Ми, представники опозиційних політичних сил, що увійшли до Комітету опору диктатурі, вважаємо політику нинішньої влади на чолі з Віктором Януковичем такою, що загрожує національній безпеці та державному суверенітету України, підриває основи демократичного урядування та призводить до зубожіння та безправ*я громадян. До такого висновку нас приводить логіка діяльності цієї влади та конкретні наслідки її зловживань.

По-перше, узурпація влади,здійснена шляхом прямих порушень Конституції, нехтування законодавчими процедурами, ліквідація суддівського самоуправління, фальсифікації виборчого процесу, знищення парламентаризму та намагання ліквідації опозиції через політичні репресії в Україні.

По-друге, здача національних інтересів у зовнішньополітичній сфері, здійснена всупереч нормам чинної Конституції, і як наслідок, загроза перспективам європейської інтеграції України.

По-третє, переділ бюджетних коштів під виглядом реформ, в результаті яких незахищені верстви і активні самодостатні категорії населення втрачають останні засоби для існування, а олігархічні клани стають ще багатшими та сильнішими.

По-четверте, встановлення режиму тотальної корупції, яка стала головною ідеологією та сенсом роботи діючої влади та в яку включені бюрократичний аппарат, суди, міліція, прокуратура та кримінальний елемент.

Усе це здійснене впродовж лише перших півтора року діяльності нової влади. Закономірним наслідком її зухвалого нападу на права й інтереси громадян стало критичне зниження рівня підтримки політичних інститутів у суспільстві, зростання протестних настроїв, готовність людей до радикальних дій громадського опору.

Таким чином ми констатуємо: влада в Україні нелегітимна.

Враховуючи її антиукраїнський характер, ця влада – окупаційна.

Така влада може триматися лише на обмані і насильстві. І своїми останніми діями стосовно кримінального переслідування лідерів опозиції влада засвідчила те, що вона безпосередньо переходить до останнього засобу свого збереження – до встановлення диктатури.

Отже, у нас є всі підстави твердити, що Україна в небезпеці, оскільки: в небезпеці кожна родина, якій загрожує бідність, свавілля влади і бандитизм; у небезпеці малий і середній бізнес, який знищується корупцією і засиллям провладного бізнесу; у небезпеці демократія, який загрожує тотальна фальсифікація і порушення правових норм; у небезпеці незалежність і державний суверенітет, якими нинішні керманичі України готові розрахуватися за свої привілеї.

МИ ВИМАГАЄМО:

1.Проведення дострокових одночасних парламентських і президентських виборів. 2.Проведення дострокових виборів київського міського голови та київської міської Ради, відставки глави КМДА Олександра Попова.

3.Припинення незаконного кримінального переслідування та звільнення лідерів опозиції Юлії Тимошенко, Юрія Луценка та інших політв*язнів з-під варти.

4.Скасування рішень влади, що погіршують соціально-економічне становище громадян.

5. Мораторію на продаж землі.

6.Мораторію на укладення міждержавних угод, які б передбачали відчуження державного майна і делегування суверенітету.

Комітету Опору Диктатурі 24 серпня 2011

......................
Впервые в истории независимой Украины страну подмяла под себя (и продолжает подминать) шобла, которая не предполагает никакого диалога, никакой цивилизованной политической борьбы. Политические силы, которые не «записались в шоблу», лишены элементарных прав, положенных оппозиции в парламенте, выхода в медиа-пространство, шобла не останавливается и не остановится ни перед арестами, ни перед попытками физического уничтожения или выдавливания инакомыслящих из страны. Организации, объединившиеся в Комитет, вряд ли в обозримом будущем станут единой партией, вряд ли откажутся от отличий, да что там, от вполне понятных амбиций в деле соревнования за гражданские симпатии. Только все это – вопрос завтрашнего дня. Который вполне может попросту не наступить в этом плане, то есть наступить, но без предположения ни политических дискуссий, ни реальных выборов. Так оно и будет, если Комитет, заручившись поддержкой граждан, безотлагательно не озаботится единственно важным на сегодня вопросом: как отстранить от власти нелегитимную шоблу?

Вот, рассуждают о том, что именно станет «тестом на прочность» для Комитета. Есть мнения, что честное и дружественное распределение между партиями, входящими в него, мажоритарных избирательных округов «на выборах в 2012 году». Стоп. А есть ли основания предполагать, что режим, уже незаконно продливший на год каденцию нынешнего парламента вообще допустит выборы-2012? Есть ли основания возлагать на нынешний парламент, где командует антиконституционно созданное большинство, принятие нового закона о выборах, предполагающего ту же мажоритарку? Доверять нынешнему режиму организацию этих выборов и подсчет голосов, мы что, можем? Да и вообще, еще на целый год оставить страну в этих лапах – допустимо? Еще год позволять диким галопом штамповать законы и постановления, отнимающие у общества то право, то кусок хлеба?

И вообще, есть выражение: не будешь резать – нож не трогай. После подкрепленного аргументами заявления «власть в Украине нелегитимна»; «эта власть – оккупационная», не остается ничего другого, как добиваться внеочередных выборов. Тест на прочность для Комитета? Как ни странно, кажется, подобной вынужденной коалиции не нужна организационная прочность, безразлично, какие аббревиатуры, обозначающие политические партии и общественные организации будут «заходить – выходить», поскольку без провокаций дело все равно не обойдется. Скорее, следует пройти тест на присутствие. Отделения КОД (Комітет опору диктатурі) родились практически во всех регионах страны, в областных центрах и районных городах. И если в ближайшие недели мы не только узнаем о том, что на Черкассчине именно КОД вступился за адвоката, подвергнутого ментовским пыткам, в Донбассе КОД поддерживает организацию Марша шахтеров-инвалидов, а привычными станут фразы: «нужно обратиться к нашим КОДовцам»; «по последнему сообщению КОДа…», можно будет говорить о присутствии. О том, что массовая встреча реальных протестных настроений и тех, кто взял на себя нелегкую ношу координации действий, состоялась.

А первый тест, если уж угодно употреблять этот термин, состоится чуть больше, чем через неделю. 6 сентября Верховная Рада открывает пленарные заседания. Чечетов озвучивает обеспокоенность режима: «они будут чудить, но мы со своей стороны сделаем все, чтобы парламент работал плодотворно». Какие опасные для общества законы ПЛОДОТВОРЯТ в зале со стеклянным куполом «дежурные» от режима буквально одной рукой (потому что остальные, как известно, за коррупционно-олигархическими заботами в парламент не поспевают заглянуть) – обществу известно. Общество ждет: те, кто называет себя оппозиционерами, создателями КОДа, действительно будут «чудить», безнадежно пытаясь опять использовать парламентские методы возражения шобле, или позовут нас к стенам Рады?

Ведь мы – готовы прийти.


Виктория АНДРЕЕВА, «ОРД»