ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Олеся ніжна
2026.04.11 23:45
Самотність.
Вона зсередини з'їдає,
так непомітно забирає,
усе.
Втрачають барви почуття.
Ця пустота не має дна.
На відбивну засипле градом.
Готуючи, снодійним ядом

Іван Потьомкін
2026.04.11 22:04
Ірод Антипа (подумки):
«Так ось який він.
(уголос): Бачу, не дуже гостинно прийняв тебе Пілат.
Не повірив, що ти цар юдейський?
Мав рацію: навіть я поки що не цар .
Чекаю на благословення Риму.
А ти вдостоївсь титулу цього від кого?
Від народу? Але

хома дідим
2026.04.11 16:01
у цьому світі пів прозорім
чи парадизові земнім
небесний батьку дрібку солі
мені спаси і сохрани
я грішний у своїм позорі
і я страхаюся пітьми
але земна ця дрібка солі
мені потрібна мовби смисл

Борис Костиря
2026.04.11 15:58
Монотонне бурчання води
Відраховує миті, секунди,
Мов клепсидра святої біди,
Мов несплачені давні рахунки.

Монотонний і вигаслий ритм
Відраховує миті до старту,
Мов народження первісних рим,

Олена Побийголод
2026.04.11 13:28
Яків Бєлінський (1909-1988; народився в Україні)

Тільки дуже вперті соні
сплять уранці зайвий час;
ми встаєм – ледь сонця промінь
залоскоче в ліжку нас!

    Підіймайся на зарядку,

Іван Потьомкін
2026.04.10 21:34
І, вийшовши звідти, Ісус відійшов
У землі тирські й сидонські
Євангелія від св.Матвія. 15:21
На північ попростував Ісус із учнями своїми.
З гори на гору од Гінасерету прослався шлях
З гори на гору... Під спекотним сонцем.
Треба ж одвідати усіх юдеїв

Мирон Шагало
2026.04.10 21:25
Десь там, за рогом — велике місто,
трамвай дзеленьком зупинки мітить,
крізь невгамовне щоденне дійство
кочують юрби туди і звідти —
турбот потоки
(десь там, за рогом).

Давно не ходять сюди туристи,

Світлана Пирогова
2026.04.10 19:54
Вітаю щиро з книгою новою —
Вона, мов птах, злетіла в височінь.
У кожнім слові — серце із тобою,
У кожному рядку —слів глибочінь.

Нехай її читають і відчують
Те одкровення, що в душі зростив.
Нехай слова торкають і чарують,

хома дідим
2026.04.10 18:44
цвіте форзиція
на форзаці квітневому
дехто байдужий звичайно
ще дехто у власній
нейропетлі
мало що помічає
хлопчик і дівчинка
років семи чи восьми

Костянтин Ватульов
2026.04.10 18:22
Уткнешся в кістляве плече та безслівно
Заснеш і на вигляд здасися святою.
Я знову по тілу відчую тремтіння
Від того, що поруч вляглася зі мною,

Від того, що все поміж нами серйозно,
Неначе невидима ниточка божа,
Що квітами митого вранці волосся

Володимир Ляшкевич
2026.04.10 18:02
Тремкі сніжинки, радощі зими,
старого і нового пеленання,
провулкового ліхтаря гойдання
у повні теракоти й білини.

Колядки хвилі з-за віконних рам,
гул в небі над святковими свічками,
тривога над вітальними ладами -

Юрій Лазірко
2026.04.10 16:49
наснилося мені
все місто у вогні
бо небо розцвіло
в гучних салютах
і радість на очах
і смуток у свічах
сирен і голосінь
давно не чути

С М
2026.04.10 14:08
В лапці у киці – криця
Хірургічний ніж – яскриться
Параноя з-за дверей токсичних

Твій шизоїде 21-й вік

Дріт колючий – дерті нари
Грець політики на палі

Юхим Семеняко
2026.04.10 11:51
У цій промовистій поезії чується голос автора, який не пропагуючи, створює власний метафоричний "дим" – дим внутрішнього бачення. Це не наркотичний ефект, а спосіб модерністського самовідсторонення. Спираючись на таку метафору як "оптика двох незамар

Борис Костиря
2026.04.10 11:44
Осінні дні ідуть, як мудрі старці
Із посохами, кашлем, у плащах.
Комусь, напевно, випадає трясця,
Як нагорода по сумних дощах.

Старі пророки рухають Усесвіт,
Потік ідей і круговерть часів.
Коли настане Ера Милосердя

Артур Курдіновський
2026.04.09 21:35
Зачиняються двері
У минуле моє.
А в прямому етері
Час, цинічний круп'є

Презентує новини,
Вщент усе розтрощив...
Кожна з них - домовина
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Костянтин Ватульов
2026.04.02

Олеся ніжна
2026.03.31

Майя М
2026.03.29

Олег Богдан
2026.03.28

Андрій Людвіг
2026.03.27

Охмуд Песецький
2026.03.19

Олена Квітуча
2026.03.16






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Михайло Десна (1967) / Вірші

 Адамове яблучко




Найвища оцінка Леся Низова 5.5 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Вітер Ночі 4 Любитель поезії / Майстер-клас

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-04-28 03:30:22
Переглядів сторінки твору 6863
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.036 / 4.75  (4.878 / 5.48)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.662 / 5.48)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.702
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2024.05.11 12:25
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2011-04-28 06:20:30 ]
незна чого нагадалося одвічне

"Omne animal post coitum triste praeter gallum mulieremque".. .


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женя Бурштинова (Л.П./Л.П.) [ 2011-04-28 07:17:39 ]
Вірш... спраглий з одвічних життєвих причин,
Та, жаль, ні одного з семи тих мужчин,
До пристані серця й на вистріл гармат,
В музей їх, хай світ споглядають з-за грат,
Вони ж бо заради лишень насолоди,
Напитись схотіли жіночої вроди.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-04-28 09:40:31 ]
Довольно загадочные и знакомые символы.
Мне эта цифра немного знакома.
"Семь невест ефрейтора Збруева".
"Семеро одного не ждут".
К тому же она самая любимая. У меня уже седьмая жена. Наверное, остановлюсь. И она не против.
Хорошее стихотворение. Тоже, наверное, по случаю весны приснилось).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-04-28 09:56:06 ]
А мне одна деваха сказала, что она меня по носу выбрала. Он у меня не очень большой, но я все равно кудесник во многом. И это она сказала. А вот насчет "адамового яблока" мне не все понятно. Хотя... Хотя... Если сожрать нужное яблоко и в нужном месте... Такое получается, что просто тупо "ах".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2011-04-28 12:12:22 ]
Цікаво.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2011-04-28 15:39:23 ]
Для СМ: дяка за нехай і коротку, та все-таки "добу" уваги з боку володаря дня і ночі!Тема, як на мене, має наштовхувати на несказане. Але так!? Не очікував...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2011-04-28 15:51:32 ]
О, Женю! Як швидко ти розібралася! Адже в "яблучку" жодного слова про любов.
Гадаю, що юнак, чоловік також мають право любити, а полюбити можна, коли тобі дають таку можливість.Та в житті, на жаль, багато хто так і не отримує такого шансу, а якщо і отримує, то не може скористатися через "щільність" суєтного, убогого.
У моєму вірші йдеться про решта випадків, коли Особистістю хлопцю стати не вдається. І тут страждають обоє...
Експромт чудовий і... по-жіночому суворий!
Любов - це мистецтво робити один одного Особистостями, що у земному вимірі вкрай рідко трапляється.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2011-04-28 16:00:00 ]
Приветствую самого обаятельного владельца носика! Чудненько! "Яблочко" моего Адамчика - это то, что парень даёт своей девушке (как самому Адаму дала яблоко Ева). Так что ты близок к розгадке!
Спасибо! Спасибо "ах"! В одном промашка: совсем не по случаю весны... Я и зимою тоже... и летом...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2011-04-28 16:02:45 ]
Вітаю, Адель! Сподіваюсь, що "цікаво" не значить " погано думає про жіноцтво через те, що чоловік"?
Дяка! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2011-04-29 11:01:17 ]
Ні, не значить.:) Справді цікаво.:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-04-28 16:29:31 ]
Але закрутив ти у "Яблучку" цім -
Тут йолоп, і кактус, і агрус при хаті!
От сьомого шкОда... Причин всьОго сім?
"Крихкий, як чавун?" - то пліткують жонаті.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2011-04-28 18:46:37 ]
Усміхнуло мене :)
А "лом" - це в сенсі прута чи брухту? :)
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женя Бурштинова (Л.П./Л.П.) [ 2011-04-28 19:58:00 ]
Михайле Вікторовичу! Ви щось таке накрутили у відповіді на мій експромт, що я як старанна учениця, перепитую:
1.Коли це жінка не дає чоловіку себе любити?
2.Що ще за "щільність" заважає?
3.Скільки грамів до особистості?
Погоджую лише останній абзац і то за одне слово - рідко.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2011-04-29 04:53:31 ]
Ось як, Генерале, буває!
Колодицю хлопцю хтось вперто чіпляє,
якщо нежонатий...
Народ наш на витівки дуже багатий!
:) Дяка, Іване!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2011-04-29 04:57:12 ]
Привіт, Юрію! Брухт? Нє... Лом! Могутній і ... дошкульний. Дехто, не одружуючись, вирощує його в садку, поливає, а той іржавіє... :)
Дяка! Радий дарити посмішку!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2011-04-29 05:22:13 ]
Женю!
1. Жінка завжди дає себе любити, але частіше вимагає! :)
Я про інше: рівень волі у стосунках згармонізувати вдається РІДКО, здебільшого хтось прагне більшого, не враховуючи внутрішніх потреб партнера. Особливо, якщо хлопця на собі женять, то про яку його Особистість може йти мова? З його особистістю не рахуються.Або навпаки! Тому Любов - не тільки почуття, а й мистецтво Творчості один одного, що, до речі, потребує абсолютної довіри, поваги один до одного, щирості, вміння ставити інтереси коханого-коханої вище своїх і задовільнятися цим.
Ось тому й рідко.
2. Щільність рішень, зумовлених щоденним клопотом, ритмом життя( нема коли про вічне подумати, навчити себе щасливим побути, подарувати це почуття їй-йому).
3. Не вимірюється у матеріальних величинах.
Сідай, старанна ученице, 12 за запитання! Прошу тезу вивчити... :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женя Бурштинова (Л.П./Л.П.) [ 2011-04-29 08:31:14 ]
І, що це за чоловіки пішли, що у них треба "вимагати" і чого - грошей? Вимагати у "ганчірки", щоб підлога була чиста, не доклавши власних зусиль - марно.
Щоб хлопця на собі оженити, спочатку треба затягти у ліжко, хоча яке "тягти" - сам "біжить", а вже потім про силу волі згадує.
І про своє - ні за 10 років співжиття з своїм колишнім, ні потім, ні тепер, я ніколи нічого не "вимагала" в матеріальному плані ні для себе, ні для дочки, навіть аліментів,привикла обходитися своїми кровними.
І, майже у всіх чоловіків, все вимірюється матеріальними цінностями. Знову погоджуюся лише зі словом "рідко". Все інше - не переконливо...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2011-04-29 14:53:38 ]
Та я й не прагну, Женю, тебе переконувати. Маєш рацію: чоловіки інфантильні, ледачі, меркантильні, егоїстичні, апатичні тощо.
Просто щасливим чоловік, на мою думку, буде не тільки тоді, коли реалізується на роботі і т.д., а і тоді, коли не потребуватиме "ліжка" заради "ліжка", навпаки - зникне "залежність", а на її місці з'явиться "незалежність" бажань, чуттів, думок у тому обсязі, який досягається не виборюванням чи домаганням, а то й "бартером" "домовленостей" із жінкою, а і присутністю любові до жінки взагалі, з чого вона не тільки не користується, якими б "високими" чи "благими" намірами вона це не мотивувала(на благо родини, на благо дитини - нормальний батько, значить, не може "правильно" любити дитину), за ДОБРОВІЛЬНИМ чоловіка жаданням.
Як кажуть французи? Якщо жінка винна, вибачся перед нею(прислів'я)!
Непереконливо є те, як РЕАЛЬНО ми всі живемо, бо навчитися щастю - нема таких АН України.
А якщо зараз світ казиться на грошах, то як зростати "лицарем"?
Женю! Я просто міркую. Ти можеш залишатися зі своїм "залізним" життєвим досвідом - будь ласка. Але ж я нікого не повчаю і нікому нічого не нав'язую.
З повагою, Михайло


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2011-04-29 21:14:03 ]
Любов - це мистецтво робити один одного Особистостями.

Це Ваші слова чи у них який інший автор?:) У будь-якому випадку - це вже афоризм. А мені чомусь сподобався хід Ваших думок.:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2011-04-30 00:02:19 ]
Адель! До безконечності вдячний!Не буду категоричним (можливо, цю тезу сформулював уже хтось до мене), але в даному коментарі - це моя сентенція... Хіба що Господь змусить мене вважати інакше. Адже я, чесно кажучи, ще не почуваюся щасливим, я вчуся ним бути... І обов'язково, якщо і не стану, то хоча б навчуся.
Мені зараз нема чим віддячити, Адель, але я - Ваш боржник.
Та й Ви, судячи з коментарів, самі близькі(разом із Вашим чоловіком) до того, щоб стати щасливими... Обоє!
Дяками Вам обом дяка! Будьте живі, здорові!