ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

хома дідим
2026.05.18 14:02
усі збираються за стіл
від діда і до каті
щоби поїсти на обід
сякої благодаті
дід переважно мовчазний
триндіти не привиклий
тут батько по 50 розлив
бере із нього приклад

Ірина Вовк
2026.05.18 13:36
ВИШГОРОД: ЗИМОВИЙ СОН КНЯГИНІ ІРИНИ Коли осінь 1050 року позолотила кручі над Дніпром, велика княгиня відчула, як у її жилах стихає шторм північних морів – материнське серце, що тримало на собі дипломатію цілої Європи, почало втомлюватися. Вона об

Юрій Гундарів
2026.05.18 13:05
Сонячний ранок
вітає ласкаво:
ось львівський пряник,
каша і кава.

Ось почуття й думки найсвітліші,
це тобі радість прямо спросоння -
сяючі вірші,

Володимир Невесенко
2026.05.18 12:50
Звід небесний зірками іскрився...
Боже, зглянься, зійди і годи нам!
Друг мій взяв автомата і скрився,
а я ждав і складав лік годинам...

Скільки літ нами разом прожито
ще з дитинства, де мрії прозорі...
Він любив так співати про жито,

Артур Курдіновський
2026.05.18 11:41
Атестат КДБ, наперекір та попри,
Проніс крізь життя швидкоплинне.
Історія - "задовільно"
Комунізм науковий - "добре"
Провокаторська справа - "відмінно".

Борис Костиря
2026.05.18 11:32
Я іду в невідомість, забувши дорогу.
І додому назад вже нема вороття.
В пащу звіра іду, відганяючи втому,
У жаданні нового-старого буття.

Я іду у туман, я долаю тяжіння
Всіх минулих кайданів, тіней і проклять.
Я іду крізь полон і зірок мерехтіння

Юрій Гундарів
2026.05.18 11:26
Ось новий вірш Артура Курдіновського: Я ПРИЙШОВ У ТРАВЕНЬ Я прийшов у травень - він мені не радий, Я ж не вивчив досі теплу серенаду, Під яку дерева щиро зеленіють, Сповнені кохання, віри та надії. Я прийшов із січня, там, де холод лютий, Зму

Іван Потьомкін
2026.05.18 11:02
Силкуюсь з’єднати розірване коло,
Та, видно, не вдасться з’єднати ніколи:
Не бачу кількох, з ким колись довелося
Вінчать цілину із пшеничним колоссям:
Летять їхні душі в простори надземні,
А я все шукаю отут надаремне.
Та все ж на часину розраджує

Вячеслав Руденко
2026.05.18 09:22
Відчувши як сяє травневий півмісяць,
Як глину чортяки під явором місять ,
Сполоханий пугач минає узлісся
І голосом вченим співає… В Сумах
Наглядач за волею ставить «Сто тисяч».
Актори із шкіри вздовж фабули лізуть.
Глядач недолугий кляне закулісу

Тетяна Левицька
2026.05.18 09:16
Благословенних видно по ясних очах —
вони: смарагдові, блаватні, пречудові.
Їм певно сняться зорі світанкові,
жар-птиці дивні на Мальдівських островах.

Щасливі люди розчиняються в добрі,
у мандрах водять білі каравели;
а раптом в чуйнім серці зах

Віктор Кучерук
2026.05.18 06:16
Звуки засинають уночі,
Боязко ховаючись повсюди
Від отих, кому час ніпочім,
Що мрійливо до світанку блудять.
Тиша уляглася на стежках
І таїться в темені глибокій,
Поки двох тих не проймає страх,
Поки землю укриває спокій...

Володимир Бойко
2026.05.18 02:38
Чи не кожен шнурок уявляє себе великим змієм. Насвинячити здатна лише людина. У собачої радості людське обличчя. Не все те зелень, що у салаті. Ціна питання зняла питання ціни. Від зайвої чарки ніхто не застрахований. Гірше за погану гор

Вікторія Лимар
2026.05.17 23:32
Бузок розквіт у травні.
Сусід  його -- каштан
також в оздобі гарній.
Не знищив вітрюган.

Занадто  в небі хмарно.
Пливучі острови.
у просторі старанно 

Артур Курдіновський
2026.05.17 22:24
Я прийшов у травень - він мені не радий,
Я ж не вивчив досі теплу серенаду,
Під яку дерева щиро зеленіють,
Сповнені кохання, віри та надії.

Я прийшов із січня, там, де холод лютий,
Змучений, самотній, усіма забутий,
Стелить нескінченний безнадійни

Володимир Невесенко
2026.05.17 19:38
Тремтить на взгір’ї стиха яворина,
здригається, мов плаче, – хлип та хлип.
А мати жде з війни додому сина,
пече ізрання для синочка хліб.
Ось прийде він, а тут – і хліб, і ненька.
Молитва й віра сина вбереже.
То молиться, а то зітхне тихенько:
«Мож

С М
2026.05.17 17:44
Втомився украй, не спавши, зовсім не
Втомився украй, мій розум блимає
Не знаю, чи то встати і випити іще
О, не то
Втомився украй робити щось впусту
Втомився украй, про тебе думав тут
Тебе покликати міг би, але знаю цю майбуть
Кажеш, я дратую тебе
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Іншомовна поезія):

Павло Інкаєв
2025.11.29

Гіпсофіл Підсніжнюк Євгеній Кузьменко Павло
2024.11.26

Ігор Прозорий
2024.05.17

Владислав Город
2023.04.01

Чоловіче Жіноче
2022.03.19

Ольга Буруто
2022.01.12

Любов Ю
2021.12.22






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юрій Лазірко / Іншомовна поезія

 The future of right now
the pen of life It seems
I am the future
of "right now",
living in my inked thoughts,
not far behind
the lines you've just read.
Somewhere
a sharp eye
will nail a cross
in the poem
for checking out its focus.
Cerebral waves
would need to waste
one or more of its gapped
and treasured paths
in order
to cling together
those,
passed by
and blighted
in its contemporariness,
petals of my heart.
What a paradise is here,
in you!
Show me your garden.
Please.
Do you sense my steps?
I am this
wind of silence
walking on your shivered grass.
Pale and smiling,
in haste to touch
your growing curiosity
I will lose all my petals
and what is left
is destined to be
your smile.
"Farewell" to the petals
means "hello" to
the first line I penned
for yet another “right now”...

April 10, 2011

Translation to Ukrainian:

Майбутнє тепер

Так здається –
Я майбутнє
того, що "тепер",
котре мешкає у моїх чорнильних думках,
не далеко позаду
рядків, прочитаних тільки що вами.
Десь
гостре око
приб'є хреста
у вірші
для перевірки своєї уваги.
Церебральні хвилі
нестимуть необхідність втратити
ще одні або декілька своїх прогалин
і заповітних шляхів
аби
зчіпити цупко разом
ті,
пролітаючі мимо
і знівечені
у власнім сьогоденні,
пелюстки мого серця.
Що за рай тут,
у вас!
Покажіть мені свій сад.
Будь ласка.
Чи ви відчуваєте мої кроки?
Я – ось цей
вітер мовчання,
що крокує по вашій тремтливій траві.
Блідий і усміхнений,
у нашвидкуручному бажанні торкнутися
вашого зростаючого зацікавлення
Я втрачу всі мої пелюстки
і те, що залишилося,
стане
вашою посмішкою.
"Прощання " з пелюстками
означає "Привіт!"
першому рядку, що написав
для ще одного "тепер"...

13 Квітня 2011




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-04-13 16:16:10
Переглядів сторінки твору 3072
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (5.077 / 5.67)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.138 / 5.75)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.693
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Англійською мовою
Автор востаннє на сайті 2026.05.17 01:45
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2011-04-13 16:43:29 ]
Привіт!)))

Пелюстка біла та рожева.
Життя майне, як не було.
В словах блукання мережене
Весняним цвітом розцвіло...
)))



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2011-04-13 16:56:23 ]
О, Вітрунь
Сумарність абалдєнна.
Ітого - вдячність на кварту оковитої.
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2011-04-13 17:11:15 ]
Юрцю, поки ти блукав,
тут стільки всього перепито...!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2011-04-13 17:24:52 ]
Я блукаю с умом і травами, Вітрунь.
Курова ще не з`їла ті трави - бо вони ще не виросли - то майбутнє.
А зараз - чорнило накрапало велике ніц.
("розкорковує" хортицю - вона крутиться навколо власної осі козацькою вдачою)



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2011-04-13 18:28:06 ]
О, скільки знайомих слів...
"Райт нау", "шарп", "наіл е крос".
Ми свого часу співали пісень, не розуміючи слів. Під той самий батьківський магнітофон. Він теж був "Шарпом". Восьмисотим. Двісті, здається, ват. Княжичам було гарно чути.
Можна згадувати і згадувати. А таких віршів, як твій, не було. Були пісні - і теж непогані. Ні, я ні на що не натякаю. Просто гарний твій вірш. Вони в тебе мають особливе поетичне забарвлення. Іт'з райт. Анд вандефул. Плас філософі.

З подякою,
Г.С.




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2011-04-13 18:53:42 ]
Гаудуюденькі були, Гаррі :)
І я колись насолоджувався магнітофонно-плівковою біготнечею.
Вишли мені своє ім`я і фамілію англійською (на мило) - Скоро
виходитиме книжка про те як лапати осінні павутинки, а ти як-не-як
допомагав мені з редагуванням - тож хочу тебе там прикнижити...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-04-13 19:10:42 ]
Зайшла, підготовлена до того, що знов упіймаю облизня, бо ж належу до тих, що вчили-вчили роками англійську і так до пуття і не вивчили... А тут - україномовний варіант - як бальзам на душу: і як сам факт перекладу, і як вірш у всій його красі і глибині. Зачарована пелюстками твого серця, а "церебральними хвилями" збита з ніг (в хорошому сенсі).
Вері найс. Сенк ю. ЛюБ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2011-04-13 19:46:07 ]
Коли це вільний вірш - то переклад легко йде.
Тому стараюсь саме у таких віршах подавати укр. аналог.
Дякую, Лю`,
ЛЮ