Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.01.21
01:09
Начувайтеся, поети!
Римами пихатими
Ваші всі оті сонети
Розберу на атоми.
Сам, щоправда, не пишу я
Надтонку поезію.
А за мене все віршують
Римами пихатими
Ваші всі оті сонети
Розберу на атоми.
Сам, щоправда, не пишу я
Надтонку поезію.
А за мене все віршують
2026.01.20
16:41
Хоча б краплинку справжнього знайти
У білосніжній лютій хуртовині!
Душа занурюється в холоди,
А тіло, ніби в темній домовині.
Рубає навпіл ніч зимовий сон,
Кричить реальність бенефісом фальші.
Нав'язує світанок свій канон,
У білосніжній лютій хуртовині!
Душа занурюється в холоди,
А тіло, ніби в темній домовині.
Рубає навпіл ніч зимовий сон,
Кричить реальність бенефісом фальші.
Нав'язує світанок свій канон,
2026.01.20
15:48
Накликали літній прозорий дощ:
В час посухи:
Стукали в шкіряний козячий бубон,
Співали заклично, по вовчому,
А Небо порожнє, чи то посліпло,
Поглухло, почерствіло.
Думали, що то наше селище,
А то Вавилон – цегляний, стобрамний
В час посухи:
Стукали в шкіряний козячий бубон,
Співали заклично, по вовчому,
А Небо порожнє, чи то посліпло,
Поглухло, почерствіло.
Думали, що то наше селище,
А то Вавилон – цегляний, стобрамний
2026.01.20
12:40
Поїхати б в Арабські Емірати,
Там є тепло, і світло, і вода.
А нам без цього лиш поумирати
Залишилось... Оце така біда.
Та скиглити не будем анітрохи,
А затанцюєм краще на золі.
Для нас це так, мов покусали блохи.
Там є тепло, і світло, і вода.
А нам без цього лиш поумирати
Залишилось... Оце така біда.
Та скиглити не будем анітрохи,
А затанцюєм краще на золі.
Для нас це так, мов покусали блохи.
2026.01.20
11:42
В ніч на двадцяте січня не спалося. Серіали по ютубу не заходили. Задрімав. Очнувся. О другій ночі почалось. Сирена, гул, свист… ба-бах. Я в дерев’яній хатині 1937 року. Погріб поруч, але в хаті тепло і більш спокійно… Кілька разів йокнуло, стіни затремті
2026.01.20
10:44
сніг білозубо всміхається
перезирається з небом
задивляється в його око
сміх його сиплеться крихтами як у дитини
небо дивиться
дивиться на його посмішку
дивиться сіро-блакитним уламком
перезирається з небом
задивляється в його око
сміх його сиплеться крихтами як у дитини
небо дивиться
дивиться на його посмішку
дивиться сіро-блакитним уламком
2026.01.20
10:41
Розчарування роздирають вкотре
У людях ненадійних і гнилих.
Розчарувань, немов піщинок, сотні,
І хочеться не думати про них.
Розчарування душать, і турбують,
І спати рівномірно не дають,
І б'ють розпачливо у грізний бубон,
У людях ненадійних і гнилих.
Розчарувань, немов піщинок, сотні,
І хочеться не думати про них.
Розчарування душать, і турбують,
І спати рівномірно не дають,
І б'ють розпачливо у грізний бубон,
2026.01.20
00:53
Тебе вибираю, коханий, щодня,
тому, що радієш зі мною і плачеш.
Коли мої мізки гризе маячня,
усі ревні сумніви зносиш терпляче.
І знов обираю, якщо у багні
загруз по коліна, та вибратись тяжко.
Так відчай вишукує у вихідні
тому, що радієш зі мною і плачеш.
Коли мої мізки гризе маячня,
усі ревні сумніви зносиш терпляче.
І знов обираю, якщо у багні
загруз по коліна, та вибратись тяжко.
Так відчай вишукує у вихідні
2026.01.19
23:12
Менян вподобання
Поклон чеснотам вашим
від наших від чеснот,
хто звик вважатись старшим –
той дбає за народ.
Є благочестя сина,
Поклон чеснотам вашим
від наших від чеснот,
хто звик вважатись старшим –
той дбає за народ.
Є благочестя сина,
2026.01.19
23:03
Я такий талановитий,
Що самому дивно,
Це ще змалку відчував я
Інтуїтивно.
В мене сумнівів нема,
Впевнений щомиті,
Що усі мої вірші
Що самому дивно,
Це ще змалку відчував я
Інтуїтивно.
В мене сумнівів нема,
Впевнений щомиті,
Що усі мої вірші
2026.01.19
21:20
Прости мені, Боже, що Тебе забуваю,
Як музику чую чи полотно оглядаю,
Як клопоти дня, немов листя, спадають.
Тільки потому про Тебе згадаю,
Бо ж колір і звуки від Тебе зринають.
І чую у відповідь: «Благословляю й прощаю!»
І легше на серці одра
Як музику чую чи полотно оглядаю,
Як клопоти дня, немов листя, спадають.
Тільки потому про Тебе згадаю,
Бо ж колір і звуки від Тебе зринають.
І чую у відповідь: «Благословляю й прощаю!»
І легше на серці одра
2026.01.19
16:35
Із Леоніда Сергєєва
Мадам з товстим... пакунком! Та не ви,
а бабка, що вмостилася он скраю.
Глуха, матусю? Й ніс, як у сови...
Чвалай сюди, я місце уступаю.
А всім, дивлюсь, байдуже зазвичай,
Мадам з товстим... пакунком! Та не ви,
а бабка, що вмостилася он скраю.
Глуха, матусю? Й ніс, як у сови...
Чвалай сюди, я місце уступаю.
А всім, дивлюсь, байдуже зазвичай,
2026.01.19
14:43
Немає світла і холодні батареї
Немає світла і холодні батареї,
у небі зграя дронів. Вибух. Вибух.
Ми у війні, як у війні євреї:
вже п’ятий рік зі строю вибув.
Насправді ж вибув п’ятисотий
в війні з смердючою рашнею.
Немає світла і холодні батареї,
у небі зграя дронів. Вибух. Вибух.
Ми у війні, як у війні євреї:
вже п’ятий рік зі строю вибув.
Насправді ж вибув п’ятисотий
в війні з смердючою рашнею.
2026.01.19
13:38
Ти знаєш, млосно на душі…
Зникає придбане роками.
Спіткнешся, глянеш — торгаші
З своїми мо… монастирями…
Своїх молитв «колокола»,
Своє насіння «колокольне».
І час — заплакана вдова,
Що заблукала у недолі…
Зникає придбане роками.
Спіткнешся, глянеш — торгаші
З своїми мо… монастирями…
Своїх молитв «колокола»,
Своє насіння «колокольне».
І час — заплакана вдова,
Що заблукала у недолі…
2026.01.19
11:24
Цей сон такий неповний, поверховий.
Він сил не додає, немов кошмар.
Він лиш виснажує, як цар верховний,
Оточений прислугою примар.
Вогненні води болі не зупинять,
А тільки рани роз'ятрять нові.
Беруть тебе на злі, ворожі кпини,
Він сил не додає, немов кошмар.
Він лиш виснажує, як цар верховний,
Оточений прислугою примар.
Вогненні води болі не зупинять,
А тільки рани роз'ятрять нові.
Беруть тебе на злі, ворожі кпини,
2026.01.19
02:19
Скажу, де добре, де погано,
Хто тут поет, а хто піїт.
Ким Ви працюєте, Тетяно?
Ану на стіл негайно звіт!
Бездарних ледарів багато,
Та попри це у темі я!
Ось я працюю лавреатом
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Хто тут поет, а хто піїт.
Ким Ви працюєте, Тетяно?
Ану на стіл негайно звіт!
Бездарних ледарів багато,
Та попри це у темі я!
Ось я працюю лавреатом
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.11.29
2024.11.26
2024.05.17
2023.04.01
2022.03.19
2022.01.12
2021.12.22
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Юрій Лазірко /
Іншомовна поезія
The Locoweed Datura
Here,
in a thorn apple orchard
every nearby-river whisper
catches its obscure tendency to melt.
A colligation of daturas,
the source of entheogenic mind,
earned its name from long time ago,
as an official weed of Jamestown.
Its brighter side
was thrilled to collect
the honor
to be crowned by shadows
of lofty weeping willows.
It licked peacefully and patiently,
right from randomness of fallen tears,
the after-rain quavers of leaves.
The day was aging at a snail's pace,
verging on an infant cloudlessness.
Finally, its solar sweetness
had reached the state of grace.
Fermented in unrestrained sultriness,
a golden drizzle of rays drifted away,
bleeding in horizon,
leaving up to the Knights of Darkness
to shorten or not
the wing flaps of a wind
flying over coruscated river waves.
What a sharp move!
It was surgically precise
in dissecting
the senescent process of decolorizing,
fading
from “how-light-amber-corrodes”
to “when-deep-silver-black-&-whitens”.
The thorn apple orchard
redrew its shapes,
metamorphosed
to moonflowers,
where hell’s bells rust,
devil’s trumpets wilt,
and Jamestown`s roots
prolong its dreams
to the squeeze point
of the river heart.
Waiting for another
feast during the mind plague...
April 18, 2011
Translation to Ukrainian:
Чар-зілля Дурману
------------------
Тут,
у саду з колючих яблук
кожен неподалік-річки пошепт
виловлює потаємну властивість –
танути.
Дурманне віче –
джерело ентеогенної думки,
давним-давно дослужилося до злоязичного імені,
проголошуючи себе офіційним зіллям містечка Джеймстаун.
Його більш освітлене 'я'
схвильовано зібрало
честь –
бути увінчаним тінню,
піднесених вище колючок, плакучих верб.
Воно спокійно і терпеливо вилизувало
опади сліз – просто з їхньої випадковості,
з оцього післядощового здригування листя.
День старів зі швидкістю просування равлика,
десь на межі інфантильної безхмарності.
Нарешті його сонячні прянощі
осягли стан благодаті.
Після бродіння у нестримній задусі
золотава мжичка променів повітрилась далі,
кровоточачи обрієм,
залишаючи для Лицарів Темряви
важелі укорочення
розмахів крил для вітру,
що проносився над виблискуючими річковими хвилями.
Що за різкий рух!
Яка ж це хірургічна точність,
що розсікає
старіючий процес знебарвлення,
розмивання відтінків
від "як-світло-бурштинове-роз'їдає-іржа"
до "коли-глибоко-сріблясте-чорно-відбілюється".
Цей сад з колючих яблук
перемальовує себе,
метаморфізує
у місячні квіти,
де корозія покриває дзвони пекла,
никнуть диявола труби,
а коріння Джеймстаун
простягає власні сни
до ядушливого стиску
у самому серці річки.
В очікуванні наступного
пиру під час наслання дурманної чуми...
18 квітня 2011
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
The Locoweed Datura
Here,in a thorn apple orchard
every nearby-river whisper
catches its obscure tendency to melt.
A colligation of daturas,
the source of entheogenic mind,
earned its name from long time ago,
as an official weed of Jamestown.
Its brighter side
was thrilled to collect
the honor
to be crowned by shadows
of lofty weeping willows.
It licked peacefully and patiently,
right from randomness of fallen tears,
the after-rain quavers of leaves.
The day was aging at a snail's pace,
verging on an infant cloudlessness.
Finally, its solar sweetness
had reached the state of grace.
Fermented in unrestrained sultriness,
a golden drizzle of rays drifted away,
bleeding in horizon,
leaving up to the Knights of Darkness
to shorten or not
the wing flaps of a wind
flying over coruscated river waves.
What a sharp move!
It was surgically precise
in dissecting
the senescent process of decolorizing,
fading
from “how-light-amber-corrodes”
to “when-deep-silver-black-&-whitens”.
The thorn apple orchard
redrew its shapes,
metamorphosed
to moonflowers,
where hell’s bells rust,
devil’s trumpets wilt,
and Jamestown`s roots
prolong its dreams
to the squeeze point
of the river heart.
Waiting for another
feast during the mind plague...
April 18, 2011
Translation to Ukrainian:
Чар-зілля Дурману
------------------
Тут,
у саду з колючих яблук
кожен неподалік-річки пошепт
виловлює потаємну властивість –
танути.
Дурманне віче –
джерело ентеогенної думки,
давним-давно дослужилося до злоязичного імені,
проголошуючи себе офіційним зіллям містечка Джеймстаун.
Його більш освітлене 'я'
схвильовано зібрало
честь –
бути увінчаним тінню,
піднесених вище колючок, плакучих верб.
Воно спокійно і терпеливо вилизувало
опади сліз – просто з їхньої випадковості,
з оцього післядощового здригування листя.
День старів зі швидкістю просування равлика,
десь на межі інфантильної безхмарності.
Нарешті його сонячні прянощі
осягли стан благодаті.
Після бродіння у нестримній задусі
золотава мжичка променів повітрилась далі,
кровоточачи обрієм,
залишаючи для Лицарів Темряви
важелі укорочення
розмахів крил для вітру,
що проносився над виблискуючими річковими хвилями.
Що за різкий рух!
Яка ж це хірургічна точність,
що розсікає
старіючий процес знебарвлення,
розмивання відтінків
від "як-світло-бурштинове-роз'їдає-іржа"
до "коли-глибоко-сріблясте-чорно-відбілюється".
Цей сад з колючих яблук
перемальовує себе,
метаморфізує
у місячні квіти,
де корозія покриває дзвони пекла,
никнуть диявола труби,
а коріння Джеймстаун
простягає власні сни
до ядушливого стиску
у самому серці річки.
В очікуванні наступного
пиру під час наслання дурманної чуми...
18 квітня 2011
Eng:
datura - any of several plants of the genus Datura, having trumpet-shaped flowers up to 25 centimeters (10 inches) long and usually prickly fruits. The leaves and seeds yield alkaloids with narcotic properties. Also called thorn apple, devil's trumpet, Jamestown weed, locoweed, hell's bells, moonflower, and ect.
Ukr:
Дурман – будь-який з декількох рослин роду Datura, що мають воронкоподібні квіти до 25 см (10 дюймів) у довжину і зазвичай колючі плоди. Листя і насіння виробляють алкалоїди з наркотичними властивостями. В англійській мові ці рослими також називаються колюче яблуко, труба диявола, Джеймстаун-трава, астрагал (дурман-трава), дзвони пекла, місячна квітка, і т.д.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
