ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Бойко
2026.05.19 00:14
Навіть найлихіші лиходії неминуче відходять у минуле. Якщо росія – антисвіт, то й світ – антиросія. Силам зла бракує сили, але не бракує зла. Герої варті свого народу, але чи вартий народ своїх героїв? Золота середина була заповнена посередніс

Олена Побийголод
2026.05.18 19:57
Іван Хемніцер (1745-1784)

Один сумлінний батько вчув,
що за кордон дітей учитись відправляють,
і що того, хто десь за морем був,
від не-бувалого – й на вигляд відрізняють.

І от, не пасти задніх щоб,

Артур Сіренко
2026.05.18 19:24
Ми граємо
На бусурманській лютні дощу,
Ми танцюємо
Божевільні танці пролісків,
Що цвітуть лише у вигадках
Їжаків маленького лісу
Вчора.
Ми креслимо

Охмуд Песецький
2026.05.18 15:29
Почутого про подвиги трьохсот троянців
Замало, якщо ти серйозний ерудит,
Для написання навіть прози.
Хоча про Ксерокса ти можеш розповісти
Не тільки уривками службових розмов.

І пишеш вірша про своє – про зустрічі,
Природно, що не для баталій,

хома дідим
2026.05.18 14:02
усі збираються за стіл
від діда і до каті
щоби поїсти на обід
сякої благодаті
дід переважно мовчазний
триндіти не привиклий
тут батько по 50 розлив
бере із нього приклад

Ірина Вовк
2026.05.18 13:36
ВИШГОРОД: ЗИМОВИЙ СОН КНЯГИНІ ІРИНИ Коли осінь 1050 року позолотила кручі над Дніпром, велика княгиня відчула, як у її жилах стихає шторм північних морів – материнське серце, що тримало на собі дипломатію цілої Європи, почало втомлюватися. Вона об

Юрій Гундарів
2026.05.18 13:05
Сонячний ранок
вітає ласкаво:
ось львівський пряник,
каша і кава.

Ось почуття й думки найсвітліші,
це тобі радість прямо спросоння -
сяючі вірші,

Володимир Невесенко
2026.05.18 12:50
Звід небесний зірками іскрився...
Боже, зглянься, зійди і годи нам!
Друг мій взяв автомата і скрився,
а я ждав і складав лік годинам...

Скільки літ нами разом прожито
ще з дитинства, де мрії прозорі...
Він любив так співати про жито,

Артур Курдіновський
2026.05.18 11:41
Атестат КДБ, наперекір та попри,
Проніс крізь життя швидкоплинне.
Історія - "задовільно"
Комунізм науковий - "добре"
Провокаторська справа - "відмінно".

Борис Костиря
2026.05.18 11:32
Я іду в невідомість, забувши дорогу.
І додому назад вже нема вороття.
В пащу звіра іду, відганяючи втому,
У жаданні нового-старого буття.

Я іду у туман, я долаю тяжіння
Всіх минулих кайданів, тіней і проклять.
Я іду крізь полон і зірок мерехтіння

Юрій Гундарів
2026.05.18 11:26
Ось новий вірш Артура Курдіновського: Я ПРИЙШОВ У ТРАВЕНЬ Я прийшов у травень - він мені не радий, Я ж не вивчив досі теплу серенаду, Під яку дерева щиро зеленіють, Сповнені кохання, віри та надії. Я прийшов із січня, там, де холод лютий, Зму

Іван Потьомкін
2026.05.18 11:02
Силкуюсь з’єднати розірване коло,
Та, видно, не вдасться з’єднати ніколи:
Не бачу кількох, з ким колись довелося
Вінчать цілину із пшеничним колоссям:
Летять їхні душі в простори надземні,
А я все шукаю отут надаремне.
Та все ж на часину розраджує

Вячеслав Руденко
2026.05.18 09:22
Відчувши як сяє травневий півмісяць,
Як глину чортяки під явором місять ,
Сполоханий пугач минає узлісся
І голосом вченим співає… В Сумах
Наглядач за волею ставить «Сто тисяч».
Актори із шкіри вздовж фабули лізуть.
Глядач недолугий кляне закулісу

Тетяна Левицька
2026.05.18 09:16
Благословенних видно по ясних очах —
вони: смарагдові, блаватні, пречудові.
Їм певно сняться зорі світанкові,
жар-птиці дивні на Мальдівських островах.

Щасливі люди розчиняються в добрі,
у мандрах водять білі каравели;
а раптом в чуйнім серці зах

Віктор Кучерук
2026.05.18 06:16
Звуки засинають уночі,
Боязко ховаючись повсюди
Від отих, кому час ніпочім,
Що мрійливо до світанку блудять.
Тиша уляглася на стежках
І таїться в темені глибокій,
Поки двох тих не проймає страх,
Поки землю укриває спокій...

Володимир Бойко
2026.05.18 02:38
Чи не кожен шнурок уявляє себе великим змієм. Насвинячити здатна лише людина. У собачої радості людське обличчя. Не все те зелень, що у салаті. Ціна питання зняла питання ціни. Від зайвої чарки ніхто не застрахований. Гірше за погану гор
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Аліса Бєздєтна
2026.05.14

Сак Юлия Сак Юлия
2026.05.13

Андрій Стельмахер
2026.04.29

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Макс Катинський
2026.04.22

Лія Ланер
2026.04.18






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Віктор Мельник (1958) / Вірші

 Яке ти, мiсто? Просiда в туманi
* * *
Яке ти, мiсто? Просiда в туманi
Стареньких вулиць ламаний асфальт,
І лiхтарi, хитаючись, як п’янi,
Пiдслiпуватим маревом горять.

Порожня нiч.
Лиш темiнь ллється з вiкон.
Лиш магiстралi потойбiчний гул.
Зiм’явши погляд, заповивши звуки,
Туман не вiдчува свою вагу.

Що там – в пiтьмi людських невiчних келiй?
Зачаття? Плач? Безсилля горiлиць?
Панелi провiнцiйного Растреллi
Службових не вiдкриють таємниць.

Проявиться – i щезне непомiтно
Самотнiй випадковий чоловiк.
Туман над мiстом i туман над свiтом.
В молочний простiр тихо тоне вiк.
1989




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-07-11 14:15:31
Переглядів сторінки твору 4363
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 4.361 / 5.5  (4.754 / 5.63)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.187 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.667
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2015.06.30 20:32
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Редчиць (М.К./М.К.) [ 2011-07-11 16:26:48 ]
Що там – в пiтьмi людських невiчних келiй?
Зачаття? Плач? Безсилля горiлиць?
Вічні запитання... І мусимо дати відповіді на них...
І не лише собі...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2011-07-11 16:42:07 ]
сподобалося.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Потьомкін (Л.П./М.К.) [ 2011-07-11 18:22:16 ]
Майстерно відворили Ви, пане Вікторе, нічне місто. Закінчуєш читати вірш і поринаєш у свої спогади.
Щасти Вам!
Іван Потьомкін з Єрусалима


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Таїсія Цибульська (Л.П./М.К.) [ 2011-07-11 20:56:42 ]
Неперевершено! Дуже сподобався вірш!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2011-07-11 21:31:01 ]
Майстер - клас високого рівня! Що тут ще сказати....


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2011-07-11 22:26:16 ]
Отак ніби тільки що з тієї туманної вулиці повернулася... Гарно.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2011-07-11 22:39:38 ]
Місто очима селянина (я маю на увазі літ. героя) змальовано, НМСД, доволі реалістично.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Мельник (М.К./М.К.) [ 2011-07-12 10:27:46 ]
А чому це раптом селянина? Невже ряд лексичних елементів (напр., келії, Растреллі) характерний для світобачення якраз селянина? І вони можуть свідчити просприйняття світу саме ним? Хотілось би почути аргументи - на якій підставі зроблено висновки.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2011-07-12 10:43:42 ]
Мені не дуже сподобались деякі дієслова - "просіда", "відчува". І в моїй уяві (а я теж маю право на уяву - як читач) виник селянин. Не як автор, але як літературний герой, який мені розповів про те, що бачать його очі.
Можливо, він працює у одній з міських контор, бо я зустрів у його лексиконі "службові таємниці". Наприклад, "одвічні" або якісь інші, але не службові виглядали би не такими конторськими. Як читач, я ж можу розмірковувати?
Про римах не зупинятимусь. Мені доводиться допомагати у скорботних випадках.
Батюшка кожного разу звертає увагу на побудову слова "чоловік", пояснюючи, що "чоло" і "вік" - це особливий знак і збіг обставин.
Я не маю намірів прискіпуватись до віршів видатного поета. Це так вийшло. Завітав до вас читач.

З повагою,
Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Мельник (М.К./М.К.) [ 2011-07-12 11:11:01 ]
Та йдеться не про доскіпування. Мені справді цікаво, чому ліричний герой був сприйнятий саме як селянин. У мене такого на думці не було, коли писав.
Щодо рим... Є різні підходи до римування. Сподіваюсь, ви знаєте ті принципи, яких дотримувались у римуванні, наприклад, Андрій Вознесенський, Володимир Затуливітер (особливо пізній), Емма Андієвська.
А щодо "чоловік". Взагалі-то етимологічно ця лексема більш рання, ніж поява власне слов*янських мов. Про це може свідчити хоч би латиська мова, в якій "людина" - "cilveks" (тобто чоловік). Чи міг би батюшка з огляду на це говорити про таку ж побудову цього слова? :))