"Маленькие дети!
Ни за что на свете
Не ходите в Африку,
В Африку гулять!
В Африке акулы,
В Африке гориллы,
В Африке большие
Злые крокодилы
Будут вас кусать,
Бить и обижать,-
Не ходите, дети,
В Африку гулять."

(Корней Чуковский "Бармалей") (епіграф до "Вступу")

"Десь, колись, в якійсь країні
Проживав поет нещасний,
Тільки мав талан до віршів,
Не позичений, а власний."

(Леся Українка «ДАВНЯ КАЗКА») (епіграф до частини 1)

Вступ. Пародисти і поети.

Не ходіть, поети,
В Інтернет гуляти
Ні за що на світі,
Про́шу, не ходіть!
Там на вас чекає
Пародистів зграя -
Вірш ваш розтерзає
І ковтне за мить.

Вірша скопіпа́стять,
Вірша занапа́стять,
Вірша на цитати
Миттю розберуть.
Рими ваші вкра́дуть,
Вислови і фрази,
Всі як є словечка -
Ой, це просто жуть!

Розберуть ваш віршик
На інгредієнти,
До молекул майже -
Зважать на вагу.
Потім щось відріжуть,
Потім щось пришиють,
Потім перемісять
На м’ясне рагу.

Кляті пародисти,
Наче натуристи,
Що на пляжі "нудять":
«Плавки наші де?»
Ходять зовсім голі
І шукають одяг,
Хоч їм без потреби,
Бо таки не тре'!


1. Поети vs пародисти.

Десь, колись, в якійсь країні жили пародисти,
Що поеми не писали - та хотіли їсти.

Зауважать лиш поета з віршем чи сонетом,
Цап-царап того за патли - й на фарш, на котлети

Розмололи смачно тексти, перцю в них додали,
Часнику, цибулі, солі, а тоді казали:

«Понаписуй ще, поете, та й собі на згубу,
Бо ми хочемо так їсти, аж чешуться зуби."

Той не встигне народити - у муках чи легко,
А вони - завжди готові! (миттю все пожерти).

Відгризуть спочатку вуха, потім – хвіст і ніжки,
І залишать з того вірша ратиці і ріжки.

...

Тож не заздріть тим поетам поміж пародистів,
Що поем самі не пишуть, але хочуть їсти.


2. Поет - пародисту.

Я не боюсь твоїх пародій
(Хоч на мої всі вірші втни!)!
Я вийшов просто із народу.
А ти, напевно, з … бузини.

І хай тобі в долоні плещуть.
Нехай регочуть там і тут.
Забий на все! Повір, що краще
Писати вірші. То - не блуд.

Та менше з тим. Того ж – побільше.
Ну, отого. Ну, ти усьок.
Коротше, я - писати вірші.
А ти – пародії. Осьо.

З тобою зійдемось у герці,
(Нехай подивиться народ)
Все ‘дно не світить нам безсмертя
І не потрібно нагород.

А, може, й світить – як зумисне
В поему нас поет візьме…
О, мить чарівно, зупинися!
Тоді ми - класики! Бігме!


3. Пародист, котрому не дано.

Напишеш ти: «Кохання, може бути,
В душі моїй не згасло до кінця…»
А пародист, як чорт у ступі:
«Кохану в ліжко - до вінця!»

Напишеш ти: «Краса й корисне.
Троянди гарні й виноград.
І чуєш раптом: «Це ж так смішно!"
Ти це серйозно? Ну, навряд!

Напишеш ти: «Любов буває
Раз на мільйон юнацьких літ».
А пародист: «Гормони грають.
Лізь до Тетяни через пліт».

А про Ромео і Джульєтту
Згадаєш оповідь сумну,
Почуєш: «Подавай карету,
Ми поклоняємось вину!»

Напишеш ти: «Летять у небі
В далекий вирій НЛО».
А пародист: «Чи без потреби
Експериментів не було?..»

...

Рядки напишеш геніальні,
З сюжетом action, як в кіно –
І їх спаплюжить тривіально
Той пародист, що не дано.


4. Не ображайте пародиста.

Не ображайте пародиста,
Бо він умить вам здачі дасть,
Бодай підкаже, де не чисто,
А чи підкине "шістку" в "масть".
Нехай ви туз козирний, дама,
Король піко́вий чи валет,
Та пародист - теж від Адама,
Й не гірший в нього, мо’, сюжет.
…
Б'єтесь у груди: "Ми – Поети!
А ти – нікчема і ніхто!
У нас - «Ромео і Джульєтта»,
А в тебе, певно, «Дід Піхто».
«Ану скажи, чи не вар’ят ти!»
«Та в тебе і ім'я́ - Ніяк!»
«І як посмів ти насмія́тись
Над почуттями, маніяк?!»
«У нас чутливі душі й нерви,
І дух Поезії - щодня,
Слова - алмази чисті, перли!
А ти їх топчеш, як свиня!»
«Та знай, свинюко, це негоже -
Чого ти преш в калашний ряд?!
Тут у ряду одні вельможі:
Куди не плюнь – не кум, то брат.»
«Давай, іди куди подалі!
І не вертайся взагалі!»
«Давай, давай, крути педалі!»
«Ні, лиш поглянь, що він наплів!…»
…
«Пішов поет, невільник честі,
Впав, осоромлений» - і ти,
За те, що був лиш пародистом
Як він, теж змушений іти…
…
А ви лишайтесь, любі друзі,
Пишіть про щось чи про ніщо,
Римуйте віршики в натузі,
Хоч вийде – куряче лапшо…

Та не засмучуйтесь тим надто –
На сайт сміливо вірш кладіть:
«О, як чудово, милий брате!»
«О, зупинись, чудова мить!»
...
Хвалить зозуля півня теж,
Як він її – без меж, без меж…


5. Прощальна пісня пародистів.

Не стало більше на ПМ
Пародій жодних -
Зостався лиш Даймон Пеем
Післяпародний.
Учора видав він указ
Про пародистів -
Чого з них кожного чека
По падолисті.

І спорожніло на ПМ -
Лиш вітер свище,
Немає більше тут поем
Про пародистів,
Не стало па-, не стало ро-,
Не стало –дії,
А на рулетці лиш зеро́
У ностальгі́ї.

Даймон Пееме, Бог із ним –
Що ж ти нако́їв?..
Ми не чекали на ПМ
Війни такої...
Останній з нас, як могікан,
Живе в криївці,
А реєстровий отаман
Пасе десь вівці.

Ми ще повернемось колись,
Почуй, Пееме,
Не вічний-бо ні падолист,
Ні прикра тема.
Скоріш вирішуйте, Даймо-
не, цю дилему,
А ми дороги прокладем
В криптосистемах.


Епілог. «Ефект метелика» (лекція у школі майбутнього)

Пропали в грудні пародисти.
На Новий рік - гапли́к поетам.
У січні зникли гонористі
Філологи з високим летом.

А в лютому – філологи́ні,
Без рим вони, як без повітря,
Що у поезії - "багині"…
Й Парнас пропав, як здуло вітром.

Здох і Пегас, нещасна кляча -
Без їжі й він недовго дихав,
Завмерла Муза, ледь тремтя́чи -
Не надихає більше стиха.

Погасло Сонце, і планета
До Кельвіна нуля дісталась -
У гравітації тенетах
Не вечоріло й не світало…

Перетворився Всесвіт в крапку,
Зненацька зник, як сніг весною…
…
Та не шуміть, неначе галки -
Став Інтернет тому́ виною!..

Ні, уточню – одна лиш тема
На сайті, званому "Майстерні"…
Це спрацював-таки, напевно,
«Ефект метелика» мізерний…


25.06.2011 - 25.11.2011

* Скопіпастять - неологізм комп'ютерної ери. Утворений від англійських слів copie (копіювати) та paste (вставити), що означає початок та завершення копіювання файлу, тексту і т. п.

** Віршоманудисти - неологізм.

*** "Вступ" - на мотив пісні з мультфільму "Айболит-66".

**** "Частина 5" - на мотив пісні "Паромщик".

***** ПМ - сайт "Поетичні майстерні".

****** Даймон Пеем - один з клонів адміністратора сайту.

******* "Указ", "тема" - конкурс, оголошений на ПМ ("По падолисту смерть і пародисту").

******** "Ефект метелика" — термін в природничих науках, що позначає властивість деяких хаотичних систем. Незначний вплив на систему може мати великі і непередбачувані ефекти де-небудь у іншому місці і в інший час. Тобто невелика флуктуація початкових умов спричинює непередбачувані наслідки. Схожа ситуація трапилася з героєм оповідання Рея Бредбері «І пролунав грім»: герой випадково розчавив метелика під час туристичної подорожі в минуле на машині часу, що спричинило значні зміни в теперішньому «часі» героя. Подібний ефект отримав назву "ефекту метелика".