ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2026.09.23 06:28
Хлопці кажуть: Не спіши
На бочок лягати, -
Поживи ще для душі
Не в порожній хаті.
Ту знайди, що принесе
Для душі розраду, -
Для котрої понад все
У стосунках злада.

Артур Сіренко
2026.09.22 22:56
Була осінь. Навіть уже не рання — переддень золотої (осені, не доби, золотої доби насправді не було та й не могло бути). Листя дерев спокою і споглядання ледь-ледь почало жовтіти: чи то від одвічної меланхолії міста, чи то від того, що обивателі почали но

хома дідим
2026.09.22 20:58
що із пригніченості цеї
завжди комусь реально гірше
бо не знаходить панацеї
ані у грошах ані віршах
одвічні теми хліб щоденний
що поминаєш у молитві
зірки далекі ближчі терни
сльозини потом оповиті

Вячеслав Руденко
2026.09.22 17:42
Даоська дошка, як мені без тебе
Хитатися під явором Небес —
Спиною чухатися об каміння Геба
На зло чужинцям із сльозливих п'єс?

Проходять хвилі по ланам строкатим
На радість непритомним четвергам —
На початках часи завжди багаті —

Борис Костиря
2026.09.22 13:07
Хоч краплю сну іще напитись
Ти, ноче благодатна, дай.
Промовить ніч така столика
І незглибима, як Дунай.

У морі сну втоплю тривогу,
Зайду до нього, мов корсар,
Знайшовши в безмірі дорогу

Ольга Садкова
2026.09.22 12:19
Опинившись посеред гармидеру,
з відчаю розсипаєшся на клаптики.
Не відразу отямишся
і силою волі зберешся до купи.
Заметушишся тоді:
там підбереш, там посунеш,
щось поставиш, щось перекинеш,
припасуєш, зірвеш, викинеш, притиснеш…

Володимир Мацуцький
2026.09.22 12:00
Казочка для дітей та їхніх батьків)

Озвучили казочку:
Автор, Добрий Кабанчик (П’ятачок),
Старий Собака, Рудий Кіт.
Особи, які згадуються:
Хазяїн, Хазяйка, Дочка, Колій, Цабе,
Люди, Свиня, Кабан, Миша.

Артур Курдіновський
2026.09.22 11:42
Твоє перо застигло в чорній тузі.
Немає слуг, палаців та карет.
Лише життя затягує корсет...
Нестерпно жити у важкій задусі!

За правду більше страти не боюся!
Недосконалий світ - крихкий намет.
Тобі новий підкориться сонет -

Ірина Вовк
2026.09.22 07:05
ІV. ОСТАННЄ ПРОРОЦТВО ТІБЕРІЯ У підвалі старого інсулі – багатоповерхового будинку для бідноти на окраїні Помпей – пахло вологою, дешевою оливковою олією та свіжоспеченим ячмінним хлібом. Тіберій, чоловік із поріділим волоссям та глибокими, спокійними

Віктор Кучерук
2026.09.22 06:38
І знову до рідної хати
Прямую селом навпростець, -
Несеться мене зустрічати
Запилений вкрай вітерець.
У теплі обійми приймає
І міцно цілує уста
В селі, де нікого немає,
Де хата батьківська пуста...

хома дідим
2026.09.21 22:54
похмурий вересневий день
докинь ще спалахів уяві
на ярмарку робочих тем
сенс розгортається безмежно
чому би ні що є то є
у цім житейськім поезійнім
топ-менеджер ти чи курєр
чарчину кави і до справи

Федір Паламар
2026.09.21 21:53
Во ім’я Життя Вишнього, слава Світлу горньому! До вас глаголю і вас поучаю, обраних і довершених, котрі живуть у світі. Не будьте причастниками Тьми і возведіть очі свої вгору, до Дому Світла. Відлучіть себе від злого заради блага, від гріхів із Дому Т

Юрко Бужанин
2026.09.21 17:28
Лежу. Та сон не йде мені –
Давно тривожні стали дні.
Тут кішечка, створіння миле,
Під ковдрою замуркотіла.

І стало лагідно, спокійно
З пухнастим захистом надійним.
Так ніби і нема війни –

Борис Костиря
2026.09.21 13:28
Повноводнеє озеро. Берег любові.
Повноводна печаль пропікає до дна.
Повноводнеє небо, знайоме до болю.
Проростають думки, ніби озимина.

Повноводність чуттів розіллється далеко,
Ген за обрій, у сад невідомих скульптур.
Прилетіли із півдня знайомі л

Володимир Бойко
2026.09.21 12:19
Пусток у головах не буває, просто вони заповнені чимось іншим. Умільці напускати туману чомусь іменуються ясновидцями. Думки були настільки глибокими, що рідко спливали на поверхню. Корисним ідіотам корисно користуватися уроками історії. Руйн

Віктор Кучерук
2026.09.21 06:07
Ловлю старанно поглядом своїм
Навколо себе видива казкові, -
Про все, що бачу, радо розповім
У вірші, повнім щирості й любові.
Нема нікого - тільки я і світ
Оцей гучний, яскравий, неповторний,
Де в кожній барві - чийсь глибокий слід,
А в кожнім з
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Володимир Сірий (1964) / Вірші

 *--*--* / ніби куля /
Образ твору Ніби куля із рани солдата
Повернулась до дула назад,
Ожила так занедбана хата
І розцвів занехаяний сад.
Тато з мамою відмолоділі
По кудлатих, як ніч споришах
Мчать до мене, як стріли до цілі,
Притулити до серця спішать.
Тільки я у тумани повитий
В дзюбку часу до інших країв
Переношуся , щоб погостити
У своїх чад хоч декілька днів.
Та боюся, що їх не застану,
Бо й вони у історію мчать…
Отже , куля із рани солдата
Не вертає ніколи назад.

10.06.11.




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-06-10 22:32:39
Переглядів сторінки твору 3803
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.236 / 5.5  (5.036 / 5.53)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.950 / 5.55)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.804
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Поезія Необароко, Неокласицизму, Неореалізму
Автор востаннє на сайті 2024.05.13 09:49
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2011-06-10 22:40:44 ]
назад у майбутнє )) Жартую.

Цікавий сюжет.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2011-06-11 10:36:20 ]
Ага, така собі машина - стрілянина часу)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2011-06-10 22:51:02 ]
Таке гостре відчуття любові приходить рідко. Але добре, що воно приходить. У такі хвилини думаєш про вічне.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2011-06-11 10:37:27 ]
Дякую. Ваш коментар підбадьорює)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-06-11 10:22:26 ]
Наче переглянула фільм, коли плівку крутять в протилежному напрямку, та ще й з шаленою швидкістю... Неперевершені відчуття...

лише " в дзюбку часу" - не дуже звучить... може, б замінити ту "дзюбку"?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2011-06-11 10:39:09 ]
Щира дяка , Любове!
Я тут вжив дзюбок, як то лелека у сповитку несе дитину. А яке інше солово можна вжити?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Клюско (М.К./Л.П.) [ 2011-06-11 12:10:13 ]
Я таких віршів,ще не зустрічав,дуже цікава і оригінальна задумка,брате.Вітаю!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2011-06-11 12:25:57 ]
Приємно, Толь, що тобі сподобалося.Щира дяка!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-06-11 13:49:34 ]
Почуттєво написано, оригінально! Особливо перші два рядки - свіжо! "В дзюбку часу" я би взагалі замінив на "В інший вИмір".Правда, трохи втрачається Образність. І,можливо, рядок "У своїх чад хоч декілька днів" рівніше звучав би так: "У дітей хоч би декілька днів". Щиро


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2011-06-11 14:17:29 ]
В інший вимір до інших країв? - не підходить...
відносно другої поправки, то дуже хотілося підкреслити, що до СВОЇХ , тому так вийшло.
Дякую, Іване, за уважність до вірша і підтримку!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ольга Ярмуш (Л.П./Л.П.) [ 2011-06-11 18:36:52 ]
Відчувається, що вірш написаний чоловіком - змальована наче б і життєва ситуація, але ж образи які сильні і суто чоловічі: куля,ціль, рана,солдат...
І одразу на роздуми тягне: про життя, що по суті битва - за право бути молодим, зі старістю, із втратами... Ностальгійний вірш, мабуть, такі пишуться в певну пору - коли ти пролягаєш між двох поколінь екватором, що їх з'єднує - минуле і майбутнє, Тих, Хто йдуть і Тих, хто приходять...
Якось так...)
Щиро...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2011-06-11 21:28:07 ]
Дуже правильно, Олю, ви підмітили. І щиро. За це вам велике спасибі!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2011-06-11 21:30:05 ]
Братишка! Хрен с ними...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2011-06-12 22:06:53 ]
Я вітру ночі не братішка, бо дму я дньом))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2011-06-11 21:44:31 ]
Ожила так занедбана хата
І розцвів занехаяний сад.
Тато з мамою відмолоділі...
Щоб я віддала, щоб так було...Сьогодні була у татка на могилі і цим усе сказано. Зачепило, Володь. Може не такої реакції ти чекав від читача, але мені сльози очі заливають...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2011-06-12 22:08:24 ]
Дякую, сестричко,за розуміння.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2011-06-11 21:52:14 ]
Не можу не звернути увагу на цей рядок:
"У своїх чад хоч декілька днів."
У заключних рядках я відчуваю якусь магію - і не ствльки поезії, як якоїсь логіки, відомої тобі як автору, бо про кулі я нічого сказати не можу, крім одного народного порівняння, про яке не хотів би згадувати, бо знаю, що таке комільфо.

З повагою,
Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2011-06-12 22:09:02 ]
Дякую за відгук.