ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

хома дідим
2026.07.08 10:43
* 134 *
на третій день ізранку лишившись врешті-решт на самоті відчиняє вікна знімає покривала із дзеркал запалює ароматичні палички · ставить чайник на газ відкриває закриває холодильник їсти не хочеться · хочеться якомога ретельніше вимити холодильник · після ч

Віктор Кучерук
2026.07.08 06:57
* * *
Проганяю ілюзії,
Позбуваюсь надій,
Бо з невірною музою
Я уже сам не свій.
Більш її не затримую,
Не продовжую гру, -
Сам справляюся з римами
І помалу творю.

Катерина Савельєва
2026.07.08 00:50
Поспiшай
Серед гiр заховавшись вiд свiту,
Зупинився збентежений час.
Вiн собi не дозволив любити,
Аби вогник в душi не погас.

Сонце й мiсяць за руки взялися,
Танцувавши на небi щодня.
"На шляху, тiльки не помилися", -

Іван Потьомкін
2026.07.07 21:15
***
Якби товариш Сі
пройшовся по Русі,
тільки Московію
лишив ісконно руським,
на повні груди
дихнув би світ тоді,
сказавши розбещеній орді
належне їй сьогодні: "Дзуськи!"

Вячеслав Руденко
2026.07.07 19:47
Кінець еклоги.
Так сяйво пам’яті про видихи і вдихи
Є перевтіленням бар’єру срібних сфер,
Бомонд малих отих у спогляданні грифів
Є узбережжям всесвіту вогню без барвників,
Та те що бачить він – не бачимо допіру -
Так мабуть треба, в тому радості нема,
Тікай до ске

Володимир Бойко
2026.07.07 14:31
Мимохіть
Як йдеш крізь терня до зірок –
То мимохіть торкаєш неба.
В захмарних розсипах думок
Знаходиш завжди щось для себе.

Борис Костиря
2026.07.07 14:06
Дім
Так зрісся з домом, що уже не хочу
Виходити нікуди, хоч убий,
Іти в полон до золотої ночі
Чи відбивати виклики юрби.

У цьому домі радість безумовна
І безкінечна, ніби океан.
Прозріння незглибиме, неспростовне

хома дідим
2026.07.07 12:26
* 133 *
в цій сюрреальності
хтось ґазда хтось пролаза
ще дехто думає що він
кіногерой
є і такі хто залюбки
на хліб усіх їх мазав
на хліб із маслом
заробляє бо

Роксолана Вірлан
2026.07.07 09:40
Замежне
Зельними, густими коридорами -
йду без одіяння, шалю, станика -
легшати зі звуками прозорими.
Мною причащаються комарики.

Вивірки несуть гриби та ласощі,
звурджуються обрії віддалені.
Де ви нині, сови усезнаючі -

Тетяна Левицька
2026.07.07 08:22
Чи підеш зі мною...
Я з тобою — в розвідку, а ти
Чи підеш зі мною на край світу,
Де немає горя, самоти
І блищать цирконієм самшити?

Де гойдає древній океан
Паперовий човник безнадії,
А хмільних очей терпкий дурман

Мар'ян Кіхно
2026.07.07 06:44
«Демонолатрія» (уривок)
Нікола Ремі, таємний радник найсвітлішого герцога Лотарингії та громадський адвокат його герцогства Найяснішому Принцю та Найвидатнішому Кардиналу Шарлю Льотаринському*; Щонайнавдячному Покровителю та Патрону, Нікола Ремі БАЖАЄ ВІЧНОГО ЩАСТЯ Вінце

Віктор Кучерук
2026.07.07 06:07
* * *
Кривавим почерком накреслені
Шляхи проходження ракет,
Та знов лише слова улесливі
Про помочі новий пакет.
Постійно рішення вовтузячи,
Смертей продовжуєте час, -
Ви хочте нам здаватись друзями,
Здійнявши хвилі втішних фраз.

Артур Курдіновський
2026.07.06 21:55
Вмикаю інтонацію
Я вмикаю інтонацію
Зачаровано-піднесену.
А душа - в реанімації
Білим кольором закреслена.

Ані ноти суму в голосі,
Кожний звук - залізна палиця.
А душа тихенько молиться

С М
2026.07.06 21:50
Торкнися (The Doors)
Гов, агов, агов, агов
Торкнися, бейбі
Чи не видиш, не страхаюсь я?
О що ти їй наобіцяв?
І що вона тобі сказала?
О що ти їй наобіцяв?

Тебе я любитиму

Борис Костиря
2026.07.06 14:02
Попереду
Така застиглість і драглистість.
Ми грузнемо у цих лісах,
Там, де промчався юний лицар
У лабіринтах, наче птах.
Попереду важка гонитва,
Нудна, протяжна суєта.
Попереду запекла битва,
Аж квітне стогін у вустах.

Іван Потьомкін
2026.07.06 13:16
...Як пишная пава
Як же її звали, діву Бондарівну?
Ту, що честь тримала цілої Вкраїни.
Ту, що, мов царівна, у колі дівочім
Можновладцю кинула в безсоромні очі:
“Ой не згоден пан Каньовський мене цілувати,
Тільки згоден пан Каньовський мене розбувати!
Ой волю ж я,пан
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04

Інна Момотюк
2026.07.04

Володимир Кириленко
2026.06.20

Боговик Владислав Боговик Владислав
2026.06.18

Іван Веселий
2026.06.15

Надія Ляшук
2026.06.14

ВАСИЛЬ КУЗІВ
2026.06.11






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Анатолій Клюско (1963) / Вірші

 Тривожний дзвін
Ще тільки-но зарубцювались рани,
Ще дев'яності в пам'яті живі,
А нас уже заковують в кайдани
І на поталу віддають братві.

І перетворять Матінку на зону,
За дріт колючий запроторять Дух,
А хиже око кіллера в погонах
Вишукувати стане одчайдух.

Тож не здамо достоїнства нахабству
Й красунь своїх "ахметам" у гарем,
Ні, друже мій, не підемо у рабство,
А у бою за честь свою помрем!

І хай не надто тішиться чужинець,
Бо встанемо усі: плече в плече.
Й героєм буде кожен українець,
Як кров ворожа в море потече!




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2011-06-18 20:36:53
Переглядів сторінки твору 4085
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 5.016 / 5.5  (4.948 / 5.5)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / 0  (4.375 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.771
Потреба в критиці найстрогішій
Потреба в оцінюванні оцінювати
Автор востаннє на сайті 2012.01.24 08:10
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2011-06-18 21:30:21 ]
Ого!!! То по кому ж дзвенить дзвін?.. Дужо!!!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2011-06-18 22:00:30 ]
А вороги, Анатолію, - то ми самі((
Це як два начала - жіноче і чоловіче здибаються в утробі і ніяк не об"єднаються воєдино, щоб народилося маля. А пора би...Добра тема, нагальна, але кров мене не душе тішить, - 21 вік, є інші мирні методи - вибори, демострації і т. і.
Відносно поетичної сторони вірша, то у мене немає зауваг. Удач, друже!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Редчиць (М.К./М.К.) [ 2011-06-18 23:47:03 ]
У народі кажуть:"Бий свій свого, щоб чужі боялись!"
Оце ми й бачимо... А кров людська - не водиця,
проливати не годиться. Та добре, що вірші спонукають до роздумів... Думаймо...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Кучерук (Л.П./М.К.) [ 2011-06-19 00:23:06 ]
Ось тільки крові не потрібно, бо наша земля й так переповнена нею.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
ккк ох (Л.П./Л.П.) [ 2011-06-19 13:16:26 ]
Патріотично.
А тепер задумайтесь над оцим ось:

"Вы должны помнить, что коммуну, чрезвычайку, продовольственные отряды, комиссаров украинский крестьянин возненавидел до глубины души. В нем проснулся спавший сотни лет вольный дух казачества и гайдамаков. Это страшный дух, который кипит, бурлит, как Днепр на порогах, и заставляет украинцев творить чудеса храбрости. Это тот самый дух вольности, который давал им нечеловеческую силу в течение сотен лет воевать против своих угнетателей - поляков, русских, татар и турок..." Троцкий.

Всьому свій час...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Клюско (М.К./Л.П.) [ 2011-06-19 19:45:51 ]
Спасибі,Патарочко!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Клюско (М.К./Л.П.) [ 2011-06-19 19:54:41 ]
Усі за кров заговорили.
Та ми лишень наб*ємо рила,
Позабираємо палати,
Відправим "панство" у люстрати...
Й ховаючи безсилу лють,
Спанілі бидляки... чкурнуть.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Андрій Мирохович (М.К./Л.П.) [ 2011-06-21 20:08:24 ]
"А хиже око кіллера в погонах
Вишукувати стане одчайдух" - чогось прочиталось, що одчайдух (однина) як мисливець на соболя - стрілятиме в око, щоб не псувати мундир


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Клюско (М.К./Л.П.) [ 2011-06-22 08:19:23 ]
Андрію,а мою відповідь пані Палагеї уже ліквідовано,"обраних" зачепив.От Вам і... око.Може нам,українцям,на власній землі пора обраними ставати? Як Ви думаєте?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2011-06-22 11:24:51 ]
Так ставаймо, обраними, пане Анатолію, в любові, в силі відповідності вищому Призначенню, а не падаючи все нижче і нижче? "Бо багато званих, і мало обраних".

Щодо можливості критикувати щось чи когось, то дуже раджу всім торкатися тільки тих явищ, до яких ми дотичні власною любов'ю. Тобто, "критикуючи", наприклад, Росію, чи Європу, чи ще щось, ми мали би мати в серці любов до тих чи тих їх куточків, тих чи тих їх представників.

Все інше бісівщина, яка тільки знищує нас в цілому, і поодинці...

Щодо спроби вірша, то вона, спроба, на жаль, не торкається актуальних глибин українства, не примножує його в любові, не об'єднує, а лише виказує авторську проблематику. Думаю, що нам усім пора зрозуміти, що не махання кулаками, а зростання і ще раз зростання творчих особистостей, в гармонії і красі - завдання відповідне збереженню України. Скерована до краси Батьківщини доброчинність. Цього цілком достатньо.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2011-06-22 11:49:03 ]
А щодо закликів і причитань, пане Анатолію, то море наших цілком свідомих українців проголосували саме за нинішню владу - чи то в якості "противсіхів", чи в якості "ідіотів" (за означенням, - тих, що не брали участі у виборах). Та ще й очолювана Ющенком влада "правильно порахувала" і приписала потрібні відсотки бандюковичам... Тож чому не писати про суто українське, про нашу дурнуватість, зазомбованість, тотальну зневіру, тотальне запроданство... Це наші якості, - в найпершу чергу - українських недочоловіків... А цих недочоловіків ще направити чиюсь кров пускати... :(

Та й не слід забувати, що після соціалізму маємо ще двокласовий гомо советікус, який нікуди не подівся. І все, що відбувається, цілком закономірно - яке населення, такі й правителі. Отже, зростати і тільки зростати :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Клюско (М.К./Л.П.) [ 2011-06-22 16:42:51 ]
А якщо "дозростаємося" до втрати незалежності, чи новітнього "1937-го"? Що тоді? Писатимем дифірамби українофобам, озираючись на сім*ї? Спасибі за доречні поради.З повагою Анатолій.