ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Курдіновський
2026.07.01 20:06
Нема, кому зібрати абрикоси
З дерев старих, які вклонились літу.
Коли ж я встиг навіки загубити
Кохання чарівне, світловолосе?

Давно немає бджіл, і зникли оси.
Життя не можна заново прожити!
Нема, кому зібрати абрикоси

Вячеслав Руденко
2026.07.01 19:26
Нас вабив мед, немов чаклун хвилин,
В хутунах вітру смуток проганяв,
Солодку млість і полохливу лінь
В німе ніщо завзято проводжав.

Можливо й треба, щоб часу пісок
Життя земне перетирав на пил —
Не заїдати ж медом огірок

Роксолана Вірлан
2026.07.01 16:40
Тобою орошений світ ожива й золотіє,
тобою звучить розщебетана з дріму блакить
і мутлі летять на оту благодайну затію,
і перше проміння пливе крізь мережену віть.

Тобою земля розпечатує сонне прозріння,
твоїми ключами розчахнуті обрії дня
і сонце

Борис Костиря
2026.07.01 12:58
Найгірше йти у вітряну погоду
Під стрілами дощу, не знаючи мети.
Шукати марно неба нагороду
І сенсу у пустелі пустоти.
Гамуючи амбіції й погорду,
Для космосу піднесено цвісти.

Ти йдеш, увесь промоклий, задубілий.

хома дідим
2026.07.01 11:29
липневий едем
чутливість
чуттєвість
квіти жіночі
з пелюстками
тремкими
що відбувається
зрозуміло авжеж-бо

Іван Потьомкін
2026.07.01 10:47
Сидить голуб на тополі, голубка на вишні.
“Скажи, скажи, моя мила, що маєш на мислі?”
“Хіба ж би я дурна була, розуму не мала,
Щоб я тобі, молодому, всю правду сказала?”
“Як не хочеш усю правду, повідай дещицю:
Чи сватів до тебе слати, чи піти топит

Ірина Вовк
2026.07.01 09:42
Розділ ХІ. ВІНЧАННЯ ПІД ПРОКЛЯТТЯМ РИМУ Року Божого 1062-го каплиця замку Крепі потопала в напівтемряві. Світло кількох десятків воскових свічок вихоплювало з мокрої кам'яної сутіні лише вівтар та потемніле від часу розп'яття. На вулиці лютувала зл

Віктор Кучерук
2026.07.01 07:23
Досвітній півень заспівав
І вслід загелготали
Гусята просячись на став,
Хоч світла ще замало,
Щоб мчати радо до води
По моріжку зеленім,
Де топче той гусій сліди,
Що схожий лиш на мене...

С М
2026.06.30 22:20
Гермафродит: квітка, що містить як чоловічі, так і жіночі
органи; людина або тварина обох статей.]

Хлоп’я Гермафродит був сином Гермеса та Афродіти,
наслідком таємного кохання, його віддали до
німф ізольованої гори Іда, у яких він зростав диким
ств

Артур Сіренко
2026.06.30 18:55
серпня 1692 року з дикого соснового пралісу, що біля Іскоростеня вийшов бородатий чоловік в подертій свиті на ймення Іван Коса. Брудний, нечесаний, з втомленими синіми очима. Він більше двох місяців блукав лісами, їв, що вдалося в знайти, зловити чи вполю

Борис Костиря
2026.06.30 12:52
Здаюся у полон лісів.
В поліфонії голосів,
У зіткненні епох, часів
На плечі мудрий крук присів.

Здаюся у полон тополь,
Мов ніжних і величних доль.
Шукаю від кори пароль,

хома дідим
2026.06.30 10:27
дивись
бо що лишається
дивитися
через банальну дич
і смертний жах
у лиця
що не лики ангельські
не пики

Ірина Вовк
2026.06.30 10:12
Розділ Х. ЛІСОВИЙ ЗАМОК КРЕПІ: ПРИХИСТОК ЗАКОХАНИХ ВОВКІВ Далеко на північ від Парижа, там, де вікові дуби замку Крепі вростали корінням у саму глибину галльської землі, панував зовсім інший світ. Тут не було золоченої розкоші Парижа, але був дух во

Охмуд Песецький
2026.06.30 09:06
Літо, сонце і засмага не з тобою, а проти, якщо розповідаєш, який ти крутий Сіндбад, і що тобі дали ті зароблені валюти, які для тебе – ніщо, бо тобі потрібні лише моря з океанами – простір, вільний від будь-яких семафорів твого шляху. Вусате обличчя стр

Віктор Кучерук
2026.06.30 07:20
Знову літо, знову море,
Знову ледь помітний бриз, -
Знову далеч неозора
І щодня - блакитна вись.
Знов дозвілля цілий місяць
Без повітряних тривог, -
Знов я вибрав гарне місце,
Де купатись будем вдвох.

Роксолана Вірлан
2026.06.30 00:40
Сутносте вітрова, дика безупряжна, вільна,
було б мені дослухатись твоїх научань:
бігти прозоро крізь вістря натикані щільно,
не обдиратись гілками до рваних - до ран.

Духу вогневий, було мені яро палати-
іскрою витися до Пачамами висот.
Бач, блід
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Володимир Кириленко
2026.06.20

Боговик Владислав Боговик Владислав
2026.06.18

Іван Веселий
2026.06.15

Надія Ляшук
2026.06.14

ВАСИЛЬ КУЗІВ
2026.06.11

Неїл Лорен
2026.06.08

Володимир Журавльов
2026.06.05






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Сергій Руденко (1964) / Вірші

 Дев*ята школа.
Був кожен з нас малим і кволим…
Ми пам*ятаємо той час,
Коли найкраща в світі школа
Уперше зустрічала нас.
Найкраща в світі – Дев*ята школа-
Уперше зустрічала нас.

Не завжди вчитись ми хотіли,
Та вам спасибі, вчителі,
Що головного нас навчили -
Людьми лишатись на землі.
Ви головного нас навчили -
Людьми лишатись на землі.

В шкільному парку (там, де тополі,)
Дитинство наше відгуло,
Коли в найкращій світі школі
Кохання перше нас знайшло.
В твоєму парку, Дев*ята школо,
Кохання перше нас знайшло.

А час, немов шалений вітер,
Що листя кидає до ніг,
Розвіяв нас усіх по світу,
Як білий пух тополь твоїх.
Розвіяв нас усіх по світу,
Як білий пух тополь твоїх.

Хай не вернути нам ніколи
Дитинства безтурботний час,
Але найкраща в світі школа
Завжди чекає в гості нас.
Найкраща в світі - Дев*ята школа,
Як мама в гості кличе нас.

Хай не одне мине століття,
На всі часи, на всі світи -
Дев*ята школа – найкраща в світі -
Ти в нашім серці назавжди.
Дев*ята школа – найкраща в світі -
Ти в нашім серці назавжди.

Моїй рідній, Дев"ятій школі міста Новограда - Волинського,
у рік її 90 - річчя, з безмежною любов*ю і вдячністю присвячую!





      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-07-04 12:59:29
Переглядів сторінки твору 2933
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.807 / 5.37)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.757 / 5.37)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.684
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2015.03.28 19:13
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-07-04 13:22:17 ]
Не хотелось бы в этот праздничный для Вас день выступать с пререканиями, но:
КВЁЛЫЙ
КВЁЛЫЙ, квёлая, квёлое; квёл, квела, квёло-квело (обл.).
1. Слабый, хилый, мягкий. Ребенок квелый. Яблоко крепче, груша квелее.
2. Потерявший оперенье (о домашней птице). Квелые индюшки.
3. перен. Вялый, больной.

КВОЛИЙ: тендітний; (силою) безсилий, немічний, слабкий; (здоров'ям) слабий, слабовитий, миршавий, хирявий, хирий, хирлявий, хиренний, о. од вітру хилиться; П. повільний, не жвавий, вул. дохлий; (- світло) не яскравий, тьмяний.

Я бы предложил такую рифму как ГОЛЫЙ, но и она не в тему.
Поздравляю с выпуском.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Руденко (М.К./Л.П.) [ 2011-07-04 17:16:53 ]
Можливо в інших школах "першачки" приходили такими міцними шварцнеггерчиками, а в нашій
школі звичайними дітьми - кволими (тендітними)...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Редчиць (М.К./М.К.) [ 2011-07-04 13:58:01 ]
Щира пісня, написана просто, як лягало на душу...
Тому й перший рядок на своєму місці...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-07-04 14:03:33 ]
Никто не заявляет, что что-то не на своем месте.
А если автор позволяет себе такие обобщения, то что я могу сказать... Не был я ни вялым, ни болезным.
А кто-то (и я уже догадываюсь, кто именно, не переходя на личности) мог быть. И пускай гордится :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Руденко (М.К./Л.П.) [ 2011-07-04 17:23:55 ]
Гордость за себя любимого - чувство хорошее!
Оно помогает нам в жизни чувствовать себя нужными и важными людьми. Тут главное не увлекаться...
Потому что, переизбыток гордости мешает объективно воспринимать реальность жизни:-)
Спасибо за отклики и критику!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Руденко (М.К./Л.П.) [ 2011-07-04 17:19:20 ]
Моїм друзям - випускникам Дев*ятої школи різних років пісня сподобалась. Я не намагався написати
шедевр, а писав саме так, як Ви вірно зазначили:-)