
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.06.21
20:15
Фіалка ночі - матіола.
Бузковий колір щастя, ніжний пах.
Зірчасті квіточки довкола,
Медовість поцілунків на вустах.
У темряві - любові світло.
Обійми душ єднають щиро нас.
І матіолова привітність
Бузковий колір щастя, ніжний пах.
Зірчасті квіточки довкола,
Медовість поцілунків на вустах.
У темряві - любові світло.
Обійми душ єднають щиро нас.
І матіолова привітність
2025.06.21
17:06
Трамвай запашного літа
Стукотить по чужій вулиці Янголів
В самотині – рікою буття – в самотині
Порожній, наче руїна крику волошок,
Бо це місто – притулок позичений
Заблукалої Еврідіки-невдахи,
Що шукала чи то Арахну, чи то Сапфо,
Бо слова загуби
Стукотить по чужій вулиці Янголів
В самотині – рікою буття – в самотині
Порожній, наче руїна крику волошок,
Бо це місто – притулок позичений
Заблукалої Еврідіки-невдахи,
Що шукала чи то Арахну, чи то Сапфо,
Бо слова загуби
2025.06.21
15:22
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 10 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії.
Ілюзія
О
Ілюзія
О
2025.06.21
15:16
Маючи за плечима 12 років досвіду роботи в психіатрії та 9 — у психотерапії, я щодня стикаюся зі складністю людських переживань. Поряд із цією професійною діяльністю моє життя завжди супроводжує любов до поезії — як до читання, так і до написання. Нерідко
2025.06.21
12:57
І виростають покоління,
Котрі не чули тишини.
О найстрашніше з літочислень -
Війна війною до війни"
Ліна Костенко
Війни невигойні стигмати.
Котрі не чули тишини.
О найстрашніше з літочислень -
Війна війною до війни"
Ліна Костенко
Війни невигойні стигмати.
2025.06.21
05:06
Хлопчик має хом’яка, –
І без відпочинку
Всюди носить на руках
Чарівну тваринку.
З хом’яком і спить, і їсть,
І уроки учить, –
Ні подій нема, ні місць,
Що близьких розлучать.
І без відпочинку
Всюди носить на руках
Чарівну тваринку.
З хом’яком і спить, і їсть,
І уроки учить, –
Ні подій нема, ні місць,
Що близьких розлучать.
2025.06.20
21:58
Мовчання, як вулкан.
Мовчання, як гора,
яка здатна народити
невідомо що:
красеня чи потвору,
але в будь-якому разі
щось грандіозне.
Мовчання, як плід,
Мовчання, як гора,
яка здатна народити
невідомо що:
красеня чи потвору,
але в будь-якому разі
щось грандіозне.
Мовчання, як плід,
2025.06.20
15:51
Начебто дві голови у тебе
І два люстерка у руці
Проповідники з цегли із хрестами золотими
І твій ніс задрібний у краю цім
У голові твоїй місто
У твоїй кімнаті в’язниця
Натомість рота слонячий хобот
Пияцтво
І два люстерка у руці
Проповідники з цегли із хрестами золотими
І твій ніс задрібний у краю цім
У голові твоїй місто
У твоїй кімнаті в’язниця
Натомість рота слонячий хобот
Пияцтво
2025.06.20
15:22
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 8 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії.
Панно Фа
Панно Фа
2025.06.20
14:58
Якщо порівнювати між собою такі явища, як політику, релігію і проституцію, відверто оцінюючи їх із точки зору людської моралі, то доведеться визнати, що остання із цієї тріади для суспільства – уже найменше зло.
2025.06.20
07:48
Вигулюючи песика на лузі,
Побачилась картинка отака:
Стоїть рогата із великим пузом
І вим’я так набралось молока,
Що я дійки відтягую руками,
Дійничку наповняючи ущерть,
Як тричі за добу робила мама,
Допоки я маленький був іще.
Побачилась картинка отака:
Стоїть рогата із великим пузом
І вим’я так набралось молока,
Що я дійки відтягую руками,
Дійничку наповняючи ущерть,
Як тричі за добу робила мама,
Допоки я маленький був іще.
2025.06.19
21:35
Снігова маса розтає,
як магма часу.
Усе робиться хиским,
непевним у пухкому снігу.
Снігова маса проникає
у черевики, як сутності,
які ми не помічали,
як невидимі смисли,
як магма часу.
Усе робиться хиским,
непевним у пухкому снігу.
Снігова маса проникає
у черевики, як сутності,
які ми не помічали,
як невидимі смисли,
2025.06.19
20:51
На вулиці спекотно, навіть парко,
Здавалось, сонце ладне спопелить.
Дідусь з онуком прогулялись парком,
На лавці сіли трохи відпочить.
Дерева прохолоду їм давали.
Пташки співали радісні пісні.
Отож, вони сиділи, спочивали.
Кущі позаду виросли тісні
Здавалось, сонце ладне спопелить.
Дідусь з онуком прогулялись парком,
На лавці сіли трохи відпочить.
Дерева прохолоду їм давали.
Пташки співали радісні пісні.
Отож, вони сиділи, спочивали.
Кущі позаду виросли тісні
2025.06.19
12:21
Літо видихає спеку,
і не тільки сонце розпеклось,
нечестивці пруть ракети,
скручена у мізках, мабуть, трость.
В них давно згоріла совість.
КАБи і шахеди дістають.
Падають безсилі сови,
в попелищі гине мирний люд.
і не тільки сонце розпеклось,
нечестивці пруть ракети,
скручена у мізках, мабуть, трость.
В них давно згоріла совість.
КАБи і шахеди дістають.
Падають безсилі сови,
в попелищі гине мирний люд.
2025.06.19
09:59
Голосистою напрочуд
Зрана горлиця та є,
Що в гайку щодня туркоче
Й довше спати не дає.
А батьки казали сину:
Їдь скоріше у село
І там гарно відпочиниш,
Нашим бідам всім на зло.
Зрана горлиця та є,
Що в гайку щодня туркоче
Й довше спати не дає.
А батьки казали сину:
Їдь скоріше у село
І там гарно відпочиниш,
Нашим бідам всім на зло.
2025.06.18
22:44
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 7 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії.
Рожеві метел
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Рожеві метел
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів

2025.06.07
2025.05.27
2025.05.16
2025.05.15
2025.05.04
2025.04.30
2025.04.25
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Автори /
Леся Сидорович (1973) /
Вірші
Найкраща у світі мама
Скільки в небі сонце світить,
Скільки є дітей на світі –
Кожен свою маму має,
Яку любить, поважає.
Хто розкаже на ніч казку?
Хто запаси має ласки?
В кого руки найніжніші?
В кого страви найсмачніші?
Тільки мама щиро любить
І так лагідно голубить.
І тому ми скажем прямо:
Неможливо жить без мами!
Мама смачно нагодує,
І обійме, й поцілує.
Треба – вчасно посварить.
Як без неї в світі жить!?
З`явиться лихе, потворне –
Мама вмить тебе пригорне.
Приголубить, поворкує
І до серденька притулить.
В кого добрих слів багато?
Хто уміє все прощати?
Довго думати не станем:
Тільки мама! Тільки мама!
Про найкращих в світі мам
Ми розкажем казку вам.
Має курочка курчатко,
А собачка – цуценятко.
Лиш одна сумна ворона
Без дитинки марно ходить.
Не знесла свого яєчка –
Не хотіла потрудитись.
Але є тут недалечко
Зоопарк. Туди дивитись,
Зазирати у вольєри
Ходить ця ворона вперто.
Може, хтось якщо не дасть,
То дитя своє продасть?
Це ж і клопіт, і морока.
Розказала раз сорока:
І ночей недосипала,
І харчів бувало мало.
Сторож
Зоопарк – це вам не ліс.
Тут порядок всюди, скрізь.
Я його охороняю
І злодюжок не пускаю.
Я – надійна охорона.
Ти куди? Зажди, вороно!
Ворона
Не хвилюйся, я у справі.
Не сварися, будь ласкавий!
Сторож
Бачу, птаха ти культурна.
Що ж, лети, та не пустуй.
Ворона
Стало мені сумно жити
Хочу я собі купити
Чи доньку, чи, може, сина.
Не підкажеш магазини?
Коала
Розумієш, я – коала.
По землі ходжу так мало.
Треба вдосталь мені спати,
Щоб багато сил набратись.
Що там кажеш? Магазини,
Де купити можна сина?
Ну й придумала, чудна!
Та таких ніде нема!
Хто продасть свою дитинку,
найкоханішу кровинку?
Знаєш, тут часу не гай.
Забирайся! Геть тікай!
Щось не бачу я здаля,
Як там спить моє маля.
Певно, треба поспішати,
Щоб його охороняти.
Ведуча
Може, запитать у лева?
Вчора чути було рев.
Так кричали на синка,
Що тремтіла аж ріка.
Ворона
Запитати, кажеш, в лева?
Буду в звірів королева.
Вас хотіла запитати:
Може, продасте малятко?
Левиця
Чи ти з глуздом не дружила?
Схаменись, вороно мила!
Хоч на нього я кричу,
Зате розуму навчу.
Вдень, вночі, надвечір, зрання
важко дати вихованя!
Це ж не просто син – це лев!
Він у мене як орел!
Так, буває він упертий,
Неслухнянний і обдертий –
Не пропустить жодну бійку.
Неспокійний парубійко.
Хоч який, та все ж мій син.
Я люблю його таким.
Левеня
Я – малятко-левенятко.
Маю маму, маю татка.
Скільки б лісу не пройшов,
Кращу б маму не знайшов.
Лев у лісі найсильніший,
Найгарніший, найгрізніший.
У левиці голос – грім.
Налякатись можна всім.
Часом трохи бешкетую,
Мама кличе – я не чую.
А як ніжно притулюся
І скажу: «Пробач, матусю!»
І вмощуся їй на лапи,
І почну тихенько плакать –
Мама зразу стане інша:
Наймиліша, найніжніша.
Звісно, все мені простить.
Як цю маму не любить!
Левиця
Чимчикуй собі сама –
Тут тобі дітей нема.
Ворона
Дивина! Оце так!
Мабуть, це заморський птах.
Кажуть в нас, що за кордоном
Можна всиновлять воронам
І своїх, і чужих.
Дивний він якийсь. Притих.
Не ворушиться . Заснув?
Відгукнись! Агов! Почув?
Екзотична птаха
Щось над вухом шамкотить,
Наче муха тут летить.
Ти чого мене збудила?
Прочуханки захотіла?
Цілу ніч я цю не спала,
Пташенят все пильнувала.
Їх у мене так багато,
Годі ради собі дати.
Ворона
Слухай, хочу я спитати:
Може, в тебе забагато
Тих пухнастих крикунів?
Ти ж не маєш навіть снів!
Подивись, яка худа.
Певно, в тебе геть біда.
Ось тобі що пропоную:
Вже одного я купую!
Екзотична птаха
Ці слова мене не тішать.
Ти затям: найголовніше –
Це не скільки їх у тебе,
А яка у них потреба.
Адже кожного люблю,
Дуже втратити боюсь.
Поки всіх перерахую,
І напою, й нагодую –
Так, звичайно, притомлюся.
А вони мені: «Матусю!»
Втома вся кудись зникає
І у серці щастя сяє.
Дам тобі таку пораду:
Спробуй дати з ними ради.
Всіх послухай, догоди.
Будеш мамою тоді!
Ворона
Це ж легенько! Здивувала.
Зовсім праці в цьому мало.
Діти, діти! Йдіть сюди.
Кому їсти і води?
Пташенята
Дай нам їсти! Дай нам пити!
Хочу я поговорити!
Хочу казку! Хочу спати!
Хочу віршик розказати!
А мені приснився сон,
Наче я - великий слон!
Хочу я смачне зернятко!
Я вже знову хочу спатки!
Ворона
Як же вас тут всіх багато.
Годі ради собі дати.
Припиніть уже кричати.
Я почну усе спочатку.
Цьому їсти. Цьому пити.
Той хотів поговорити.
Цьому казку розкажу,
Того спатоньки вкладу.
Екзотична птаха
Дам пораду ще одну:
Маю пісню чарівну.
Заспівай їм колискову,
Пригорни, скажи по слову:
Найгарніший, найрідніший,
Наймиліший, найкрутіший.
Вас усіх-усіх люблю
І до серця притулю.
Ворона
Найчудніший, найкрутіший,
Найбрудніший і найзліший.
Вас усіх-усіх люблю
І до серця притулю.
Слухайте, мої малята,
Буду пісню я співати.
Карету коричневу вам запряжу,
І коней красивих усім покажу.
Поїдем кататися круто кругом,
Крутитися весело всім!
Бом, бом, бом!
Кар! Кар! Кар!
Чути аж до хмар.
Пташенята (плачуть)
Е-е-е-!
Екзотична птаха
Спіть, улюблені малята,
Спіть, сіренькі пташенята.
Мама з вами, мама тут.
А вороні цій капут!
Ворона
Все-все-все! Я зрозуміла.
Знов мені не пощастило.
(до зебри)
Може, діти є у тебе?
Може, їх тобі не треба?
Зебра
Діти! Діти? Які діти?
Де мені від них подітись?
Я модняча! Я крута!
Я красуня непроста.
Хочу жити лиш для себе.
Про дітей же дбати треба.
То нащо мені морока?
Маю вигляд я нівроку.
Чорна-біла, біла-чорна.
І приваблива, й моторна,
Зможу вийти заміж вдало.
Грошей буде вже чимало!
Дуже вже люблю я гроші.
Ох, які ж вони хороші!
Щось я трохи вже втомилась.
Мабуть, надто зазебрилась.
Треба трохи відпочити.
Потім буду чепуритись.
Злюки
Ми – потворні, злі, нечемні.
Неслухняні і химерні.
Нас усі-усі бояться,
Бо ми вміємо кусаться.
Зуби в нас – це ого-го!
Зараз я вкушу. Кого?
Хто один отут блукає,
Друзів вірних не скликає?
Він – один, а нас – аж два.
Налякаємо? Ага!
Бу-бу-бу! Бе-бе-бе!
Налякали ми тебе?
Ворона
Ой, рятуйте! Тут потвори!
Караул! Рятуйте! Горе!
Злюки
Не втечеш тепер від нас.
Налякаємо всіх вас!
Чарівниця
Чую крик по допомогу!
Поспішаю на підмогу!
Треба тут приборкать зло,
Щоби й сліду не було.
Знаю, чом це ви патлаті,
Неумиті, волохаті,
Розкуйовджені нечеси.
Та самі скажіть все чесно.
Злюки
Ми були малі нечемні
І не слухалися нені.
Лихословили, сварились.
На бандюг перетворились.
Мама спершу нас просила,
Цілувала і молила,
Піклувалась, скільки сил.
Ми сміялися з цих слів
І, нечемні, утекли,
Жити в лісі почали.
Ми не хочем буть такими.
Ми втомились бути злими!
Чарівниця
Знаю, як допомогти.
Тут без чар не обійтись!
Чари-бари вищий клас.
Станьте іншими в цей час!
Крокодил
Ой-ой-ой! Я став зеленим!
Мавпа
Ай-Ай-Ай! Поглянь на мене!
Ну, спасибі, начудила.
Що ти тут наворожила?!
Чарівниця
Чари-бари вищий клас!
Станьте гарними в цей час!
Бичок
Це, по-твоєму, краса!?
Дай я почаклую сам!
Чарівниця
Чари-бари вищий клас!
Станьте добрими в цей час!
Слон
Ось тобі і збувся сон…
Тільки я – великий слон!
Вже не буду більше злюка,
Поганюка і вреднюка.
Стало в світі легше жити,
Бо не треба зла робити.
Бачу, маю слоненя.
Це тепер моя рідня.
Слоненя
Я-маленьке слоненятко.
Маю маму, маю татка.
Хочу вам усім сказати:
Старших треба поважати.
Я до мами притулюся
І за хобот ухоплюся.
Є родина у слона
Невелика, та міцна.
Ворона
Може, ти й мені поможеш?
Чарівниця
Чом би й ні, якщо ти просиш.
Ось тобі одне яйце.
Ти погрій, подбай оце
Про гніздечко для дитини –
Будеш мамою віднині!
Ворона
Лиш одне? Хай буде так!
Вити гнізда я мастак!
От настав для мене час:
Не зійду з гнізда і раз!
В лапу коле, там пече,
Тут свербить, болить плече.
Я тепер вже точно знаю,
Що любов у серці маю.
За мої оці терпіння
Буде, врешті, вже дитина!
Відлучатись я не можу –
Буде воронятко гоже,
Дуже гарне пташеня.
Ой! Щось стукає! Маля?!
Пташеня
Я нарешті вже з`явилось!
В шкаралупі засиділось.
Ой, а це хто? Чуня-муня?
Ворона
Схаменися! Я – мамуня!
Пташеня
Щось ти в мене не крута.
Хата в нас не золота.
І авто я тут не бачу.
Ворона
Люди добрі! Ледь не плачу.
Ще не встигло роздивитись,
Починає мене вчити.
Що за діти! Що за час!
Та нічого. Без образ.
Ти у мене найгарніший,
Найрідніший, наймиліший.
Як же я тебе люблю!
Пташеня
Бачу маму я свою.
Що ж, батьків не вибирають.
Я люблю тебе!
Ворона
Я знаю!
Ще багато треба вчити,
Як оце життя любити.
Головне в житті – любов.
Це повторю знов і знов.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Найкраща у світі мама
Сценарій для лялькового театру
Скільки є дітей на світі –
Кожен свою маму має,
Яку любить, поважає.
Хто розкаже на ніч казку?
Хто запаси має ласки?
В кого руки найніжніші?
В кого страви найсмачніші?
Тільки мама щиро любить
І так лагідно голубить.
І тому ми скажем прямо:
Неможливо жить без мами!
Мама смачно нагодує,
І обійме, й поцілує.
Треба – вчасно посварить.
Як без неї в світі жить!?
З`явиться лихе, потворне –
Мама вмить тебе пригорне.
Приголубить, поворкує
І до серденька притулить.
В кого добрих слів багато?
Хто уміє все прощати?
Довго думати не станем:
Тільки мама! Тільки мама!
Про найкращих в світі мам
Ми розкажем казку вам.
Має курочка курчатко,
А собачка – цуценятко.
Лиш одна сумна ворона
Без дитинки марно ходить.
Не знесла свого яєчка –
Не хотіла потрудитись.
Але є тут недалечко
Зоопарк. Туди дивитись,
Зазирати у вольєри
Ходить ця ворона вперто.
Може, хтось якщо не дасть,
То дитя своє продасть?
Це ж і клопіт, і морока.
Розказала раз сорока:
І ночей недосипала,
І харчів бувало мало.
Сторож
Зоопарк – це вам не ліс.
Тут порядок всюди, скрізь.
Я його охороняю
І злодюжок не пускаю.
Я – надійна охорона.
Ти куди? Зажди, вороно!
Ворона
Не хвилюйся, я у справі.
Не сварися, будь ласкавий!
Сторож
Бачу, птаха ти культурна.
Що ж, лети, та не пустуй.
Ворона
Стало мені сумно жити
Хочу я собі купити
Чи доньку, чи, може, сина.
Не підкажеш магазини?
Коала
Розумієш, я – коала.
По землі ходжу так мало.
Треба вдосталь мені спати,
Щоб багато сил набратись.
Що там кажеш? Магазини,
Де купити можна сина?
Ну й придумала, чудна!
Та таких ніде нема!
Хто продасть свою дитинку,
найкоханішу кровинку?
Знаєш, тут часу не гай.
Забирайся! Геть тікай!
Щось не бачу я здаля,
Як там спить моє маля.
Певно, треба поспішати,
Щоб його охороняти.
Ведуча
Може, запитать у лева?
Вчора чути було рев.
Так кричали на синка,
Що тремтіла аж ріка.
Ворона
Запитати, кажеш, в лева?
Буду в звірів королева.
Вас хотіла запитати:
Може, продасте малятко?
Левиця
Чи ти з глуздом не дружила?
Схаменись, вороно мила!
Хоч на нього я кричу,
Зате розуму навчу.
Вдень, вночі, надвечір, зрання
важко дати вихованя!
Це ж не просто син – це лев!
Він у мене як орел!
Так, буває він упертий,
Неслухнянний і обдертий –
Не пропустить жодну бійку.
Неспокійний парубійко.
Хоч який, та все ж мій син.
Я люблю його таким.
Левеня
Я – малятко-левенятко.
Маю маму, маю татка.
Скільки б лісу не пройшов,
Кращу б маму не знайшов.
Лев у лісі найсильніший,
Найгарніший, найгрізніший.
У левиці голос – грім.
Налякатись можна всім.
Часом трохи бешкетую,
Мама кличе – я не чую.
А як ніжно притулюся
І скажу: «Пробач, матусю!»
І вмощуся їй на лапи,
І почну тихенько плакать –
Мама зразу стане інша:
Наймиліша, найніжніша.
Звісно, все мені простить.
Як цю маму не любить!
Левиця
Чимчикуй собі сама –
Тут тобі дітей нема.
Ворона
Дивина! Оце так!
Мабуть, це заморський птах.
Кажуть в нас, що за кордоном
Можна всиновлять воронам
І своїх, і чужих.
Дивний він якийсь. Притих.
Не ворушиться . Заснув?
Відгукнись! Агов! Почув?
Екзотична птаха
Щось над вухом шамкотить,
Наче муха тут летить.
Ти чого мене збудила?
Прочуханки захотіла?
Цілу ніч я цю не спала,
Пташенят все пильнувала.
Їх у мене так багато,
Годі ради собі дати.
Ворона
Слухай, хочу я спитати:
Може, в тебе забагато
Тих пухнастих крикунів?
Ти ж не маєш навіть снів!
Подивись, яка худа.
Певно, в тебе геть біда.
Ось тобі що пропоную:
Вже одного я купую!
Екзотична птаха
Ці слова мене не тішать.
Ти затям: найголовніше –
Це не скільки їх у тебе,
А яка у них потреба.
Адже кожного люблю,
Дуже втратити боюсь.
Поки всіх перерахую,
І напою, й нагодую –
Так, звичайно, притомлюся.
А вони мені: «Матусю!»
Втома вся кудись зникає
І у серці щастя сяє.
Дам тобі таку пораду:
Спробуй дати з ними ради.
Всіх послухай, догоди.
Будеш мамою тоді!
Ворона
Це ж легенько! Здивувала.
Зовсім праці в цьому мало.
Діти, діти! Йдіть сюди.
Кому їсти і води?
Пташенята
Дай нам їсти! Дай нам пити!
Хочу я поговорити!
Хочу казку! Хочу спати!
Хочу віршик розказати!
А мені приснився сон,
Наче я - великий слон!
Хочу я смачне зернятко!
Я вже знову хочу спатки!
Ворона
Як же вас тут всіх багато.
Годі ради собі дати.
Припиніть уже кричати.
Я почну усе спочатку.
Цьому їсти. Цьому пити.
Той хотів поговорити.
Цьому казку розкажу,
Того спатоньки вкладу.
Екзотична птаха
Дам пораду ще одну:
Маю пісню чарівну.
Заспівай їм колискову,
Пригорни, скажи по слову:
Найгарніший, найрідніший,
Наймиліший, найкрутіший.
Вас усіх-усіх люблю
І до серця притулю.
Ворона
Найчудніший, найкрутіший,
Найбрудніший і найзліший.
Вас усіх-усіх люблю
І до серця притулю.
Слухайте, мої малята,
Буду пісню я співати.
Карету коричневу вам запряжу,
І коней красивих усім покажу.
Поїдем кататися круто кругом,
Крутитися весело всім!
Бом, бом, бом!
Кар! Кар! Кар!
Чути аж до хмар.
Пташенята (плачуть)
Е-е-е-!
Екзотична птаха
Спіть, улюблені малята,
Спіть, сіренькі пташенята.
Мама з вами, мама тут.
А вороні цій капут!
Ворона
Все-все-все! Я зрозуміла.
Знов мені не пощастило.
(до зебри)
Може, діти є у тебе?
Може, їх тобі не треба?
Зебра
Діти! Діти? Які діти?
Де мені від них подітись?
Я модняча! Я крута!
Я красуня непроста.
Хочу жити лиш для себе.
Про дітей же дбати треба.
То нащо мені морока?
Маю вигляд я нівроку.
Чорна-біла, біла-чорна.
І приваблива, й моторна,
Зможу вийти заміж вдало.
Грошей буде вже чимало!
Дуже вже люблю я гроші.
Ох, які ж вони хороші!
Щось я трохи вже втомилась.
Мабуть, надто зазебрилась.
Треба трохи відпочити.
Потім буду чепуритись.
Злюки
Ми – потворні, злі, нечемні.
Неслухняні і химерні.
Нас усі-усі бояться,
Бо ми вміємо кусаться.
Зуби в нас – це ого-го!
Зараз я вкушу. Кого?
Хто один отут блукає,
Друзів вірних не скликає?
Він – один, а нас – аж два.
Налякаємо? Ага!
Бу-бу-бу! Бе-бе-бе!
Налякали ми тебе?
Ворона
Ой, рятуйте! Тут потвори!
Караул! Рятуйте! Горе!
Злюки
Не втечеш тепер від нас.
Налякаємо всіх вас!
Чарівниця
Чую крик по допомогу!
Поспішаю на підмогу!
Треба тут приборкать зло,
Щоби й сліду не було.
Знаю, чом це ви патлаті,
Неумиті, волохаті,
Розкуйовджені нечеси.
Та самі скажіть все чесно.
Злюки
Ми були малі нечемні
І не слухалися нені.
Лихословили, сварились.
На бандюг перетворились.
Мама спершу нас просила,
Цілувала і молила,
Піклувалась, скільки сил.
Ми сміялися з цих слів
І, нечемні, утекли,
Жити в лісі почали.
Ми не хочем буть такими.
Ми втомились бути злими!
Чарівниця
Знаю, як допомогти.
Тут без чар не обійтись!
Чари-бари вищий клас.
Станьте іншими в цей час!
Крокодил
Ой-ой-ой! Я став зеленим!
Мавпа
Ай-Ай-Ай! Поглянь на мене!
Ну, спасибі, начудила.
Що ти тут наворожила?!
Чарівниця
Чари-бари вищий клас!
Станьте гарними в цей час!
Бичок
Це, по-твоєму, краса!?
Дай я почаклую сам!
Чарівниця
Чари-бари вищий клас!
Станьте добрими в цей час!
Слон
Ось тобі і збувся сон…
Тільки я – великий слон!
Вже не буду більше злюка,
Поганюка і вреднюка.
Стало в світі легше жити,
Бо не треба зла робити.
Бачу, маю слоненя.
Це тепер моя рідня.
Слоненя
Я-маленьке слоненятко.
Маю маму, маю татка.
Хочу вам усім сказати:
Старших треба поважати.
Я до мами притулюся
І за хобот ухоплюся.
Є родина у слона
Невелика, та міцна.
Ворона
Може, ти й мені поможеш?
Чарівниця
Чом би й ні, якщо ти просиш.
Ось тобі одне яйце.
Ти погрій, подбай оце
Про гніздечко для дитини –
Будеш мамою віднині!
Ворона
Лиш одне? Хай буде так!
Вити гнізда я мастак!
От настав для мене час:
Не зійду з гнізда і раз!
В лапу коле, там пече,
Тут свербить, болить плече.
Я тепер вже точно знаю,
Що любов у серці маю.
За мої оці терпіння
Буде, врешті, вже дитина!
Відлучатись я не можу –
Буде воронятко гоже,
Дуже гарне пташеня.
Ой! Щось стукає! Маля?!
Пташеня
Я нарешті вже з`явилось!
В шкаралупі засиділось.
Ой, а це хто? Чуня-муня?
Ворона
Схаменися! Я – мамуня!
Пташеня
Щось ти в мене не крута.
Хата в нас не золота.
І авто я тут не бачу.
Ворона
Люди добрі! Ледь не плачу.
Ще не встигло роздивитись,
Починає мене вчити.
Що за діти! Що за час!
Та нічого. Без образ.
Ти у мене найгарніший,
Найрідніший, наймиліший.
Як же я тебе люблю!
Пташеня
Бачу маму я свою.
Що ж, батьків не вибирають.
Я люблю тебе!
Ворона
Я знаю!
Ще багато треба вчити,
Як оце життя любити.
Головне в житті – любов.
Це повторю знов і знов.
https://youtu.be/3CedKBgyj-s
• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Дивитись першу версію.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію