ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2026.10.06 22:32
***
Не зуздрився,як Сталіна і Арафата пережив,
Не кажучи уже про Леніна та Гітлера.
Хотілося б і Путіна-народовбицю пережить…
До віку Черчілля, знаю, не додризать.
Тим паче з дозою коньяка чи віскі
У ґроні товариськім, звісно.
Та хочеться, аби в життєву

Ольга Садкова
2026.10.06 22:14
Сон
Наснився поетові недописаний вірш. Щербатий, той вештався околицями. Ніде його не приймали, бо недовершений. Знесилений притулявся до брудних стін, грівся після безхатьків біля невичахлих вогнищ, котився за вітром невідь-куди. Страждав і мріяв про білосні

хома дідим
2026.10.06 22:03
* 224 *
натуралісте
йди в дива
і видива осоння
де листя облітає із дерев
у сірій зоні
чи у мертвій зоні
яка різниця хто
і чим живе

Мирон Шагало
2026.10.06 18:46
***
Там, де щезнув гамір міста,
де притишується крок,
осінь бавилася з листям
в лапанки поміж гілок.
Там, де вечорові тіні
вже вдягаються в сатин,
ті барвисті гри осінні
загубили часу плин.

Борис Костиря
2026.10.06 13:59
Самотній патріарх
Пам'яті Віталія Коротича

Самотній патріарх прожив у лісі
У роздумах в наближенні зими.
Він відчував неподоланність висі
І обриси нової Колими.

Колись він був трибун, глашатай, лицар

Володимир Бойко
2026.10.06 12:59
Земля і миші (дачні думи)
Поки поети клеплють вірші,
В городі розкошують миші.
Усе погризли залюбки –
Картоплю, моркву, буряки.

Вони гризуть усе по праву –
Вони господарі в державі,
В їх розпорядженні город,

Вячеслав Руденко
2026.10.06 12:09
В опіках опіки
Хвильове — чарівне!
Віртуальне — зайве!
Гвинтове — як совість —
Ніби щира правда!

Хвильові потоки:
Губи, очі, сльози,
У ресентиментах,

Тетяна Левицька
2026.10.06 10:11
Живеш — живи
Чому нудьгуєш день за днем? —
Перехрести лоба в змозі,
лайном не мастиш стіни ще,
не падаєш серед дороги.
Ще очі бачать спориші,
та відчуваєш запах м'яти.
Чому жаливою в душі
пече жалоба винувата?

Віктор Кучерук
2026.10.06 07:40
* * *
Ані туману, ані вітру
Побіля сонної ріки, -
Дух луки множиться в повітрі
На запах прілої луски.
Густіє темінь над водою,
Птахів стихають голоси, -
Трава хизується красою
Голубоватої роси.

М Менянин
2026.10.05 23:52
Найкраще з міст Скелясте
Пісок, пісок – пустеля –
не простір для життя,
аж раптом з Неба Скеля –
основа майбуття.
Бо Богу що подібне
хай на Землі росте,
тверде йому потрібне
і скеля саме те!

хома дідим
2026.10.05 22:38
* 223 *
поза вічним і тойбічним
позираючи до тем
що відмічено загальним
нехімічним олівцем
подорожі та їдальні
світлий зустрічі момент
і за певний час прощальний
щем а може і не щем

Ігор Шоха
2026.10.05 16:17
Штампи і штами своїми іменами
Троє тезок, різних іпостасей
в різний час, плюючи на закон,
і тому однакові наразі
в образі із арії паяца, –
як нікому не віддати трон,
на який вилазять самозванці,
типу кайзер, швондєр і Нерон.

Сергій Губерначук
2026.10.05 15:55
І світ спростувався…
І світ спростувався, і зорі недобрі,
де мріявся спів;
і місяць так вірно і рівно за обрій
професор якийсь довів…

Ні! Це не пауз сумне дозвілля.
Так вже призвівся світ,
що поцейбічних істот свавілля

Вячеслав Руденко
2026.10.05 13:50
Апостиль від збляклої волошки
Випростались вечір і ворожка,
У невідворотне задивились,
Апостилем збляклої волошки
До стебла закляття долучились,

Наче крила райдуги під небом
Уночі, як сходить новий місяць,
Підкорившись скелям хвилі Ґеба*,

Борис Костиря
2026.10.05 12:19
Іуди
Нехай же відкидають лизоблюди
Мої слова у синіх небесах.
Запроданці, перевертні, іуди,
Які пізнали не натхнення - страх.
Боїться сірість Божого натхнення,
Боїться слова на Голготах днів.
Це слово спалахне, як одкровення,
Стривоживши труху вчорашніх

Юрій Гундарів
2026.10.05 09:36
Колискова
Спи, мій любий
хлопче буйночубий,
поки мовчить сирена
у небі смиреннім,
набирайся сил
для своїх вітрил!

Зрости одним махом,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Анатолій Клюско (1963) / Вірші

 Тривожний дзвін
Ще тільки-но зарубцювались рани,
Ще дев'яності в пам'яті живі,
А нас уже заковують в кайдани
І на поталу віддають братві.

І перетворять Матінку на зону,
За дріт колючий запроторять Дух,
А хиже око кіллера в погонах
Вишукувати стане одчайдух.

Тож не здамо достоїнства нахабству
Й красунь своїх "ахметам" у гарем,
Ні, друже мій, не підемо у рабство,
А у бою за честь свою помрем!

І хай не надто тішиться чужинець,
Бо встанемо усі: плече в плече.
Й героєм буде кожен українець,
Як кров ворожа в море потече!




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2011-06-18 20:36:53
Переглядів сторінки твору 4178
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 5.016 / 5.5  (4.948 / 5.5)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / 0  (4.375 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.771
Потреба в критиці найстрогішій
Потреба в оцінюванні оцінювати
Автор востаннє на сайті 2012.01.24 08:10
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2011-06-18 21:30:21 ]
Ого!!! То по кому ж дзвенить дзвін?.. Дужо!!!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2011-06-18 22:00:30 ]
А вороги, Анатолію, - то ми самі((
Це як два начала - жіноче і чоловіче здибаються в утробі і ніяк не об"єднаються воєдино, щоб народилося маля. А пора би...Добра тема, нагальна, але кров мене не душе тішить, - 21 вік, є інші мирні методи - вибори, демострації і т. і.
Відносно поетичної сторони вірша, то у мене немає зауваг. Удач, друже!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Редчиць (М.К./М.К.) [ 2011-06-18 23:47:03 ]
У народі кажуть:"Бий свій свого, щоб чужі боялись!"
Оце ми й бачимо... А кров людська - не водиця,
проливати не годиться. Та добре, що вірші спонукають до роздумів... Думаймо...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Кучерук (Л.П./М.К.) [ 2011-06-19 00:23:06 ]
Ось тільки крові не потрібно, бо наша земля й так переповнена нею.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
ккк ох (Л.П./Л.П.) [ 2011-06-19 13:16:26 ]
Патріотично.
А тепер задумайтесь над оцим ось:

"Вы должны помнить, что коммуну, чрезвычайку, продовольственные отряды, комиссаров украинский крестьянин возненавидел до глубины души. В нем проснулся спавший сотни лет вольный дух казачества и гайдамаков. Это страшный дух, который кипит, бурлит, как Днепр на порогах, и заставляет украинцев творить чудеса храбрости. Это тот самый дух вольности, который давал им нечеловеческую силу в течение сотен лет воевать против своих угнетателей - поляков, русских, татар и турок..." Троцкий.

Всьому свій час...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Клюско (М.К./Л.П.) [ 2011-06-19 19:45:51 ]
Спасибі,Патарочко!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Клюско (М.К./Л.П.) [ 2011-06-19 19:54:41 ]
Усі за кров заговорили.
Та ми лишень наб*ємо рила,
Позабираємо палати,
Відправим "панство" у люстрати...
Й ховаючи безсилу лють,
Спанілі бидляки... чкурнуть.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Андрій Мирохович (М.К./Л.П.) [ 2011-06-21 20:08:24 ]
"А хиже око кіллера в погонах
Вишукувати стане одчайдух" - чогось прочиталось, що одчайдух (однина) як мисливець на соболя - стрілятиме в око, щоб не псувати мундир


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Клюско (М.К./Л.П.) [ 2011-06-22 08:19:23 ]
Андрію,а мою відповідь пані Палагеї уже ліквідовано,"обраних" зачепив.От Вам і... око.Може нам,українцям,на власній землі пора обраними ставати? Як Ви думаєте?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2011-06-22 11:24:51 ]
Так ставаймо, обраними, пане Анатолію, в любові, в силі відповідності вищому Призначенню, а не падаючи все нижче і нижче? "Бо багато званих, і мало обраних".

Щодо можливості критикувати щось чи когось, то дуже раджу всім торкатися тільки тих явищ, до яких ми дотичні власною любов'ю. Тобто, "критикуючи", наприклад, Росію, чи Європу, чи ще щось, ми мали би мати в серці любов до тих чи тих їх куточків, тих чи тих їх представників.

Все інше бісівщина, яка тільки знищує нас в цілому, і поодинці...

Щодо спроби вірша, то вона, спроба, на жаль, не торкається актуальних глибин українства, не примножує його в любові, не об'єднує, а лише виказує авторську проблематику. Думаю, що нам усім пора зрозуміти, що не махання кулаками, а зростання і ще раз зростання творчих особистостей, в гармонії і красі - завдання відповідне збереженню України. Скерована до краси Батьківщини доброчинність. Цього цілком достатньо.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2011-06-22 11:49:03 ]
А щодо закликів і причитань, пане Анатолію, то море наших цілком свідомих українців проголосували саме за нинішню владу - чи то в якості "противсіхів", чи в якості "ідіотів" (за означенням, - тих, що не брали участі у виборах). Та ще й очолювана Ющенком влада "правильно порахувала" і приписала потрібні відсотки бандюковичам... Тож чому не писати про суто українське, про нашу дурнуватість, зазомбованість, тотальну зневіру, тотальне запроданство... Це наші якості, - в найпершу чергу - українських недочоловіків... А цих недочоловіків ще направити чиюсь кров пускати... :(

Та й не слід забувати, що після соціалізму маємо ще двокласовий гомо советікус, який нікуди не подівся. І все, що відбувається, цілком закономірно - яке населення, такі й правителі. Отже, зростати і тільки зростати :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Клюско (М.К./Л.П.) [ 2011-06-22 16:42:51 ]
А якщо "дозростаємося" до втрати незалежності, чи новітнього "1937-го"? Що тоді? Писатимем дифірамби українофобам, озираючись на сім*ї? Спасибі за доречні поради.З повагою Анатолій.