ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Микола Дудар
2024.11.24 21:57
По кілька сот разів «несмій»
«Не сумнівайся, ти тут зайвий»
І як чужому навздогін:
«Усіх нещасть провайдер…»
«Там не сиди і не чіпай
І не дивись… сходи в комору
І не музИч і не співай» —
Мабуть родивсь не впору?

Сонце Місяць
2024.11.24 20:42
святику тридцять, сват позивний
простосердечний, а не дурний
багатослів’я для нього чуже
набої звичаєм не береже

загинути просто в будь-яку мить
повсюди розтяжок купа & мін
але казав побратим василь

Іван Потьомкін
2024.11.24 19:38
Коли сина з першого класу перевели в третій, батько вирішив поїхати з ним до Києва, показати дім, де прожив тридцять років поспіль, а головне – школу, де сам вчився. І ось вони в Києві. Не без хвилювання заходить батько в школу і першим стрічає завгоспа

Євген Федчук
2024.11.24 13:21
Андрія Боголюбського вважають москалі
Найпершим поміж всіх великоросів.
І носяться з тим виродком ще й досі.
Чим цей «герой» прославивсь на землі?
Жорстокий був і лютий, наче звір,
Не то чужі, свої його боялись,
З підступністю й жорстокістю спізнали

Микола Дудар
2024.11.24 09:26
Коли я вийду з темноти
Ковтнути жменьку Світла
Чи хвилюватимешся ти
Що то не я, а вітер…
Чи уявлятимеш, що в ніч
Лише одне бажання
Почути знов: « не в тому річ…»
І буде ще питання:

Тетяна Левицька
2024.11.24 08:07
Не розлюбила, а відпустила —
Любов не здатна відтяти крила!
Лети, як хочеш, у даль високу,
Мій волелюбний, зірчастий Сокіл.
За сніжні хмари, туди де вічність
Лоскоче вії промінням ніжним,
Несе цунамі на гострім вістрі
У сиве пір'я свавільний вітер

Козак Дума
2024.11.24 07:56
У повітрі якась загадковість,
влаштували світила парад,
і дочитує осені повість
з книги Неба сумний листопад…

Опустились сніжинки скраєчку
на ранкові уламки часу.
Свіжознесене сонця яєчко

Микола Соболь
2024.11.24 06:40
Над рікою стелиться туман,
холодіють листопада ночі.
Ти була найкращою з оман
і від тебе геть іти не хочу.
Для розлуки ніби ще не час
дзиґарі відлічують хвилини.
Господи, помилуй грішних нас
від Адама з Євою до нині.

Віктор Кучерук
2024.11.24 06:22
Як розповів, то пожурила,
Іще й очам вказала шлях
Повз чорториї повносилі
До очеретяних дівах.
Я сотні раз до них приходив
У снах сполоханих своїх
І зі снопами хороводи
Водив щоразу їй на сміх.

Тетяна Левицька
2024.11.23 20:48
Мчав потяг на семи вітрилах
із осені в зимову казку.
Натхненна Муза білокрила
з сонливих віч знімала маску.

А за вікном купейним бігли
засніжених картин пейзажі.
Зима минуле вкрила білим,

Іван Потьомкін
2024.11.23 17:20
З такої хмари в Україні
Такий би дощ зненацька ринув,
Що спраглі од чекання ринви
Діжки і відра перекинули б...
...Натомість із Єрусалиму
Хмара в Єгипет чомсь полинула.
Дощу благають синагоги,
Здіймають голоси до Бога,

Ігор Шоха
2024.11.23 16:51
                        І
Минуле на віки не радує нікого,
але у той же час на фініші доріг
вертаємо роки, які вартують того,
аби на схилі літ не забувати їх.

                        ІІ
Ганяли і мене як у окропі муху.

Олександр Сушко
2024.11.23 16:11
У світі нема справедливості,
Ні правди, ні ґлузду, ні рівності,
Зневажені мамині цінності,
Поламане правді крило.

Торгуємо тілом і гідністю,
У бога випрошуєм милості,
А в пазусі - пригорща підлості,

Світлана Пирогова
2024.11.23 15:55
А пізня осінь пахне особливо,
Лоскоче листям тротуари і дороги.
Хоч небо сизе кліпає мінливо,
Вдивляється: чиїсь рахує кроки.
Такі бажані, тихі, неповторні,
Як сонця довгожданого танок проміння
В кущах шипшини, у кленових кронах.
В оголеній душі ле

Володимир Каразуб
2024.11.23 10:26
Щодо вічності. Там де сходяться
Вітер в пару сплітаючись з хмарою,
Безконечність лихою подобою,
Звіром кинеться до очей.
Щодо погляду. Погляд втоплений,
І нажаханий часоплинністтю,
Завмирає і далі без префіксу
Розчиняється в крові твоїй.

Микола Дудар
2024.11.23 09:17
Надмірним днем, умовним днем
Приблизно по обіді
Зійшлись з тобою з різних тем —
Віват — у цьому світі
Такі красиві, молоді
Аж надто моложаві
Серед мовчань, поміж подій
В своїй недодержаві…
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Критика | Аналітика):

Самослав Желіба
2024.05.20

Лайоль Босота
2024.04.15

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Геннадій Дегтярьов
2024.03.02

Теді Ем
2023.02.18

Анна Лисенко
2021.07.17

Валентина Інклюд
2021.01.08






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Любов Бенедишин (1964) / Критика | Аналітика

  Невтішні роздуми про свободу слова або «Над ким сміємось?»



Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-06-02 17:34:56
Переглядів сторінки твору 8472
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.781
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2024.09.16 09:52
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2011-06-02 23:13:51 ]
На кожну отруту є протиотрута, правда ж?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2011-06-10 17:11:23 ]
Так, лише треба знати.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2011-06-10 17:21:37 ]
Щодо найпоширеніших хіба не все відомо? :)
Але чому стільки калік - духовних і фізичних, так? Невже вживаємо таки не те? Не з тими, і не тоді... :(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-06-02 23:36:12 ]
А мені це здається певним мазохізмом. Нам не подобається, але ми все одно дивимось. Шоб шо? - таке сакраментальне питання :) Я, наприклад, не дивлюсь, не їм, не п"ю того, від чого мене верне.
Тому отрута може діяти лише на тих, хто її вживає, чи не так?

З іншого боку, де наш якісний продукт? Що можна протиставити?



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2011-06-03 00:03:36 ]
Що, дорога Любо, протиставити експериментальній безодні Інтернету (що є насправді однією із реалій наступу тотальної прозорості на всіх і на все, так?) і викликаному ним (і не тільки ним), різноманітністю начебто досяжного - відчуттю вседозволеності? )

Складний і простий шлях, як оте я спробував описати трохи вище.

Складний нікуди не зникав і не зникне, а ось простий, як традиція, тільки має виникнути - для найменших. І той і інший базується на насолоді, але трішки альтернативній до звичної, як ми, в основному, звикли розуміти насолоду.
Теоретично - потрібно бути скерованим у правильному напрямку. Він один - вгору. Як мале дитя тягнеться вгору - до матері, відчуваючи її тепло і добротність, так відчувається, цілком фізично, і тепло-сяйво Божественне. Це, напевно, більше символьне сприйняття, для якого детальне усвідомлення процесу спершу не грає визначної ролі. Тож, якщо, паралельно із осяганням розмаїтості цивілізації дитина, відриваючись поступово від природної магії матері, починає активнішу співпрацю із "Батьком" - то можна вважати це продовженням прийняття протиотрути.
Не йдеться суто про справи церковні. Йдеться про особисту практику спілкування саме з Небесною енергетикою - і з достатньо юного віку...
Думаю, що традицію досить не важко виробити, вона вельми актуальна...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-06-03 00:30:54 ]
А навіщо, Володю, щось протиставляти Інтернету? До речі, саме він є поки що чи не єдиною фортецею свободи слова і запорукою того, що тебе не зхарчують втихаря під ковдрою. Доказ - сьогодняшні події на ФБ із закриттям акаунта одного з журналістів, і що з того вийшло.

Щодо насолоди, як рушійної сили, яка лежить в підвалинах всього, а не тільки Еросу і Танатосу,- згодна з тобою. Але ж на те і дано нам різноманітні "фільтри". І, мабуть, справа в тому, щоб тримати їх у чистоті, періодично перевіряючи на забрудненність. Можливе, це те, що ти називаєш "правильним напрямом". Але оволодіння Небесними енергіями вимагають певних практик. І з цим вже складніше, адже важливо, хто саме їх надає.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2011-06-03 12:08:15 ]
Ну, Любо, я і не казав, що явище "інформаційної прозорості" , Інтернету - це те, із чим потрібно боротися. Навпаки - прозорість є благом. Але Інтернет це не є тільки "прозорість", це й "пітьма єгипетська" теж. Я казав про "експериментальну безодню Інтернету" і викликане ним відчуття "вседозволеності". Принаймні хочу, аби саме так ви розуміли мої слова. :)
Інформація Інтернету взагалі вкрай небезпечна штука, - бо не суто від Бога вона, а є продуктом спільноти особистостей, і тому має в собі багато погрішимих моментів. Тож до неї постійно потрібно вживати антиотруту, чи, кажучи інакше, сприймати її на тлі інформаційного еталону Згори?

Словом, не порушувати енергетичного балансу - даної тобі Згори енергії, і сприйнятої (для яких цілей?) "тутешньої" інформації...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2011-06-03 18:41:38 ]
Прочитала роздуми, прочитала коментарі. І подумала: ну і що? Ну ми тут такі розумні, а піпл все одно хаває і Вечірній квартал, і Нашу рашу. Бо там смішно. А тут мудро, іноді занадто. Скажу чесно, ми тут теж іноді такого наваюємо, що і не второпаєш, для кого і для чого пишеться оте все вище поетичне слово. Деколи без словника іншомовних слів не обійтися, а вуйко не буде шукати словника, він включить те, що він добре розуміє. І ми самі себе опустили до рівня тупого американського га-га-га під фонограму, записану в п"ятдесятих роках минулого століття. Чи не ми як зварйовані гнали на перші серіали, кидаючи недосапані картоплю і буряки і недомиті тарілки? Чи не ми вчилися секаса в савєцком саюзє, чи не ми вважали еталоном краси задохликів-підлітків, котрі дохли як мухи за кулісами подіумів? Модними сигарети в жіночих руках з довжелезним нігтями, котрі навіть в носі поколупатися самостійно не можуть? Чи не ми традиційну українську родинність звели наніц модою на круті тачки і дєвачєк? А тепер ми дивуємося, що наших політиків висміюють. Правильно, їх вистрілювати треба, а не висміювати. тільки ніхто того не зробить, от і хоч поржуть з "суки Юлі" чи "падли Юща". То ще добре було, що могли сміятися, в роки не такі далекі за один анекдот могли вліпити двадцять п"ять без права переписки. Ми своє суспільство перевернули догори ногами, а тепер дивуємося, як воно так сталося. А ви подивіться, на наші терени, хто дістає нагороди, премії, що там? Про мову солов"їну, про садочок вишневий коло хати? Ні , любі мої, хто є кумирами молоді? Пара-трійця-десятка авториків, у котрих мат частіше ніж слова, там вже не мат для зв"язки слів, а слова для зв"язки матюків. І ото є мода. ТОму не дивуймося, що ми того діждали, ми до того йшли, кожного разу поступаючись міліметром моралі, порядності, тонкого українського гумору, і озирнувшись, побачили, як далеко нас віднесло.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2011-06-04 11:52:23 ]
Дорога Галинко, можливо ви кажете раціональні слова, але частково забуваєте, напевно, що не суспільне, в цілому, є головним, і було би, як на мене, дуже добре, якби йшлося в наших "диспутах" і про те, що обрії нині значно розширилися - в усі боки. І що така ж частина як і колись (принаймні сподіваюся, що у відсотках така ж) тягнеться вгору, інша кружить земними колами, якась самознищується, на жаль, зараз це робити особливо легко...
Отже, якщо нас насправді цікавить рух вгору, то вочевидь, потрібно зрозуміти і відчути цей шлях, і навіть відкинути дещо зі старих дурниць, які продовжують химерити юні розсуди.
На жаль, у будь-яких писаннях, що вийшли з під руки давніх писців - є як і Непогрішиме, так і погрішиме. І безумовно, той, хто не в змозі відділяти зерно від плевели успіху не досягне.
Аби навчитися відділяти, кажуть, потрібні дві реальні речі.
Перша - достатня інтелектуальна чутливість (для жінок - комплексна чутливість),
Друга - постійне звернення Вгору, усвідомлене налагодження реального енергетичного зв'язку.
Якщо вам цікаво, то відкрию вам добре відому у певних колах "таємницю".
Досі живі традиції вирощування мудреців. Народних поводирів, якщо хочете. На жаль, це мало стосується нинішньої України.
Отже, уявімо собі, що років так з двадцять обрані діти вивчають окрім широкого спектру наук, ще й чітко визначений круг наймудріших книжок - на мовах першоджерел, зрозуміло. Далі вони поступово відсіюються, хтось в науку, хтось в життя, а меншість вчиться далі. Вчиться вже проникати максимально в природу речей, а дірочки в решеті навколо нас все менші, так? тож "працюють" на рівні особистості все тонші і тонші налаштування, розуміння-відчуття реально існуючих, і закладених у Світобудову, пропорцій, констант, краси і сили. Це можливо лише чітко дотримуючись певних правил, і не порушуючи звичних природних фаз в онтогенезі. Словом, після тридцяти з чимсь років з'являється і можливість усвідомленої співпраці з енергією Згори. І тоді, і тільки тоді на індивідуальному рівні через цілком реальну енергетичну співпрацю нижчого з Вищим і пізнається Істина, і в тому вигляді, в якому Вона призначена саме тобі. Себто Істини можуть відрізнятися для кожного, хто їх осягнув, але ця різниця, зрозуміло, тільки формальна і служить для формування нових обріїв для призначеного Промислом руху.

Вважається, що саме наявність достатньої кількості таких осіб власне і формуватимуть далі шлях народу, а також формуватимуть його вищий захист. І зрозуміло, що призначення тих мудреців інше, але побіжно, і народ з ними рятується...
Отже, всім дано, та мало хто справді хоче взяти, сприйняти, - і сприймати саме з Божих Рук...

Ось таке говорять в певних колах, а як воно є - побачимо. :)