ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2025.10.25 06:31
* * *
Знедавна не стало вже сили
Поводить рахунок утрат, -
Війна положила в могили
Число незлічиме солдат.
Щоденні салюти і співи
Спричинюють болісний щем, -
Я жаром душевного гніву
Готовий вщент знищити кремль.

Володимир Бойко
2025.10.25 00:02
Кожному - своє
Хтось шукає позитиву,
Інший любить негатив
І довбе у хвіст і в гриву
Хто йому не догодив.

Хтось блаженство віднаходить, Копирсаючись в лайні
І на лихо всій природі
Напастить найкращі дні.

Віктор Насипаний
2025.10.24 23:58
Поруч ( пісня )
Так сумно часом на душі –
Нема тепла. Вітри, дощі.
А сум за мною, наче тінь,
Між люду , вулиць, днів і стін.
Та день світлішим враз стає,
Коли хтось рідний поруч є.
---------------
А час між пальці, мов пісок:

Микола Дудар
2025.10.24 23:50
Ми з тобою...
Ми з тобою не публічні…
Не публічні до пори
І зусилля ці не вічні
То таке… не говори
Потребує хтось довіри
А комусь — Ве-Де-еН-Ха…
В певній мірі ми — як звіри…
Тільки так, щоб без ха-ха

Борис Костиря
2025.10.24 22:00
Подих осені
Подих осені ледь уловимий
Пролетів до мене звіддаля,
Пронизав стрілою кволі рими
І дихнув у серце, як земля.

Подих осені торкнеться тонко,
Ніби зламана тернова віть.
Нависають виноградні грона

Світлана Пирогова
2025.10.24 20:18
І хто придумав цей затяжний антракт?
І хто придумав цей затяжний антракт?
Я ніби в душному стою фойє.
І серця стукіт годинникові в такт:
І тук, і тук, бо він десь є, десь є...

Заходжу вглиб глядацького партеру.
Нервую: знайти його не можу.
(Так схоже на трагедію Вольтера.)

Леся Горова
2025.10.24 19:43
Барбарис
ПрянИть опалий лист, гірчить повітря,
Прогріте після заморозків перших.
І барбарису кущ, на тин зіпершись,
Мені плоди простягує привітно:

Як згадку безтурботного крюшону
Між осені, де все гіркаво-кисле.
Подякую. А гілка журно висне,

Артур Курдіновський
2025.10.24 19:35
Київ-Харків (діалог квартонів з Любов'ю Інішевою)
Київ незламно рахує години,
Стрілка повільно вистукує хід...
Десь в укритті ще дрімає дитина.
Мирну угоду влаштовує світ...

Знову ракети гримучий удар...
Київ незламно рахує години...
Ворог щоночі розпалює жар,

Іван Потьомкін
2025.10.24 19:06
Яаков та Есав
Той день був пам’ятний для Яакова.
День, коли Аврагам помер.
Як і велять звичаї роду,
В час скорботи слід їсти щось округле.
То ж чечевицю на обід зварив онук.
Тільки-но намірився покуштувать,
Як на порозі зависочів Есав.
«Мабуть, ще віддалеки ви

Микола Дудар
2025.10.24 16:33
Хочеш сонця? Прохолоди?
Почувайся як удома.
Сядь, дружище, не спіши…
Зникнуть cумніви і втома,
Зникнуть порізі і шви…
Хочеш сонця? Прохолоди?
Хочеш вголос?.. Так — чи ні?
Все спитав, як у госпОди,
Тільки знову уві сні…

Тетяна Левицька
2025.10.24 16:01
Пітьма
Чорнота невидюща вмостилась на плечі.
Не шелесне за вікнами бурий покров;
стелить доля ласкаво перини лелечі,
та не може знайти їх незряча любов.

Ти говориш, що світла немає в квартирі,
якось лячно наосліп шукати свічу?
Як проміння злетить у індиг

Володимир Мацуцький
2025.10.24 14:18
Ликует путинский рашизм
«Рашизм».
Украинский поэт Владимир Мацуцкий
(лауреат фестиваля Авторской песни «Оскольская лира—91»
в номации поэзии[20])
в марте 2014 года этому явлению посвятил свой стих
«Ликует путинский рашизм»[21]. (Материал из Циклопедии)

Ликует путинск

Сергій Губерначук
2025.10.24 12:24
Поговорили
Мій любий, ти сидів на лаві в парку
і вітром дихав.
Ти шепотів: «Людиною не хочу бути,
я хочу деревом».
Ти хочеш деревом високим, любий?
«Так, і щоб на ньому – гроші замість листя».
І ти тоді, мабуть, нікому б грошей і не дав,
а високо від кожної

Сергій СергійКо
2025.10.24 12:12
Ранкового туману окуляри
Дивлюсь на сплячі силуети крізь
Ранкового туману, окуляри.
Набридли хвилі повсякденних криз.
Крихкий руйную до реалій міст –
Здаються більш дотепними примари.

Верхівки сосен проштрикнули млу,
Густого неба чарівну безодню.

Світлана Майя Залізняк
2025.10.24 09:23
Сталкер. Зона ЧАЕС
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 14 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії.

***

Над

Віктор Кучерук
2025.10.24 07:32
* * *
У натовпі слухом уловлював: "смерть"
І серце наповнилось болем ущерть.
Це слово щоденно роками звучить,
Порушує спокій і мучить щомить.
Дарма намагаюся стати глухим,
Аби розлучитись зі словом лихим, -
Від мене воно не іде ні на крок,
Раз жалем за
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Лев Маркіян
2025.10.20

Федір Александрович
2025.10.01

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04

Олександра Філь
2025.07.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Сергій Жадан (1974) / Вірші / Різне

 + + +
І кожна з рік,
яким утрачаєш лік,
які чекають, зникаючи, неподалік,

кожна з них,
покірних і мовчазних,
щось постійно приховує між берегів і криг.

І скільки б ти,
не ступав на її мости,
ніколи не знаєш, як їй важко текти.

Бо чорна ріка,
але крига така тонка,
ніби вода між пальців тобі витіка.

Ніби сувої тче,
і торкає тебе за плече,
і навіть не думай, куди ця ріка тече.

Так і вона –
тиша і глибина
ховають стільки пітьми, що постійно зрина,

стільки псів,
споминів і голосів,
річкового піску, що на дно осів,

що хочеш чи ні,
чуєш, мов уві сні,
як у ній затихають приголосні і голосні,

як виника
пам’яті вогкість в’язка,
те, чого вона старанно уника.

І все що є,
лише бажання твоє
занурюватись у воду, що дихати не дає,

і попри бої,
та всі порахунки свої,
просто триматись її, триматись її.

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Контекст : Буквоїд


    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2011-04-28 09:57:47
Переглядів сторінки твору 12260
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.359 / 5.5  (4.985 / 5.46)
* Рейтинг "Майстерень" 5.314 / 5.5  (4.966 / 5.48)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.832
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2013.01.28 21:33
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-04-28 10:24:15 ]
А чиво?
Глубокий смысл. Реки, кисельные берега.
Помню еще со времен детсада.
Между льдами тоже что-то есть. Особенно во время ледохода. Наречие "постійно" говорит о постоянстве, наверное, этого поэтического образа.
Мосты - это мощный поэтический образ. Разводные - особенно интересны.
Ампутированные глаголы служат носителями некоей деревенской провинциальности. Это мне так кажется.
Где этот наш пародист Хмельницкий?
Валера, отзовись.
Здесь работы - море. Не река.
По-моему, достаточно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2011-04-28 10:38:07 ]
Милий Потапій, іноді ріка виявляється глибше, ніж нам здається, коли ми дивимось на неї з мостику власного сприйняття. Нє? )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-04-28 11:18:38 ]
Конечно, домыслить можно многое.
Я, например, знаю, что все реки в свое время имели космические истоки. А когда Земля округлилась, получилось все иначе. И поэты бывают сначала интересными, а потом банальными. Я ожидал от этого "стихо" большего, зная о фамилии. А получил практически ничего.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2011-04-28 11:42:24 ]
Десь я чула, що правильні відповіді можна отримати лише на правильно поставлені питання ) Тому, якщо "практические ничего не получил", можливо, не те "запитував"?

Бо насправді цей текст не про ріку як таку )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2011-04-28 12:04:32 ]
МП, от тільки хоч ти не кажи, що у віршах треба "читати між рядків" :((


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2011-04-28 12:25:12 ]
Юль, трапляється таке, що "між рядками" і є справжній зміст. У того ж Мандельштама при дуже прозорій і зрозумілій поетиці (як способу) часто найголовніше "між рядками".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2011-04-28 12:05:50 ]
До речі, мене навіть трохи дратують оці "ампутовані" уника-виника-витіка.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2011-04-28 12:19:26 ]
Я теж не в захваті від цих скорочених форм.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2011-04-28 11:54:44 ]
Як на мене, вельми симпатична штучка. Можливо лише деякі запитання викликає, начебто, розгубленість ліргероя, точніше - ступінь цієї, начебто, розгубленості. Це я про те, що потік символів, нехай і поринаючи в природу, в тому числі і речей, теж ніби має вестися у чіткішому "позитиві", бо "творчість" не дана суто природі, і якщо ця композиція творчість - то мають бути присутні певні нюанси домінування вищого над нижчим, і, зрештою, щось схоже на це тут можна знайти. Але це мої думки загалом щодо творчості, ясно - подеколи можуть бути різні фрагментарності, розвідки, дослідження, перевтілення в одному, і цілісна картинка складеться з ряду віршів...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-04-28 21:21:30 ]
Ріки часу... ріки життя... ріки-долі...
У моїй душі цей вірш сколихнув хвилі роздумів, спогадів, алюзій. Мені сподобалось, як і попередній. Та й до усічених форм я чомусь прихильна (може, через те, що сама іноді цим грішу).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-04-28 22:22:02 ]
Мне кажется, что мне нужно нахваливать то, что не заслуживает высоких оценок, и я услышу возражения. И мы приблизимся к истине - пускай даже ценой отрицания. Я ведь ничего не теряю. Что в этом случае, когда я мягко высказываю свое мнение, отличное от мнения фанов, что в противоположном - отличном от мнения внимательного и вдумчивого читателя.
Да, на фундаменте этого величайшего произведения можно воздвигнуть пирамиду, мимо которой будут ходить верблюды и прочий праздный люд.
К этим рекам можно придумать и домыслить сотни эпитетов и всяческих скрытых смыслов.
Вот и пожалуйста.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-04-28 22:24:39 ]
Выныка - уныка - утика - зрына.
Супер-серия ампутаций.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-04-29 14:13:33 ]
Дорогий Алексію, а де Ви побачили заперечення? Я, так само як і Ви, лише м'яко висловила свою думку щодо цього вірша. До речі, я не є фаном Жадана. Для мене більшість його віршів складні для сприйняття, деякі (зізнаюсь) не спроможна дочитати до останнього рядка. Проте в цьому вірші я вловила "свою хвилю", ми всі у поезії (інших авторів теж) шукаємо себе. І радіємо, коли знаходимо, і дратуємось, коли не знаходимо (в кращому випадку - нам просто байдуже до цієї поезії). Так мені здається. Нема ніякої провини ні у мене за те, що мені щось сподобалось, ні у Вас, - бо не сподобалось. Сподіваюсь, Ви зі мною згідні.