Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.04.08
20:03
Хлопець біг крізь дощі невідомо куди,
Навмання, без призначення, цілі,
Крізь безмежне нашестя стрімкої води,
Крізь епох навісні заметілі.
Хлопець біг крізь калюжі, яруги, рови,
Крізь Освенцими й Хіросіми.
І над ним виростали фатальні гриби
Навмання, без призначення, цілі,
Крізь безмежне нашестя стрімкої води,
Крізь епох навісні заметілі.
Хлопець біг крізь калюжі, яруги, рови,
Крізь Освенцими й Хіросіми.
І над ним виростали фатальні гриби
2026.04.08
19:30
покинуті тексти
що їх
фоліанти
та я
записую далі
слово за словом
на кухні чи
сидячи на унітазі
що їх
фоліанти
та я
записую далі
слово за словом
на кухні чи
сидячи на унітазі
2026.04.08
17:10
ЯРОСЛАВ ОЛЕГОВИЧ ЧОРНОГУЗ
(20.07.1963 - 08.04.2026)
ДРУЖЕ! ВЧИТЕЛЮ! МІЙ ЛІТЕРАТУРНИЙ БАТЬКУ! Яяяяяяяяяяяяяяяяяк?
Пішов із життя Поет, який подарував цьому світу справжнє світло кохання. А мені - подарував мене! Колись представники акторської профес
(20.07.1963 - 08.04.2026)
ДРУЖЕ! ВЧИТЕЛЮ! МІЙ ЛІТЕРАТУРНИЙ БАТЬКУ! Яяяяяяяяяяяяяяяяяк?
Пішов із життя Поет, який подарував цьому світу справжнє світло кохання. А мені - подарував мене! Колись представники акторської профес
2026.04.08
16:11
Західний вітер на згарищах сонної вулиці,
Кіт повернувся у пошуку крихти тепла.
Врешті до мене з надією ледве притулиться,
Вмоститься близько десь зліва і біля ребра.
Шкірою треться, а кігті розбиті та стомлені,
Зовсім промерзли худенькі на тілі кі
Кіт повернувся у пошуку крихти тепла.
Врешті до мене з надією ледве притулиться,
Вмоститься близько десь зліва і біля ребра.
Шкірою треться, а кігті розбиті та стомлені,
Зовсім промерзли худенькі на тілі кі
2026.04.08
11:14
Укотре бюся об залізобетонну стіну байдужості. Та не можна захаращувати Вибране пересічними і не завжди елементарно вичитаними текстами Олександра Сушка!
По-перше, Вибране - це обличчя порталу, який не варто перетворювати на міжсобойчик. А отже, це облич
2026.04.08
08:21
Якби не рвався навпростець
І оминав горби й баюри,
То був би вже давно кінець
Ходою зродженій зажурі.
Якби дослухався порад
Людей досвідчених і мудрих,
То не вертав би вік назад
Ні на зорі, ні пополудні.
І оминав горби й баюри,
То був би вже давно кінець
Ходою зродженій зажурі.
Якби дослухався порад
Людей досвідчених і мудрих,
То не вертав би вік назад
Ні на зорі, ні пополудні.
2026.04.08
06:03
Я не хочу рятувати світ,
Лізти на пекельну амбразуру.
Вже на аркуш ліг мій заповіт,
Він для більшості - макулатура.
Я не буду бігти навздогін
Тим, хто переміг і дні, і ночі.
Світ, неначе той невтомний млин,
Лізти на пекельну амбразуру.
Вже на аркуш ліг мій заповіт,
Він для більшості - макулатура.
Я не буду бігти навздогін
Тим, хто переміг і дні, і ночі.
Світ, неначе той невтомний млин,
2026.04.07
22:03
К-оли туман в ярах, як дим застиг,
В-она приходить босоніж по росах,
І-промені її вплелися в коси.
Т-римає Муза в пальцях вітру сміх.
Н-е кличе, а веде за небосхил.
Е-дем і тиша там такі незвичні,
В-она диктує рими фантастичні,
А кожен біль стає зе
В-она приходить босоніж по росах,
І-промені її вплелися в коси.
Т-римає Муза в пальцях вітру сміх.
Н-е кличе, а веде за небосхил.
Е-дем і тиша там такі незвичні,
В-она диктує рими фантастичні,
А кожен біль стає зе
2026.04.07
20:39
валандався усяко шлявся
та роззирався якомога
хто у вишиванці а хто у шапці
де благодать а де знемога
хто при колясці хто на лавці
а хто повзе через дорогу
щоб голубів іще зібрати
на крихти пиріжка з горохом
та роззирався якомога
хто у вишиванці а хто у шапці
де благодать а де знемога
хто при колясці хто на лавці
а хто повзе через дорогу
щоб голубів іще зібрати
на крихти пиріжка з горохом
2026.04.07
20:06
як апокаліпсис минеться
залізо стане золотим
однак ніде не цінуватись
на цій землі уже ніким
04.26
залізо стане золотим
однак ніде не цінуватись
на цій землі уже ніким
04.26
2026.04.07
19:48
Із дзеркала витікає смисл,
поступово, повільно, невблаганно.
Із дзеркала тече кров
воєн світу.
Свічадо показує язик
новітнім тенденціям і теоріям,
які порвав на шматки час.
Дзеркало стало відображувати
поступово, повільно, невблаганно.
Із дзеркала тече кров
воєн світу.
Свічадо показує язик
новітнім тенденціям і теоріям,
які порвав на шматки час.
Дзеркало стало відображувати
2026.04.07
18:59
І
Менестрелі є. Вони існують
в цьому світі як мандрівники,
може бути, що не одесную,
та ошую де-не-де кочують
обіруч Господньої руки.
Отже, поки є чим дорожити,
ідемо попутно до кінця
Менестрелі є. Вони існують
в цьому світі як мандрівники,
може бути, що не одесную,
та ошую де-не-де кочують
обіруч Господньої руки.
Отже, поки є чим дорожити,
ідемо попутно до кінця
2026.04.07
18:43
І тільки уява є швидша за світло,
і тільки уяві підкорений простір,
як кориться глина- в теплі розімліла-
рукам гончаря - на майстерскім помості.
Як діва паліє під поглядом любка,
під помахом пензля злітають заграви -
так никнуть парсеки - до нест
і тільки уяві підкорений простір,
як кориться глина- в теплі розімліла-
рукам гончаря - на майстерскім помості.
Як діва паліє під поглядом любка,
під помахом пензля злітають заграви -
так никнуть парсеки - до нест
2026.04.07
18:36
Я хочу знов відчути море за вікном,
Не десь…на вістрі узбережжя Криму,
І просто до води, де сонечко зійшло
Крізь сад черешні преспокійно линуть.
Всміхаючись, сховавши в окулярах блиск
Очей, та йти по теплій плитці вулиць.
За стільки років, що майн
Не десь…на вістрі узбережжя Криму,
І просто до води, де сонечко зійшло
Крізь сад черешні преспокійно линуть.
Всміхаючись, сховавши в окулярах блиск
Очей, та йти по теплій плитці вулиць.
За стільки років, що майн
2026.04.07
11:50
Маленька, немічная ліра,
Неначе блюдце, скалка, що з тобою,
І на ній зіграть печалі світу,
Голосом її кричать од болю.
Непримітний голос, неврочистий,
Ледве чутний, і чужий на попит,
Ну і що! Та був би тільки чистий.
Ну а решта – це не мій вже кло
Неначе блюдце, скалка, що з тобою,
І на ній зіграть печалі світу,
Голосом її кричать од болю.
Непримітний голос, неврочистий,
Ледве чутний, і чужий на попит,
Ну і що! Та був би тільки чистий.
Ну а решта – це не мій вже кло
2026.04.07
08:51
Коротка ніч і довгий день,
І угорі - блакить небесна, -
І море радісних пісень
Переповняє світ чудесний.
І я святкую навесні
Всього народження й зростання, -
І рвуться пута на мені,
Щоб розпочав пересування
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...І угорі - блакить небесна, -
І море радісних пісень
Переповняє світ чудесний.
І я святкую навесні
Всього народження й зростання, -
І рвуться пута на мені,
Щоб розпочав пересування
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.03.31
2026.02.11
2025.11.29
2025.09.04
2025.08.19
2025.05.15
2025.04.30
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Аліна Шевчук /
Проза
Математика життя
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Математика життя
Так в чому ж суть отого Щастя, про яке так багато було сказано? Як навчитися быти щасливим і... взагалі, що це значить? Що ж таке, оте Щастя, яке визначає нашу долю?
А, ніби й добре все, але... Але.
Я знаю що таке Щастя! мВоно в мене було. І тепер через оце "але" я ніяк не можу його повернути... А все, здається, зовсім просто. Ну от щасливий собі і все на тому. Крапка.
А це прямо як у дитинстві, коли для щастя вистачало просто морозива. Хм... дитинство... Потім прийшло Щастя інше, від якого мліла душа і перехоплювало дух. Але це було вже не безтурботне відчуття чогось абсолютного...
Можливо, не варто було бігати з часом на випередки? А, хоча... що вже змінити? Життєву абетку написано і ... прочитано.
А час..? Можна скільки завгодно бігати за ним, а от примусити його бігати за собою - це і є оте Щастя. Чи не так? І у найщасливіщу мить вигукнути на "Хвилино, спинись!", а "Хвилино, будь!" - це і є дорослість, але все ж, по-дитячому Щаслива, або - навпаки.
Це абсолютне... бо ж не було тоді ніяких "але", а просто чисте абсолютне Щастя, чи сум... іншого не було. Чорне - чорне, біле - біле, - як життя. Хоча, ні. Життя - це чорно-біле полотно...зіткане з моментів минулого... зараз. Таке безкомпромісне... колись. От тоді модна авдчути Щастя, адже воно не суміш, а в чистому вигляді без "але"...таке і життя. От тобі і формула щастя.
Абсолютне життя = абсолютному щастю. Чи просто щастю...
Та не важливо. Ну от... знову впадаю в дріб"язок... А це ж... ЩАСТЯ! А це ж - МОЯ МРІЯ!
Чомусь все так сумно...і водночас, не зовсім.
Потрібно змінити тактику...
Не розмінятись суєтно і дрібно. ЖОДНИХ КОМПРОМІСІВ! І тоді - якщо жити - то не якосьЮ, а АБСОЛЮТНО. І тоді - якщо Щастя - то теж АБСОЛЮТНЕ, і сум також - абсолютний... Ні-ні... це не такий сум...
Якщо навчитись керувати собою, то він зможе перетворюватись у ЩАстя.
Пам"ятай : Абсолютне:життя=абсолютне:Щастя.
от така от математика життя дорослих. але, на жаль, мало хто хоче цьому вчитись...
00:12 16.12.10
А, ніби й добре все, але... Але.
Я знаю що таке Щастя! мВоно в мене було. І тепер через оце "але" я ніяк не можу його повернути... А все, здається, зовсім просто. Ну от щасливий собі і все на тому. Крапка.
А це прямо як у дитинстві, коли для щастя вистачало просто морозива. Хм... дитинство... Потім прийшло Щастя інше, від якого мліла душа і перехоплювало дух. Але це було вже не безтурботне відчуття чогось абсолютного...
Можливо, не варто було бігати з часом на випередки? А, хоча... що вже змінити? Життєву абетку написано і ... прочитано.
А час..? Можна скільки завгодно бігати за ним, а от примусити його бігати за собою - це і є оте Щастя. Чи не так? І у найщасливіщу мить вигукнути на "Хвилино, спинись!", а "Хвилино, будь!" - це і є дорослість, але все ж, по-дитячому Щаслива, або - навпаки.
Це абсолютне... бо ж не було тоді ніяких "але", а просто чисте абсолютне Щастя, чи сум... іншого не було. Чорне - чорне, біле - біле, - як життя. Хоча, ні. Життя - це чорно-біле полотно...зіткане з моментів минулого... зараз. Таке безкомпромісне... колись. От тоді модна авдчути Щастя, адже воно не суміш, а в чистому вигляді без "але"...таке і життя. От тобі і формула щастя.
Абсолютне життя = абсолютному щастю. Чи просто щастю...
Та не важливо. Ну от... знову впадаю в дріб"язок... А це ж... ЩАСТЯ! А це ж - МОЯ МРІЯ!
Чомусь все так сумно...і водночас, не зовсім.
Потрібно змінити тактику...
Не розмінятись суєтно і дрібно. ЖОДНИХ КОМПРОМІСІВ! І тоді - якщо жити - то не якосьЮ, а АБСОЛЮТНО. І тоді - якщо Щастя - то теж АБСОЛЮТНЕ, і сум також - абсолютний... Ні-ні... це не такий сум...
Якщо навчитись керувати собою, то він зможе перетворюватись у ЩАстя.
Пам"ятай : Абсолютне:життя=абсолютне:Щастя.
от така от математика життя дорослих. але, на жаль, мало хто хоче цьому вчитись...
00:12 16.12.10
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
"І тільки дві людини почують, про що ти мовчиш"
• Перейти на сторінку •
"Літо у місті вже більш не ночує"
• Перейти на сторінку •
"Літо у місті вже більш не ночує"
Про публікацію
