ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2025.07.05 21:59
* * *
Подзвонити самому собі -
що це означає?
Подзвонити в невідомість,
достукатися до власного Я,
якщо воно ще залишилося
і не стерлося
нашаруваннями цивілізації,
умовностями, законами,

Юрій Лазірко
2025.07.05 19:45
Гірчитиме в Мені Війна --- український атмосферік
стало сонце в росах на коліна
птахою молилося за нас
там за полем виросла в руїнах
недослухана померлими луна

підіймає вітер попелини
розбиває небо сни воді
то заходить в серце Батьківщина

С М
2025.07.05 10:14
Дім червоний (The Jimi Hendrix Experience)
дім червоний ген за пагорбом
бейбі мешкає у нім
о, дім червоний ген за пагорбом
і моя бейбі живе у нім
а я не бачив мою бейбі
дев’яносто дев’ять із чимось днів

зажди хвилину бо не теє щось

Віктор Кучерук
2025.07.05 06:36
* * *
На світанні стало видно
Подобрілому мені,
Що за ніч не зникли злидні,
Як це бачилося в сні.
Знову лізуть звідусюди
І шикуються в ряди,
Поки видно недоїдок
Сухаря в руці нужди.

Борис Костиря
2025.07.04 17:34
* * *
Ти закинутий від усього світу,
ніби на безлюдному острові.
Без Інтернету і зв'язку,
тобі ніхто не може
додзвонитися, до тебе
не долетить птах відчаю чи надії,
не долетить голос
волаючого в пустелі,

Віктор Кучерук
2025.07.04 16:53
* * *
До побачення, до завтра,
До повернення cюди,
Де уже згасає ватра
Біля бистрої води.
Де опівночі надію
Залишаю неспроста
На оте, що знов зігрію
Поцілунками уста.

Віктор Насипаний
2025.07.04 12:09
Зірки
Сторожать небо зір одвічні світляки,
Де ночі мур і строгі велети-зірки.
У жорнах світу стерті в пил життя чиїсь.
Рахують нас вони, візьмуть у стрій колись.
Свої ховаєм тайни в них уже віки.
Вони ж як здобич ждуть, неначе хижаки.
І кличе Бог іти у м

Ярослав Чорногуз
2025.07.04 06:37
Вітрове гліссандо
Шаліє вітрове гліссандо
На струнах віт жага бринить,
І усміхаються троянди,
І золотава сонця нить

Нас пестить ніжністю, кохана,
У твій ясний, чудовий день.
І літо звечора й до рана

Євген Федчук
2025.07.03 21:54
Битва на річці Супій 8 серпня 1135 року
Як не стало Мономаха і Русі не стало.
Нема кому князів руських у руках тримати.
Знов взялися між собою вони воювати,
Знов часи лихі, непевні на Русі настали.
За шмат землі брат на брата руку піднімає,
Син на батька веде військо, щоб «своє» забрати.

Іван Потьомкін
2025.07.03 21:10
***
По білому – чорне. По жовтому – синь.
Та він же у мене однісінький син".
Муарова туга схиля прапори.
А в танку Василько, мов свічка, горить.
Клубочаться з димом слова-заповіт:
«Прощайте, матусю...Не плачте...Живіть!..»
По білому – чорне. По жовтому

С М
2025.07.03 10:35
Корабель із кришталів (The Doors)
поки ти сковзаєш за браму снів
іще цілунка би мені
осяйний шанс в екстазові
цілунок твій цілунок твій

у дні ясні та болю повні
твій ніжний дощ мене огорне
це безум утікати годі

Юрій Гундарєв
2025.07.03 08:50
Максим Устименко, воїн Світла
У ніч на 29 червня під час відбиття масованої повітряної атаки рф на літаку F-16 загинув
український льотчик Максим Устименко.
Герою було 32 роки. Без батька залишився чотирирічний син…

Вдалося збити сім повітряних цілей,
відвести від населених пу

Віктор Кучерук
2025.07.03 05:38
На світанні
Ще мліє ніч перед відходом
І місяць замітає слід,
А вже в досвітній прохолоді
Забагровів утішно схід.
І небосхил узявся жаром,
І трохи ширшим обрій став, –
І роси вкрили, ніби чаром,
Безшумне листя сонних трав.

Борис Костиря
2025.07.02 21:58
Хащі мороку
Чоловік ховався у хащах мороку,
у глибинній воді ненависті,
він поринав без батискафа
у водорості підсвідомості,
у зарості алогічних питань,
у зіткнення, контрапункт
нерозв'язних проблем буття,
у війну світу й антисвіту,

Юрій Лазірко
2025.07.02 17:34
На Кого Лишив Ти -- Альбом Теревені від Зеня
На кого лишив Ти, гадe?
Повні груди, пишний заде -
Літру назбирала сліз,
В бульбашках забило ніс.

Сповідаласі три рази,
Щоб позбутисі зарази.
Як мене поплутав біс,

Віктор Кучерук
2025.07.02 05:30
Порадників багато
Як ґрунт підготувати,
Щоб мати врожаї, –
Розказують вдвадцяте
Учителі мої.
Відомо їм достоту,
Коли пора якраз
Уже іти полоти,
Чи підгортати час.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27

Анет Лі
2025.05.16

Федір Паламар
2025.05.15

Валерія Коновал
2025.05.04

Ольга Незламна
2025.04.30






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Анатолій Клюско (1963) / Вірші

 Тривожний дзвін
Ще тільки-но зарубцювались рани,
Ще дев'яності в пам'яті живі,
А нас уже заковують в кайдани
І на поталу віддають братві.

І перетворять Матінку на зону,
За дріт колючий запроторять Дух,
А хиже око кіллера в погонах
Вишукувати стане одчайдух.

Тож не здамо достоїнства нахабству
Й красунь своїх "ахметам" у гарем,
Ні, друже мій, не підемо у рабство,
А у бою за честь свою помрем!

І хай не надто тішиться чужинець,
Бо встанемо усі: плече в плече.
Й героєм буде кожен українець,
Як кров ворожа в море потече!




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2011-06-18 20:36:53
Переглядів сторінки твору 3792
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 5.016 / 5.5  (4.948 / 5.5)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / 0  (4.375 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.771
Потреба в критиці найстрогішій
Потреба в оцінюванні оцінювати
Автор востаннє на сайті 2012.01.24 08:10
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2011-06-18 21:30:21 ]
Ого!!! То по кому ж дзвенить дзвін?.. Дужо!!!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2011-06-18 22:00:30 ]
А вороги, Анатолію, - то ми самі((
Це як два начала - жіноче і чоловіче здибаються в утробі і ніяк не об"єднаються воєдино, щоб народилося маля. А пора би...Добра тема, нагальна, але кров мене не душе тішить, - 21 вік, є інші мирні методи - вибори, демострації і т. і.
Відносно поетичної сторони вірша, то у мене немає зауваг. Удач, друже!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Редчиць (М.К./М.К.) [ 2011-06-18 23:47:03 ]
У народі кажуть:"Бий свій свого, щоб чужі боялись!"
Оце ми й бачимо... А кров людська - не водиця,
проливати не годиться. Та добре, що вірші спонукають до роздумів... Думаймо...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Кучерук (Л.П./М.К.) [ 2011-06-19 00:23:06 ]
Ось тільки крові не потрібно, бо наша земля й так переповнена нею.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
ккк ох (Л.П./Л.П.) [ 2011-06-19 13:16:26 ]
Патріотично.
А тепер задумайтесь над оцим ось:

"Вы должны помнить, что коммуну, чрезвычайку, продовольственные отряды, комиссаров украинский крестьянин возненавидел до глубины души. В нем проснулся спавший сотни лет вольный дух казачества и гайдамаков. Это страшный дух, который кипит, бурлит, как Днепр на порогах, и заставляет украинцев творить чудеса храбрости. Это тот самый дух вольности, который давал им нечеловеческую силу в течение сотен лет воевать против своих угнетателей - поляков, русских, татар и турок..." Троцкий.

Всьому свій час...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Клюско (М.К./Л.П.) [ 2011-06-19 19:45:51 ]
Спасибі,Патарочко!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Клюско (М.К./Л.П.) [ 2011-06-19 19:54:41 ]
Усі за кров заговорили.
Та ми лишень наб*ємо рила,
Позабираємо палати,
Відправим "панство" у люстрати...
Й ховаючи безсилу лють,
Спанілі бидляки... чкурнуть.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Андрій Мирохович (М.К./Л.П.) [ 2011-06-21 20:08:24 ]
"А хиже око кіллера в погонах
Вишукувати стане одчайдух" - чогось прочиталось, що одчайдух (однина) як мисливець на соболя - стрілятиме в око, щоб не псувати мундир


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Клюско (М.К./Л.П.) [ 2011-06-22 08:19:23 ]
Андрію,а мою відповідь пані Палагеї уже ліквідовано,"обраних" зачепив.От Вам і... око.Може нам,українцям,на власній землі пора обраними ставати? Як Ви думаєте?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2011-06-22 11:24:51 ]
Так ставаймо, обраними, пане Анатолію, в любові, в силі відповідності вищому Призначенню, а не падаючи все нижче і нижче? "Бо багато званих, і мало обраних".

Щодо можливості критикувати щось чи когось, то дуже раджу всім торкатися тільки тих явищ, до яких ми дотичні власною любов'ю. Тобто, "критикуючи", наприклад, Росію, чи Європу, чи ще щось, ми мали би мати в серці любов до тих чи тих їх куточків, тих чи тих їх представників.

Все інше бісівщина, яка тільки знищує нас в цілому, і поодинці...

Щодо спроби вірша, то вона, спроба, на жаль, не торкається актуальних глибин українства, не примножує його в любові, не об'єднує, а лише виказує авторську проблематику. Думаю, що нам усім пора зрозуміти, що не махання кулаками, а зростання і ще раз зростання творчих особистостей, в гармонії і красі - завдання відповідне збереженню України. Скерована до краси Батьківщини доброчинність. Цього цілком достатньо.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2011-06-22 11:49:03 ]
А щодо закликів і причитань, пане Анатолію, то море наших цілком свідомих українців проголосували саме за нинішню владу - чи то в якості "противсіхів", чи в якості "ідіотів" (за означенням, - тих, що не брали участі у виборах). Та ще й очолювана Ющенком влада "правильно порахувала" і приписала потрібні відсотки бандюковичам... Тож чому не писати про суто українське, про нашу дурнуватість, зазомбованість, тотальну зневіру, тотальне запроданство... Це наші якості, - в найпершу чергу - українських недочоловіків... А цих недочоловіків ще направити чиюсь кров пускати... :(

Та й не слід забувати, що після соціалізму маємо ще двокласовий гомо советікус, який нікуди не подівся. І все, що відбувається, цілком закономірно - яке населення, такі й правителі. Отже, зростати і тільки зростати :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Клюско (М.К./Л.П.) [ 2011-06-22 16:42:51 ]
А якщо "дозростаємося" до втрати незалежності, чи новітнього "1937-го"? Що тоді? Писатимем дифірамби українофобам, озираючись на сім*ї? Спасибі за доречні поради.З повагою Анатолій.