ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Невесенко
2026.02.21 23:55
Літній дощ
Хмурий день тамує втому,
вечір ще ген-ген,
мліє в закутку тісному
одинокий клен.
Пнеться вгору міст горбатий,
як у небо трап.
І мов тріснув звід щербатий –
зверху кап та кап.

Іван Потьомкін
2026.02.21 21:45
***
Люблю дитячі голоси,
Де правих і неправих не існує,
Бо в річище одне зливаються усі,
Де фінал спірок - руки на плечі,
Щирі обійми, скріплені сміхом.
А як не терпиться довести правоту кулаками,
Того приборкують силою до пам’яті.
…Пригадую своє дитин

Артур Курдіновський
2026.02.21 18:46
Мені хоча б одну розмову! (рондель)
Мені хоча б одну розмову,
Єдиний вечір нам на двох!
Щоб написавши епілог,
Я все сказав, моя Любове!

Псує дорогу кольорову
Байдужості отруйний смог.
Мені хоча б одну розмову,

Ірина Вірна
2026.02.21 15:17
Мова
Мова змучена, та не зраджена.

Як трава в полі скошена,
у стоги складена,
у снопи зв'язана,
колосок до колосся,
у вінок слово вплелося...
Міцно скріплене однодумк

Микола Дудар
2026.02.21 14:28
***
Експерт на експерті…
Брехня на брехні.
Нескорені вперті
Зросли у вогні…
Проплачено з крові
Майбутнє картин,
Де хвилі Дніпрові,
Де Матір і Син.

Світлана Пирогова
2026.02.21 13:50
Жива і невмируща (до Міжнародного Дня рідної мови)
Вона не просто звук, не просто певні знаки,
А сила роду, велич і вогонь любові.
Це шепіт трав, це крик відваги, розквіт маків
Що крізь віки несли нам пращури у мові.

Вона - як теплий з печі хліб, що пахне домом,
Як - перша ніжна пісня, що співала м

Ігор Шоха
2026.02.21 12:55
На круги свої
Позаростали чагарем стежки,
барвінком устелилися дороги
і вулиці околиць, по яких
поза ярами через байраки
пішло моє дитинство босоноге
шукати щастя більше як було
у затишку ошатного подвір’я,
куди жар-птиця уронила пір’я,

Борис Костиря
2026.02.21 11:27
* * *
Потрапити під дощ, під вістря тихих крапель,
Померти й народитись для бурь і потрясінь.
Поставити в літописі вже остаточну краплю,
Яка вартує тисяч знеславлених зусиль.

Потрапити під дощ, в оновлення і свіжість,
Очиститись від скверни забріхан

Володимир Невесенко
2026.02.21 10:28
Місячна ніч
Чи гостей незваних тіні,
чи примари за вікном...
Ніч зійшла із височіні
оксамитовим рядном.
В грудях серце дрібно гупа,
мить – і вискочить ось-ось.
Задрижав небесний купол,
мов його хитає хтось.

Володимир Невесенко
2026.02.21 10:25
Безсоння (Невдовзі ранок... До світання)
Невдовзі ранок... До світання
очей склепити не вдалось.
Погасла зіронька остання,
запіють півні вже ось-ось.

Палають у каміні дрова,
мигтить у сутінках стіна,
а за вікном передранкова,

Володимир Невесенко
2026.02.21 10:23
Безсоння (Томливе безсоння зі мною зжилось)
Томливе безсоння зі мною зжилось,
я марно його не тривожу.
Турботливо ніч присипляє когось,
а я все заснути не можу.

До мли крижаної прикутий рядком,
нікуди від себе не зрушу,
а тиша рапавим сухим язиком

Ярослав Чорногуз
2026.02.21 03:10
Підсумок
Життя кінчається, життя.
Останні дні біжать у Лету.
У вир гіркого небуття,
Прощальне соло для поета -
Життя кінчається, життя.

Життя кінчається, життя,
З дитинства був слабкий, плаксивий.

Володимир Бойко
2026.02.20 22:58
Ледь не за Державіним
уйло лишається .уйлом
Хоч осипай його зірками.
Де треба діяти умом,
Воно махає кулаками.

С М
2026.02.20 21:37
Побіжний блюз (The Doors)
Отіс пішов до Бога
Поспіваю я за нього
Дівчино, що вибрана у бордове
Отіс пішов до Бога

Еге, обернись повільно
Спробуй іще, гадаючи, де
Це є легко, пробуй-но ще

Володимир Невесенко
2026.02.20 20:47
Ніч
Розтеклась пітьма навкруг –
час плететься тихим кроком,
і ліхтар, як давній друг,
хитрувато блима оком.

Колихаються дроти
в жовтім світлі мимоволі,
і хмаринам животи

Володимир Невесенко
2026.02.20 20:43
Морозна ніч
Морозна ніч. На небі зорі.
І сніг рипить. І спить майдан.
І ліхтарів огні прозорі,
й сніжинок пристрасний канкан.
І тишина. І пес не лає.
Ідеш собі, лиш рип та рип...
І білим полиском палає
ошаття зледенілих лип.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Стейсі Стейсі
2026.02.14

хома дідим
2026.02.11

Дарій Стрілецький
2026.02.05

Акко Акко
2026.02.03

Стефан Наздоганяйко
2026.01.28

Кіра Лялько
2026.01.22

Аліна Гурин
2026.01.19






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Анатолій Клюско (1963) / Вірші

 Тривожний дзвін
Ще тільки-но зарубцювались рани,
Ще дев'яності в пам'яті живі,
А нас уже заковують в кайдани
І на поталу віддають братві.

І перетворять Матінку на зону,
За дріт колючий запроторять Дух,
А хиже око кіллера в погонах
Вишукувати стане одчайдух.

Тож не здамо достоїнства нахабству
Й красунь своїх "ахметам" у гарем,
Ні, друже мій, не підемо у рабство,
А у бою за честь свою помрем!

І хай не надто тішиться чужинець,
Бо встанемо усі: плече в плече.
Й героєм буде кожен українець,
Як кров ворожа в море потече!




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2011-06-18 20:36:53
Переглядів сторінки твору 3943
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 5.016 / 5.5  (4.948 / 5.5)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / 0  (4.375 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.771
Потреба в критиці найстрогішій
Потреба в оцінюванні оцінювати
Автор востаннє на сайті 2012.01.24 08:10
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2011-06-18 21:30:21 ]
Ого!!! То по кому ж дзвенить дзвін?.. Дужо!!!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2011-06-18 22:00:30 ]
А вороги, Анатолію, - то ми самі((
Це як два начала - жіноче і чоловіче здибаються в утробі і ніяк не об"єднаються воєдино, щоб народилося маля. А пора би...Добра тема, нагальна, але кров мене не душе тішить, - 21 вік, є інші мирні методи - вибори, демострації і т. і.
Відносно поетичної сторони вірша, то у мене немає зауваг. Удач, друже!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Редчиць (М.К./М.К.) [ 2011-06-18 23:47:03 ]
У народі кажуть:"Бий свій свого, щоб чужі боялись!"
Оце ми й бачимо... А кров людська - не водиця,
проливати не годиться. Та добре, що вірші спонукають до роздумів... Думаймо...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Кучерук (Л.П./М.К.) [ 2011-06-19 00:23:06 ]
Ось тільки крові не потрібно, бо наша земля й так переповнена нею.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
ккк ох (Л.П./Л.П.) [ 2011-06-19 13:16:26 ]
Патріотично.
А тепер задумайтесь над оцим ось:

"Вы должны помнить, что коммуну, чрезвычайку, продовольственные отряды, комиссаров украинский крестьянин возненавидел до глубины души. В нем проснулся спавший сотни лет вольный дух казачества и гайдамаков. Это страшный дух, который кипит, бурлит, как Днепр на порогах, и заставляет украинцев творить чудеса храбрости. Это тот самый дух вольности, который давал им нечеловеческую силу в течение сотен лет воевать против своих угнетателей - поляков, русских, татар и турок..." Троцкий.

Всьому свій час...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Клюско (М.К./Л.П.) [ 2011-06-19 19:45:51 ]
Спасибі,Патарочко!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Клюско (М.К./Л.П.) [ 2011-06-19 19:54:41 ]
Усі за кров заговорили.
Та ми лишень наб*ємо рила,
Позабираємо палати,
Відправим "панство" у люстрати...
Й ховаючи безсилу лють,
Спанілі бидляки... чкурнуть.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Андрій Мирохович (М.К./Л.П.) [ 2011-06-21 20:08:24 ]
"А хиже око кіллера в погонах
Вишукувати стане одчайдух" - чогось прочиталось, що одчайдух (однина) як мисливець на соболя - стрілятиме в око, щоб не псувати мундир


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Клюско (М.К./Л.П.) [ 2011-06-22 08:19:23 ]
Андрію,а мою відповідь пані Палагеї уже ліквідовано,"обраних" зачепив.От Вам і... око.Може нам,українцям,на власній землі пора обраними ставати? Як Ви думаєте?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2011-06-22 11:24:51 ]
Так ставаймо, обраними, пане Анатолію, в любові, в силі відповідності вищому Призначенню, а не падаючи все нижче і нижче? "Бо багато званих, і мало обраних".

Щодо можливості критикувати щось чи когось, то дуже раджу всім торкатися тільки тих явищ, до яких ми дотичні власною любов'ю. Тобто, "критикуючи", наприклад, Росію, чи Європу, чи ще щось, ми мали би мати в серці любов до тих чи тих їх куточків, тих чи тих їх представників.

Все інше бісівщина, яка тільки знищує нас в цілому, і поодинці...

Щодо спроби вірша, то вона, спроба, на жаль, не торкається актуальних глибин українства, не примножує його в любові, не об'єднує, а лише виказує авторську проблематику. Думаю, що нам усім пора зрозуміти, що не махання кулаками, а зростання і ще раз зростання творчих особистостей, в гармонії і красі - завдання відповідне збереженню України. Скерована до краси Батьківщини доброчинність. Цього цілком достатньо.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2011-06-22 11:49:03 ]
А щодо закликів і причитань, пане Анатолію, то море наших цілком свідомих українців проголосували саме за нинішню владу - чи то в якості "противсіхів", чи в якості "ідіотів" (за означенням, - тих, що не брали участі у виборах). Та ще й очолювана Ющенком влада "правильно порахувала" і приписала потрібні відсотки бандюковичам... Тож чому не писати про суто українське, про нашу дурнуватість, зазомбованість, тотальну зневіру, тотальне запроданство... Це наші якості, - в найпершу чергу - українських недочоловіків... А цих недочоловіків ще направити чиюсь кров пускати... :(

Та й не слід забувати, що після соціалізму маємо ще двокласовий гомо советікус, який нікуди не подівся. І все, що відбувається, цілком закономірно - яке населення, такі й правителі. Отже, зростати і тільки зростати :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Клюско (М.К./Л.П.) [ 2011-06-22 16:42:51 ]
А якщо "дозростаємося" до втрати незалежності, чи новітнього "1937-го"? Що тоді? Писатимем дифірамби українофобам, озираючись на сім*ї? Спасибі за доречні поради.З повагою Анатолій.