Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.10.28
12:32
Він міг розрізнити сміттєві контейнери за запахом.
Пам’ятав господарів, які викидали в них сміття.
Промишляв на скляній тарі та макулатурі.
Якщо везло знайти пристойні ношені речі,
здавав по п’ять гривен Вірці –
стерві у дві точки: на барахолці
і
2025.10.28
12:12
Коли думкам затісно в тілі,
А вихід замкнений назовні,
Причина навіть не в похміллі,
А в тім, що зникли полюбовні
Я сам по собі… думи вільні.
Інакше виникне дво-бійка...
І знов причина не в похміллі —
А вихід замкнений назовні,
Причина навіть не в похміллі,
А в тім, що зникли полюбовні
Я сам по собі… думи вільні.
Інакше виникне дво-бійка...
І знов причина не в похміллі —
2025.10.28
11:46
Диявол постачає нас вином,
зі своїх пекельних підвалів.
У тебе з рота пахне полином,
це запах вакханальних аномалій.
Я несу тобі крихітку ґлузду,
мов декілька грамів дусту.
Причащаймось частіше й чистішими,
зі своїх пекельних підвалів.
У тебе з рота пахне полином,
це запах вакханальних аномалій.
Я несу тобі крихітку ґлузду,
мов декілька грамів дусту.
Причащаймось частіше й чистішими,
2025.10.28
06:11
Хто сказав, що збайдужіло
Поглядаю на жінок, -
Що змарнів, як перецвілий
І обламаний бузок?
Хто й чому хитрить лукаво
Та навіює злий дух,
Щоб скоріше рот роззявив
Для роїв кусючих мух?
Поглядаю на жінок, -
Що змарнів, як перецвілий
І обламаний бузок?
Хто й чому хитрить лукаво
Та навіює злий дух,
Щоб скоріше рот роззявив
Для роїв кусючих мух?
2025.10.27
21:24
Літо вислизає із-під нас,
Мов коштовний осяйний алмаз.
Літо хмарою пливе у даль,
Залишаючи свою печаль.
Літо вислизає із-під ніг.
І жене вперед жорсткий батіг.
Мов коштовний осяйний алмаз.
Літо хмарою пливе у даль,
Залишаючи свою печаль.
Літо вислизає із-під ніг.
І жене вперед жорсткий батіг.
2025.10.27
09:17
Крок за кроком… Слово в слово
Нога в ногу… свій маршрут
Лиш малесенька обмова:
Вони там, а я ще тут…
В кожнім ритмі музиченьки
В кожнім подиху вітри
Не такий щоб я маленький
Але, звісно, до пори…
Нога в ногу… свій маршрут
Лиш малесенька обмова:
Вони там, а я ще тут…
В кожнім ритмі музиченьки
В кожнім подиху вітри
Не такий щоб я маленький
Але, звісно, до пори…
2025.10.27
08:32
Накрила ніч все темною габою,
Гуляє вітер одиноким звіром.
А чи зустрінемось іще з тобою?
Лойовий каганець тріщить, мов віра.
Ми якось розійшлися по-англійськи,
Немов блукаємо у мутнім меві,
А почуттів ще теплий гріє ліжник,
Гуляє вітер одиноким звіром.
А чи зустрінемось іще з тобою?
Лойовий каганець тріщить, мов віра.
Ми якось розійшлися по-англійськи,
Немов блукаємо у мутнім меві,
А почуттів ще теплий гріє ліжник,
2025.10.27
06:13
Споконвіку невдержима,
Жвава, осяйна, -
Грає хвилями дзвінкими
Гомінка Десна.
Неглибока, неширока,
Має стільки сил,
Що розрізує потоком
Світлий виднокіл.
Жвава, осяйна, -
Грає хвилями дзвінкими
Гомінка Десна.
Неглибока, неширока,
Має стільки сил,
Що розрізує потоком
Світлий виднокіл.
2025.10.27
00:05
Рідне Слово моє —
ти і слабкість, і сила.
Ти і сонце розпечене,
і пустота.
Ти даруєш політ
моїм раненим крилам,
у простори нові
прочиняєш врата.
ти і слабкість, і сила.
Ти і сонце розпечене,
і пустота.
Ти даруєш політ
моїм раненим крилам,
у простори нові
прочиняєш врата.
2025.10.26
22:22
мов на мене раптом навели туман
я циганські очі покохав
циганські очі покохав о так
ей
циганко
на самоті усівшись біля вогнища
я циганські очі покохав
циганські очі покохав о так
ей
циганко
на самоті усівшись біля вогнища
2025.10.26
21:36
Це дуже спекотне літо,
Як втілене пекло землі.
І висохле море в молитві
Не вмістить нові кораблі.
Це дуже спекотне літо
Спалило вселенські думки.
І янгол упав із орбіти,
Як втілене пекло землі.
І висохле море в молитві
Не вмістить нові кораблі.
Це дуже спекотне літо
Спалило вселенські думки.
І янгол упав із орбіти,
2025.10.26
21:12
Зазвичай блукати там, де тільки заманеться
(Що взяти з того, в кого не всі дома?),
Зійшов Корній на гору край села
І бачить куряву, і незвичний гуркіт чує.
«Ти староста?–гукнув передній з мотоциклу.-
А де ж обіцяні хліб-сіль?»
«Та ж хліб ми вже здал
2025.10.26
18:54
Був лицарський сон і минув непорядний,
Був панцир із мушлі і голос ошатний,
Була попередня історій гомілка -
Кошлата як кішка, тремтлива як бджілка.
Пропали без вісті далеке і доля,
Пробуджені хвилі, солодка сваволя.
Втекли!
Захо
Був панцир із мушлі і голос ошатний,
Була попередня історій гомілка -
Кошлата як кішка, тремтлива як бджілка.
Пропали без вісті далеке і доля,
Пробуджені хвилі, солодка сваволя.
Втекли!
Захо
2025.10.26
17:41
Вона поїхала у далеч невідому –
Не витримавши жаху самоти.
Коли під сорок і сама удома
Із розуму так важко не зійти.
А хто він там – інтелігент чи бидло,
Що меле душу вщент, немов тартак…
Насамперед кохання. Й неважливо,
Не витримавши жаху самоти.
Коли під сорок і сама удома
Із розуму так важко не зійти.
А хто він там – інтелігент чи бидло,
Що меле душу вщент, немов тартак…
Насамперед кохання. Й неважливо,
2025.10.26
16:29
Не відчув він тепла середземних країн,
Незнайомі Берлін, Люксембург.
Що Брюссель чи Париж – навіть Києвом він
Не блукав, та й ніколи не був!
Засмагав він під сонцем донецьких степів,
Соледар у підвалах вивчав.
Хоч за віком було йому 20 років –
Ще к
Незнайомі Берлін, Люксембург.
Що Брюссель чи Париж – навіть Києвом він
Не блукав, та й ніколи не був!
Засмагав він під сонцем донецьких степів,
Соледар у підвалах вивчав.
Хоч за віком було йому 20 років –
Ще к
2025.10.26
15:27
Прадавнина з мого роду)
1
Повертався солдат зі служби у далекому Петербурзі в шістдесятих роках дев’ятнадцятого століття. Їхав на коні, бачив навкруг вишневу заметіль і радів, що йо
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.10.27
2025.10.20
2025.10.01
2025.09.04
2025.08.31
2025.08.13
2025.08.04
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Іван Пустовий (1952) /
Вірші
Депутатські коломийки
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Депутатські коломийки
Депутати, депутати! Трясця вашій мамі!
Україну ви поклали догори ногами!
Ви останню копійчину тягнете з народу,
І за що народ наш має таку «нагороду?
Ви пишете нам закони, а чи вони в дії?
Ми ж бачимо, що у дії лиш одні злодії!
Бо закони ваші «чесні» помогають красти
І так ловко і кмітливо, щоби не попастись!
Налякала нас Росія, що не дасть нам газу,
А ви пукніть їй в трубу і усі, й одразу!
Послужіть хоч раз, обранці, рідній Україні!
І «оранжеві зас…ці», й «красно-біло-сині»!
Депутатське вже містечко хочуть будувати,
Бо ж ви бідні і бездомні, - не маєте хати!
Від сім’ї ви тікаєте задля «сублімації»
Віддаєте перевагу «політмастурбіції»!
Ой, які ви, депутати, страшні лицеміри!
Сто раз можете зректися і роду, і віри…
Для вас тільки одна зірка – «євро» і «доляри»…
Та невже не боїтеся ви Божої кари?
…В нас корупція гуляє, як чума, по світу!
Хабарі давать навчились навіть малі діти…
«Не підмажеш – не поїдеш!» - знають вже зі школи.
- За що тяжко так караєш Україну, доле?
Депутати, депутати! А ви би згадали,
Як свої оті мандати «тяжко» здобували!
Що ви людям обіцяли? Як низько «стелились»!!!
Оте все, що в нас украли, - щоб ним і вдавились!
На екрані показують – ви, як мухи, сонні!
Та у вас від отих п’янок аж очі червоні…
Дрімаєте, куняєте, длубаєтесь в носі –
Що до того вам, що люди у нас голі й босі?..
А коли зачеплять бізнес, ваші інтереси
Ви усі тоді б’єтеся, наче Геркулеси!
Вам вже «не по барабану», як хто голосує, -
Ця «етика депутатська» вам тоді пасує!..
Депутати, депутати! Трясця вашій мамі!
Ви поклали Україну догори ногами!
Коаліції не вийде! Не буде співпраці
Бо, звиняйте, Україна вам усім при с…ці!
16.09.2006р.
Україну ви поклали догори ногами!
Ви останню копійчину тягнете з народу,
І за що народ наш має таку «нагороду?
Ви пишете нам закони, а чи вони в дії?
Ми ж бачимо, що у дії лиш одні злодії!
Бо закони ваші «чесні» помогають красти
І так ловко і кмітливо, щоби не попастись!
Налякала нас Росія, що не дасть нам газу,
А ви пукніть їй в трубу і усі, й одразу!
Послужіть хоч раз, обранці, рідній Україні!
І «оранжеві зас…ці», й «красно-біло-сині»!
Депутатське вже містечко хочуть будувати,
Бо ж ви бідні і бездомні, - не маєте хати!
Від сім’ї ви тікаєте задля «сублімації»
Віддаєте перевагу «політмастурбіції»!
Ой, які ви, депутати, страшні лицеміри!
Сто раз можете зректися і роду, і віри…
Для вас тільки одна зірка – «євро» і «доляри»…
Та невже не боїтеся ви Божої кари?
…В нас корупція гуляє, як чума, по світу!
Хабарі давать навчились навіть малі діти…
«Не підмажеш – не поїдеш!» - знають вже зі школи.
- За що тяжко так караєш Україну, доле?
Депутати, депутати! А ви би згадали,
Як свої оті мандати «тяжко» здобували!
Що ви людям обіцяли? Як низько «стелились»!!!
Оте все, що в нас украли, - щоб ним і вдавились!
На екрані показують – ви, як мухи, сонні!
Та у вас від отих п’янок аж очі червоні…
Дрімаєте, куняєте, длубаєтесь в носі –
Що до того вам, що люди у нас голі й босі?..
А коли зачеплять бізнес, ваші інтереси
Ви усі тоді б’єтеся, наче Геркулеси!
Вам вже «не по барабану», як хто голосує, -
Ця «етика депутатська» вам тоді пасує!..
Депутати, депутати! Трясця вашій мамі!
Ви поклали Україну догори ногами!
Коаліції не вийде! Не буде співпраці
Бо, звиняйте, Україна вам усім при с…ці!
16.09.2006р.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
