ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Євген Федчук
2024.11.24 13:21
Андрія Боголюбського вважають москалі
Найпершим поміж всіх великоросів.
І носяться з тим виродком ще й досі.
Чим цей «герой» прославивсь на землі?
Жорстокий був і лютий, наче звір,
Не то чужі, свої його боялись,
З підступністю й жорстокістю спізнали

Микола Дудар
2024.11.24 09:26
Коли я вийду з темноти
Ковтнути жменьку Світла
Чи хвилюватимешся ти
Що то не я, а вітер…
Чи уявлятимеш, що в ніч
Лише одне бажання
Почути знов: « не в тому річ…»
І буде ще питання:

Тетяна Левицька
2024.11.24 08:07
Не розлюбила, а відпустила —
Любов не здатна відтяти крила!
Лети, як хочеш, у даль високу,
Мій волелюбний, зірчастий Сокіл.
За сніжні хмари, туди де вічність
Лоскоче вії промінням ніжним,
Несе цунамі на гострім вістрі
У сиве пір'я свавільний вітер

Козак Дума
2024.11.24 07:56
У повітрі якась загадковість,
влаштували світила парад,
і дочитує осені повість
з книги Неба сумний листопад…

Опустились сніжинки скраєчку
на ранкові уламки часу.
Свіжознесене сонця яєчко

Микола Соболь
2024.11.24 06:40
Над рікою стелиться туман,
холодіють листопада ночі.
Ти була найкращою з оман
і від тебе геть іти не хочу.
Для розлуки ніби ще не час
дзиґарі відлічують хвилини.
Господи, помилуй грішних нас
від Адама з Євою до нині.

Віктор Кучерук
2024.11.24 06:22
Як розповів, то пожурила,
Іще й очам вказала шлях
Повз чорториї повносилі
До очеретяних дівах.
Я сотні раз до них приходив
У снах сполоханих своїх
І зі снопами хороводи
Водив щоразу їй на сміх.

Тетяна Левицька
2024.11.23 20:48
Мчав потяг на семи вітрилах
із осені в зимову казку.
Натхненна Муза білокрила
з сонливих віч знімала маску.

А за вікном купейним бігли
засніжених картин пейзажі.
Зима минуле вкрила білим,

Іван Потьомкін
2024.11.23 17:20
З такої хмари в Україні
Такий би дощ зненацька ринув,
Що спраглі од чекання ринви
Діжки і відра перекинули б...
...Натомість із Єрусалиму
Хмара в Єгипет чомсь полинула.
Дощу благають синагоги,
Здіймають голоси до Бога,

Ігор Шоха
2024.11.23 16:51
                        І
Минуле на віки не радує нікого,
але у той же час на фініші доріг
вертаємо роки, які вартують того,
аби на схилі літ не забувати їх.

                        ІІ
Ганяли і мене як у окропі муху.

Олександр Сушко
2024.11.23 16:11
У світі нема справедливості,
Ні правди, ні ґлузду, ні рівності,
Зневажені мамині цінності,
Поламане правді крило.

Торгуємо тілом і гідністю,
У бога випрошуєм милості,
А в пазусі - пригорща підлості,

Світлана Пирогова
2024.11.23 15:55
А пізня осінь пахне особливо,
Лоскоче листям тротуари і дороги.
Хоч небо сизе кліпає мінливо,
Вдивляється: чиїсь рахує кроки.
Такі бажані, тихі, неповторні,
Як сонця довгожданого танок проміння
В кущах шипшини, у кленових кронах.
В оголеній душі ле

Володимир Каразуб
2024.11.23 10:26
Щодо вічності. Там де сходяться
Вітер в пару сплітаючись з хмарою,
Безконечність лихою подобою,
Звіром кинеться до очей.
Щодо погляду. Погляд втоплений,
І нажаханий часоплинністтю,
Завмирає і далі без префіксу
Розчиняється в крові твоїй.

Микола Дудар
2024.11.23 09:17
Надмірним днем, умовним днем
Приблизно по обіді
Зійшлись з тобою з різних тем —
Віват — у цьому світі
Такі красиві, молоді
Аж надто моложаві
Серед мовчань, поміж подій
В своїй недодержаві…

Артур Курдіновський
2024.11.23 06:14
Мій творчий шлях був дуже нелегким. Він проходив крізь приниження, зневагу, хамство та несправедливість. Щоразу мені зустрічалися не ті люди. Це засилля невігласів, малограмотних та недалеких людей я залишив на тій дорозі. А сам пішов новим шляхом. І ось,

Віктор Кучерук
2024.11.23 05:40
Зарано смеркає і швидко ночіє
Відтоді, як осінь прискорила хід, –
Відтоді, як гаснути стали надії,
Що Бог допоможе уникнути бід.
Все ближче і ближче лихі сніговії
Та лютих морозів до нас ненасить, –
Від страху загинути кров холодіє
І серце схвиль

Микола Соболь
2024.11.23 05:08
Сьогодні осінь вбралась у сніги,
тепер красуню зовсім не впізнати,
ріка причепурила береги,
напнула шапку посіріла хата,
калина у намисті та фаті,
похорошіли геть безлисті клени,
а кущ якийсь на побілілім тлі
іще гойдає листячко зелене.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олександр Комаров / Вірші

 Полтава. О.С. Пушкін. Посвята
Образ твору Тобі – та слово ліри темне
Чи вуха милого сягне?
Душею скромною напевне
Чи зрозумієш ти мене?
Або посвята ця поета,
Як і колись його любов,
З рядками давнього сонета
Мине твою увагу знов?

Так упізнай, принаймні, звуки
Бувало, дорогі тобі -
І думай, що в часи розлуки,
В мінливій радості й журбі
Твій світлий сум, твоя гординя,
Слова, ніколи не чужі,
Єдиний скарб, одна святиня
Одна любов моїй душі

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2011-06-07 14:35:38
Переглядів сторінки твору 7563
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 5.104 / 5.5  (4.373 / 5.24)
* Рейтинг "Майстерень" 5.062 / 5.5  (4.240 / 5.12)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.786
Потреба в критиці найстрогішій
Потреба в оцінюванні оцінювати
Конкурси. Теми ПЕРЕКЛАДИ
Автор востаннє на сайті 2021.05.01 20:56
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2011-06-07 14:36:18 ]
Тебе - но голос музы темной
Коснется ль уха твоего?
Поймешь ли ты душою скромной
Стремленье сердца моего?
Иль посвящение поэта,
Как некогда его любовь,
Перед тобою без ответа
Пройдет, не признанное вновь?

Узнай, по крайней мере, звуки,
Бывало, милые тебе -
И думай, что во дни разлуки,
В моей изменчивой судьбе,
Твоя печальная пустыня,
Последний звук твоих речей
Одно сокровище, святыня,
Одна любовь души моей.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-06-07 19:26:23 ]
А я вчора чекала від тебе щось таке :)

Санчику, дуже гарний переклад, тільки ж не "пустиня", а "пустеля".
І отут: "Єдиний скарб, одна святиня" - нехай "одна" краще повторюється, це не порушує авторського контексту.
Молодець :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2011-06-08 11:42:35 ]
Із -навік, це вже я точно перебрав, Чорнявко, згоджусь і виправляюсь.
А з -пустиня не все гладко. Я знаю, що є -пустеля і над цим подумав. Але як тоді бути з "— Вночі ворота Лаври не гостинні, даремно тут і возвишати глас. Глас вопіющого в пустині, напевно, був чутніший, як у нас (Л. Костенко)? Хоч тут може слід розглядати в контексті прямої мови, але навели як приклад в словнику. З Ліною Костенко питань гадає не виникло і в Бандери.

Але якщо ти сказала, що переклад нормальний, то я чесно кажучи, зашарівся.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-06-08 11:59:18 ]
Ну, можливо, хоча це і фразеологізм все ж таки. Може, тому, ЛК його і написала так, хоча, як на мене, "пустИня" плутається в такому написанні з "пУстиню".

А, ще. Чому б не залишити, як у автора, музу?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2011-06-08 12:23:23 ]
Ти права, Чорнявко, тут залишається або знайти ще чиєсь авторитетне підтвердження -пустиня або здатися. Алєскандр Сєргєєвіч і через віки потребує до себе поваги.
А з -лірою вийшло підсвідомо. Я "Полтаву" і мені здалося там було саме -ліра томна. Але це могло тільки здатися. Та і сам оборот -муза темная може викликати питання. Про героїню посвяти думки розходяться по цей час Волконська-Раєвська? Голіцина? Олєніна? Не Різніч точно. І навряд чи Єлізавєтв Ксавєрьєвна, не в'яжеться -душою скромной.
Ага, так пУстинь напевно однозначно русизм?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-06-08 12:42:54 ]
Не просто "русизм", це ж монастирі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2011-06-08 12:52:21 ]
Так, але російські монастирі. -пустинь, -скіт, -посад. А -лавра там є?
Значить в даному контексті в ЛК точно -пустиня, а не пустинь. Це вже щось.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-06-08 12:58:07 ]
Виявляється, є в Києво-Печерські Лаврі Глинська пустинь
http://lavra.ua/index.php?option=com_content&task=view&id=1090&Itemid=120


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2011-06-08 13:23:21 ]
Це вже ролі не грає. Слід розуміти, що у ЛК йдеться мова про даремність промовляння в лаврі. На противагу говориться про -голос в пустині, який звучить куди чутніше, ніж в лаврі. Тут же не визначається різниця між лаврою і пУстинню?
-пустеля, це коли пісок чи каміння, словом природа.
-пустиня, це коли порожнє місце. Як правильно сказати -в душі пустеля чи в душі пустиня?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-06-08 13:27:43 ]
можна, певно, "пустиня" - це буде "книжно", як пишуть у словниках :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2011-06-08 13:42:40 ]
Я зрозумів. Але тоді слід або віддалятися від мови оригіналу або... А ця ось, чий портрета... вона могла уявити, що через півтора століття... це не вона сказала "з милим рай в шалаші?"

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-06-24 13:34:47 ]
Джек-Пот, Саня. 777. Благозвучие великолепное.
Правда, на Пушкина замахиваться... Это тебе не инструкцию на электрический лобзик с китайского на украинский переводить.
Мне понравился твой перевод. Русский язык того достоин, чтобы на украинский его переводить. А А.Пушкин - вообще.
Люблю я их сыновнею любовью. Правда, чувствую себя едва ли не как подкидыш.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2011-06-24 13:49:21 ]
Єстем тут Алєксій один пунктик. Але сам Ляксандр Сяргєїч його певно би простив, якщо тобі переклад сподобався.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-06-24 13:58:50 ]
Я бы его очень-очень просил. Но я опоздал. Нет поэта.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Зотова (Л.П./М.К.) [ 2011-06-27 22:20:37 ]
Я тоже Пушкіна люблю


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2011-07-06 00:47:25 ]
Добрий переклад, дорогий Олександре. Молодець, правда.
... а не можна присвячення замінити на цю посвяту?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2011-07-06 14:51:10 ]
Якщо ти кажеш, значить -нужно. Василино, де ти пропадаєш, тебе зовсім тут не видно і не чути. Зловживаєш відсутністю!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2011-07-07 00:30:38 ]
Чудово, Друже.
Мені лю`,
ЛЮ