ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2026.05.01 06:29
Сонце сяє понад містом
І радіє звіддалі,
Що промінчики іскристі
Мерехтять на всій землі.
Обціловують дбайливо
Стебла, листя, пелюстки
І дають нарешті привід
Погуляти залюбки.

Артур Курдіновський
2026.04.30 19:48
Злетів у Небо передчасно
Співець любові осяйної.
Його поезія не згасне!

Безсмертні почуття прекрасні,
Що не розчавлені війною!
Злетів у Небо передчасно.

хома дідим
2026.04.30 18:19
хтось пан а дехто і пропав
кому кобила декому невіста
комусь вебсайт а ще комусь портал
до раю інколи й до пекла звісно
зоріючі стожари атлантид
наяди перламутрові намиста
гукне одна із них тобі привіт
подякуєш бо се красиво і корисно

Євген Федчук
2026.04.30 14:26
Сидять діди попід тином сиві та сивіші,
Розмовами про минуле зранку себе тішать.
Хоч укотре уже чули, слухають уважно,
Не якісь там пустобрехи, а люди ж поважні.
Розповідь ведуть неспішно – куди поспішати,
Все одно лиш до обіду вернуться до хати.
Си

Охмуд Песецький
2026.04.30 14:06
Витоки свідомості – це ті джерела,
які не стільки напувають, як живлять
милозвучністю мелодію твоїх думок а капела,
розмиваючи і зносячи тиху благодать
западин рахманного смиренства.

Мряка безсонячних просторів ущелин,
кулуари сходів минулих лавин

Артур Курдіновський
2026.04.30 11:17
березня 1968 року героїчно загинув мій друг, космонавт Юрій Гагарін. Але перед тим, як загинути, він мені сказав: "Жоро, будь у літературі першим! Як я - у космосі!" З того моменту я зрозумів, що в моїй поезії і прозі ідіотизм має бути суто космічного м

Борис Костиря
2026.04.30 11:15
Нескінченні дощі заливають свідомість.
І ковчег для рятунку уже потонув.
Хто ж допише печальну і змучену повість,
У якій за лаштунками Бог підморгнув?

Хто допише дощі на картині стозвучній
Там, де пензель упав у провалля віків?
Хто допише туман, б

Тетяна Левицька
2026.04.30 09:39
Вітер увірвавсь на ганок,
ходором вся хата.
Не буди мене так рано,
я ще хочу спати.
Додивитись сни рожеві,
дочекатись зливи
і плекати світ у мреві
срібної оливи.

Віктор Кучерук
2026.04.30 05:47
Зоряниці марніють тоді,
Коли жаром займається обрій,
А розбуджений звуками дім
Переповнюють світло і добрість.
Погасають, як іскри, рої
Зоряниць на блідім небосхилі,
Коли родяться вірші мої
І показують крила та силу.

Вікторія Лимар
2026.04.29 23:51
Небесна синь така безмежна.
Не можу погляд зупинить.
Бо неповторна зникне мить.
А ми від Всесвіту залежні.
Думки бувають протилежні
тому, що коїться навколо.
Навколо скільки горя, зла.
Ось так і я в собі несла,

хома дідим
2026.04.29 22:02
ми переважно сумні
віриш у це чи ні
нас переважно не пре
ні депардьйо ні маре
і гороскопи не суть
хай вони інших несуть
рифами сірих діб
де заробляють на хліб

С М
2026.04.29 21:39
О, шматяр колує справно
По вулиці вниз і вгору
Я спитав би, у чому справа
Але знаю, він не говорить
І пані до мене лагідні
І пов’яжуть бантики
Але глибоко у серці
Я знаю, не втекти

Володимир Невесенко
2026.04.29 20:34
Земля здригалась доокіл,
палало місто у кварталах.
В повітрі – дим з вогнем навпіл,
і люд нажаханий в підвалах.

За залпом залп в імлу цупку
гатили «Гради» неупинно,
а біля церкви нашвидку

Іван Потьомкін
2026.04.29 20:28
«Ти плачеш, Йоно? І за чим?
За цим кущем, який ти не садив?»
«Ні, не за цим, мій Боже».
«А за чим же?»
«Плачу, а варто б скорше вмерти, аніж далі жити...
Іще тоді, коли в китовім череві
Три дні й три безсонні ночі
Я пристрасно моливсь, щоб Ти мене

Артур Курдіновський
2026.04.29 19:31
Випльовує новатор гасло
сонети ж до яких не звик
на нього діють мов на чорта
часник

***

Дивлюсь у вибране, зітхаю...

Артур Сіренко
2026.04.29 12:33
Знову снилися мертві. Снилося, що я мушу бути на якійсь конференції по кубофутуризму. Заходжу в якийсь бароковий будинок: анфілади, мармурові сходи, скульптури Геракла в левовій шкурі, Гекати, Діани Вічноцнотливої, двері, що більш нагадують врата, потім з
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Андрій Стельмахер
2026.04.29

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Макс Катинський
2026.04.22

Лія Ланер
2026.04.18

Оксана Алексеєва
2026.04.14

Костянтин Ватульов
2026.04.02






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олеся Овчар (1977) / Вірші

 Опівнічні тіні
Гуляють опівночі тіні вогненні -
Багаття роздмухане диханням зір.
Гойдається місяць в долонях у мене,
І ластиться ночі приручений звір.

Палає у ватрі вчорашнє безглуздя
Намарних старань ошукати себе -
У танці із тінями в замкнутім крузі
Задимлено-ближча стаю до небес...

Збираю потроху розсипані іскри,
Складаючи з них потаємні слова...

І тільки пера знов загострене вістря
Відчує ту мить, як душа ожива.
2011

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-07-24 01:54:43
Переглядів сторінки твору 4975
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.940 / 5.48)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.871 / 5.45)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.754
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2016.01.07 22:29
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-07-24 10:50:56 ]
"задиМлено-ближча" чи "задиВлено-ближча"?

"ластиться ночі приручений звір" - гарно!
(Олесю, а Ви не хочете спробувати в передостанньому рядку якось уникнути слова "знов"?)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2011-07-24 11:15:14 ]
Власне "задимлено", бо перетворююся на дим і легше лечу вгору:)
Знаю, що слів "знов" варто уникати, але в цьому випадку воно передає власне мої почуття, адже коли не пишу - відчуваю душевну тугу, а коли після вимушеної перерви на мовчання "знову" загострюється перо... Наразі так відчулося. Хоча подумаю над Вашою порадою, можливо, знайдеться щось близьке по змісту.
Дякую, пані Любо!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Рикмас (Л.П./Л.П.) [ 2011-07-24 12:35:45 ]
Дуже гарні образи


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2011-07-24 17:56:15 ]
Дякую, Олесю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Мельничук (Л.П./М.К.) [ 2011-07-24 13:32:42 ]
Дай Вам Бог назбирати стільки іскор, щоб вистачило ще не на одну поезію. Гарно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2011-07-24 17:56:44 ]
Дякую Вам щиро за добре слово і добре побажання!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2011-07-24 18:08:37 ]
Гарно! Наші з Вами "творчі відпустки" співпали в часі. Теж гострила перо, тому як власні відчуваю Ваші слова, Олесю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2011-07-24 23:20:28 ]
Скільки раз доводиться мені писати ці слова: "надзвичайно приємно, коли хтось відчуває твої слова". І я вдячна, пані Галино, що маю нагоду сказати Вам це ще раз. Натхнення Вам і радості від творчості!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2011-07-24 18:39:55 ]
Багаття розведене з подиху зір. - ПЕРЛ!!!!
Гарно, Олесенько.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2011-07-24 23:34:30 ]
Гарно, Патарочко, те, що Ви в мене в гостях і я знову цьому радію. Так добре, що пару іскорок знайшлося для вогика, на який Ви зазирнули. Дякую! Тепла і радості Вам!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-07-24 23:12:24 ]
Я настолько строго отношусь к украинскому языку, что меня подмывает (да) предложить следующий вариант:
"Багаття роздмухують подихи зір." В смысле "зірок", т.е., "звезд". Они дышат огнем сверхвысоких температур и спектров излучений. Тире в конце первой строки может оказаться лишним, а оправданно необходимой может быть запятая.
Тончайшие ассонансы прелестны.
"знов загострене вістря", по-моему, требует доработки.
Патетики маловато, как мне кажется.
Почему бы не "Це душа ожива!!!"
Благодарствую.
Мои предложения можно проигнорировать.
Удач :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2011-07-24 23:48:21 ]
От, бачите, любий Алексию, Ваш варіант про зорі навіть Вас змусив давати додаткове пояснення, а це вже не дуже "+". Тож якщо подумати ще у напрямку Вашої ідеї, можна запропонувати такий варіант: "Багаття роздмухане подихом зір". Щодо коми-тире-крапки-двокрапки сперечатися не буду, бо кожному знакові можна знайти своє "авторське оправдання".
Про "знов" я вже відповідала пані Любі (якщо Вам цікаво - коментар вгорі, якщо коротко - згідна).
Щодо патетики - я зрозуміла Вашу іронію. Та якщо б Ви сприйняли написане мною серцем (а досягнення такого сприйняття для автора - висока нагорода,тож я на неї абсолютно не претендую), то зрозуміли б, що аж три ! аж ніяк не відповідають загальному настрою твору. Якщо я це не змогла передати - то це вже "-"(тобто мінус) мені.
Ігнорувати жодні пропозиції не люблю, а намагаюся над ними задумуватися. Це корисно. Тож дякую Вам.
Вибачте, якщо втомила поширеною відповіддю.
Вам теж всіляких гараздів :) (можна і !!!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-07-25 00:02:03 ]
Абсолютно не утомили. Благодарствую. К чему-нибудь, но мы прислушиваемся подсознательно. Я верю в перемены к лучшему :)
Вы нисколечки не утомили. А спать я хочу всегда.
О патетике я писал с восторгом. Жизнь - это праздник.
Честь имею откланяться.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2011-07-25 00:08:42 ]
Я теж вірю у зміни на краще. І погоджуюся із поданим Вами значенням слова "життя"! Слова іноді мають такі тіньові відтінки, що кожен розуміє по-своєму. Я ж вірю у взаєморозуміння і намагаюся його досягати з усіма.
Ближче до ночі я надто багато говорю:)))
Тож коротко: Доброї Вам нічки і святкових снів!!!



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Стукаленко (Л.П./Л.П.) [ 2011-07-28 16:39:46 ]
Прочитала цей Ваш вірш вслід за Колисковою Їжачихи, вийшло дуже контрастно, і в обох випадках - чудово. Але теж спіткнулася об "розведене багаття".
Можливо правильніше буде "розкладене багаття", "розведений вогонь"?
Дякую за Вашу поезію, читаю залюбки.
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2011-07-29 12:34:22 ]
Зрозуміла врешті про багаття. Сподіваюся - правильно. Зараз підредагую.
Дууууже рада Вас бачити у себе в гостях! На сторінці, а також - на фестивалі - читати тут:http://maysterni.com/publication.php?id=64898


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Стукаленко (Л.П./Л.П.) [ 2011-07-29 13:43:20 ]
Щиро дякую, Олесю, за запрошення на фестиваль. Це має бути справжнє свято Поезії з відповідною атмосферою!
Та знову повертаюсь до Вашого вірша. На цей раз - "Гуляють... тіні...". На мою думку, більш відповідатиме подальшому змісту "ширяють, шугають" чи це щось на кшталт цього. Можливо "розгулялися".
творчих злетів і в подальшому! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2011-07-29 13:55:44 ]
Ширяють, шугають - то більш як страшилки-тіні, а в мене вони гуляють в розумінні "танцюють, бенкетують". Дякую за зауваги. Чекаємо!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анничка Королишин (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-24 19:44:13 ]
Мрія гомонить...Хочеться нашу пластову "Сіріють у сумерку півночі шатра.."
http://www.youtube.com/watch?v=3R59tlMFnHM

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2011-08-31 01:43:06 ]
Дякую за посилання, Анничко! І справді, мрія гомонить...