незна чого нагадалося одвічне

"Omne animal post coitum triste praeter gallum mulieremque".. .

Довольно загадочные и знакомые символы.
Мне эта цифра немного знакома.
"Семь невест ефрейтора Збруева".
"Семеро одного не ждут".
К тому же она самая любимая. У меня уже седьмая жена. Наверное, остановлюсь. И она не против.
Хорошее стихотворение. Тоже, наверное, по случаю весны приснилось).

А мне одна деваха сказала, что она меня по носу выбрала. Он у меня не очень большой, но я все равно кудесник во многом. И это она сказала. А вот насчет "адамового яблока" мне не все понятно. Хотя... Хотя... Если сожрать нужное яблоко и в нужном месте... Такое получается, что просто тупо "ах".

Цікаво.

Для СМ: дяка за нехай і коротку, та все-таки "добу" уваги з боку володаря дня і ночі!Тема, як на мене, має наштовхувати на несказане. Але так!? Не очікував...

О, Женю! Як швидко ти розібралася! Адже в "яблучку" жодного слова про любов.
Гадаю, що юнак, чоловік також мають право любити, а полюбити можна, коли тобі дають таку можливість.Та в житті, на жаль, багато хто так і не отримує такого шансу, а якщо і отримує, то не може скористатися через "щільність" суєтного, убогого.
У моєму вірші йдеться про решта випадків, коли Особистістю хлопцю стати не вдається. І тут страждають обоє...
Експромт чудовий і... по-жіночому суворий!
Любов - це мистецтво робити один одного Особистостями, що у земному вимірі вкрай рідко трапляється.

Приветствую самого обаятельного владельца носика! Чудненько! "Яблочко" моего Адамчика - это то, что парень даёт своей девушке (как самому Адаму дала яблоко Ева). Так что ты близок к розгадке!
Спасибо! Спасибо "ах"! В одном промашка: совсем не по случаю весны... Я и зимою тоже... и летом...

Вітаю, Адель! Сподіваюсь, що "цікаво" не значить " погано думає про жіноцтво через те, що чоловік"?
Дяка! :)

Але закрутив ти у "Яблучку" цім -
Тут йолоп, і кактус, і агрус при хаті!
От сьомого шкОда... Причин всьОго сім?
"Крихкий, як чавун?" - то пліткують жонаті.

Усміхнуло мене :)
А "лом" - це в сенсі прута чи брухту? :)
ЛЮ

Ось як, Генерале, буває!
Колодицю хлопцю хтось вперто чіпляє,
якщо нежонатий...
Народ наш на витівки дуже багатий!
:) Дяка, Іване!

Привіт, Юрію! Брухт? Нє... Лом! Могутній і ... дошкульний. Дехто, не одружуючись, вирощує його в садку, поливає, а той іржавіє... :)
Дяка! Радий дарити посмішку!

Женю!
1. Жінка завжди дає себе любити, але частіше вимагає! :)
Я про інше: рівень волі у стосунках згармонізувати вдається РІДКО, здебільшого хтось прагне більшого, не враховуючи внутрішніх потреб партнера. Особливо, якщо хлопця на собі женять, то про яку його Особистість може йти мова? З його особистістю не рахуються.Або навпаки! Тому Любов - не тільки почуття, а й мистецтво Творчості один одного, що, до речі, потребує абсолютної довіри, поваги один до одного, щирості, вміння ставити інтереси коханого-коханої вище своїх і задовільнятися цим.
Ось тому й рідко.
2. Щільність рішень, зумовлених щоденним клопотом, ритмом життя( нема коли про вічне подумати, навчити себе щасливим побути, подарувати це почуття їй-йому).
3. Не вимірюється у матеріальних величинах.
Сідай, старанна ученице, 12 за запитання! Прошу тезу вивчити... :)))

Та я й не прагну, Женю, тебе переконувати. Маєш рацію: чоловіки інфантильні, ледачі, меркантильні, егоїстичні, апатичні тощо.
Просто щасливим чоловік, на мою думку, буде не тільки тоді, коли реалізується на роботі і т.д., а і тоді, коли не потребуватиме "ліжка" заради "ліжка", навпаки - зникне "залежність", а на її місці з'явиться "незалежність" бажань, чуттів, думок у тому обсязі, який досягається не виборюванням чи домаганням, а то й "бартером" "домовленостей" із жінкою, а і присутністю любові до жінки взагалі, з чого вона не тільки не користується, якими б "високими" чи "благими" намірами вона це не мотивувала(на благо родини, на благо дитини - нормальний батько, значить, не може "правильно" любити дитину), за ДОБРОВІЛЬНИМ чоловіка жаданням.
Як кажуть французи? Якщо жінка винна, вибачся перед нею(прислів'я)!
Непереконливо є те, як РЕАЛЬНО ми всі живемо, бо навчитися щастю - нема таких АН України.
А якщо зараз світ казиться на грошах, то як зростати "лицарем"?
Женю! Я просто міркую. Ти можеш залишатися зі своїм "залізним" життєвим досвідом - будь ласка. Але ж я нікого не повчаю і нікому нічого не нав'язую.
З повагою, Михайло

Любов - це мистецтво робити один одного Особистостями.

Це Ваші слова чи у них який інший автор?:) У будь-якому випадку - це вже афоризм. А мені чомусь сподобався хід Ваших думок.:)

Адель! До безконечності вдячний!Не буду категоричним (можливо, цю тезу сформулював уже хтось до мене), але в даному коментарі - це моя сентенція... Хіба що Господь змусить мене вважати інакше. Адже я, чесно кажучи, ще не почуваюся щасливим, я вчуся ним бути... І обов'язково, якщо і не стану, то хоча б навчуся.
Мені зараз нема чим віддячити, Адель, але я - Ваш боржник.
Та й Ви, судячи з коментарів, самі близькі(разом із Вашим чоловіком) до того, щоб стати щасливими... Обоє!
Дяками Вам обом дяка! Будьте живі, здорові!