ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2026.09.14 13:54
Безсоння випалює розум.
Пустеля, якою йде Ромул.
Побачимо розуму розмах.
Небачена сила і розмір.
Пізнаю глибокі закони
Свідомості без перепони.
Не знають шляхи заборони,
Долаючи всі забобони.

Вячеслав Руденко
2026.09.14 12:13
Сірий дощик кропить — буде бабі клопіт:
Осінь через тиждень знов зайде в село.
Дід на дворі босий смалить папіросу,
Мокра чорна кішка моститься в відро.

А сусідка Мотря варить юшку вкотре,
І не тільки юшку — ще й густий куліш.
До вдовиці Мотрі в т

Олена Побийголод
2026.09.14 09:55
Василь Лебедєв-Кумач (1898-1949)

Каска сяє у сонячній ласці,
на всі боки проміння ллючи;
у тій мідній начищеній касці
ходить милий мій на каланчі.

Він пожежник украй діловитий,

Віктор Кучерук
2026.09.14 07:16
З-під вій - блакить небесна,
З-під вій - волошок синь, -
З-під вій принада весен
І магія краси.
З-під вій - жаги ознака,
І поклик з-попід вій, -
Роздмухують всілякі
Жариночки надій.

Ольга Садкова
2026.09.13 23:01
Погожа розкрилена днина
(хоч завтра вже дощик, либонь).
Листок, що струсила калина,
упав до розкритих долонь.

Тихенько потріскують дрова,
і тіні повзуть на намет...
Де мудрість життя і основа,

хома дідим
2026.09.13 22:17
при цім гармидері сучаснім
у марші цім іноваційнім
котрийсь-іще шукає щастя
і сенс чуттів
і власну цінність
чого би ні
усім дозвільно
є інтернет

Віктор Насипаний
2026.09.13 19:43
Вже вечір жде, як бузьок, на одній нозі.
На берег місяця втікають хвилі зір.
В багатті листя клен палає молодий.
Вдягає швидко сутінь все у холоди.

Удвох, як в давнеч, ловкі, смілі дітлахи,
Зриваєм враз , як стиглі яблука, зірки.
Ростем, як трави,

Мирон Шагало
2026.09.13 19:22
Між вікон холодних людиномашин,
де від сірості день зачах,
мене зігріває той погляд один —
з бурштиновим теплом в очах.

Як прагнеться сильно такого тепла,
щоб воно все було й було,
щоб світлою барвою осінь текла

Вячеслав Руденко
2026.09.13 19:01
У час луни й штукарства,
У літа півфінал,
У надлишку півцарства
Хиткого назагал.
Шпарини мармурові,
Стежки біля води —
Аморфні, амфотерні
Минулого сліди.

Тетяна Левицька
2026.09.13 17:23
Купає небо хмари кучеряві
у вицвілій блакиті далини,
толочить вітер посивілі трави,
на збіжжі стежки — жовті ясени.
Рожеві айстри кутають у вечір
пахучі чорнобривці, а між тим
лягають на мої холодні плечі
ажурні тіні шаликом легким.

С М
2026.09.13 13:39
вона королівна
тут на гайвею
знаки дорожні
до madre до неї
ніхто не врятує
від лютого тигра
звіра смаглявого
убраного в шкіру

Борис Костиря
2026.09.13 13:29
Розвал відбудеться людини,
Немов граніту чи крижини.
Колись єдиний моноліт
Умить розпався в 40 літ.
Розвал свідомості, польоту
Фантазії, мов живоплоту,
Провали в пам'яті, а мова
Постала сіра, безголова.

Ірина Вовк
2026.09.13 08:17
ЦИКЛ "МЕСОПОТАМІЯ" (Додаток ІІ)


«АЛЕКСАНДР МАКЕДОНСЬКИЙ: ОСТАННІЙ ПАРАД НАПІВБОГА»

(драматичний ескіз у стилі шумеро-аккадського епосу, в трьох сценах)


Євген Федчук
2026.09.13 07:47
Спокійно земля Руська спочивала.
Бо ж князь її славетний Святослав
У степ далеко половців прогнав,
Їх стійбища у полі потоптали
Князі й велику здобич узяли,
Полон великий зі степів пригнали.
Тож земля Руська мирно спочивала…
Князі також вспокоєні б

Володимир Бойко
2026.09.13 06:46
У природному парку в Японії
І верблюди, і коні, і поні є.
На японські дива
Претендує москва,
Бо у неї права на Японію.

У злиден

Віктор Кучерук
2026.09.13 06:31
Минають безрадісно роки,
Але відчуваю, бува,
Що досі надія глибока
На краще у серці жива.
Неначе від написів титли
На дулах столітніх мортир,
Нікуди донині не зникли
Мої сподівання на мир.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Новини):

ВАСИЛЬ КУЗІВ
2026.06.11

Артур Курдіновський
2023.12.07

Біла Марія Біла Марія
2018.01.02

Олександр Сушко
2017.03.14

Ірина Бондар Лівобережна
2016.03.25

Марія Антропова
2015.04.08

Любов СЕРДУНИЧ
2014.03.11






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Майстерень Адміністрація / Новини (Поезія)

 У Києві вручили відзнаку імені Священномученика Омеляна Ковча
23.06.2011 Олеся Бортняк

Київ – Четверо лауреатів отримали у Києві Відзнаку імені Блаженного Священномученика Омеляна Ковча.

Омелян Ковч був українським греко-католицьким священиком, який під час Другої світової війни рятував євреїв і загинув у концтаборі Майданек. Відзнаку вручив глава Української Греко-Католицької Церкви Верховний Архієпископ Києво-Галицький Святослав. Відзнаку вручають за значний внесок у діалог культур і народів, міжрелігійне та міжнаціональне порозуміння, за особистий життєвий приклад жертовності та гуманізму.

Завантажити ВІДЕО
Перед врученням відзнаки лауреатам глава Української Греко-Католицької Церкви Блаженніший Святослав у своєму вступному слові закликав наслідувати приклад Омеляна Ковча: творити добро і руйнувати мури між націями.
 
«Сьогодні в наше українське суспільство повертаються різні стереотипи і кліше минулого. Дуже часто навіть образ священика і Церкви проектується на основі певних ідеологічних рамок, які хочеться назавжди зруйнувати у свідомості українця. Але Дух Святий дозволяє нам перевершити і зламати ці стереотипи. А постать Омеляна Ковча показує нам нове обличчя Церкви і священнослужителя для нової, історичної місії нашого народу», – зауважив голова УГКЦ.

 Грамоти про нагородження  та статуетки Янгола з рук очільника Української Греко-Католицької Церкви отримали український поет і перекладач Мойсей Фішбейн, ректор Українського католицького університету у Львові о. Борис Ґудзяк, заступник міністра внутрішніх справ Польщі Томаш Семоньяк, завідувачка реабілітаційного психоневрологічного закладу Ніна Горностай.

 Лауреат Відзнаки імені Священномученика Омеляна Ковча поет Мойсей Фішбейн, зокрема, сказав: 
 
«Моїх братів і сестер нацистські нелюди вбивали тільки за те, що вони народилися євреями. Рятуючи моїх братів і сестер, рятуючи євреїв, отець Омелян Ковч прийняв муки й віддав власне життя. Він має бути згадуваний у єврейських молитвах. Єгі зіхро барух. Хай буде благословенна його пам’ять.
 
Я схиляю голову перед тими праведниками, перед тими українцями, які, ризикуючи власним життям, рятували моїх братів і сестер – рятували євреїв.

 Я схиляю голову перед  пам’яттю великого українця – митрополита Андрея Шептицького, який переховував у себе євреїв. Він має бути згадуваний у єврейських молитвах.
 
Я схиляю голову перед пам’яттю українських греко-католицьких черниць, які переховували єврейських дітей. Вони мають бути згадувані у єврейських молитвах.
 
Я схиляю голову перед сотнями українських родин, які рятували єврейські душі. Вони мають бути згадувані у єврейських молитвах.
 
За діяння праведників нехай огорне Україну ласка Господня.

 І вічно тектимуть води Йордана й Дніпра.
 
І вічно яскрітимуть Єрусалим і Київ.
 
Кен єгі рацон. Амен. Нехай буде воля Його. Амінь».

 Для поляків велика честь, що один із нагороджених є громадянином Польщі
 
Гість церемонії Надзвичайний та Повноважний посол Республіки Польща в Україні Генрік Літвін відзначив, що до особистості українського священика Омеляна Ковча в Польщі особлива повага як до «Блаженного з Майданека».
 
«Місцем смерті отця Омеляна був концтабір Майданек, де загинув також мій дідусь Янек Літвін. Для нас отець Омелян є Блаженний із Майданека. Це для нас, для поляків, велика честь, що один із нагороджених цією премією є нашим громадянином», – зазначив посол.

 Отець Омелян Ковч визнаний Праведником України. Інститут «Яд Вашем» у Єрусалимі поки що не присвоїв йому титул «Праведника народів світу», на чому наполягають єврейські та українські організації.

Контекст : Радіо «СВОБОДА»


      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2011-06-24 17:43:38
Переглядів сторінки твору 2679
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (0.591 / 5.25)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (0.591 / 5.25)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.780
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2017.03.02 00:05
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2011-06-24 20:49:11 ]
У нас були сусіди - єврейська сім'я, зараз вони проживають в державі Ізраїль. Так ось, мені Раїса Андріївна розповідала, що коли вона молода комсомолка приїхала працювати у школі в західноукраїнському селі(приїхала вона з Молдавії), то, так як були не ситі часи, її підгодовували учні. Батьки тих учнів дехто сам був бандерівцем, а інші допомагали бандерівцям... І хоч вчителька була російськомовною і навчала дітей російської мови, ніхто проти неї нічого не мав. Я з нею познайомилася, коли ми поселилися в один будинок у Теребовлі, вона розмовляла українською мовою без натяку на акцент. Хоч про бандерівців говорили на той час погано, Раїса Андріївна мені казала, щоб я не вірила цій брехні ( звичайно тихо і наодинці). Про Омеляна Ковча я чула у передачі Миколи Княжицького, це справді була надзвичайна людина.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2011-06-24 21:15:13 ]
Напевно кожен з нас би міг пригадати вчителів різних національностей, які нас навчали, хоча
за часів СРСР, принаймні в 70-ті, коли я навчався в школі, всі були однаковими - просто вчителями, без національного поділу. Це вже зараз якось помітніше, оглядаючись назад, хто представником якої нації міг бути, що, зрештою, не виглядає таким важливим.

Звичайно, єврейське питання довгий час було вельми непростим. Ще за часів фараонів до 1500 року до Р.Х. писали на глиняних дощечках донесення Аменхотепам, що хебреї, дослівно, "люди з-за Ріки" (нині Єфрат), проникають на пасовища Ханаану. Зауважу, що "люди з-за Ріки" потрапили туди, за Ріку за декілька десятиріч перед тим, будучи вигнаними з Ханаану під час звільнення Єгипту (стародавнього Кемпту) від гіксосів...
Тож, зрештою, коли ми говоримо про українців, то говоримо не лише про галичан, чи українських греко-католиків, так само, коли ми говоримо про євреїв, то не говоримо про віру, її розмаїття, чи про окремі племена, чи там коліна народу.

На жаль, багато наших сучасників і попередників, володіли і володіють питанням недостатньо, аби не здійснювати серйозні помилки у своєму трактуванні надскладних історичних явищ.
Але, як українці достойні називатися саме українцями, так і інші народи мають свої історичні ВЛАСНІ назви. До цього потрібно ставитися з найвищою пошаною і не тільки до цього.

Отець Омелян Ковч - віддав своє життя за братів і сестер, не ділячи їх ні за іменами, ні за національністю. Беремо приклад, вчимося...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-06-24 21:33:43 ]
Добре, що Україна пам"ятає не тільки Гонту, але й Омеляна Ковча та Андрія Шептицького. Це дає надію.