Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.05.24
09:52
Коли премудрість вщухне,
Дріматиме оплот,
З* льодяниками пачка
Зійде до нас на корт.
Під враженням постійним,
Що нам дають у борг,
Щоб стати самостійним
Із Гайдеґґером вдвох.
Дріматиме оплот,
З* льодяниками пачка
Зійде до нас на корт.
Під враженням постійним,
Що нам дають у борг,
Щоб стати самостійним
Із Гайдеґґером вдвох.
2026.05.23
20:32
якийсь бардак у голові
із перепадом тиску
я мав сказати щось тобі
тому що ти неблизько
люблю чекаю вірю це
ти знаєш і без мене
і мусиш пильнувати все
свої кордони ревно
із перепадом тиску
я мав сказати щось тобі
тому що ти неблизько
люблю чекаю вірю це
ти знаєш і без мене
і мусиш пильнувати все
свої кордони ревно
2026.05.23
19:42
Мабуть не пригадати
Сенсу віршів своїх -
Це як солодкий гріх,
Годі і починати
Думка як глупа ніч,
З вірою в нерозчуте,
Де надривають пути
Сенсу віршів своїх -
Це як солодкий гріх,
Годі і починати
Думка як глупа ніч,
З вірою в нерозчуте,
Де надривають пути
2026.05.23
14:03
Тут, в Уричі*, спокій і тиша чіпка,
лиш річка в камінні дзюркоче в’юнка
та інколи дзвонів гучний передзвін
несеться дзюрчанню тому навздогін.
А там, де бескидів у брижах лоби,
тріпочуть лісів пелехатих чуби
і в просторі згуслім, немов у смолі,
лиш річка в камінні дзюркоче в’юнка
та інколи дзвонів гучний передзвін
несеться дзюрчанню тому навздогін.
А там, де бескидів у брижах лоби,
тріпочуть лісів пелехатих чуби
і в просторі згуслім, немов у смолі,
2026.05.23
13:04
дім меґі макґі на пагорбові
всю спадщину батько узяв і пропив їй
то вона пішла у тенжі таун
людям отут до уподоби життя
коли сумуєш чи все надарма
сходи й купи собі мештів пару
і йди до нас у наш тенжі таун
всю спадщину батько узяв і пропив їй
то вона пішла у тенжі таун
людям отут до уподоби життя
коли сумуєш чи все надарма
сходи й купи собі мештів пару
і йди до нас у наш тенжі таун
2026.05.23
11:53
римоване есе)
Династією злодії назвались,
оті знаглілі, що країну обкрадають,
оті нащадки проросійських звалищ,
які свій досвіт від Росії мають.
З часів совдепії цей бруд ми спадкували,
позбутись толерантність заважає.
Династією злодії назвались,
оті знаглілі, що країну обкрадають,
оті нащадки проросійських звалищ,
які свій досвіт від Росії мають.
З часів совдепії цей бруд ми спадкували,
позбутись толерантність заважає.
2026.05.23
11:31
Як добре, що не треба завтра бігти
У суєту і у нові пастки.
І загнаний, немов собака біглі,
Ти упадеш в обійми темноти.
Не треба гнатись навіжено, дико
За морквою, насправді - у обрив.
Так люди падають з надсадним риком
На землю, коли вигорів пори
У суєту і у нові пастки.
І загнаний, немов собака біглі,
Ти упадеш в обійми темноти.
Не треба гнатись навіжено, дико
За морквою, насправді - у обрив.
Так люди падають з надсадним риком
На землю, коли вигорів пори
2026.05.23
09:17
Талановитого актора-міма зі Сумщини знали як «живу скульптуру». Він популяризував цей вид мистецтва в Україні та за кордоном. Дарував те, що сьогодні всім нам так не вистачає, - посмішку.
Його життя обірвалося на 32-му році у бою під Куп‘янськом…
Він за
Його життя обірвалося на 32-му році у бою під Куп‘янськом…
Він за
2026.05.23
08:15
Дитя, у якому вбачаю себе,
Моє відображення, внутрішнє его,
Подеколи тихе невтішне цабе.
Тому й закликаю – послухай, сердего,
На мене дивись, ти ж посутність моя,
І вириватись нікуди не треба,
Яка б не крутила тебе течія.
А знову не чуєш, а може, в
Моє відображення, внутрішнє его,
Подеколи тихе невтішне цабе.
Тому й закликаю – послухай, сердего,
На мене дивись, ти ж посутність моя,
І вириватись нікуди не треба,
Яка б не крутила тебе течія.
А знову не чуєш, а може, в
2026.05.23
01:00
Я більше не буду зручним.
Я більше не буду ручним.
Нікого давно не чекаю.
Пливу до останнього краю
Крізь дим.
Все! Досить! Ні слова про текст!
Чи вибух, чи знову протест,
Я більше не буду ручним.
Нікого давно не чекаю.
Пливу до останнього краю
Крізь дим.
Все! Досить! Ні слова про текст!
Чи вибух, чи знову протест,
2026.05.22
20:47
ковінька твоїй матері
і трясця теж авжеж
нам весело в цій матриці
веселощі без меж
у дишло пропаганду їх
слідкуймо за руками
бо мусора пов’язані
навіки з бандюками
і трясця теж авжеж
нам весело в цій матриці
веселощі без меж
у дишло пропаганду їх
слідкуймо за руками
бо мусора пов’язані
навіки з бандюками
2026.05.22
18:12
Самотній столик. З кавою горня.
Самотнє сонце смішно мружить око.
Милуюсь неба звітреним бароко,
де літака сріблястість, мов блешня,
у височіні блиска одиноко...
Здійнявся вітер, завихрив окіл,
зриває листя, віє в очі пилом.
Самотнє сонце смішно мружить око.
Милуюсь неба звітреним бароко,
де літака сріблястість, мов блешня,
у височіні блиска одиноко...
Здійнявся вітер, завихрив окіл,
зриває листя, віє в очі пилом.
2026.05.22
16:44
до чого йшлося
той іній
на моїм волоссі
і коло
обігу води
вона
оте
не приведи
той іній
на моїм волоссі
і коло
обігу води
вона
оте
не приведи
2026.05.22
15:56
Півонії диво розквітло в саду,
Рожеве вмивається вранці в росі,
У ніжній, солодкій, пречистій красі,
Натхнення - душі, і гармонії - дух.
Відкинувши геть і тривогу й біду,
Я пещу пелюстки тендітні усі.
Півонії диво розквітло в саду,.
Рожеве вмивається вранці в росі,
У ніжній, солодкій, пречистій красі,
Натхнення - душі, і гармонії - дух.
Відкинувши геть і тривогу й біду,
Я пещу пелюстки тендітні усі.
Півонії диво розквітло в саду,.
2026.05.22
12:13
Прийду востаннє я у рідний гай
Перед від'їздом у краї далекі.
І заспіває пісню водограй,
Тополь і осокорів звучний клекіт.
Прийду востаннє я на цей моріг,
Босоніж стану на зів'ялі трави,
Відчувши гостро, що таке поріг
Перед від'їздом у краї далекі.
І заспіває пісню водограй,
Тополь і осокорів звучний клекіт.
Прийду востаннє я на цей моріг,
Босоніж стану на зів'ялі трави,
Відчувши гостро, що таке поріг
2026.05.22
10:14
Ми без успіху вилазим
На зелене на весні -
Наші крила, ніби клешні
Наше довге, наче сни!
Наші підсумки і поле
Надсилають смертним- Геть! -
Як розчинники для солі ,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...На зелене на весні -
Наші крила, ніби клешні
Наше довге, наче сни!
Наші підсумки і поле
Надсилають смертним- Геть! -
Як розчинники для солі ,
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.11.29
2024.11.26
2024.05.17
2023.04.01
2022.03.19
2022.01.12
2021.12.22
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Юрій Лазірко /
Іншомовна поезія
Dots
...
Dot... dot... dot...
Three greetings
to the newborn circles
of creativity
on the pristine whiteness.
Words break the ice,
they disfigure
the surface of silent paper
in order
to ascertain a tall order
for the sound’s
disturbed
and greedily dry
dot... dot... dot...
Ouch,
my muse
darts through the line
and marks its territory.
First notion’s boundary
in the poem
is on the dot.
I let God
live here
and wait for you,
for your will
to take a breath
and mimic
my touchy wave
of trembling lips.
God can wait
and burn the midnight oil
forever,
I am not.
I am His time,
dipped in the game
of blowing off candles,
where He suffocates
every time
I miss
to spell out His message.
This line
is my,
encrusted in ink
and sealed with a kiss,
light.
It reflects the rhythm of my heart.
It can throb
only within the darkness
of your pupils.
Every circle echoed
is ME,
my dot... dot...dot...
April 14, 2011
Translation to Ukrainian:
Крапки
------
...
Крапка... крапка... крапка ...
Три привітання
для новонароджених кіл
творчості
на незайманій білизні.
Слова пробиваються крізь лід,
вони спотворюють
поверхню мовчазного паперу,
аби
встановити високий порядок
для звуку,
порушеного
і жадібно-сухого,
точкою... точкою... точкою...
Ой, леле.
Моя муза
проснеслась стрілою по рядку
і помітила свою територію.
Перше поняття обмежилось
у вірші
точкою вчасно.
Я дозволив Богу
тут жити
і чекати на вас,
за вашим бажанням –
перевести подих
і промімікувати
мої вразливі хвилі
тремтячими губами.
Бог може чекати
і спалювати ночами
власну невтомність
вічно,
я – ні.
Я його час,
проникнутий у гру
задування свічки,
де він задихається
щоразу,
коли я помиляюсь
оголошуючи його повідомлення.
Ця лінія
є моїм,
інкрустованим у чорнилі
і скріпленим поцілунком,
світлом.
Вона відображає ритм мого серця,
котре може пульсувати
тільки у темряві
ваших зіниць.
Кожне відударне коло вторить –
це я,
моя крапка... крапка... крапка...
15 квітня 2011
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Dots
...Dot... dot... dot...
Three greetings
to the newborn circles
of creativity
on the pristine whiteness.
Words break the ice,
they disfigure
the surface of silent paper
in order
to ascertain a tall order
for the sound’s
disturbed
and greedily dry
dot... dot... dot...
Ouch,
my muse
darts through the line
and marks its territory.
First notion’s boundary
in the poem
is on the dot.
I let God
live here
and wait for you,
for your will
to take a breath
and mimic
my touchy wave
of trembling lips.
God can wait
and burn the midnight oil
forever,
I am not.
I am His time,
dipped in the game
of blowing off candles,
where He suffocates
every time
I miss
to spell out His message.
This line
is my,
encrusted in ink
and sealed with a kiss,
light.
It reflects the rhythm of my heart.
It can throb
only within the darkness
of your pupils.
Every circle echoed
is ME,
my dot... dot...dot...
April 14, 2011
Translation to Ukrainian:
Крапки
------
...
Крапка... крапка... крапка ...
Три привітання
для новонароджених кіл
творчості
на незайманій білизні.
Слова пробиваються крізь лід,
вони спотворюють
поверхню мовчазного паперу,
аби
встановити високий порядок
для звуку,
порушеного
і жадібно-сухого,
точкою... точкою... точкою...
Ой, леле.
Моя муза
проснеслась стрілою по рядку
і помітила свою територію.
Перше поняття обмежилось
у вірші
точкою вчасно.
Я дозволив Богу
тут жити
і чекати на вас,
за вашим бажанням –
перевести подих
і промімікувати
мої вразливі хвилі
тремтячими губами.
Бог може чекати
і спалювати ночами
власну невтомність
вічно,
я – ні.
Я його час,
проникнутий у гру
задування свічки,
де він задихається
щоразу,
коли я помиляюсь
оголошуючи його повідомлення.
Ця лінія
є моїм,
інкрустованим у чорнилі
і скріпленим поцілунком,
світлом.
Вона відображає ритм мого серця,
котре може пульсувати
тільки у темряві
ваших зіниць.
Кожне відударне коло вторить –
це я,
моя крапка... крапка... крапка...
15 квітня 2011
Хотілось лише зауважити, що переклад є одним із варіантів оригіналу, так як
деякі фрази англійською можна читати по-різному.
Наприклад слово "pupil" має не одне значення...
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
