ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Євген Федчук
2024.11.24 13:21
Всеволод Велике Гніздо
Андрія Боголюбського вважають москалі
Найпершим поміж всіх великоросів.
І носяться з тим виродком ще й досі.
Чим цей «герой» прославивсь на землі?
Жорстокий був і лютий, наче звір,
Не то чужі, свої його боялись,
З підступністю й жорстокістю спізнали

Микола Дудар
2024.11.24 09:26
***
Коли я вийду з темноти
Ковтнути жменьку Світла
Чи хвилюватимешся ти
Що то не я, а вітер…
Чи уявлятимеш, що в ніч
Лише одне бажання
Почути знов: « не в тому річ…»
І буде ще питання:

Тетяна Левицька
2024.11.24 08:07
Вільному — воля
Не розлюбила, а відпустила —
Любов не здатна відтяти крила!
Лети, як хочеш, у даль високу,
Мій волелюбний, зірчастий Сокіл.
За сніжні хмари, туди де вічність
Лоскоче вії промінням ніжним,
Несе цунамі на гострім вістрі
У сиве пір'я свавільний вітер

Козак Дума
2024.11.24 07:56
А світ чекає…
У повітрі якась загадковість,
влаштували світила парад,
і дочитує осені повість
з книги Неба сумний листопад…

Опустились сніжинки скраєчку
на ранкові уламки часу.
Свіжознесене сонця яєчко

Микола Соболь
2024.11.24 06:40
Опісля
Над рікою стелиться туман,
холодіють листопада ночі.
Ти була найкращою з оман
і від тебе геть іти не хочу.
Для розлуки ніби ще не час
дзиґарі відлічують хвилини.
Господи, помилуй грішних нас
від Адама з Євою до нині.

Віктор Кучерук
2024.11.24 06:22
* * *
Як розповів, то пожурила,
Іще й очам вказала шлях
Повз чорториї повносилі
До очеретяних дівах.
Я сотні раз до них приходив
У снах сполоханих своїх
І зі снопами хороводи
Водив щоразу їй на сміх.

Тетяна Левицька
2024.11.23 20:48
Із осені в зимову казку
Мчав потяг на семи вітрилах
із осені в зимову казку.
Натхненна Муза білокрила
з сонливих віч знімала маску.

А за вікном купейним бігли
засніжених картин пейзажі.
Зима минуле вкрила білим,

Іван Потьомкін
2024.11.23 17:20
***
З такої хмари в Україні
Такий би дощ зненацька ринув,
Що спраглі од чекання ринви
Діжки і відра перекинули б...
...Натомість із Єрусалиму
Хмара в Єгипет чомсь полинула.
Дощу благають синагоги,
Здіймають голоси до Бога,

Ігор Шоха
2024.11.23 16:51
Оксиморони стратифікації
                        І
Минуле на віки не радує нікого,
але у той же час на фініші доріг
вертаємо роки, які вартують того,
аби на схилі літ не забувати їх.

                        ІІ
Ганяли і мене як у окропі муху.

Олександр Сушко
2024.11.23 16:11
Біда...
У світі нема справедливості,
Ні правди, ні ґлузду, ні рівності,
Зневажені мамині цінності,
Поламане правді крило.

Торгуємо тілом і гідністю,
У бога випрошуєм милості,
А в пазусі - пригорща підлості,

Світлана Пирогова
2024.11.23 15:55
А пізня осінь пахне
А пізня осінь пахне особливо,
Лоскоче листям тротуари і дороги.
Хоч небо сизе кліпає мінливо,
Вдивляється: чиїсь рахує кроки.
Такі бажані, тихі, неповторні,
Як сонця довгожданого танок проміння
В кущах шипшини, у кленових кронах.
В оголеній душі ле

Володимир Каразуб
2024.11.23 10:26
Щодо вічності
Щодо вічності. Там де сходяться
Вітер в пару сплітаючись з хмарою,
Безконечність лихою подобою,
Звіром кинеться до очей.
Щодо погляду. Погляд втоплений,
І нажаханий часоплинністтю,
Завмирає і далі без префіксу
Розчиняється в крові твоїй.

Микола Дудар
2024.11.23 09:17
***
Надмірним днем, умовним днем
Приблизно по обіді
Зійшлись з тобою з різних тем —
Віват — у цьому світі
Такі красиві, молоді
Аж надто моложаві
Серед мовчань, поміж подій
В своїй недодержаві…

Віктор Кучерук
2024.11.23 05:40
* * *
Зарано смеркає і швидко ночіє
Відтоді, як осінь прискорила хід, –
Відтоді, як гаснути стали надії,
Що Бог допоможе уникнути бід.
Все ближче і ближче лихі сніговії
Та лютих морозів до нас ненасить, –
Від страху загинути кров холодіє
І серце схвиль

Микола Соболь
2024.11.23 05:08
Осіння замальовка
Сьогодні осінь вбралась у сніги,
тепер красуню зовсім не впізнати,
ріка причепурила береги,
напнула шапку посіріла хата,
калина у намисті та фаті,
похорошіли геть безлисті клени,
а кущ якийсь на побілілім тлі
іще гойдає листячко зелене.

Іван Потьомкін
2024.11.22 19:35
Як демократія із носа лізе
«…Liberte, Fraternite, Egalite …»-
На істини прості тебе, Європо, Я наупомив нарешті,
Щоб ти жила , як споконвіку Тора Моя велить.
І що ж? Цього тобі видалось замало?
Як у пастви Мойсея м’ясо, демократія із носа лізе?
І ти силкуєшся прищепить її
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Анатолій Клюско (1963) / Вірші

 Тривожний дзвін
Ще тільки-но зарубцювались рани,
Ще дев'яності в пам'яті живі,
А нас уже заковують в кайдани
І на поталу віддають братві.

І перетворять Матінку на зону,
За дріт колючий запроторять Дух,
А хиже око кіллера в погонах
Вишукувати стане одчайдух.

Тож не здамо достоїнства нахабству
Й красунь своїх "ахметам" у гарем,
Ні, друже мій, не підемо у рабство,
А у бою за честь свою помрем!

І хай не надто тішиться чужинець,
Бо встанемо усі: плече в плече.
Й героєм буде кожен українець,
Як кров ворожа в море потече!




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2011-06-18 20:36:53
Переглядів сторінки твору 3658
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 5.016 / 5.5  (4.948 / 5.5)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / 0  (4.375 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.771
Потреба в критиці найстрогішій
Потреба в оцінюванні оцінювати
Автор востаннє на сайті 2012.01.24 08:10
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2011-06-18 21:30:21 ]
Ого!!! То по кому ж дзвенить дзвін?.. Дужо!!!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2011-06-18 22:00:30 ]
А вороги, Анатолію, - то ми самі((
Це як два начала - жіноче і чоловіче здибаються в утробі і ніяк не об"єднаються воєдино, щоб народилося маля. А пора би...Добра тема, нагальна, але кров мене не душе тішить, - 21 вік, є інші мирні методи - вибори, демострації і т. і.
Відносно поетичної сторони вірша, то у мене немає зауваг. Удач, друже!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Редчиць (М.К./М.К.) [ 2011-06-18 23:47:03 ]
У народі кажуть:"Бий свій свого, щоб чужі боялись!"
Оце ми й бачимо... А кров людська - не водиця,
проливати не годиться. Та добре, що вірші спонукають до роздумів... Думаймо...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Кучерук (Л.П./М.К.) [ 2011-06-19 00:23:06 ]
Ось тільки крові не потрібно, бо наша земля й так переповнена нею.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
ккк ох (Л.П./Л.П.) [ 2011-06-19 13:16:26 ]
Патріотично.
А тепер задумайтесь над оцим ось:

"Вы должны помнить, что коммуну, чрезвычайку, продовольственные отряды, комиссаров украинский крестьянин возненавидел до глубины души. В нем проснулся спавший сотни лет вольный дух казачества и гайдамаков. Это страшный дух, который кипит, бурлит, как Днепр на порогах, и заставляет украинцев творить чудеса храбрости. Это тот самый дух вольности, который давал им нечеловеческую силу в течение сотен лет воевать против своих угнетателей - поляков, русских, татар и турок..." Троцкий.

Всьому свій час...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Клюско (М.К./Л.П.) [ 2011-06-19 19:45:51 ]
Спасибі,Патарочко!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Клюско (М.К./Л.П.) [ 2011-06-19 19:54:41 ]
Усі за кров заговорили.
Та ми лишень наб*ємо рила,
Позабираємо палати,
Відправим "панство" у люстрати...
Й ховаючи безсилу лють,
Спанілі бидляки... чкурнуть.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Андрій Мирохович (М.К./Л.П.) [ 2011-06-21 20:08:24 ]
"А хиже око кіллера в погонах
Вишукувати стане одчайдух" - чогось прочиталось, що одчайдух (однина) як мисливець на соболя - стрілятиме в око, щоб не псувати мундир


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Клюско (М.К./Л.П.) [ 2011-06-22 08:19:23 ]
Андрію,а мою відповідь пані Палагеї уже ліквідовано,"обраних" зачепив.От Вам і... око.Може нам,українцям,на власній землі пора обраними ставати? Як Ви думаєте?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2011-06-22 11:24:51 ]
Так ставаймо, обраними, пане Анатолію, в любові, в силі відповідності вищому Призначенню, а не падаючи все нижче і нижче? "Бо багато званих, і мало обраних".

Щодо можливості критикувати щось чи когось, то дуже раджу всім торкатися тільки тих явищ, до яких ми дотичні власною любов'ю. Тобто, "критикуючи", наприклад, Росію, чи Європу, чи ще щось, ми мали би мати в серці любов до тих чи тих їх куточків, тих чи тих їх представників.

Все інше бісівщина, яка тільки знищує нас в цілому, і поодинці...

Щодо спроби вірша, то вона, спроба, на жаль, не торкається актуальних глибин українства, не примножує його в любові, не об'єднує, а лише виказує авторську проблематику. Думаю, що нам усім пора зрозуміти, що не махання кулаками, а зростання і ще раз зростання творчих особистостей, в гармонії і красі - завдання відповідне збереженню України. Скерована до краси Батьківщини доброчинність. Цього цілком достатньо.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2011-06-22 11:49:03 ]
А щодо закликів і причитань, пане Анатолію, то море наших цілком свідомих українців проголосували саме за нинішню владу - чи то в якості "противсіхів", чи в якості "ідіотів" (за означенням, - тих, що не брали участі у виборах). Та ще й очолювана Ющенком влада "правильно порахувала" і приписала потрібні відсотки бандюковичам... Тож чому не писати про суто українське, про нашу дурнуватість, зазомбованість, тотальну зневіру, тотальне запроданство... Це наші якості, - в найпершу чергу - українських недочоловіків... А цих недочоловіків ще направити чиюсь кров пускати... :(

Та й не слід забувати, що після соціалізму маємо ще двокласовий гомо советікус, який нікуди не подівся. І все, що відбувається, цілком закономірно - яке населення, такі й правителі. Отже, зростати і тільки зростати :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Клюско (М.К./Л.П.) [ 2011-06-22 16:42:51 ]
А якщо "дозростаємося" до втрати незалежності, чи новітнього "1937-го"? Що тоді? Писатимем дифірамби українофобам, озираючись на сім*ї? Спасибі за доречні поради.З повагою Анатолій.