ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Євген Федчук
2024.11.21 19:59
Сидять діди на колоді в Миська попід тином.
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як

Ігор Деркач
2024.11.21 18:25
                І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.

                ІІ
На поприщі поезії немало

Артур Курдіновський
2024.11.21 18:18
Ми розучились цінувати слово,
Що знищує нещирість і брехню,
Правдиве, чисте, вільне від полови,
Потужніше за струмені вогню.

Сьогодні зовсім все не так, як вчора!
Всі почуття приховує музей.
Знецінене освідчення прозоре,

Іван Потьомкін
2024.11.21 17:53
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу

Юлія Щербатюк
2024.11.21 13:44
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?

Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Краще бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона немов вдивлялась у колишнє
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
        Я розіллю л
                            І
                             Т
                              Е
                                Р
                                  И
               Мов ніч, що розливає
                  Морок осінн

Сонце Місяць
2024.11.20 21:31
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці

Іван Потьомкін
2024.11.20 13:36
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи

Юрій Гундарєв
2024.11.20 09:10
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…


Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.

Світлана Пирогова
2024.11.20 07:07
три яблука
холодні
осінь не гріє
гілля тримає
шкірка ще блискуча гладенька
життя таке тендітне
сіро і сумно
три яблука висять

Микола Дудар
2024.11.20 07:04
Батько, донечка, і песик
Всілись якось на траві
Не було там тільки весел
Але поруч солов'ї…
Щебетали і манили…
Сонце липало в очах
І набравшись тої сили
Попросили знімача

Віктор Кучерук
2024.11.20 05:44
Ти не повинен забувати
Десь в олеандровім цвіту
Про українську світлу хату
І щедру ниву золоту.
Ще пам’ятай обов’язково,
Ввійшовши в чийсь гостинний дім, –
Про милозвучну рідну мову
Й пишайсь походженням своїм.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олеся Овчар (1977) / Вірші

 Опівнічні тіні
Гуляють опівночі тіні вогненні -
Багаття роздмухане диханням зір.
Гойдається місяць в долонях у мене,
І ластиться ночі приручений звір.

Палає у ватрі вчорашнє безглуздя
Намарних старань ошукати себе -
У танці із тінями в замкнутім крузі
Задимлено-ближча стаю до небес...

Збираю потроху розсипані іскри,
Складаючи з них потаємні слова...

І тільки пера знов загострене вістря
Відчує ту мить, як душа ожива.
2011

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-07-24 01:54:43
Переглядів сторінки твору 4473
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.940 / 5.48)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.871 / 5.45)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.754
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2016.01.07 22:29
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-07-24 10:50:56 ]
"задиМлено-ближча" чи "задиВлено-ближча"?

"ластиться ночі приручений звір" - гарно!
(Олесю, а Ви не хочете спробувати в передостанньому рядку якось уникнути слова "знов"?)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2011-07-24 11:15:14 ]
Власне "задимлено", бо перетворююся на дим і легше лечу вгору:)
Знаю, що слів "знов" варто уникати, але в цьому випадку воно передає власне мої почуття, адже коли не пишу - відчуваю душевну тугу, а коли після вимушеної перерви на мовчання "знову" загострюється перо... Наразі так відчулося. Хоча подумаю над Вашою порадою, можливо, знайдеться щось близьке по змісту.
Дякую, пані Любо!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Рикмас (Л.П./Л.П.) [ 2011-07-24 12:35:45 ]
Дуже гарні образи


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2011-07-24 17:56:15 ]
Дякую, Олесю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Мельничук (Л.П./М.К.) [ 2011-07-24 13:32:42 ]
Дай Вам Бог назбирати стільки іскор, щоб вистачило ще не на одну поезію. Гарно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2011-07-24 17:56:44 ]
Дякую Вам щиро за добре слово і добре побажання!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2011-07-24 18:08:37 ]
Гарно! Наші з Вами "творчі відпустки" співпали в часі. Теж гострила перо, тому як власні відчуваю Ваші слова, Олесю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2011-07-24 23:20:28 ]
Скільки раз доводиться мені писати ці слова: "надзвичайно приємно, коли хтось відчуває твої слова". І я вдячна, пані Галино, що маю нагоду сказати Вам це ще раз. Натхнення Вам і радості від творчості!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2011-07-24 18:39:55 ]
Багаття розведене з подиху зір. - ПЕРЛ!!!!
Гарно, Олесенько.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2011-07-24 23:34:30 ]
Гарно, Патарочко, те, що Ви в мене в гостях і я знову цьому радію. Так добре, що пару іскорок знайшлося для вогика, на який Ви зазирнули. Дякую! Тепла і радості Вам!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-07-24 23:12:24 ]
Я настолько строго отношусь к украинскому языку, что меня подмывает (да) предложить следующий вариант:
"Багаття роздмухують подихи зір." В смысле "зірок", т.е., "звезд". Они дышат огнем сверхвысоких температур и спектров излучений. Тире в конце первой строки может оказаться лишним, а оправданно необходимой может быть запятая.
Тончайшие ассонансы прелестны.
"знов загострене вістря", по-моему, требует доработки.
Патетики маловато, как мне кажется.
Почему бы не "Це душа ожива!!!"
Благодарствую.
Мои предложения можно проигнорировать.
Удач :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2011-07-24 23:48:21 ]
От, бачите, любий Алексию, Ваш варіант про зорі навіть Вас змусив давати додаткове пояснення, а це вже не дуже "+". Тож якщо подумати ще у напрямку Вашої ідеї, можна запропонувати такий варіант: "Багаття роздмухане подихом зір". Щодо коми-тире-крапки-двокрапки сперечатися не буду, бо кожному знакові можна знайти своє "авторське оправдання".
Про "знов" я вже відповідала пані Любі (якщо Вам цікаво - коментар вгорі, якщо коротко - згідна).
Щодо патетики - я зрозуміла Вашу іронію. Та якщо б Ви сприйняли написане мною серцем (а досягнення такого сприйняття для автора - висока нагорода,тож я на неї абсолютно не претендую), то зрозуміли б, що аж три ! аж ніяк не відповідають загальному настрою твору. Якщо я це не змогла передати - то це вже "-"(тобто мінус) мені.
Ігнорувати жодні пропозиції не люблю, а намагаюся над ними задумуватися. Це корисно. Тож дякую Вам.
Вибачте, якщо втомила поширеною відповіддю.
Вам теж всіляких гараздів :) (можна і !!!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-07-25 00:02:03 ]
Абсолютно не утомили. Благодарствую. К чему-нибудь, но мы прислушиваемся подсознательно. Я верю в перемены к лучшему :)
Вы нисколечки не утомили. А спать я хочу всегда.
О патетике я писал с восторгом. Жизнь - это праздник.
Честь имею откланяться.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2011-07-25 00:08:42 ]
Я теж вірю у зміни на краще. І погоджуюся із поданим Вами значенням слова "життя"! Слова іноді мають такі тіньові відтінки, що кожен розуміє по-своєму. Я ж вірю у взаєморозуміння і намагаюся його досягати з усіма.
Ближче до ночі я надто багато говорю:)))
Тож коротко: Доброї Вам нічки і святкових снів!!!



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Стукаленко (Л.П./Л.П.) [ 2011-07-28 16:39:46 ]
Прочитала цей Ваш вірш вслід за Колисковою Їжачихи, вийшло дуже контрастно, і в обох випадках - чудово. Але теж спіткнулася об "розведене багаття".
Можливо правильніше буде "розкладене багаття", "розведений вогонь"?
Дякую за Вашу поезію, читаю залюбки.
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2011-07-29 12:34:22 ]
Зрозуміла врешті про багаття. Сподіваюся - правильно. Зараз підредагую.
Дууууже рада Вас бачити у себе в гостях! На сторінці, а також - на фестивалі - читати тут:http://maysterni.com/publication.php?id=64898


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Стукаленко (Л.П./Л.П.) [ 2011-07-29 13:43:20 ]
Щиро дякую, Олесю, за запрошення на фестиваль. Це має бути справжнє свято Поезії з відповідною атмосферою!
Та знову повертаюсь до Вашого вірша. На цей раз - "Гуляють... тіні...". На мою думку, більш відповідатиме подальшому змісту "ширяють, шугають" чи це щось на кшталт цього. Можливо "розгулялися".
творчих злетів і в подальшому! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2011-07-29 13:55:44 ]
Ширяють, шугають - то більш як страшилки-тіні, а в мене вони гуляють в розумінні "танцюють, бенкетують". Дякую за зауваги. Чекаємо!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анничка Королишин (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-24 19:44:13 ]
Мрія гомонить...Хочеться нашу пластову "Сіріють у сумерку півночі шатра.."
http://www.youtube.com/watch?v=3R59tlMFnHM

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2011-08-31 01:43:06 ]
Дякую за посилання, Анничко! І справді, мрія гомонить...