ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Каразуб
2024.11.23 10:26
Щодо вічності. Там де сходяться
Вітер в пару сплітаючись з хмарою,
Безконечність лихою подобою,
Звіром кинеться до очей.
Щодо погляду. Погляд втоплений,
І нажаханий часоплинністтю,
Завмирає і далі без префіксу
Розчиняється в крові твоїй.

Микола Дудар
2024.11.23 09:17
Надмірним днем, умовним днем
Приблизно по обіді
Зійшлись з тобою з різних тем —
Віват — у цьому світі
Такі красиві, молоді
Аж надто моложаві
Серед мовчань, поміж подій
В своїй недодержаві…

Віктор Кучерук
2024.11.23 05:40
Зарано смеркає і швидко ночіє
Відтоді, як осінь прискорила хід, –
Відтоді, як гаснути стали надії,
Що Бог допоможе уникнути бід.
Все ближче і ближче лихі сніговії
Та лютих морозів до нас ненасить, –
Від страху загинути кров холодіє
І серце схвиль

Микола Соболь
2024.11.23 05:08
Сьогодні осінь вбралась у сніги,
тепер красуню зовсім не впізнати,
ріка причепурила береги,
напнула шапку посіріла хата,
калина у намисті та фаті,
похорошіли геть безлисті клени,
а кущ якийсь на побілілім тлі
іще гойдає листячко зелене.

Іван Потьомкін
2024.11.22 19:35
«…Liberte, Fraternite, Egalite …»-
На істини прості тебе, Європо, Я наупомив нарешті,
Щоб ти жила , як споконвіку Тора Моя велить.
І що ж? Цього тобі видалось замало?
Як у пастви Мойсея м’ясо, демократія із носа лізе?
І ти силкуєшся прищепить її

Володимир Каразуб
2024.11.22 12:01
Я без тебе не стану кращим,
І вічність з тобою безмірно в цім світі мала,
Холодком по душі суне хмарами безконечність,
І сміється над часом, якого постійно нема.


08.02.2019

Володимир Каразуб
2024.11.22 09:46
Ось тут диригент зупинився і змовкли литаври,
Оркестр продовжував далі без грому литавр,
Диригент зупинився і арфи, і туби пропали,
І далі для скрипки та альтів диригував.
А потім замовкли і альти, і стишились скрипки,
Пропали гобої, кларнети, валто

Микола Дудар
2024.11.22 09:04
Нещодавно йшли дощі
Славно, строєм, жваві
І зайшли чомусь в кущі,
Кажуть, що по справі
Що за справа? хто довів? —
Я вже не дізнаюсь…
Краще бігти від дощів —
А про це подбаю…

Козак Дума
2024.11.22 08:12
Аби вернути зір сліпим,
горбатим випрямити спини,
з омани змити правди грим
і зняти з підлості личини.
Ще – оминути влади бруд,
не лицемірити без міри,
не красти, спекатись іуд,
у чесність повернути віру!

Микола Соболь
2024.11.22 05:55
І тільки камінь на душі
та роздуми про неминучість,
така вона – людини сутність –
нашкодив і біжи в кущі.
Ця неміч кожному із нас,
немов хробак, нутро з’їдає.
Куди летять пташині зграї,
коли пробив летіти час?

Віктор Кучерук
2024.11.22 04:59
Одною міркою не міряй
І не порівнюй голос ліри
Своєї з блиском та красою
Гучною творчості чужої.
Як неоднакове звучання
Смеркання, темені, світання, –
Отак і лір несхожі співи,
Сюжети, образи, мотиви.

Артур Сіренко
2024.11.21 23:09
Замість післямови до книги «Холодне Сонце») Мої тексти осінні – я цього не приховую. Приховувати щось від читача непростимий гріх. Я цього ніколи не робив і борони мене Будда таке колись вчинити. Поганої мені тоді карми і злої реінкарнації. Сторінки мо

Ярослав Чорногуз
2024.11.21 22:17
Мов скуштував солодкий плід,
Так око смакувало зримо --
Я їхав з заходу на схід,
Ну просто з осені у зиму.

Здалося - світла пелена
Траву зелену геть укрила.
Видіння з потягу вікна,

Ігор Шоха
2024.11.21 20:17
Минуле не багате на сонети.
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.

Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,

Євген Федчук
2024.11.21 19:59
Сидять діди на колоді в Миська попід тином.
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як

Ігор Деркач
2024.11.21 18:25
                І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.

                ІІ
На поприщі поезії немало
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Віктор Кучерук (1958) / Вірші

 Душі моєї дивний устрій...
Душі моєї дивний устрій
Лиш той, напевно, пізнає,
Хто в неї дивиться, як в люстро
На відображення своє.
Немає в ній ні зла, ні бруду,
Ані омани сліпоти, –
Хмільними чарами облуди
Її не вдасться обплести.
Вона не знає меж, ні впину,
І вирізняється на слух, –
Вам не здається в цю хвилину,
Що ви її відчули рух?
Що, у нічному безгомінні,
Її тепло вас обняло,
І, наче сонячне проміння,
Зігріло вас і ваше тло?
І залишилося назавше
Із вашим жаром пополам…
Душі людській тепло віддавши
Свою зігрію потім там.
09.07.11.

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-07-10 01:13:04
Переглядів сторінки твору 2984
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.186 / 5.5  (5.074 / 5.6)
* Рейтинг "Майстерень" 5.177 / 5.5  (5.301 / 5.86)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.794
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні оцінювати
Автор востаннє на сайті 2024.11.23 05:40
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2011-07-10 08:33:06 ]
А чому не "мого єства"?
Я не знаю, наскільки це значення можна вважати штампом (а про згадування слова "душа" у поезіях днями йшлося - і саме в ПМ), але НМСД, "єство" у значенні "природа" - своя, а не та, що за вікнами, це доволі непоганий варіант.
"лю́стро", "лю́стрі"... Якесь воно мені електричне.
Два різних значення, а відмінюються однаково.
Гарний ліричний вірш і візитка.
Та щось на епітафію трішки схожа. Можливо, бодай хоч натяк на самоіронію у ньому Вами може сприйматись як щось недоречне. Тому і сприймається мною ваш вірш як прижиттєва епітафія.
Душа - це те єдине, що у деякій мірі поєднує нас з потойбіччям.

Без крамоли та критики,
Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Григоренко (Л.П./Л.П.) [ 2011-07-10 08:53:02 ]
Вітаю!
Безгоміння РУХУ
Навзаємi


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Кучерук (Л.П./М.К.) [ 2011-07-10 10:37:04 ]
Гаррі, давно, по-моєму, повинно перестати бути приводом для суперечки питання: чи має право автор занурюватися думкою у глибини душі? Має, - вся річ тільки у тому, як і в ім'я чого він це робить, і тільки. Я, наприклад, спробував зробити відчутним кожному перегук далеких, але споріднених душ. Якщо це вдалося - добре, а якщо - ні, то просто шкода, що мені не вистачило хисту.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2011-07-11 22:50:02 ]
Я вже побачив, як Ви солідно виглядаєте, і це відбило будь-яке бажання сперечатись. Та я не сперечався.
Перша строфа, а особливо, перший рядок - це як заспів, це як запорука успіху чи провалу.
А у Вас він починається з душі. Та з неї починається безліч усіляких приказок, якщо не матюків. А з "Єства" - тільки тексти високого, не побоююсь сказати, духовного і душевного забарвлення.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Кучерук (Л.П./М.К.) [ 2011-07-10 10:37:45 ]
Дякую тобі, Олександре, за розуміння.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2011-07-10 11:45:24 ]
Я глянула у те люстерко
І, диво - зморшки десь пропали!!!
Немов жива вода з цеберка,
Твоя душа начаклувала.;-))))))
Вибачаюся за недоречне тикання, але саме так написалося.;-)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-07-10 12:24:18 ]
Тепло і душевно! Прекрасна душа, в якій нема "ні зла, ні бруду"і яка в змозі зігріти інших. Два останні рядки - дуже глибокі!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Редчиць (М.К./М.К.) [ 2011-07-10 15:29:56 ]
Світлий і щирий вірш, у ньому по вінця синівської любові... І саме тому слово устрій тут казенне якесь, немовби йдеться про якусь установу, а не про душу... Мабуть, варто пошукати другу риму...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Кучерук (Л.П./М.К.) [ 2011-07-10 16:38:41 ]
Дякую тобі, Патаро, за добрі слова. Мені прикро і соромно, що часом соромлюся сказати комусь їх сам...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Кучерук (Л.П./М.К.) [ 2011-07-10 16:42:10 ]
Останні два рядочки, Іване, саме про мене, правда...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Кучерук (Л.П./М.К.) [ 2011-07-10 16:58:50 ]
Ну, Іване, - смаки у всіх різні...
Мені рима подобається, тобі - ні...
Тебе бентижить "устрій", Гаррі не влаштовує "люстро", третім - не сподобпається зміст, четвертим - форма вірша...
Хлопці, головне - я зрозумілий усім, чи не так?..
Люблю я вас усіх, - щиро і людяно, а такі слова знаходжу в тлумачному словнику, ось і все...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Крісман (Л.П./М.К.) [ 2011-07-11 21:43:25 ]
Душі Твоєї дивний устрій,
У мене також дивина.
Якщо когось у душу впустим -
Від щастя світиться вона.
Душі моєї надчутливість
Зриває маски із людей.
Та пори все я вірю в диво
І в те, що щастя мить прийде!
Але признаюсь, так бракує
Мені в цім світі рідних душ.
В народі кажуть - час лікує...
На голос серця знову йду...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Кучерук (Л.П./М.К.) [ 2011-07-17 18:46:57 ]
Дякую тобі за розуміння.