ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2026.09.24 06:15
Предківські дороги нам дарують крила
І тримає міцно пращурів земля, -
Без того коріння, що дає всім сили,
Не злетить у небо молоде орля.
Пам'ятають стіни дорогої хати
Предків кожне слово, кроки і пісні,
Що з дитинства учать правду захищати
Від як

Ірина Вовк
2026.09.24 05:29
VІ. ТЯГАР СИНІВСЬКОГО ОБОВ'ЯЗКУ У задимленій майстерні коваля Квінта ранок почався з важкої розмови. За довгим дерев'яним столом сиділи двоє братів. Квінт, широкоплечий, із мозолястими від молота руками, та Марцелл – стрункий, загартований у боях ле

хома дідим
2026.09.24 00:00
вітер тихий і вітер злобний
понеділок а там четвер
чоловік зріс пішов із дому
зневірявся як міг помер
не того що хотів скандалу
чи хворів а чи впав у маразм
цих випадків буває чимало
а того що відбув свій час

Борис Костиря
2026.09.23 20:02
Перетоплений шлях у майбутнє, на гору жадану,
Перетоплений сміх, перетоплені плоть і кістки,
Перетоплений голос, далекий, тендітний, коханий,
І не можемо ми спорудити крізь вічність мости.

Перетоплені сили, наснага, надія і гордість,
Перетоплені зд

Федір Паламар
2026.09.23 19:32
Во ім’я Життя Вишнього, слава Світлу горньому! Шум-Кушта предстоїть, і возвіщає, і поучає. Шум бар Ну, Шум-Кушта, предстоїть і глаголе покірно перед Господом, прорікаючи: – Минувся час мій, і належить мені відійти. Та не відаю, хто супроводитиме ме

Артур Курдіновський
2026.09.23 15:17
Я піду за дощем, закохавшись у сіру сльоту
Та не буду співати весні осяйні дифірамби.
Вже минули безглузді часи сподівань біля рампи -
Тож сьогодні вінок з порожнечі для себе сплету.

Не лякай мене, осене, холодом вранішніх злив!
Це - стихія моя! В

Артур Курдіновський
2026.09.23 15:16
В блокноті згорілім - згорілий рондель,
Від світлих рядків залишилось вугілля.
Душевна зневіра. Тілесне безсилля.
Стійке панування безмежних пустель.

Давно вже тендітна та ніжна пастель
Затьмарена модним строкатим свавіллям.
В блокноті згорілім -

Борис Костиря
2026.09.23 14:40
Він біг у даль, отримавши свободу,
Після заков тривалих і крутих,
Пірнаючи в найбільшу насолоду
Без нагород минущих, золотих.
На березі морському співи чайок
І плескіт хвиль, а він біжить кудись,
Звільнившись від умовностей і часу,
Пірнаючи у незг

Вячеслав Руденко
2026.09.23 11:38
Призначення чаю з жасмину співмірне
З безсмертям душі миловидної щучки,
Подоба якої не платить комірне
Ні Сонцю, ні вітру, не носить обручки.

Скажи йому: «Хронос!»—здригнеться відчайно,
Пелюстки, мов очі,наповняться змістом,
У збуренні, в русі, як

Ірина Вовк
2026.09.23 08:06
V. ЗОЛОТИЙ ДИМ ХРАМУ ІСІДИ Ранок у храмі богині Ісіди тонув у солодких пахощах єгипетських благовонь. Головний жрець Калпурній, одягнений у білосніжну лляну туніку, сидів біля вівтаря й задоволено перераховував приношення. Торговці з порту сьогодні бу

Віктор Кучерук
2026.09.23 06:28
Хлопці кажуть: Не спіши
На бочок лягати, -
Поживи ще для душі
Не в порожній хаті.
Ту знайди, що принесе
Для душі розраду, -
Для котрої над усе
У стосунках злада.

С М
2026.09.22 23:54
Едді, що за кпини?
Я телебачив нині
Едді, що за кпини?
Мене питає дехто
Про твій подвійний крій
Гадаю, це все хрінь
Ти кинув у пакет
Мені прислав оце –

Артур Сіренко
2026.09.22 22:56
Була осінь. Навіть уже не рання — переддень золотої (осені, не доби, золотої доби насправді не було та й не могло бути). Листя дерев спокою і споглядання ледь-ледь почало жовтіти: чи то від одвічної меланхолії міста, чи то від того, що обивателі почали но

хома дідим
2026.09.22 20:58
що із пригніченості цеї
завжди комусь реально гірше
бо не знаходить панацеї
ані у грошах ані віршах
одвічні теми хліб щоденний
що поминаєш у молитві
зірки далекі ближчі терни
сльозини потом оповиті

Вячеслав Руденко
2026.09.22 17:42
Даоська дошка, як мені без тебе
Хитатися під явором Небес —
Спиною чухатися об каміння Геба
На зло чужинцям із сльозливих п'єс?

Проходять хвилі по ланам строкатим
На радість непритомним четвергам —
На початках часи завжди багаті —

Борис Костиря
2026.09.22 13:07
Хоч краплю сну іще напитись
Ти, ноче благодатна, дай.
Промовить ніч така столика
І незглибима, як Дунай.

У морі сну втоплю тривогу,
Зайду до нього, мов корсар,
Знайшовши в безмірі дорогу
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Женя Бурштинова / Вірші

 ***
Образ твору Є душа у картин полотні?
В фарбах змішував долі художник,
Вирували в них бурі земні
І топтали життя подорожні.
Руки вправні, проникливий зір,
Зашуміла пейзажем калина,
Ось стрибне з полотна дикий звір,
На портреті всміхнеться дитина.
Чом же постать у майстра сумна,
Не квітує вона, як картина,
Бо не хлібом єдиним живе,
В почуттях хоче жити людина.
Світом шириться вість про митця,
Очі гаснуть, як досвітком зорі,
Зміст картин проникає в серця,
Сліз не сушить художник у горі.
Пензлик грає веселкою барв,
А художник ховається в тіні,
Він приховує відблиск заграв
І обличчя спотворені лінії.
Жде на дотик кохання рубець,
Хоч дивитись боїться у воду,
Скільки в світі таких є сердець,
Що чекають любов не за вроду?!
Є душа у картин полотні,
Хай малює кохання художник!
І вирують там бурі земні,
Недаремно ж топтав подорожник.
03.12.2010

***
Трагізм переслідує художника-хірурга - загинула кохана, сам він мало не загинув під час пожежі. Зате скільки врятованих ним людських доль!





      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2011-06-19 09:02:07
Переглядів сторінки твору 2998
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.666 / 5.5  (4.789 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.326 / 5.44)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.710
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2013.12.23 23:06
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Костянтин Мордатенко (Л.П./Л.П.) [ 2011-06-19 09:44:38 ]
"Є душа у картин полотні?" - ну, не можна так формулювати речення, ще й перше, яке задає тон усьму віршу... кострубато...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2011-06-19 09:44:58 ]
"Щастить" твоєму ЛГ, Женю, як... Одне покликання тільки і тримає його серед нас. Причому і у фаховому сенсі, і у митецькому.
Отже, через вогонь і воду... Лишаються мідні труби.
???


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женя Бурштинова (Л.П./Л.П.) [ 2011-06-19 11:15:17 ]
Ну, що поробиш, Костянтине, якщо мені подобається все кострубате.
І, чим більше, тим краще.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женя Бурштинова (Л.П./Л.П.) [ 2011-06-19 12:34:19 ]
Ти забув сказати, що йому ще й повезло зі мною, та, на жаль, не склалося. Дякую, Михайле, а де "кульбаба"?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
ккк ох (Л.П./Л.П.) [ 2011-06-19 13:30:33 ]
Гарно, чуттєво, витончено.

Любов у кожному мазку і неймовірна краса, Ви тільки подивіться картини Архіпа Куїнджі, це наш, маріупілець, який з неймовірним притаманним лише йому, світовідчуттям передав стан природи. До речі, малював Україну, Дніпро, українське село.
А ще Іван Шишкін, там теж захоплює дух, неймовірна точність передачі пейзажу до травинки, до листка. Оце Вам краса! Краса яка і рятує світ...звичайно, хто в змозі її оцінити!
Мариніст Айвазовський з його захопливими пейзажами моря, могутністю водної стихії, яка здатна творити і руйнувати. Захоплювати і жахати...
Тиціан Вечелло, з моєю улюбленою "Любов земная и Любовь небесная"...
Гюстав Клімт "Поцелуй"...
Леонардо да Вінчі "Служанка" - неймовірне втілення ніжності, краси і чогось такого, для чого я не можу підібрати слів.
Боже! А чого варті амури і психеї Адольфа Буегро!



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женя Бурштинова (Л.П./Л.П.) [ 2011-06-19 14:01:38 ]
Дякую, Палагеє, за такий надзвичайно вичерпний коментар. Так, художники уміють передати у мазках і любов, і красу, і почуття, так само, як і поети. Але чомусь на ряду із картинами ніхто не додумався вставляти в рамки поетичні рядки, написані красивим курсивом, і виставляти в галереях. Я думаю є такі, що вартують цього - бути поряд із найкращими полотнами. Та, на жаль, все не так. І в книгарнях поетичних збірок мало, і попит малий на них. Більш в ціні детективи і любовні романи.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Кучерук (Л.П./М.К.) [ 2011-06-19 17:21:29 ]
Здається, що буде краще;
...І топтали життя подорожні.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женя Бурштинова (Л.П./Л.П.) [ 2011-06-19 18:15:24 ]
Дякую, Вікторе, сприймається і цілком прийнятно.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2011-06-20 01:26:06 ]
Якщо будеш трішки терплячою....
Іван Гентош передасть тобі і "кульбабу", і бобикова...
:)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женя Бурштинова (Л.П./Л.П.) [ 2011-06-20 14:20:58 ]
Терплячою, ну добре вже, старатимусь, терпеливою - аж ніяк не обіцяю.