ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Бойко
2026.05.19 00:14
Нетривіальні думки –7
Навіть найлихіші лиходії неминуче відходять у минуле. Якщо росія – антисвіт, то й світ – антиросія. Силам зла бракує сили, але не бракує зла. Герої варті свого народу, але чи вартий народ своїх героїв? Золота середина була заповнена посередніс

Олена Побийголод
2026.05.18 19:57
1779. Філософ (в скороченні)
Іван Хемніцер (1745-1784)

Один сумлінний батько вчув,
що за кордон дітей учитись відправляють,
і що того, хто десь за морем був,
від не-бувалого – й на вигляд відрізняють.

І от, не пасти задніх щоб,

Артур Сіренко
2026.05.18 19:24
Ver et vacuitas
Ми граємо
На бусурманській лютні дощу,
Ми танцюємо
Божевільні танці пролісків,
Що цвітуть лише у вигадках
Їжаків маленького лісу
Вчора.
Ми креслимо

Охмуд Песецький
2026.05.18 15:29
Довіра
Почутого про подвиги трьохсот троянців
Замало, якщо ти серйозний ерудит,
Для написання навіть прози.
Хоча про Ксерокса ти можеш розповісти
Не тільки уривками службових розмов.

І пишеш вірша про своє – про зустрічі,
Природно, що не для баталій,

хома дідим
2026.05.18 14:02
* 83 *
усі збираються за стіл
від діда і до каті
щоби поїсти на обід
сякої благодаті
дід переважно мовчазний
триндіти не привиклий
тут батько по 50 розлив
бере із нього приклад

Ірина Вовк
2026.05.18 13:36
А ВОДА ПО КАМЕНЮ... (продовження 5)
ВИШГОРОД: ЗИМОВИЙ СОН КНЯГИНІ ІРИНИ Коли осінь 1050 року позолотила кручі над Дніпром, велика княгиня відчула, як у її жилах стихає шторм північних морів – материнське серце, що тримало на собі дипломатію цілої Європи, почало втомлюватися. Вона об

Юрій Гундарів
2026.05.18 13:05
Я, сонце і весна
Сонячний ранок
вітає ласкаво:
ось львівський пряник,
каша і кава.

Ось почуття й думки найсвітліші,
це тобі радість прямо спросоння -
сяючі вірші,

Володимир Невесенко
2026.05.18 12:50
Звід небесний зірками іскрився
Звід небесний зірками іскрився...
Боже, зглянься, зійди і годи нам!
Друг мій взяв автомата і скрився,
а я ждав і складав лік годинам...

Скільки літ нами разом прожито
ще з дитинства, де мрії прозорі...
Він любив так співати про жито,

Артур Курдіновський
2026.05.18 11:41
Записки дяді Жори. Записка 9. "Атестат"
Атестат КДБ, наперекір та попри,
Проніс крізь життя швидкоплинне.
Історія - "задовільно"
Комунізм науковий - "добре"
Провокаторська справа - "відмінно".

Борис Костиря
2026.05.18 11:32
* * *
Я іду в невідомість, забувши дорогу.
І додому назад вже нема вороття.
В пащу звіра іду, відганяючи втому,
У жаданні нового-старого буття.

Я іду у туман, я долаю тяжіння
Всіх минулих кайданів, тіней і проклять.
Я іду крізь полон і зірок мерехтіння

Юрій Гундарів
2026.05.18 11:26
Той, хто прийшов у травень
Ось новий вірш Артура Курдіновського: Я ПРИЙШОВ У ТРАВЕНЬ Я прийшов у травень - він мені не радий, Я ж не вивчив досі теплу серенаду, Під яку дерева щиро зеленіють, Сповнені кохання, віри та надії. Я прийшов із січня, там, де холод лютий, Зму

Іван Потьомкін
2026.05.18 11:02
***
Силкуюсь з’єднати розірване коло,
Та, видно, не вдасться з’єднати ніколи:
Не бачу кількох, з ким колись довелося
Вінчать цілину із пшеничним колоссям:
Летять їхні душі в простори надземні,
А я все шукаю отут надаремне.
Та все ж на часину розраджує

Вячеслав Руденко
2026.05.18 09:22
У день Перемоги за яром глибоким
Відчувши як сяє травневий півмісяць,
Як глину чортяки під явором місять ,
Сполоханий пугач минає узлісся
І голосом вченим співає… В Сумах
Наглядач за волею ставить «Сто тисяч».
Актори із шкіри вздовж фабули лізуть.
Глядач недолугий кляне закулісу

Тетяна Левицька
2026.05.18 09:16
Щасливі
Благословенних видно по ясних очах —
вони: смарагдові, блаватні, пречудові.
Їм певно сняться зорі світанкові,
жар-птиці дивні на Мальдівських островах.

Щасливі люди розчиняються в добрі,
у мандрах водять білі каравели;
а раптом в чуйнім серці зах

Віктор Кучерук
2026.05.18 06:16
* * *
Звуки засинають уночі,
Боязко ховаючись повсюди
Від отих, кому час ніпочім,
Що мрійливо до світанку блудять.
Тиша уляглася на стежках
І таїться в темені глибокій,
Поки двох тих не проймає страх,
Поки землю укриває спокій...

Володимир Бойко
2026.05.18 02:38
Нетривіальні думки –6
Чи не кожен шнурок уявляє себе великим змієм. Насвинячити здатна лише людина. У собачої радості людське обличчя. Не все те зелень, що у салаті. Ціна питання зняла питання ціни. Від зайвої чарки ніхто не застрахований. Гірше за погану гор
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Аліса Бєздєтна
2026.05.14

Сак Юлия Сак Юлия
2026.05.13

Андрій Стельмахер
2026.04.29

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Макс Катинський
2026.04.22

Лія Ланер
2026.04.18






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Костянтин Мордатенко (1975) / Вірші

 a a a a
Є в мене шкільний друзяка,
ми з ним нерозлийвода…
випробування усілякі:
вогонь, мідні труби… Та,

що казати: рідніший брата…
На весіллі дружбою був
я у нього… І викрилась правда…
мені на біду…

З пацанами вчора у лазню
зібрались, водій – Вітьок –
каже: купіть водяри,
а ми знімем дівок…

Ось, на місті вже стіл накрили,
ще Вітька не було; кабалИк
веселий стояв. «Мало пива!»
Я за пивом пішов… Коли

повернувся, то вже дівчата
в простиралах сиділи і
щебетали, сміялися… Правда,
нас – п’ятеро, а їх дві…

Не зразу второпав: у Сяви
дивлюся – сидить вона –
дружина мого друзяки
на колінах; не знав,

що казати й робити; лажа;
як повести себе? , але…
Вона встала, підходить, каже:
«Ти не знаєш мене, я – тебе», –

відчужИлась… Яка ж наруга!
Як усі, так і я чинив…
І не знаю, казати другові
про жінку його чи ні?




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2011-07-23 12:31:48
Переглядів сторінки твору 4060
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.695 / 5.39)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.579 / 5.3)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.800
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2014.08.08 07:19
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Редчиць (М.К./М.К.) [ 2011-07-23 13:36:28 ]
?????????????????


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2011-07-23 13:46:27 ]
це стилзація під "народно-пацанське"? чи теж "український шансон", як у п. Коко?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Костянтин Мордатенко (Л.П./Л.П.) [ 2011-07-23 13:50:17 ]
... це правдива історія, яку мені розказав один товариш ...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2011-07-23 13:57:26 ]
ну, товариш, може так і розказав - хоча, здається такі історії розказували ще багато років тому і описані вони вже-переописані. але ж поетичне викладення мало б якось відрізнятися від пацанської розповіді? чи ні?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Костянтин Мордатенко (Л.П./Л.П.) [ 2011-07-23 14:00:57 ]
все нормально.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Редчиць (М.К./М.К.) [ 2011-07-23 14:44:36 ]
Порадуй П.С... Надішли хай порадіє...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2011-07-23 14:54:55 ]
Сюжетик більш ніж життєвий...;-))))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-07-23 15:08:54 ]
"Ой, где был я вчера, не найти - хоть убей".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Зотова (Л.П./М.К.) [ 2011-07-23 19:56:19 ]
Блін, Костю примітивне виладення. Ти міг би зробити це на більш високому рівні, ніж примітивна заримована переповідка.
Ось яскравий приклад коли техніка є, але це нічого не вартує без... мо ти ше не доріс до таких історій?
Мо почитай, Панаса Мирного, Бальзака, Шодерло де Лакло Андруховича... та зрештою Жадана...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-07-23 20:04:14 ]
Костянтине, це не Ваша тема, не Ваш стиль, і не Ваш рівень. Словом, я Вас не впізнала! Чесно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2011-07-23 20:34:34 ]
НМСД, цей вірш може бути своєрідним листом, який адресовано майбутньому читачу, якщо якщо сучасний його не хоче чи не може отримати (осягнути, "вкурити", просякнути його думкою etc). Або навіть поету.
Давайте проаналізуємо тематичний ряд наших творів - ні, не весь, але певний (один) сегмент.
І ми побачимо, що в ньому посідає, відповідно, і певне (одне з примітних) місце т.з. еротика. Причім, яка? Десь там, з кимсь. З десятою жінкою чи двунадесятою. Поцілунки, неземне кохання, ги-ги та га-га.

З повагою,
Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Костянтин Мордатенко (Л.П./Л.П.) [ 2011-07-23 21:22:43 ]
Дякую друзі за коментарі - вони для мене надзвичайно важливі! Скажу відверто, не знаю, чи хто перегляне цей мій відгук, але для чистоти експерименту/творчості: цей сюжет у мене крутився 10 років, як його написати - не знав; хотів зробити на кшталт "монолог пацана"... Якби мені хтось (мо Юля Зотова) підказав: як написати/описати такий сюжет гарно і "високим штилем", щоб не збитися на дурнувате повчання чи моралізаторство, відірване від життя і відстале у часі; не звульгарнену оповідку? Може підкаже хто путньо - я спробую. Слово "лажа" - є в словнику... Можливо за цією простотою, яка, на перший погляд чи, можливо, на будь-який погляд, не видно (чи я не зміг передати) - внутрішня напруга , яку звісно за словами "лажа", "лазня", "простирадла" - не видно (або немає)...



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2011-07-23 21:32:05 ]
Образність, Костянтине, шкутильгає.
Я не побачив у твоєму вірші ні стовпів, на які треба орієнтуватись, щоб знайти ті всесвітні мережі творчого натхнення, від яких можна живитись, ні ту любов, яка всьому голова і першооснова. Ото і побачив те, що побачив.

Щасти,
Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Зотова (Л.П./М.К.) [ 2011-07-25 19:58:36 ]
По моєму проблема виникла тому, що вийшло щось посереднє, Від класики відірвалося а до андеграунду не дотягло...

Щоб качнуло ця штука має обрости стилем.
Коли ви хочете ближче до високого то тре з цього робити поєму, добавляти драматизму, давати погляд щасливого/не щасливого в сімейному житті друга який нічого не підозрює, цю ж історію очима його дружини що кинуло її в таку ситуейшен.

Або можна вдатися до експерименту і робити справжню альтернативу як? Скачуєте Ноггано слухаєте доти доки не побачити як цю штуку переробити. Можливо потім ви це не зможете опублікувати тут через цензуру, але я із задоволенням прочитаю це у приваті )

Все залежить від вашого бажання, на даному етапі це просто нотатка яка можливо стане чимось.
Може нехай ще полежить 10 років )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Зотова (Л.П./М.К.) [ 2011-08-06 15:49:35 ]
ось ще варiант: http://maysterni.com/publication.php?id=65060


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Швед (Л.П./Л.П.) [ 2011-07-31 23:42:42 ]
:)))))))))0