Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
    2025.11.04
    10:09
    А минулої доби повернули сотні тіл.
І сьогодні біль не вщух, полонив…
Московитий педофіл
Наслідив.
Ну нехай, цей сучий син… Боже праведний, вгамуй!
Підскажи — з яких провин розхитавсь наш білий світ…
Не молюсь. Кричу — почуй!
І сьогодні біль не вщух, полонив…
Московитий педофіл
Наслідив.
Ну нехай, цей сучий син… Боже праведний, вгамуй!
Підскажи — з яких провин розхитавсь наш білий світ…
Не молюсь. Кричу — почуй!
    2025.11.04
    07:38
    Мене щоб не помітили, забули,
Ховаю душу в чорному плащі.
О, листопаде! Ти - моє минуле,
Таке ж похмуре, як твої дощі.
Не треба сліз, бо в моді - безтурботність,
Усі міняють душу на протез.
О, листопаде! Ти - моя самотність
Ховаю душу в чорному плащі.
О, листопаде! Ти - моє минуле,
Таке ж похмуре, як твої дощі.
Не треба сліз, бо в моді - безтурботність,
Усі міняють душу на протез.
О, листопаде! Ти - моя самотність
    2025.11.03
    23:33
    Аморальні і безпринципні найбільше переймаються моральними принципами.
Нечесні беруться пильнувати за чеснотами, нечисті – за чистотою, душогуби – за спасінням душ.
Інстинкт заробляння грошей заступає усі інші інстинкти.
Мізерним душам кортить ро
    
    2025.11.03
    21:29
    Повертаюсь по колу в колишні кордони. 
В дорогу рідну гавань я знов повернусь.
У торбині нічого, лише забобони
Осідають на плечі, як пил або гнус.
Повертаюсь по колу, нічого не взявши
Із собою з мандрівки, немовби жебрак.
Повертаюсь вигнанцем,
В дорогу рідну гавань я знов повернусь.
У торбині нічого, лише забобони
Осідають на плечі, як пил або гнус.
Повертаюсь по колу, нічого не взявши
Із собою з мандрівки, немовби жебрак.
Повертаюсь вигнанцем,
    2025.11.03
    19:06
    Цьом-цьом, лялюнь! Як в тебе справи?
Чим Лондон дихає, Париж?
Сідай, примощуйся до кави.
Куди так, Сонечко, летиш?
Абзацно кажеж? Це цікаво!
Розводиш круто мудаків!
Ти п’єш без цукру? Не гіркаво?
Чим Лондон дихає, Париж?
Сідай, примощуйся до кави.
Куди так, Сонечко, летиш?
Абзацно кажеж? Це цікаво!
Розводиш круто мудаків!
Ти п’єш без цукру? Не гіркаво?
    2025.11.03
    16:31
    У сльозовирі вона іде
Іще роки минають
Місця для плачу немає
Я збився десь
Розуміння є чеснотою та не для всіх
Ти навчиш мене любити
Додаси зусиль
Іще роки минають
Місця для плачу немає
Я збився десь
Розуміння є чеснотою та не для всіх
Ти навчиш мене любити
Додаси зусиль
    2025.11.03
    14:22
    Прекрасний ранок, трохи сонний, 
І трішки гріє сонцедень.
Залиті сяйвом злотодзвонним,
Пташині виляски пісень
Пробуджують медові ріки,
Що витікають із небес.
Сварог сьогодні світлоликий
І трішки гріє сонцедень.
Залиті сяйвом злотодзвонним,
Пташині виляски пісень
Пробуджують медові ріки,
Що витікають із небес.
Сварог сьогодні світлоликий
    2025.11.03
    09:53
    і черги на вулиці
І черги в метро
О боже, як тулиться
Прийдешнє добро…
А хтось не противиться
А хтось відганя
З очей на потилицю
Місцева фіґня…
І черги в метро
О боже, як тулиться
Прийдешнє добро…
А хтось не противиться
А хтось відганя
З очей на потилицю
Місцева фіґня…
    2025.11.02
    21:31
    Пожовкле листя падає в обличчя, 
Як сон віків похмурий і страшний.
І довга сукня осені не личить.
Вона сховає від страждань земних.
Пожовкле листя хоче говорити
Зі мною мовою повільних рік.
І більше пекло годі нам створити,
Як сон віків похмурий і страшний.
І довга сукня осені не личить.
Вона сховає від страждань земних.
Пожовкле листя хоче говорити
Зі мною мовою повільних рік.
І більше пекло годі нам створити,
    2025.11.02
    20:59
    Слова сліпі, тавровані тобою
У дощ, що перекреслив всі надії.
То ж не було хвилини супокою,
Хилились хризантем промоклі вії.
І падолист. і вітер, і печалі -
Усе змішалось у гіркім коктейлі
Зів*яли восени колишні чари.
У дощ, що перекреслив всі надії.
То ж не було хвилини супокою,
Хилились хризантем промоклі вії.
І падолист. і вітер, і печалі -
Усе змішалось у гіркім коктейлі
Зів*яли восени колишні чари.
    2025.11.02
    20:29
    Розгулявся північний, та так уже крепко і пристрасно!
Ось мою абрикосу в обіймах за ніч роздягнув.
Зняв сукЕнку, порвав, і бруківку спідницею вистелив.
Загорнулась калюжа в оборку її осяйну.
Іздаля - ніби бісером жовтим обочина вишита.
Посвітліли
Ось мою абрикосу в обіймах за ніч роздягнув.
Зняв сукЕнку, порвав, і бруківку спідницею вистелив.
Загорнулась калюжа в оборку її осяйну.
Іздаля - ніби бісером жовтим обочина вишита.
Посвітліли
    2025.11.02
    18:46
    Я люблю не стільки з кимось чи з комп’ютером грати, скільки відтворювати партії майстрів з шахів. Для мене це щось схоже на читання цікавої книжки чи прослуховування класичної музики. 
І ось серед інших видатних майстрів  сициліанського захисту я натрапи
    
    2025.11.02
    15:21
    Прочитав Василько книжку про Лєвшу Лєскова.
Про те, як Лєвша спромігся блоху підкувати.
Та і став тоді бабусі своєї питати:
- Що то за звір – блоха ота? Щось для мене нове.
- То комаха. Така мала, навіть менше мухи.
І стрибає, й кусається. Зараз то ї
Про те, як Лєвша спромігся блоху підкувати.
Та і став тоді бабусі своєї питати:
- Що то за звір – блоха ота? Щось для мене нове.
- То комаха. Така мала, навіть менше мухи.
І стрибає, й кусається. Зараз то ї
    2025.11.02
    08:48
    Звучить дочасно і потужно…
А дефіцит завис в коморі
Но є надія… є Залужний
І Закарпаття чемний говір
Демократична послідовність
Гуртує спокою контракти
І зупиняється у Львові…
Принаймні, висловились «Факти»
А дефіцит завис в коморі
Но є надія… є Залужний
І Закарпаття чемний говір
Демократична послідовність
Гуртує спокою контракти
І зупиняється у Львові…
Принаймні, висловились «Факти»
    2025.11.01
    22:04
    Ми дивимось на світло, 
якого немає, -
світло погаслих зірок.
Але так само згасає світло
від людей, воно поглинається
киплячою магмою небуття.
Ми дивимося на світло
домівок, але потрібних людей
якого немає, -
світло погаслих зірок.
Але так само згасає світло
від людей, воно поглинається
киплячою магмою небуття.
Ми дивимося на світло
домівок, але потрібних людей
    2025.11.01
    20:33
    Усе на ліпше хоч би як
І я божеволів у школі
Мої вчителі були кволі
Мене зупиняли й
Усе загортали
У правила щодо & щоби
Та й визнав, що усе на ліпше
Останні надходження:  7 дн | 30 дн | ...І я божеволів у школі
Мої вчителі були кволі
Мене зупиняли й
Усе загортали
У правила щодо & щоби
Та й визнав, що усе на ліпше
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
    2024.11.26
    2024.05.17
    2023.04.01
    2022.03.19
    2022.01.12
    2021.12.22
    2021.10.08
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
  Юрій Лазірко /
  
    Іншомовна поезія
  
  
  
The Locoweed Datura
Here,
in a thorn apple orchard
every nearby-river whisper
catches its obscure tendency to melt.
A colligation of daturas,
the source of entheogenic mind,
earned its name from long time ago,
as an official weed of Jamestown.
Its brighter side
was thrilled to collect
the honor
to be crowned by shadows
of lofty weeping willows.
It licked peacefully and patiently,
right from randomness of fallen tears,
the after-rain quavers of leaves.
The day was aging at a snail's pace,
verging on an infant cloudlessness.
Finally, its solar sweetness
had reached the state of grace.
Fermented in unrestrained sultriness,
a golden drizzle of rays drifted away,
bleeding in horizon,
leaving up to the Knights of Darkness
to shorten or not
the wing flaps of a wind
flying over coruscated river waves.
What a sharp move!
It was surgically precise
in dissecting
the senescent process of decolorizing,
fading
from “how-light-amber-corrodes”
to “when-deep-silver-black-&-whitens”.
The thorn apple orchard
redrew its shapes,
metamorphosed
to moonflowers,
where hell’s bells rust,
devil’s trumpets wilt,
and Jamestown`s roots
prolong its dreams
to the squeeze point
of the river heart.
Waiting for another
feast during the mind plague...
April 18, 2011
Translation to Ukrainian:
Чар-зілля Дурману
------------------
Тут,
у саду з колючих яблук
кожен неподалік-річки пошепт
виловлює потаємну властивість –
танути.
Дурманне віче –
джерело ентеогенної думки,
давним-давно дослужилося до злоязичного імені,
проголошуючи себе офіційним зіллям містечка Джеймстаун.
Його більш освітлене 'я'
схвильовано зібрало
честь –
бути увінчаним тінню,
піднесених вище колючок, плакучих верб.
Воно спокійно і терпеливо вилизувало
опади сліз – просто з їхньої випадковості,
з оцього післядощового здригування листя.
День старів зі швидкістю просування равлика,
десь на межі інфантильної безхмарності.
Нарешті його сонячні прянощі
осягли стан благодаті.
Після бродіння у нестримній задусі
золотава мжичка променів повітрилась далі,
кровоточачи обрієм,
залишаючи для Лицарів Темряви
важелі укорочення
розмахів крил для вітру,
що проносився над виблискуючими річковими хвилями.
Що за різкий рух!
Яка ж це хірургічна точність,
що розсікає
старіючий процес знебарвлення,
розмивання відтінків
від "як-світло-бурштинове-роз'їдає-іржа"
до "коли-глибоко-сріблясте-чорно-відбілюється".
Цей сад з колючих яблук
перемальовує себе,
метаморфізує
у місячні квіти,
де корозія покриває дзвони пекла,
никнуть диявола труби,
а коріння Джеймстаун
простягає власні сни
до ядушливого стиску
у самому серці річки.
В очікуванні наступного
пиру під час наслання дурманної чуми...
18 квітня 2011
  
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
The Locoweed Datura
Here,in a thorn apple orchard
every nearby-river whisper
catches its obscure tendency to melt.
A colligation of daturas,
the source of entheogenic mind,
earned its name from long time ago,
as an official weed of Jamestown.
Its brighter side
was thrilled to collect
the honor
to be crowned by shadows
of lofty weeping willows.
It licked peacefully and patiently,
right from randomness of fallen tears,
the after-rain quavers of leaves.
The day was aging at a snail's pace,
verging on an infant cloudlessness.
Finally, its solar sweetness
had reached the state of grace.
Fermented in unrestrained sultriness,
a golden drizzle of rays drifted away,
bleeding in horizon,
leaving up to the Knights of Darkness
to shorten or not
the wing flaps of a wind
flying over coruscated river waves.
What a sharp move!
It was surgically precise
in dissecting
the senescent process of decolorizing,
fading
from “how-light-amber-corrodes”
to “when-deep-silver-black-&-whitens”.
The thorn apple orchard
redrew its shapes,
metamorphosed
to moonflowers,
where hell’s bells rust,
devil’s trumpets wilt,
and Jamestown`s roots
prolong its dreams
to the squeeze point
of the river heart.
Waiting for another
feast during the mind plague...
April 18, 2011
Translation to Ukrainian:
Чар-зілля Дурману
------------------
Тут,
у саду з колючих яблук
кожен неподалік-річки пошепт
виловлює потаємну властивість –
танути.
Дурманне віче –
джерело ентеогенної думки,
давним-давно дослужилося до злоязичного імені,
проголошуючи себе офіційним зіллям містечка Джеймстаун.
Його більш освітлене 'я'
схвильовано зібрало
честь –
бути увінчаним тінню,
піднесених вище колючок, плакучих верб.
Воно спокійно і терпеливо вилизувало
опади сліз – просто з їхньої випадковості,
з оцього післядощового здригування листя.
День старів зі швидкістю просування равлика,
десь на межі інфантильної безхмарності.
Нарешті його сонячні прянощі
осягли стан благодаті.
Після бродіння у нестримній задусі
золотава мжичка променів повітрилась далі,
кровоточачи обрієм,
залишаючи для Лицарів Темряви
важелі укорочення
розмахів крил для вітру,
що проносився над виблискуючими річковими хвилями.
Що за різкий рух!
Яка ж це хірургічна точність,
що розсікає
старіючий процес знебарвлення,
розмивання відтінків
від "як-світло-бурштинове-роз'їдає-іржа"
до "коли-глибоко-сріблясте-чорно-відбілюється".
Цей сад з колючих яблук
перемальовує себе,
метаморфізує
у місячні квіти,
де корозія покриває дзвони пекла,
никнуть диявола труби,
а коріння Джеймстаун
простягає власні сни
до ядушливого стиску
у самому серці річки.
В очікуванні наступного
пиру під час наслання дурманної чуми...
18 квітня 2011
Eng:
datura - any of several plants of the genus Datura, having trumpet-shaped flowers up to 25 centimeters (10 inches) long and usually prickly fruits. The leaves and seeds yield alkaloids with narcotic properties. Also called thorn apple, devil's trumpet, Jamestown weed, locoweed, hell's bells, moonflower, and ect.
Ukr:
Дурман – будь-який з декількох рослин роду Datura, що мають воронкоподібні квіти до 25 см (10 дюймів) у довжину і зазвичай колючі плоди. Листя і насіння виробляють алкалоїди з наркотичними властивостями. В англійській мові ці рослими також називаються колюче яблуко, труба диявола, Джеймстаун-трава, астрагал (дурман-трава), дзвони пекла, місячна квітка, і т.д. 
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію 
 
