
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.07.14
22:13
Хто я?
Яке із моїх облич
справжнє?
У човні часу
так легко втратити себе,
стерти своє обличчя.
Так легко втратити голос,
замість якого лунатимуть
Яке із моїх облич
справжнє?
У човні часу
так легко втратити себе,
стерти своє обличчя.
Так легко втратити голос,
замість якого лунатимуть
2025.07.14
19:52
Не бережи на завтра завше те,
що може легко скиснути сьогодні,
і пам’ятай про правило просте –
усе потоне у часу безодні.
Згорить усе, розчиниться як дим,
спливе весняним цвітом за водою –
ніхто не буде вічно молодим,
що може легко скиснути сьогодні,
і пам’ятай про правило просте –
усе потоне у часу безодні.
Згорить усе, розчиниться як дим,
спливе весняним цвітом за водою –
ніхто не буде вічно молодим,
2025.07.14
19:50
Народився експромт.
Він був і Дефлоратором,
І фалоімітатором,
Ким тільки вже не був наш Самослав!
Пустинником, Пустельником,
Аж раптом став Смиренником -
Невдало сам себе дефлорував.
Він був і Дефлоратором,
І фалоімітатором,
Ким тільки вже не був наш Самослав!
Пустинником, Пустельником,
Аж раптом став Смиренником -
Невдало сам себе дефлорував.
2025.07.14
14:22
Катальпа, туя, барбарис,
черешенька, розарій —
тут ніби всесвіт зупинивсь,
щоб викурить сигару.
І споглядає на красу
затишного обійстя;
як сонце струшує росу
черешенька, розарій —
тут ніби всесвіт зупинивсь,
щоб викурить сигару.
І споглядає на красу
затишного обійстя;
як сонце струшує росу
2025.07.14
05:53
Не хизуйся пишним станом
І волоссям золотим, –
Не майструй собі придане
Та не думай про калим.
Не надійся на удачу,
Бо це справа не свята,
Раз діваха ти ледача
І обманщиця ще та.
І волоссям золотим, –
Не майструй собі придане
Та не думай про калим.
Не надійся на удачу,
Бо це справа не свята,
Раз діваха ти ледача
І обманщиця ще та.
2025.07.14
00:55
Вночі наш двір оживає,
він пам’ятає все:
кожне хатнє вікно
ще бачить Твоє лице,
тепле черево стежки
відчуває Твою ходу
і червоніє черешня
для Тебе у цім саду…
він пам’ятає все:
кожне хатнє вікно
ще бачить Твоє лице,
тепле черево стежки
відчуває Твою ходу
і червоніє черешня
для Тебе у цім саду…
2025.07.13
23:19
Хилитає вітер тую
Сонце зникло, не сія.
Так сумую, так сумую
За тобою, мила я.
З-під вечірньої вуалі
І гіркої самоти --
Від печалі, від печалі
Сонце зникло, не сія.
Так сумую, так сумую
За тобою, мила я.
З-під вечірньої вуалі
І гіркої самоти --
Від печалі, від печалі
2025.07.13
22:09
Я шукаю істину в травах,
я хочу почути голос трави,
я шукаю у травах
подробиці минулих епох,
я шукаю голоси,
які засипала земля часу,
які сховалися під пилом архівів,
але їх неможливо почути,
я хочу почути голос трави,
я шукаю у травах
подробиці минулих епох,
я шукаю голоси,
які засипала земля часу,
які сховалися під пилом архівів,
але їх неможливо почути,
2025.07.13
19:02
Ранкове червневе Сонце встигло зазирнути у всі куточки вічного міста Риму і примудрилось навіть торкнутися днища завжди каламутного (але не сьогодні) Тибру. Марк залишив позаду свою інсулу (як залишають в минулому порвані сандалії) і крокував бруківкою, т
2025.07.13
16:10
Сльозами й кров'ю стелиться дорога,
Немає порятунку вже ніде.
Гуде в містах повітряна тривога -
Та як вона по-різному гуде!
По всій країні - обстріли ворожі.
Допомагає крізь цей жах пройти
Несамовитий шепіт: "Боже! Боже!
Немає порятунку вже ніде.
Гуде в містах повітряна тривога -
Та як вона по-різному гуде!
По всій країні - обстріли ворожі.
Допомагає крізь цей жах пройти
Несамовитий шепіт: "Боже! Боже!
2025.07.13
13:55
В часи, коли ще і Січі не було в помині.
Як тяглося Дике поле ледве не до Росі.
А козацтво у степах тих хоч і завелося,
Та ватагами ховалось в байраках, долинах
Та у плавнях. Отаманів собі вибирали,
А про гетьманів козацьких ще тоді не чули.
Хоробрі
Як тяглося Дике поле ледве не до Росі.
А козацтво у степах тих хоч і завелося,
Та ватагами ховалось в байраках, долинах
Та у плавнях. Отаманів собі вибирали,
А про гетьманів козацьких ще тоді не чули.
Хоробрі
2025.07.13
12:12
Дружина - запашна троянда
Та оберіг від самоти.
Пуста без неї отча хата,
Життя спливає без мети.
А я живу не пустоцвітом,
Жар-птицю маю у руках.
В думках жовтогаряче літо,
Та оберіг від самоти.
Пуста без неї отча хата,
Життя спливає без мети.
А я живу не пустоцвітом,
Жар-птицю маю у руках.
В думках жовтогаряче літо,
2025.07.13
08:31
Звідкіль з’являється мовчання?
Навіщо й що його жене?
Чому ця тиша первозданна
Тепер пригнічує мене?
Переживаннями повитий,
Щодня томлюсь на самоті, –
Зі мною справ не мають діти,
А друзі – збилися з путі.
Навіщо й що його жене?
Чому ця тиша первозданна
Тепер пригнічує мене?
Переживаннями повитий,
Щодня томлюсь на самоті, –
Зі мною справ не мають діти,
А друзі – збилися з путі.
2025.07.12
22:06
Після невдалої операції на очах
чоловік став утрачати зір,
світ став поринати в темряву,
береги стали губитися,
навколо панував океан пітьми.
Як побачити знайомі
і такі дорогі обриси?
Як насолодитися картинами
чоловік став утрачати зір,
світ став поринати в темряву,
береги стали губитися,
навколо панував океан пітьми.
Як побачити знайомі
і такі дорогі обриси?
Як насолодитися картинами
2025.07.12
14:16
А літо виставляє слайди:
гаряче сонце та асфальт гарячий;
із льодом склянку і мохіто...
Лиш думкою несешся в мандри.
Суцільна спека нині влітку,
а дощ, як зваба, вдалині маячить.
У нас ні краплі, лиш сушарка
гаряче сонце та асфальт гарячий;
із льодом склянку і мохіто...
Лиш думкою несешся в мандри.
Суцільна спека нині влітку,
а дощ, як зваба, вдалині маячить.
У нас ні краплі, лиш сушарка
2025.07.12
13:54
в очах моїх ти
в очах моїх ти
в очах моїх ти ще на порозі
нумо зайдім іще для чогось
іще для чогось іще для чогось
в очах моїх ти
в очах моїх ти
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...в очах моїх ти
в очах моїх ти ще на порозі
нумо зайдім іще для чогось
іще для чогось іще для чогось
в очах моїх ти
в очах моїх ти
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів

2024.11.26
2024.05.17
2023.04.01
2022.03.19
2022.01.12
2021.12.22
2021.10.08
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Автори /
Юрій Лазірко /
Іншомовна поезія
The Locoweed Datura
Here,
in a thorn apple orchard
every nearby-river whisper
catches its obscure tendency to melt.
A colligation of daturas,
the source of entheogenic mind,
earned its name from long time ago,
as an official weed of Jamestown.
Its brighter side
was thrilled to collect
the honor
to be crowned by shadows
of lofty weeping willows.
It licked peacefully and patiently,
right from randomness of fallen tears,
the after-rain quavers of leaves.
The day was aging at a snail's pace,
verging on an infant cloudlessness.
Finally, its solar sweetness
had reached the state of grace.
Fermented in unrestrained sultriness,
a golden drizzle of rays drifted away,
bleeding in horizon,
leaving up to the Knights of Darkness
to shorten or not
the wing flaps of a wind
flying over coruscated river waves.
What a sharp move!
It was surgically precise
in dissecting
the senescent process of decolorizing,
fading
from “how-light-amber-corrodes”
to “when-deep-silver-black-&-whitens”.
The thorn apple orchard
redrew its shapes,
metamorphosed
to moonflowers,
where hell’s bells rust,
devil’s trumpets wilt,
and Jamestown`s roots
prolong its dreams
to the squeeze point
of the river heart.
Waiting for another
feast during the mind plague...
April 18, 2011
Translation to Ukrainian:
Чар-зілля Дурману
------------------
Тут,
у саду з колючих яблук
кожен неподалік-річки пошепт
виловлює потаємну властивість –
танути.
Дурманне віче –
джерело ентеогенної думки,
давним-давно дослужилося до злоязичного імені,
проголошуючи себе офіційним зіллям містечка Джеймстаун.
Його більш освітлене 'я'
схвильовано зібрало
честь –
бути увінчаним тінню,
піднесених вище колючок, плакучих верб.
Воно спокійно і терпеливо вилизувало
опади сліз – просто з їхньої випадковості,
з оцього післядощового здригування листя.
День старів зі швидкістю просування равлика,
десь на межі інфантильної безхмарності.
Нарешті його сонячні прянощі
осягли стан благодаті.
Після бродіння у нестримній задусі
золотава мжичка променів повітрилась далі,
кровоточачи обрієм,
залишаючи для Лицарів Темряви
важелі укорочення
розмахів крил для вітру,
що проносився над виблискуючими річковими хвилями.
Що за різкий рух!
Яка ж це хірургічна точність,
що розсікає
старіючий процес знебарвлення,
розмивання відтінків
від "як-світло-бурштинове-роз'їдає-іржа"
до "коли-глибоко-сріблясте-чорно-відбілюється".
Цей сад з колючих яблук
перемальовує себе,
метаморфізує
у місячні квіти,
де корозія покриває дзвони пекла,
никнуть диявола труби,
а коріння Джеймстаун
простягає власні сни
до ядушливого стиску
у самому серці річки.
В очікуванні наступного
пиру під час наслання дурманної чуми...
18 квітня 2011
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
The Locoweed Datura

in a thorn apple orchard
every nearby-river whisper
catches its obscure tendency to melt.
A colligation of daturas,
the source of entheogenic mind,
earned its name from long time ago,
as an official weed of Jamestown.
Its brighter side
was thrilled to collect
the honor
to be crowned by shadows
of lofty weeping willows.
It licked peacefully and patiently,
right from randomness of fallen tears,
the after-rain quavers of leaves.
The day was aging at a snail's pace,
verging on an infant cloudlessness.
Finally, its solar sweetness
had reached the state of grace.
Fermented in unrestrained sultriness,
a golden drizzle of rays drifted away,
bleeding in horizon,
leaving up to the Knights of Darkness
to shorten or not
the wing flaps of a wind
flying over coruscated river waves.
What a sharp move!
It was surgically precise
in dissecting
the senescent process of decolorizing,
fading
from “how-light-amber-corrodes”
to “when-deep-silver-black-&-whitens”.
The thorn apple orchard
redrew its shapes,
metamorphosed
to moonflowers,
where hell’s bells rust,
devil’s trumpets wilt,
and Jamestown`s roots
prolong its dreams
to the squeeze point
of the river heart.
Waiting for another
feast during the mind plague...
April 18, 2011
Translation to Ukrainian:
Чар-зілля Дурману
------------------
Тут,
у саду з колючих яблук
кожен неподалік-річки пошепт
виловлює потаємну властивість –
танути.
Дурманне віче –
джерело ентеогенної думки,
давним-давно дослужилося до злоязичного імені,
проголошуючи себе офіційним зіллям містечка Джеймстаун.
Його більш освітлене 'я'
схвильовано зібрало
честь –
бути увінчаним тінню,
піднесених вище колючок, плакучих верб.
Воно спокійно і терпеливо вилизувало
опади сліз – просто з їхньої випадковості,
з оцього післядощового здригування листя.
День старів зі швидкістю просування равлика,
десь на межі інфантильної безхмарності.
Нарешті його сонячні прянощі
осягли стан благодаті.
Після бродіння у нестримній задусі
золотава мжичка променів повітрилась далі,
кровоточачи обрієм,
залишаючи для Лицарів Темряви
важелі укорочення
розмахів крил для вітру,
що проносився над виблискуючими річковими хвилями.
Що за різкий рух!
Яка ж це хірургічна точність,
що розсікає
старіючий процес знебарвлення,
розмивання відтінків
від "як-світло-бурштинове-роз'їдає-іржа"
до "коли-глибоко-сріблясте-чорно-відбілюється".
Цей сад з колючих яблук
перемальовує себе,
метаморфізує
у місячні квіти,
де корозія покриває дзвони пекла,
никнуть диявола труби,
а коріння Джеймстаун
простягає власні сни
до ядушливого стиску
у самому серці річки.
В очікуванні наступного
пиру під час наслання дурманної чуми...
18 квітня 2011
Eng:
datura - any of several plants of the genus Datura, having trumpet-shaped flowers up to 25 centimeters (10 inches) long and usually prickly fruits. The leaves and seeds yield alkaloids with narcotic properties. Also called thorn apple, devil's trumpet, Jamestown weed, locoweed, hell's bells, moonflower, and ect.
Ukr:
Дурман – будь-який з декількох рослин роду Datura, що мають воронкоподібні квіти до 25 см (10 дюймів) у довжину і зазвичай колючі плоди. Листя і насіння виробляють алкалоїди з наркотичними властивостями. В англійській мові ці рослими також називаються колюче яблуко, труба диявола, Джеймстаун-трава, астрагал (дурман-трава), дзвони пекла, місячна квітка, і т.д.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію