Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.10.25
07:16
Перевтомлена працею мати
Йде повільно назустріч мені,
Щоб одразу міцніш обійняти
І забути про змучені дні.
І веде за собою до хати,
Де зажурою пахне полин,
Починає всього цілувати,
Ніби я ще малесенький син.
Йде повільно назустріч мені,
Щоб одразу міцніш обійняти
І забути про змучені дні.
І веде за собою до хати,
Де зажурою пахне полин,
Починає всього цілувати,
Ніби я ще малесенький син.
2026.10.24
21:29
Що значить зачинені двері
До серця чийогось навік?
Риплять, ніби голос тетері,
У фокусі дальніх повік.
І Вертер пустелю долає,
Читає рядки будяків.
На овидах світлих розмаю
Почуємо шепіт віків.
До серця чийогось навік?
Риплять, ніби голос тетері,
У фокусі дальніх повік.
І Вертер пустелю долає,
Читає рядки будяків.
На овидах світлих розмаю
Почуємо шепіт віків.
2026.10.24
20:57
Супами пахне околиця моя єрусалимська,
Смачними, мало не з усього світу…
Скуштував чимало їх, але на думці зазвичай
З дитинства нічим не замінимий борщ український.
Кажуть, що кухар подав Хубілаю, онуку Чингіс-хана,
Супів найкращих в світі список
Смачними, мало не з усього світу…
Скуштував чимало їх, але на думці зазвичай
З дитинства нічим не замінимий борщ український.
Кажуть, що кухар подав Хубілаю, онуку Чингіс-хана,
Супів найкращих в світі список
2026.10.24
18:15
Розгулявся північний, та так уже кріпко і пристрасно!
Ось мою абрикосу в обіймах за ніч роздягнув.
Зняв сукЕнку, порвав і бруківку спідницею вистелив.
Загорнулась калюжа в оборку її осяйну.
Іздаля - ніби бісером жовтим обочина вишита.
Посвітліли і
Ось мою абрикосу в обіймах за ніч роздягнув.
Зняв сукЕнку, порвав і бруківку спідницею вистелив.
Загорнулась калюжа в оборку її осяйну.
Іздаля - ніби бісером жовтим обочина вишита.
Посвітліли і
2026.10.24
16:40
Не усі любили рокабілі,
Тверк медуз драглистих, ритм-енд-блюз,
Бо були руді і підозрілі,
Наче Сходу викопний хунхуз,
Що завжди, підкреслено і гучно,
У пісках між соціальних криз
Набував майно кайлом підручним,
Тверк медуз драглистих, ритм-енд-блюз,
Бо були руді і підозрілі,
Наче Сходу викопний хунхуз,
Що завжди, підкреслено і гучно,
У пісках між соціальних криз
Набував майно кайлом підручним,
2026.10.24
16:02
Сприймаю за жарти,
не скиглю від болю,
та більш ображати
себе не дозволю!
Незламна, правдива,
тверда, наче криця,
пекуча жалива,
стрімка блискавиця.
не скиглю від болю,
та більш ображати
себе не дозволю!
Незламна, правдива,
тверда, наче криця,
пекуча жалива,
стрімка блискавиця.
2026.10.24
13:54
Птахи на хижім переніссі
Вільготно направляють гнів,
Такі потужні, наче Ніцше,
В нестримнім сяєві вогнів.
Вони жорстокі і примхливі,
Розумні, злобні і сумні,
У нескоримому напливі
Вільготно направляють гнів,
Такі потужні, наче Ніцше,
В нестримнім сяєві вогнів.
Вони жорстокі і примхливі,
Розумні, злобні і сумні,
У нескоримому напливі
2026.10.24
10:38
благочинність
твереза така
ледь-ледь поведена
немовби мати тереза
при кінці
місяця осіннього другого
причетна до будь-чого
і не провинна ні в чому
твереза така
ледь-ледь поведена
немовби мати тереза
при кінці
місяця осіннього другого
причетна до будь-чого
і не провинна ні в чому
2026.10.24
09:08
В голосі плинної осені
Чується шелест і свист, -
Вітер захекано носиться,
Падає зірваний лист.
В голосі тім інтонації
Лагідні, гнівні, смішні:
Листя шепоче про грації,
Вітер горланить пісні.
Чується шелест і свист, -
Вітер захекано носиться,
Падає зірваний лист.
В голосі тім інтонації
Лагідні, гнівні, смішні:
Листя шепоче про грації,
Вітер горланить пісні.
2026.10.23
21:29
Стукає промінчиком сонце у віконечко:
— Вставай з ліжечка мерщій, подивись на сонечко!
Вже прокинулись Карпати і хмаркам всміхаються,
Клени, буки та вільха у жовте вдягаються.
Он ялинка і смерека, золотаві шишки,
Білки в гості поспішають на смачн
— Вставай з ліжечка мерщій, подивись на сонечко!
Вже прокинулись Карпати і хмаркам всміхаються,
Клени, буки та вільха у жовте вдягаються.
Он ялинка і смерека, золотаві шишки,
Білки в гості поспішають на смачн
2026.10.23
17:23
Із очима як пусті вокзали,
Наше місто ожива.
Світлом дихають благі квартали,
Пісня рветься на слова.
Приспів:
У мелодіях давно забутих,
Нам хотілося усе збагнути,
Наше місто ожива.
Світлом дихають благі квартали,
Пісня рветься на слова.
Приспів:
У мелодіях давно забутих,
Нам хотілося усе збагнути,
2026.10.23
17:21
З березня до вересня не узріли літа ми,
ось і жовтень хмарою лине в далину.
Синій день за вікнами прикрашає квітами
путь останню осені ранню і сумну.
А ми лише напередодні
зими лихої до весни
помітили, що на сьогодні
ось і жовтень хмарою лине в далину.
Синій день за вікнами прикрашає квітами
путь останню осені ранню і сумну.
А ми лише напередодні
зими лихої до весни
помітили, що на сьогодні
2026.10.23
14:20
Мілини мліли,
Піском білили.
У тінях сосен
Граки ходили.
Ховався лебідь —
Самотній, босий —
Біліший лілей
У тінях сосен.
Піском білили.
У тінях сосен
Граки ходили.
Ховався лебідь —
Самотній, босий —
Біліший лілей
У тінях сосен.
2026.10.23
12:22
Переломи епох так лякають людей,
Залишаючи шрами болючі.
Тектонічні розлами, розриви сітей.
Голос неба ніхто не озвучив.
Розповзаються тріщини в душах, і страх
Запускає глибоке коріння.
Розбивається амфора. Здавнений крах
Розпускає потворні пагіння
Залишаючи шрами болючі.
Тектонічні розлами, розриви сітей.
Голос неба ніхто не озвучив.
Розповзаються тріщини в душах, і страх
Запускає глибоке коріння.
Розбивається амфора. Здавнений крах
Розпускає потворні пагіння
2026.10.23
11:29
Корінь слова «гуманізм» - «людяний».
Але у деяких політиків дивне уявлення про це поняття…
Гуманізм - це що означає?
Це загиблі вагітні жінки,
це мости і лікарні розчавлені,
це зруйновані вщент дитсадки…
Але у деяких політиків дивне уявлення про це поняття…
Гуманізм - це що означає?
Це загиблі вагітні жінки,
це мости і лікарні розчавлені,
це зруйновані вщент дитсадки…
2026.10.23
11:02
Буденність відходить
Наче покірна валіза,
Яку несуть в руках
Подорожні вічного шляху,
Затискаючи пальці до щему,
До синяви під нігтями,
Які шкрябали в двері самотності
Дому, що стоїть на вулиці Сліз
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Наче покірна валіза,
Яку несуть в руках
Подорожні вічного шляху,
Затискаючи пальці до щему,
До синяви під нігтями,
Які шкрябали в двері самотності
Дому, що стоїть на вулиці Сліз
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.07.04
2026.04.29
2026.04.23
2026.03.31
2026.03.19
2026.02.11
2025.11.29
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Іван Потьомкін (1937) /
Проза
HOMEWORKS
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
HOMEWORKS
HOMEWORKS
В школе и в университете я изучал французский язык. Но в Израиле решил заняться английским, так как здесь на нем свободно изъясняются не только полуграмотные нищие и малолетние арабские коробейники, но, кажется, даже бездомные коты.
Занимаюсь самостоятельно, так как учителя и курсы очень дорогие. Правда, месяц с лишним ходил на беседы к бывшему библиотекарю – выходцу из ЮАР. Кое-что из учебного материала, который подбираю сам, наводит на воспоминания и раздумья.
1
Одна датская семья решила переселиться в Англию. На теплоходе все домочадцы заболели. Примечательно, как глава семьи описывает злоключения:
«То make matters worse, I left my camera on the chip. Few visitors experienced such an unfortunate beginning to their stay, and we certainly to go straight home again” .
Дальше я не смог читать. Прикрыл ладонями глаза и в памяти всплыло наше переселение в Израиль…
…Все мы с нелегким сердцем оставляли Киев, полагая, что вряд ли когда-нибудь удастся вернуться хотя бы туристами. Но труднее всего отъезд дался тестю. И это сказалось на его пошатнувшемся здоровье. Где-то при подъезде к пограничной станции Чоп Лазаря Ионовича разбил инсульт. В Будапеште обещанной скорой помощи не оказалось. С младшим сыном с трудом удалось перенесли больного в обыкновенную машину, которая привезла нас в общежитие Сохнута. Только под утро приехала бригада врачей и тестя забрали в больницу. Жена отправилась вместе с ним.
Другие отъезжающие осматривали достопримечательности Будапешта, а я с сыном дожидался вестей. Были они неутешительны. В таком состоянии больного нельзя было отправлять сейчас самолетом. Какое-то время придется побыть в больнице. Решили, что я с сыном уеду, а жена останется при отце. На пищу им обоим нужны будут деньги, которых у нас не было. Что делать? Я снял обручальное кольцо и отдал жене, чтобы она продала, если не помогут агенты Сохнута…
Долго еще на моем безымянном пальце оставался след, но потом исчез.
В аэропорту имени Бен Гуриона вместе с противогазами всем прибывшим выдали так называемые карманные деньги, необходимые на безбедное проживание.
-А вам не положено,- сказали нам.- Когда соберется вся семья, тогда и получите.
Была пятница и нас поселили в гостинице неподалеку от аэропорта. Ночью дважды пришлось бежать в бомбоубежище. На Тель-Авив с надрывным ревом летели «скады»…
Первый шаббат в Израиле выдался по-летнему солнечным и теплым.Просто не верилось, что на дворе – февраль. Сын остался в гостинице заниматься на кларнете, а я вышел на улицу и направился в апельсиновую рощу. Вся земля была усыпана плодами. Видимо, никто их не убирал. Была война, и кто знает, куда мог упасть снаряд.
В воскресенье утром, погрузив на такси свой нехитрый скарб – несколько баулов, мы направились в Иерусалим. По дороге накрапывать дождь, который вскоре превратился в настоящий ливень. Насквозь промокшие, мы очутились перед закрытой дверью квартиры, что за месяц до нашего приезда снял старший сын, прибывший в Израиль самостоятельно. Слава Богу, что вышел сосед и предложил зайти к нему согреться и выпить чаю.
Но вот появился и Борис. Вошли в давно нетопленную квартиру, рассказали о случившемся с дедом, выслушали и его рассказ о житье-бытье в такие нелегкие три месяца без семьи.
-Привезли деньги?- спросил Борис.- Через три дня я должен заплатить за квартиру.
Узнав, что деньги появятся только с прибытием мамы и деда, сын позвони л хозяевам и попросил об отсрочке с уплатой. Три дня, пока не приехала жена, мы питались галетами, запивая их чаем. Передвигались по Иерусалиму только пешком.
Тестя прямо с самолета отправили в близлежащую больницу. После занятий в ульпане жена отправлялась туда, надев противогаз, а мы с нетерпением ожидали ее возвращения. Война в Персидском заливе еще продолжалась. Через месяц тесть скончался, так и не увидев Иерусалим. День его кончины совпал с днем рождения младшего сына.
В школе и в университете я изучал французский язык. Но в Израиле решил заняться английским, так как здесь на нем свободно изъясняются не только полуграмотные нищие и малолетние арабские коробейники, но, кажется, даже бездомные коты.
Занимаюсь самостоятельно, так как учителя и курсы очень дорогие. Правда, месяц с лишним ходил на беседы к бывшему библиотекарю – выходцу из ЮАР. Кое-что из учебного материала, который подбираю сам, наводит на воспоминания и раздумья.
1
Одна датская семья решила переселиться в Англию. На теплоходе все домочадцы заболели. Примечательно, как глава семьи описывает злоключения:
«То make matters worse, I left my camera on the chip. Few visitors experienced such an unfortunate beginning to their stay, and we certainly to go straight home again” .
Дальше я не смог читать. Прикрыл ладонями глаза и в памяти всплыло наше переселение в Израиль…
…Все мы с нелегким сердцем оставляли Киев, полагая, что вряд ли когда-нибудь удастся вернуться хотя бы туристами. Но труднее всего отъезд дался тестю. И это сказалось на его пошатнувшемся здоровье. Где-то при подъезде к пограничной станции Чоп Лазаря Ионовича разбил инсульт. В Будапеште обещанной скорой помощи не оказалось. С младшим сыном с трудом удалось перенесли больного в обыкновенную машину, которая привезла нас в общежитие Сохнута. Только под утро приехала бригада врачей и тестя забрали в больницу. Жена отправилась вместе с ним.
Другие отъезжающие осматривали достопримечательности Будапешта, а я с сыном дожидался вестей. Были они неутешительны. В таком состоянии больного нельзя было отправлять сейчас самолетом. Какое-то время придется побыть в больнице. Решили, что я с сыном уеду, а жена останется при отце. На пищу им обоим нужны будут деньги, которых у нас не было. Что делать? Я снял обручальное кольцо и отдал жене, чтобы она продала, если не помогут агенты Сохнута…
Долго еще на моем безымянном пальце оставался след, но потом исчез.
В аэропорту имени Бен Гуриона вместе с противогазами всем прибывшим выдали так называемые карманные деньги, необходимые на безбедное проживание.
-А вам не положено,- сказали нам.- Когда соберется вся семья, тогда и получите.
Была пятница и нас поселили в гостинице неподалеку от аэропорта. Ночью дважды пришлось бежать в бомбоубежище. На Тель-Авив с надрывным ревом летели «скады»…
Первый шаббат в Израиле выдался по-летнему солнечным и теплым.Просто не верилось, что на дворе – февраль. Сын остался в гостинице заниматься на кларнете, а я вышел на улицу и направился в апельсиновую рощу. Вся земля была усыпана плодами. Видимо, никто их не убирал. Была война, и кто знает, куда мог упасть снаряд.
В воскресенье утром, погрузив на такси свой нехитрый скарб – несколько баулов, мы направились в Иерусалим. По дороге накрапывать дождь, который вскоре превратился в настоящий ливень. Насквозь промокшие, мы очутились перед закрытой дверью квартиры, что за месяц до нашего приезда снял старший сын, прибывший в Израиль самостоятельно. Слава Богу, что вышел сосед и предложил зайти к нему согреться и выпить чаю.
Но вот появился и Борис. Вошли в давно нетопленную квартиру, рассказали о случившемся с дедом, выслушали и его рассказ о житье-бытье в такие нелегкие три месяца без семьи.
-Привезли деньги?- спросил Борис.- Через три дня я должен заплатить за квартиру.
Узнав, что деньги появятся только с прибытием мамы и деда, сын позвони л хозяевам и попросил об отсрочке с уплатой. Три дня, пока не приехала жена, мы питались галетами, запивая их чаем. Передвигались по Иерусалиму только пешком.
Тестя прямо с самолета отправили в близлежащую больницу. После занятий в ульпане жена отправлялась туда, надев противогаз, а мы с нетерпением ожидали ее возвращения. Война в Персидском заливе еще продолжалась. Через месяц тесть скончался, так и не увидев Иерусалим. День его кончины совпал с днем рождения младшего сына.
Якщо читачі й "Поетичні майстерні" не заперечуватимуть, маю намір подати кілька оповідань під загальною назвою "HOMEWORKS".
Гадаю, що читачі набагато краще од мене обізнані з англійською мовою, тому-то й вважаю за недоцільне подавати переклад.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
