ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Сіренко
2024.11.21 23:09
Сторінки засипані осіннім листям
Замість післямови до книги «Холодне Сонце») Мої тексти осінні – я цього не приховую. Приховувати щось від читача непростимий гріх. Я цього ніколи не робив і борони мене Будда таке колись вчинити. Поганої мені тоді карми і злої реінкарнації. Сторінки мо

Ярослав Чорногуз
2024.11.21 22:17
Фантасмагорій дивовижа
Мов скуштував солодкий плід,
Так око смакувало зримо --
Я їхав з заходу на схід,
Ну просто з осені у зиму.

Здалося - світла пелена
Траву зелену геть укрила.
Видіння з потягу вікна,

Ігор Шоха
2024.11.21 20:17
Сонетні строфи
Минуле не багате на сонети.
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.

Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,

Євген Федчук
2024.11.21 19:59
Заклятий льох
Сидять діди на колоді в Миська попід тином.
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як

Ігор Деркач
2024.11.21 18:25
Графоманія
                І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.

                ІІ
На поприщі поезії немало

Артур Курдіновський
2024.11.21 18:18
Цінуйте слово!
Ми розучились цінувати слово,
Що знищує нещирість і брехню,
Правдиве, чисте, вільне від полови,
Потужніше за струмені вогню.

Сьогодні зовсім все не так, як вчора!
Всі почуття приховує музей.
Знецінене освідчення прозоре,

Іван Потьомкін
2024.11.21 17:53
Шлях до Мурашки
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу

Юлія Щербатюк
2024.11.21 13:44
Присмак гіркоти
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?

Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Жінка
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
***
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Краще бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
* * *
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Віщунська черешня
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона немов вдивлялась у колишнє
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
Сновидіння
        Я розіллю л
                            І
                             Т
                              Е
                                Р
                                  И
               Мов ніч, що розливає
                  Морок осінн

Сонце Місяць
2024.11.20 21:31
По Золотій Лихоманці (Neil Young)
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці

Іван Потьомкін
2024.11.20 13:36
***
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи

Юрій Гундарєв
2024.11.20 09:10
Антоніо, танцюючий тореро
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…


Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Сергій Жадан (1974) / Вірші / Різне

 + + +
І кожна з рік,
яким утрачаєш лік,
які чекають, зникаючи, неподалік,

кожна з них,
покірних і мовчазних,
щось постійно приховує між берегів і криг.

І скільки б ти,
не ступав на її мости,
ніколи не знаєш, як їй важко текти.

Бо чорна ріка,
але крига така тонка,
ніби вода між пальців тобі витіка.

Ніби сувої тче,
і торкає тебе за плече,
і навіть не думай, куди ця ріка тече.

Так і вона –
тиша і глибина
ховають стільки пітьми, що постійно зрина,

стільки псів,
споминів і голосів,
річкового піску, що на дно осів,

що хочеш чи ні,
чуєш, мов уві сні,
як у ній затихають приголосні і голосні,

як виника
пам’яті вогкість в’язка,
те, чого вона старанно уника.

І все що є,
лише бажання твоє
занурюватись у воду, що дихати не дає,

і попри бої,
та всі порахунки свої,
просто триматись її, триматись її.

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Контекст : Буквоїд


    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2011-04-28 09:57:47
Переглядів сторінки твору 11792
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.359 / 5.5  (4.985 / 5.46)
* Рейтинг "Майстерень" 5.314 / 5.5  (4.966 / 5.48)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.832
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2013.01.28 21:33
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-04-28 10:24:15 ]
А чиво?
Глубокий смысл. Реки, кисельные берега.
Помню еще со времен детсада.
Между льдами тоже что-то есть. Особенно во время ледохода. Наречие "постійно" говорит о постоянстве, наверное, этого поэтического образа.
Мосты - это мощный поэтический образ. Разводные - особенно интересны.
Ампутированные глаголы служат носителями некоей деревенской провинциальности. Это мне так кажется.
Где этот наш пародист Хмельницкий?
Валера, отзовись.
Здесь работы - море. Не река.
По-моему, достаточно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2011-04-28 10:38:07 ]
Милий Потапій, іноді ріка виявляється глибше, ніж нам здається, коли ми дивимось на неї з мостику власного сприйняття. Нє? )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-04-28 11:18:38 ]
Конечно, домыслить можно многое.
Я, например, знаю, что все реки в свое время имели космические истоки. А когда Земля округлилась, получилось все иначе. И поэты бывают сначала интересными, а потом банальными. Я ожидал от этого "стихо" большего, зная о фамилии. А получил практически ничего.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2011-04-28 11:42:24 ]
Десь я чула, що правильні відповіді можна отримати лише на правильно поставлені питання ) Тому, якщо "практические ничего не получил", можливо, не те "запитував"?

Бо насправді цей текст не про ріку як таку )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2011-04-28 12:04:32 ]
МП, от тільки хоч ти не кажи, що у віршах треба "читати між рядків" :((


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2011-04-28 12:25:12 ]
Юль, трапляється таке, що "між рядками" і є справжній зміст. У того ж Мандельштама при дуже прозорій і зрозумілій поетиці (як способу) часто найголовніше "між рядками".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2011-04-28 12:05:50 ]
До речі, мене навіть трохи дратують оці "ампутовані" уника-виника-витіка.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2011-04-28 12:19:26 ]
Я теж не в захваті від цих скорочених форм.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2011-04-28 11:54:44 ]
Як на мене, вельми симпатична штучка. Можливо лише деякі запитання викликає, начебто, розгубленість ліргероя, точніше - ступінь цієї, начебто, розгубленості. Це я про те, що потік символів, нехай і поринаючи в природу, в тому числі і речей, теж ніби має вестися у чіткішому "позитиві", бо "творчість" не дана суто природі, і якщо ця композиція творчість - то мають бути присутні певні нюанси домінування вищого над нижчим, і, зрештою, щось схоже на це тут можна знайти. Але це мої думки загалом щодо творчості, ясно - подеколи можуть бути різні фрагментарності, розвідки, дослідження, перевтілення в одному, і цілісна картинка складеться з ряду віршів...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-04-28 21:21:30 ]
Ріки часу... ріки життя... ріки-долі...
У моїй душі цей вірш сколихнув хвилі роздумів, спогадів, алюзій. Мені сподобалось, як і попередній. Та й до усічених форм я чомусь прихильна (може, через те, що сама іноді цим грішу).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-04-28 22:22:02 ]
Мне кажется, что мне нужно нахваливать то, что не заслуживает высоких оценок, и я услышу возражения. И мы приблизимся к истине - пускай даже ценой отрицания. Я ведь ничего не теряю. Что в этом случае, когда я мягко высказываю свое мнение, отличное от мнения фанов, что в противоположном - отличном от мнения внимательного и вдумчивого читателя.
Да, на фундаменте этого величайшего произведения можно воздвигнуть пирамиду, мимо которой будут ходить верблюды и прочий праздный люд.
К этим рекам можно придумать и домыслить сотни эпитетов и всяческих скрытых смыслов.
Вот и пожалуйста.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-04-28 22:24:39 ]
Выныка - уныка - утика - зрына.
Супер-серия ампутаций.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-04-29 14:13:33 ]
Дорогий Алексію, а де Ви побачили заперечення? Я, так само як і Ви, лише м'яко висловила свою думку щодо цього вірша. До речі, я не є фаном Жадана. Для мене більшість його віршів складні для сприйняття, деякі (зізнаюсь) не спроможна дочитати до останнього рядка. Проте в цьому вірші я вловила "свою хвилю", ми всі у поезії (інших авторів теж) шукаємо себе. І радіємо, коли знаходимо, і дратуємось, коли не знаходимо (в кращому випадку - нам просто байдуже до цієї поезії). Так мені здається. Нема ніякої провини ні у мене за те, що мені щось сподобалось, ні у Вас, - бо не сподобалось. Сподіваюсь, Ви зі мною згідні.