Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.10.13
15:12
Що відбувається у світі?
І виворіт реальності, і зовні
пронизує шалений вітер,
на жаль, багато розвелося довбнів.
Зійшли із розуму від принди
і сліпої влади. Злочинна дія:
встромили ніж у тишу. Кривда
розгулює кривавим буревієм.
І виворіт реальності, і зовні
пронизує шалений вітер,
на жаль, багато розвелося довбнів.
Зійшли із розуму від принди
і сліпої влади. Злочинна дія:
встромили ніж у тишу. Кривда
розгулює кривавим буревієм.
2026.10.13
14:44
Він прокидався в лісі,
у покинутому будинку
і дивився у туманну даль,
виглядаючи майбутнє
чи нових, небачених потвор
і привидів минулого.
Він жив у своєму
гармонійному світі.
у покинутому будинку
і дивився у туманну даль,
виглядаючи майбутнє
чи нових, небачених потвор
і привидів минулого.
Він жив у своєму
гармонійному світі.
2026.10.13
10:46
Де ви, герої діорами
і показухи у бою
шкільної давньої програми,
кого немає у строю
із тими, що ідуть за нами?
Нехай поетам ріже слух
така метафора, незвична
на звук для музикальних вух.
і показухи у бою
шкільної давньої програми,
кого немає у строю
із тими, що ідуть за нами?
Нехай поетам ріже слух
така метафора, незвична
на звук для музикальних вух.
2026.10.13
10:06
У Баден-Бадені москалики* й цикади,
Та я про те не знаю до пуття,
Шукаю гуглом світові принади,
Для бестіарію надземного життя.
Уважні ще чорніючі зіниці,
Що не лякаються осінньої сльоти -
Гасають ровери, літають повз синиці,
Та я про те не знаю до пуття,
Шукаю гуглом світові принади,
Для бестіарію надземного життя.
Уважні ще чорніючі зіниці,
Що не лякаються осінньої сльоти -
Гасають ровери, літають повз синиці,
2026.10.13
07:35
Знову осінь: дощ і сирість,
І принишклий голий сад, -
І синоптиків нещирість
У прогнозах невпопад.
Знову осінь: жаль і смуток,
І на серці гіркота,
Бо не змінює маршруту
Непотрібна самота.
І принишклий голий сад, -
І синоптиків нещирість
У прогнозах невпопад.
Знову осінь: жаль і смуток,
І на серці гіркота,
Бо не змінює маршруту
Непотрібна самота.
2026.10.12
22:04
у кращому разі
це нічого не означає
сонце сідає
запломенівши на мить
шибками
при цій пасторалі
не хочеться думати
що воно далі
це нічого не означає
сонце сідає
запломенівши на мить
шибками
при цій пасторалі
не хочеться думати
що воно далі
2026.10.12
17:23
Наступний дубль? . .
Окей!
Ти кажеш, хочу революції
Ну, розумієш
Усім кортить міняти світ
Мовляв, за цим є еволюція
Окей!
Ти кажеш, хочу революції
Ну, розумієш
Усім кортить міняти світ
Мовляв, за цим є еволюція
2026.10.12
15:28
Жовтень ступає у шовкових шатах,
Золото сипле на плечі садів,
Літо згорнулось у хмарах крилатих –
Кутає шепіт у тінь берегів.
Світло і смуток – сестри єдині,
В серці злилися в мажорний акорд,
Тиша приходить, як сповідь людини,
Золото сипле на плечі садів,
Літо згорнулось у хмарах крилатих –
Кутає шепіт у тінь берегів.
Світло і смуток – сестри єдині,
В серці злилися в мажорний акорд,
Тиша приходить, як сповідь людини,
2026.10.12
12:23
Я іду в елегійнім тумані
Повз надгробки забутих віків,
Крізь минулі епохи й обмани,
Крізь могутність запеклих замків.
У тумані мелодія чула
Озоветься із далі часів.
Прозвучить, наче флейта, минуле
Крізь граніт і Харона заплив.
Повз надгробки забутих віків,
Крізь минулі епохи й обмани,
Крізь могутність запеклих замків.
У тумані мелодія чула
Озоветься із далі часів.
Прозвучить, наче флейта, минуле
Крізь граніт і Харона заплив.
2026.10.12
10:02
Пам’ятаю тебе, абрикосовий дух серед липня,
Як тремтіло на протязі діло натруджених рук —
Левітація літом завжди буде смерті подібна,
Ніби дощ середмістя у збурений Бург чи НЕбург…
Ну і хай! Смерть раптова і ходить щоденно за нами,
Наче місяць з-за
Як тремтіло на протязі діло натруджених рук —
Левітація літом завжди буде смерті подібна,
Ніби дощ середмістя у збурений Бург чи НЕбург…
Ну і хай! Смерть раптова і ходить щоденно за нами,
Наче місяць з-за
2026.10.12
06:18
Щуляться під вітром осокори,
Осінь тче із листя килими, -
Ти мовчиш, то знову щось говориш
Про стрімке наближення зими.
Ось вона завіє всі дороги,
Землю заховає в білий сніг, -
Тільки осокори чорноногі
Будуть чатувати сум доріг.
Осінь тче із листя килими, -
Ти мовчиш, то знову щось говориш
Про стрімке наближення зими.
Ось вона завіє всі дороги,
Землю заховає в білий сніг, -
Тільки осокори чорноногі
Будуть чатувати сум доріг.
2026.10.11
23:17
Не на жарт розкис маслюк:
час пливе, а він — малюк.
Не росте вже котрий день.
Всі глузують, навіть пень.
Співчуває лиш сорока,
що сліпа на ліве око:
час пливе, а він — малюк.
Не росте вже котрий день.
Всі глузують, навіть пень.
Співчуває лиш сорока,
що сліпа на ліве око:
2026.10.11
22:15
часу дрібязок все що лишилося
змарнувати його нарешті
ми зійшлися і розійшлися ми
в розподіленій цій мережі
всяк за своїми снами і віршами
небажаннями снів і віршів
недовірив і недовірився
недорадив
змарнувати його нарешті
ми зійшлися і розійшлися ми
в розподіленій цій мережі
всяк за своїми снами і віршами
небажаннями снів і віршів
недовірив і недовірився
недорадив
2026.10.11
18:04
Про що ж він думав? Той, що уславився розбоєм,
Кому б на шибениці буть, та цар, розбійний сам,
Минуле все простив, благословивши на нові розбої.
***
Хропуть побіля Єрмака поплічники його,
Хто, як і він, сокирою й хрестом
На дружбу спокушав далекі од
Кому б на шибениці буть, та цар, розбійний сам,
Минуле все простив, благословивши на нові розбої.
***
Хропуть побіля Єрмака поплічники його,
Хто, як і він, сокирою й хрестом
На дружбу спокушав далекі од
2026.10.11
16:56
Ще з часів радянської влади у літературному колі поетами вважалися тільки ті, хто був членом спілки письменників. З моїх пошуків я зрозумів, що Володимир Мацуцький не є членом спілки, а ви називаєте його поетом. Може це ваша особиста думка?
Ні, це не о
2026.10.11
16:33
Господи! Як зимно! Як же зимно!
Мій малий осінній острівець
Перетворює на крик нестримний
Сповідь недолюблених сердець.
Спомин золотавою стезею
Йде та озирається назад.
Зрадники, ханжі та фарисеї
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Мій малий осінній острівець
Перетворює на крик нестримний
Сповідь недолюблених сердець.
Спомин золотавою стезею
Йде та озирається назад.
Зрадники, ханжі та фарисеї
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.10.12
2026.10.08
2026.10.08
2026.09.08
2026.08.07
2026.08.01
2026.07.22
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Іван Пустовий (1952) /
Вірші
Депутатські коломийки
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Депутатські коломийки
Депутати, депутати! Трясця вашій мамі!
Україну ви поклали догори ногами!
Ви останню копійчину тягнете з народу,
І за що народ наш має таку «нагороду?
Ви пишете нам закони, а чи вони в дії?
Ми ж бачимо, що у дії лиш одні злодії!
Бо закони ваші «чесні» помогають красти
І так ловко і кмітливо, щоби не попастись!
Налякала нас Росія, що не дасть нам газу,
А ви пукніть їй в трубу і усі, й одразу!
Послужіть хоч раз, обранці, рідній Україні!
І «оранжеві зас…ці», й «красно-біло-сині»!
Депутатське вже містечко хочуть будувати,
Бо ж ви бідні і бездомні, - не маєте хати!
Від сім’ї ви тікаєте задля «сублімації»
Віддаєте перевагу «політмастурбіції»!
Ой, які ви, депутати, страшні лицеміри!
Сто раз можете зректися і роду, і віри…
Для вас тільки одна зірка – «євро» і «доляри»…
Та невже не боїтеся ви Божої кари?
…В нас корупція гуляє, як чума, по світу!
Хабарі давать навчились навіть малі діти…
«Не підмажеш – не поїдеш!» - знають вже зі школи.
- За що тяжко так караєш Україну, доле?
Депутати, депутати! А ви би згадали,
Як свої оті мандати «тяжко» здобували!
Що ви людям обіцяли? Як низько «стелились»!!!
Оте все, що в нас украли, - щоб ним і вдавились!
На екрані показують – ви, як мухи, сонні!
Та у вас від отих п’янок аж очі червоні…
Дрімаєте, куняєте, длубаєтесь в носі –
Що до того вам, що люди у нас голі й босі?..
А коли зачеплять бізнес, ваші інтереси
Ви усі тоді б’єтеся, наче Геркулеси!
Вам вже «не по барабану», як хто голосує, -
Ця «етика депутатська» вам тоді пасує!..
Депутати, депутати! Трясця вашій мамі!
Ви поклали Україну догори ногами!
Коаліції не вийде! Не буде співпраці
Бо, звиняйте, Україна вам усім при с…ці!
16.09.2006р.
Україну ви поклали догори ногами!
Ви останню копійчину тягнете з народу,
І за що народ наш має таку «нагороду?
Ви пишете нам закони, а чи вони в дії?
Ми ж бачимо, що у дії лиш одні злодії!
Бо закони ваші «чесні» помогають красти
І так ловко і кмітливо, щоби не попастись!
Налякала нас Росія, що не дасть нам газу,
А ви пукніть їй в трубу і усі, й одразу!
Послужіть хоч раз, обранці, рідній Україні!
І «оранжеві зас…ці», й «красно-біло-сині»!
Депутатське вже містечко хочуть будувати,
Бо ж ви бідні і бездомні, - не маєте хати!
Від сім’ї ви тікаєте задля «сублімації»
Віддаєте перевагу «політмастурбіції»!
Ой, які ви, депутати, страшні лицеміри!
Сто раз можете зректися і роду, і віри…
Для вас тільки одна зірка – «євро» і «доляри»…
Та невже не боїтеся ви Божої кари?
…В нас корупція гуляє, як чума, по світу!
Хабарі давать навчились навіть малі діти…
«Не підмажеш – не поїдеш!» - знають вже зі школи.
- За що тяжко так караєш Україну, доле?
Депутати, депутати! А ви би згадали,
Як свої оті мандати «тяжко» здобували!
Що ви людям обіцяли? Як низько «стелились»!!!
Оте все, що в нас украли, - щоб ним і вдавились!
На екрані показують – ви, як мухи, сонні!
Та у вас від отих п’янок аж очі червоні…
Дрімаєте, куняєте, длубаєтесь в носі –
Що до того вам, що люди у нас голі й босі?..
А коли зачеплять бізнес, ваші інтереси
Ви усі тоді б’єтеся, наче Геркулеси!
Вам вже «не по барабану», як хто голосує, -
Ця «етика депутатська» вам тоді пасує!..
Депутати, депутати! Трясця вашій мамі!
Ви поклали Україну догори ногами!
Коаліції не вийде! Не буде співпраці
Бо, звиняйте, Україна вам усім при с…ці!
16.09.2006р.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
