Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.11.20
23:44
Колись, не так давно, в часи не такі уже й давні і навіть не епічні, і не міфічні я написав новелу «Дружина прокурора». Мене тоді звинуватили в упередженості, однобічності, суб’єктивності, надлишковій актуальності (це не література, мовляв), гіперболізова
2026.11.20
22:24
видива осінні
мокнуть під дощем
красоту зацінить
дехто із нікчем
начебто дизайнер
інколи естет
часом копірайтер
може і поет
мокнуть під дощем
красоту зацінить
дехто із нікчем
начебто дизайнер
інколи естет
часом копірайтер
може і поет
2026.11.20
21:23
Догоряє свіча горизонту,
Розповзається напівпітьма.
Вовкулаки незримого фронту
У облогу беруть крадькома.
Поховалися далі чимдалі,
Світ уклався у відстань руки.
Лиш в астралі, мов авта на ралі
Розповзається напівпітьма.
Вовкулаки незримого фронту
У облогу беруть крадькома.
Поховалися далі чимдалі,
Світ уклався у відстань руки.
Лиш в астралі, мов авта на ралі
2026.11.20
21:11
Осіння ніч
примчала на колісниці,
зупинилась…
п'є чашу темряви
до самого дна.
Ловить крізь тишу звуки -
гучно…
гучно…
примчала на колісниці,
зупинилась…
п'є чашу темряви
до самого дна.
Ловить крізь тишу звуки -
гучно…
гучно…
2026.11.20
20:59
Не забуду! І свічка ніколи не згасне!
Я шукаю Її серед суму алей,
Заглядаю в обличчя байдужих людей,
Все навколо здається пустим і невчасним.
О, насніться мені, рідні очі прекрасні!
Вся реальність - поламана. Все шкереберть.
Ніжний погляд юрбою спап
Я шукаю Її серед суму алей,
Заглядаю в обличчя байдужих людей,
Все навколо здається пустим і невчасним.
О, насніться мені, рідні очі прекрасні!
Вся реальність - поламана. Все шкереберть.
Ніжний погляд юрбою спап
2026.11.20
13:05
Чоловік, що прожив небагато
І розтанув у розквіті сил,
Мов згоріле до часу багаття,
Наче птах без польоту і крил.
По собі він залишив надгробок,
Ну а пам'ять розтала в літах,
Почорнілих, як зношена роба,
І розтанув у розквіті сил,
Мов згоріле до часу багаття,
Наче птах без польоту і крил.
По собі він залишив надгробок,
Ну а пам'ять розтала в літах,
Почорнілих, як зношена роба,
2026.11.20
12:46
Настала драма у комедіанта –
розтанули ілюзії і ось
нема кому у вічі заглядати,
прокажене продовжує стріляти,
а західне недочуває, – SOS!!!
***
Малоросійців зомбувати просто
розтанули ілюзії і ось
нема кому у вічі заглядати,
прокажене продовжує стріляти,
а західне недочуває, – SOS!!!
***
Малоросійців зомбувати просто
2026.11.20
10:40
Від ракетного вибуху тремтить земля,
а надворі дитячий голос: «Бабах!»…
Не відає ще нерозумне маля,
що війна - жах…
Воно думає, що це просто гра:
дорослі ж не можуть його вбити
чи завдати важких ран!
а надворі дитячий голос: «Бабах!»…
Не відає ще нерозумне маля,
що війна - жах…
Воно думає, що це просто гра:
дорослі ж не можуть його вбити
чи завдати важких ран!
2026.11.20
05:52
У наших жилах предків міць і сила,
А в пам'яті - звитяги чималі, -
Шукаю гідних, щоби відомстили
За сльози української землі.
Пліч-о-пліч станем проти супостата,
З'єднаємось в єдиний моноліт,
Бо час уже йому борги вертати,
Прийшла пора за все дав
А в пам'яті - звитяги чималі, -
Шукаю гідних, щоби відомстили
За сльози української землі.
Пліч-о-пліч станем проти супостата,
З'єднаємось в єдиний моноліт,
Бо час уже йому борги вертати,
Прийшла пора за все дав
2026.11.19
23:26
Враз, у далекій землі
На диво, долоні мої
Воложіють з очікувань
Квітень, повітряна млість
Ліхтарі, а дитина як снить
На алеї піхоти стрій
Друже, хто із нас неправий
На диво, долоні мої
Воложіють з очікувань
Квітень, повітряна млість
Ліхтарі, а дитина як снить
На алеї піхоти стрій
Друже, хто із нас неправий
2026.11.19
22:57
мла імлиться
ще хтось її не боїться
ані в політичному сенсі
ані в релігійному смислі
хтось не звертає уваги
яка насправді різниця
але бувають інші
завше бувають інші
ще хтось її не боїться
ані в політичному сенсі
ані в релігійному смислі
хтось не звертає уваги
яка насправді різниця
але бувають інші
завше бувають інші
2026.11.19
22:24
Розриває тишу ранню криками
Птаха, ніби воду каламутить —
Так безглуздо.
Куширями сплутані спокути
Майже занімілі та забуті,
Тануть поміж тінями безликими,
В мулі грузнуть.
Птаха, ніби воду каламутить —
Так безглуздо.
Куширями сплутані спокути
Майже занімілі та забуті,
Тануть поміж тінями безликими,
В мулі грузнуть.
2026.11.19
17:18
Лиш, прошу, не розказуй мені про війну,
бо війна — то не гасла, а кров, глина й порох.
Ані те, як з донецьких доріг я прийду,
залишивши в бою половину опори.
Чи як свист небосхил на шматки розтинав,
де вогонь, побратими, окопи і вибух…
Як за кожни
бо війна — то не гасла, а кров, глина й порох.
Ані те, як з донецьких доріг я прийду,
залишивши в бою половину опори.
Чи як свист небосхил на шматки розтинав,
де вогонь, побратими, окопи і вибух…
Як за кожни
2026.11.19
16:18
Давай перепишемо сенси, видалимо з них поверховість.
Потім приберемо шаблонність. Натомість… натомість
додамо у них ніжність – легеньку, наче пір’їну, що лягла на поверхню ставка.
Моя ніжність до тебе саме така.
А ще додамо обережність, щоб вітер, к
Потім приберемо шаблонність. Натомість… натомість
додамо у них ніжність – легеньку, наче пір’їну, що лягла на поверхню ставка.
Моя ніжність до тебе саме така.
А ще додамо обережність, щоб вітер, к
2026.11.19
16:11
Все затихло, замовкло у снах листопада...
Тільки сірі світанки та дні мовчазні
Нагадають, якими були навесні
Почуття та листи. Знову зайва порада
Заглушає тонкі солов'їні рулади...
У дворі вже давно поміняли паркан.
Все за ним тепер видно. Ніяких о
Тільки сірі світанки та дні мовчазні
Нагадають, якими були навесні
Почуття та листи. Знову зайва порада
Заглушає тонкі солов'їні рулади...
У дворі вже давно поміняли паркан.
Все за ним тепер видно. Ніяких о
2026.11.19
13:22
О, як важливо вчасно відійти
Від суєти, марноти, часоплину!
Лиш тільки так ти досягнеш мети
І будеш вільним, мов незламна глина.
Я залишаю сцену у той час,
Коли вручають ордени й медалі,
І йду у ліс, де мій вогонь не згас
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Від суєти, марноти, часоплину!
Лиш тільки так ти досягнеш мети
І будеш вільним, мов незламна глина.
Я залишаю сцену у той час,
Коли вручають ордени й медалі,
І йду у ліс, де мій вогонь не згас
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.04.24
2024.11.26
2024.05.17
2023.04.01
2022.03.19
2022.01.12
2021.12.22
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Юрій Лазірко /
Іншомовна поезія
Dots
...
Dot... dot... dot...
Three greetings
to the newborn circles
of creativity
on the pristine whiteness.
Words break the ice,
they disfigure
the surface of silent paper
in order
to ascertain a tall order
for the sound’s
disturbed
and greedily dry
dot... dot... dot...
Ouch,
my muse
darts through the line
and marks its territory.
First notion’s boundary
in the poem
is on the dot.
I let God
live here
and wait for you,
for your will
to take a breath
and mimic
my touchy wave
of trembling lips.
God can wait
and burn the midnight oil
forever,
I am not.
I am His time,
dipped in the game
of blowing off candles,
where He suffocates
every time
I miss
to spell out His message.
This line
is my,
encrusted in ink
and sealed with a kiss,
light.
It reflects the rhythm of my heart.
It can throb
only within the darkness
of your pupils.
Every circle echoed
is ME,
my dot... dot...dot...
April 14, 2011
Translation to Ukrainian:
Крапки
------
...
Крапка... крапка... крапка ...
Три привітання
для новонароджених кіл
творчості
на незайманій білизні.
Слова пробиваються крізь лід,
вони спотворюють
поверхню мовчазного паперу,
аби
встановити високий порядок
для звуку,
порушеного
і жадібно-сухого,
точкою... точкою... точкою...
Ой, леле.
Моя муза
проснеслась стрілою по рядку
і помітила свою територію.
Перше поняття обмежилось
у вірші
точкою вчасно.
Я дозволив Богу
тут жити
і чекати на вас,
за вашим бажанням –
перевести подих
і промімікувати
мої вразливі хвилі
тремтячими губами.
Бог може чекати
і спалювати ночами
власну невтомність
вічно,
я – ні.
Я його час,
проникнутий у гру
задування свічки,
де він задихається
щоразу,
коли я помиляюсь
оголошуючи його повідомлення.
Ця лінія
є моїм,
інкрустованим у чорнилі
і скріпленим поцілунком,
світлом.
Вона відображає ритм мого серця,
котре може пульсувати
тільки у темряві
ваших зіниць.
Кожне відударне коло вторить –
це я,
моя крапка... крапка... крапка...
15 квітня 2011
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Dots
...Dot... dot... dot...
Three greetings
to the newborn circles
of creativity
on the pristine whiteness.
Words break the ice,
they disfigure
the surface of silent paper
in order
to ascertain a tall order
for the sound’s
disturbed
and greedily dry
dot... dot... dot...
Ouch,
my muse
darts through the line
and marks its territory.
First notion’s boundary
in the poem
is on the dot.
I let God
live here
and wait for you,
for your will
to take a breath
and mimic
my touchy wave
of trembling lips.
God can wait
and burn the midnight oil
forever,
I am not.
I am His time,
dipped in the game
of blowing off candles,
where He suffocates
every time
I miss
to spell out His message.
This line
is my,
encrusted in ink
and sealed with a kiss,
light.
It reflects the rhythm of my heart.
It can throb
only within the darkness
of your pupils.
Every circle echoed
is ME,
my dot... dot...dot...
April 14, 2011
Translation to Ukrainian:
Крапки
------
...
Крапка... крапка... крапка ...
Три привітання
для новонароджених кіл
творчості
на незайманій білизні.
Слова пробиваються крізь лід,
вони спотворюють
поверхню мовчазного паперу,
аби
встановити високий порядок
для звуку,
порушеного
і жадібно-сухого,
точкою... точкою... точкою...
Ой, леле.
Моя муза
проснеслась стрілою по рядку
і помітила свою територію.
Перше поняття обмежилось
у вірші
точкою вчасно.
Я дозволив Богу
тут жити
і чекати на вас,
за вашим бажанням –
перевести подих
і промімікувати
мої вразливі хвилі
тремтячими губами.
Бог може чекати
і спалювати ночами
власну невтомність
вічно,
я – ні.
Я його час,
проникнутий у гру
задування свічки,
де він задихається
щоразу,
коли я помиляюсь
оголошуючи його повідомлення.
Ця лінія
є моїм,
інкрустованим у чорнилі
і скріпленим поцілунком,
світлом.
Вона відображає ритм мого серця,
котре може пульсувати
тільки у темряві
ваших зіниць.
Кожне відударне коло вторить –
це я,
моя крапка... крапка... крапка...
15 квітня 2011
Хотілось лише зауважити, що переклад є одним із варіантів оригіналу, так як
деякі фрази англійською можна читати по-різному.
Наприклад слово "pupil" має не одне значення...
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
