ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2025.04.27 21:46
За межами людського пізнання
стоїть башта, до якої
не можуть дійти.
Вежу огортають оруйні
чагарники. Людей, які йдуть до неї,
спіткає якась біда,
щось невідоме чинить перепони.
Мандрівник може

Іван Потьомкін
2025.04.27 18:41
Моцарта у самозабутті
Перайя в Єрусалимі грає.
Повіки зачиняю. Завмираю...
Ну, як словами пасажі передати,
Що то злітають в незбагненну вись,
То жайвором спадають вниз
І змушують радіть чи сумувати?
І раптом в мороці немовби бачу:

Олександр Сушко
2025.04.27 18:34
Я там трохи, того..

Артур Курдіновський
2025.04.27 17:56
Еліта зі смердючого салуну
Ґвалтує ломом імпотентний світ.
З корівника приперлась на трибуну
Та з рук свободи вибиває щит.

Сидить свиня в овальнім кабінеті,
На чорне каже "біле" й навпаки.
Можливо, теж у власному клозеті

Віктор Насипаний
2025.04.27 16:27
З Кості вчителька сміялась: - Де тобі, дитино?

Нереально, щоби в мене мав колись "відмінно".

Щоб "дванадцять" було в тебе, - треба вчитись дуже.

А в твоєму, бач, випадку неможливо, друже.

Євген Федчук
2025.04.27 16:21
Вся історія московська із суцільної брехні.
За що тільки не візьмися, правди і на гріш немає.
Та брехнею тою влада дух москальський піднімає,
Щоб погнати і згноїти їх у черговій війні.
Хочу ще одну сторінку в цій історії відкрити,
Як позбавилися іга

Віктор Кучерук
2025.04.27 05:25
І від жалю сумно,
І від смутку смішно,
Бо кажу бездумно
І пишу поспішно.
Напишу поспішно,
Вимовлю бездумно, -
І відразу смішно,
І невдовзі сумно...

Борис Костиря
2025.04.26 21:53
Цей чоловік несе з собою лихо.
Хоч би куди він прийшов,
з'являються скандали.
Він руйнує цілісність,
стає троянским конем,
яблуком розбрату,
чоловік несе ланцюгову реакцію
громадянської війни,

Пиріжкарня Асорті
2025.04.26 20:30
Ринкова площа на Великдень блищить сонцем і старими вікнами. Над усім – прозоре квітневе повітря, таке легке, що його хочеться загорнути в серветку і забрати собі. Грицько суне неквапом, як і належить людині у святковому настрої. Камізелька сьогодні лежи

Юрій Гундарєв
2025.04.26 18:20
Сонце-Місяць-Асорті -
він (вони?) щасливий:
три лише строфи прості,
а рецензій - зливи!

Пише сам собі весь час
про пилипів і підноси,
залишає читача

Юрій Лазірко
2025.04.26 17:29
болить-болить-болить -
за кожну невблаганну мить,
за втрачену землі святої п`ядь
і за хрести, що височать
із прапорами над вінками,
за голосіння надмогильне мами,
за все оте у слові "рідне"...

Юрій Лазірко
2025.04.26 17:28
і мужчина... -
келихи
вина...
хто
свята причина...
хто
одна вина...

Іван Потьомкін
2025.04.26 11:17
Примарна вседозволеність весни.
І пізній сніг, і заморозки в травні –
То лиш борги зими.
А весна справдешня –
З усіх усюд поскликувати птаство,
Од панцирів дубам звільнити плечі,
Добрати шати кожній деревині,
Піднять з колін охлялу бадилину,

Олена Побийголод
2025.04.26 09:09
Із Андрія Бєлого

Доволі: облиш всі чекання!
Народе мій бідний, зникай!
Роки нищівного страждання –
у просторі кануть нехай!

Століття злиденні і грізні,

С М
2025.04.26 05:13
Гляньте, о скільки одиноких!
Гляньте, о скільки одиноких!

Елинор Ріґбі, рис підбирає
У церкві опісля весіль
Мріється їй
Дивиться з вікон
Через лице, що у скрині придверній живе

Ігор Шоха
2025.04.25 22:40
                      І
По набережній синього Дунаю
прогулююся як учений кіт
сам по собі, тому не помічаю
собак, які вигулюють кубіт.
То й не радію як новій копійці
суґестії, здибаючи щодня
по вигляду, неначе, українців,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Софія Пасічник
2025.03.18

Эвилвен Писатель
2025.03.09

Вікторія Гавриленко
2025.02.12

Богдан Архіпов
2024.12.24

Богдан Фекете
2024.10.17

Полікарп Смиренник
2024.08.04

Тетяна Стовбур
2024.07.02






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Іван Потьомкін (1937) / Проза

 ШАЛОСТИ ЮНОГО ДАВИДА



– Послушай, – начал мой давний знакомый, подсев в автобусе по дороге домой. – Я вчера видел живьем твоих любимцев.
– Это кого же?
– Неразлучную пару ведущих – Окуня и Губермана. Как жаль, что тебя там не было.
Действительно, было жаль. Но что поделаешь, если мне так и не удалось найти замену и пришлось работать.
– Понятное дело, зал был переполнен, – сказал я, чтобы попутчик побыстрее приступил к рассказу.
– Полагаю, что будь наш Культурный центр в три раза больше, чем сейчас, и тогда он бы не смог вместить всех желающих увидеть то, что произошло...
– Ты наверняка хотел сказать ”услышать”?
– Да нет же – именно увидеть.
И рассказчик поведал мне то, что поразило его во время презентации “Книги о вкусной и здоровой жизни” Александра Окуня и Игоря Губермана.
– До этого вечера, – начал он, – я считал, что Окунь в силу своего воспитания несколько далек от постоянных смехуйочков своего подельника Губермана.
– Согласись все же, что талантливых.
– Не возвражаю, но они ближе к мату, чем к литературе. А мат я терпеть не могу даже на улице – тем более со сцены.
– Но чем же так разочаровал тебя в тот вечер Окунь?
А было вот что.
Когда при появлении своих кумиров аудитория угомонилась, ни слова не говоря, Окунь надел на себя передник и подошел к краю сцены. И в эту минуту даже самые возбужденные слушатели застыли, раскрыв от удивления рот. И было от чего. Передник украшали не традиционные у властительниц кухонной плиты цветочки или же всякие там огородные растения, а...знаменитый микельанджеловский юный Давид со всеми своими мужскими причандалами. Но вскоре зал, большую часть которого составляли женщины, поняв, с кем имеет дело, разразился громкими аплодисментами. Они повторялись вновь и вновь, когда в смачные рассказы Окуня о пище добавлялись перчистые “гарики” Губермана.
– И этим ты решил удивить меня? – сказал я, полагая, что рассказ окончен.
– Знаешь что, давай выйдем и пешочком дойдем домой, – предложил приятель. – Боюсь, чтобы продолжение рассказа не выбросило тебя из автобуса.
Не догадываясь, о чем пойдет речь, я согласился, так как и без этого любил ходьбу. Но дальнейшие воспоминания рассказчика о том вечере и впрямь могли бы вывести из равновесия даже такого спокойного ко всякого рода неожиданностям, как я.
...По сценарию презентации на сцену выскочила известный скульптор и искусствовед. Перед тем, как высказать свое мнение о книге, она также пожелала надеть упомянутый передник. В зале стало жутко тихо – гениталии юного Давида оказались почти на уровне святая святых женщины.
– Я перестал слушать, что там вещала искусствовед, и весь был в плену этой необычной картины. И вдруг...
...И вдруг моему приятелю показалось, что не ахти каких размеров пенис юного Давида начал мало-помалу увеличиваться. Вот он уже, видимо, оказался на пороге желанного и слегка наклонился...
– Что бы последовало за этим, нетрудно себе представить, но искусствовед, прервав славословие, резко сорвала с себя передник и бросила на пол...
Рассказчик замолчал и посмотрел на меня:
– Жаль, что тебя там не было.
– А не привиделось тебе все это?
– Хочешь сказать, что сегодня об этом только и говорили бы в Иерусалиме?
– Положим.
– Но ведь порой только единицам открывается то, что скрыто другим. Вспомни хотя бы Валаама, который не видел стоящего перед ним ангела с обнаженным мечом до тех пор, покуда не заговорила его ослица...
Мы оба погрузились в эту, такую красочную сцену из Торы, а потом, пытаясь окончательно убедить меня в истинности расказанного, приятель добавил:
– Думаю, что недаром религиозная часть Иерусалима так и не позволила установить в городе подаренную ему копию микельанджелевского Давида.
Я не стал возражать. И не только потому, что увидел в окне своей квартиры манящий свет. Вспомнил, что совсем недавно он поведал, что пишет книгу “Шизофрения”. В основном из своего опыта.





      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-05-16 21:37:13
Переглядів сторінки твору 910
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.035 / 5.61)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.223 / 5.85)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.776
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні оцінювати
Автор востаннє на сайті 2025.04.27 21:55
Автор у цю хвилину відсутній