тут - україномовний варіант - як бальзам на душу: і як сам факт перекладу, і як вірш у всій його красі і глибині. Зачарована пелюстками твого серця, а "церебральними хвилями" збита з ніг (в хорошому сенсі).
Вері найс. Сенк ю. ЛюБ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2011-04-13 19:46:07 ]
Коли це вільний вірш - то переклад легко йде.
Тому стараюсь саме у таких віршах подавати укр. аналог.
Дякую, Лю`,
ЛЮ