ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Євген Федчук
2024.05.05 13:01
Легенда про Камінне село
Коли хтось дива подивитись захотів.
Чи то природне воно, чи то рукотворне,
За тим не треба зовсім пхатися за море,
Долати сотні кілометрів по путі.
Скажімо, хоч би й знаменитий Стоунхендж –
Всього лиш камені, розставлені по колу.
Та в нас у Олевсько

Іван Потьомкін
2024.05.05 10:55
У Павільйоні Дітей
Не зупинялось сонце ще три довгі роки,
Витягуючи на світ божий юдеїв.
І тільки по війні, в Єрусалимі, в Яд-вашемі,
В Павільйоні дітей, навіки щезло сонце.
Зрештою, як і місяць.Тільки миготять зірки.
Мільйон зірок –мільйон єврейських душ дитячих
Крич

Артур Курдіновський
2024.05.05 02:04
І буде осінь...
І буде осінь. А мене не буде.
Холодний вітер душу пригорне...
Червоне листя - ліки від застуди...
Настирливий той штамп "що скажуть люди?"
В заручниках не втримає мене!

Над сірим містом плаче сіра хмара...
Невже це так змінилася зима?

Ілахім Поет
2024.05.05 00:09
Не читайте мене, або Бережи вас Господь
Я далеко не Рильський і не Тарас.
Ну і так воно вийшло, що не Костенко.
З головою, напевно, не все гаразд:
Там щось вітром розбавлене та ріденьке.

Я – хардкорні відлуння від травіат.
Ще б навів порівняння в такому дусі:
Двоголовий гібрид, де за пл

Артур Курдіновський
2024.05.04 13:30
Спливає мій січень
Відверті слова не повторюю двічі.
Я знов розгубився. Спливає мій січень.
Хіба забагато мені було треба?
Із сумом дивлюсь у заплакане небо.

Я слухав етюди світанків січневих
І бачив кришталь на високих деревах.
Зима написала для мене картину,

Ілахім Поет
2024.05.04 12:17
Вибору вже нема
сонечко, це кохання
вибору в нас нема
ось показові дані
далі дивись сама
без апріорних тверджень
що воно тут і як:
всі відчуття - як вперше
ніби я знов юнак

Козак Дума
2024.05.04 11:44
Щавель
Кислянець, квасок, киселик –
іменується щавель.
Зазвичай, росте у селах,
біля більшості осель.

Берег, луки облюбує,
друзі в нього – сонце, дощ.
Особливо з ним смакує

Іван Потьомкін
2024.05.04 10:49
З голосу Езопа
У незапам’ятні часи,
Коли птахи і звірі бились
І до пуття не було видно
Перевага на чиєму боці,
Осторонь лише кажан тримався.
Просило птаство: «Допоможи!»
А він одповідав: «Та я ж не птаха!»
Благали звірі: «Йди до нас!»

Ігор Деркач
2024.05.04 10:02
Констатація очевидного
Коли народ висовує таланти,
то й обирає... шулера й шута,
тому на шиї маємо – ґаранта,
у владі – агентура окупанта,
у нації... курина сліпота.

***
Воююча частина світу

Леся Горова
2024.05.04 08:19
Миті
Так забракло мені того променю, що поза хмарами
Заховався у мить, коли падало сонце в сосняк.
Так забракло вишневого білого цвіту, що балував,
І в незвично спекотному квітні у поспіху збляк.

Так забракло хвилини, щоб вгледіти зграю лебедячу.
Так за

Віктор Кучерук
2024.05.04 05:54
Де?..
В хаті порожньо й надворі
Анічого, крім імли, –
Де ті друзі, що учора
За моїм столом були?
Ані зір на небосхилі,
Ані гаму між садиб, –
Де ті друзі, що твердили
Бути дружніми завжди?

Світлана Пирогова
2024.05.03 10:49
Молитва - і подяка, і благання (тріолет)
Молитва - і подяка, і благання,
В ній розум і сердечні відчуття,
На Божу поміч щире сподівання.
Молитва - і подяка, і благання,
Очищення душі із завмиранням,
В один потік - духовності злиття.
Молитва - і подяка, і благання,
В ній розум і сердечні в

Леся Горова
2024.05.03 08:07
Мамина хата
Зайду і трепетно відкрию скриню.
Зчорнілий дуб вже шашлем поточило.
Відчую там прозорі світлі тіні
Всіх тих, кому вона давно служила.

Уже й шафИ блищали поліроллю,
Сучасні меблі зваблювали хату.
Та мабуть не хватало сили волі

Артур Курдіновський
2024.05.03 06:09
Їжак
Послухай, враже! Твій огидний дотик
Відбитий міццю наших контратак.
Ти думав, Харків мій - слухняний котик?
Запам'ятай: мій Харків - це їжак,
Злопам'ятний та дуже небезпечний!

Серця здолати наші ти не зміг.
Всі балачки про дружбу - недоречні!

Віктор Кучерук
2024.05.03 05:47
* * *
Вже не біліє снігом хата
І бур’янами поросло
Оце подвір’я довгувате,
Де найзатишніше було.
Покриті шаром пилу вікна
Теж не блищать ні вдаль, ні ввись, –
І півень той не кукурікне,
Що навстріч біг мені колись.

Ілахім Поет
2024.05.03 01:37
Lost in you
І доки в’ється життєва пряжа, і робить оберт веретено, а кров у жилах така гаряча – мені далеко не все одно: чи в добрім гуморі будеш зранку? І що наснилось тобі вночі? Без слів відчути б і забаганку, і все, про що ти чомусь мовчиш… Не дати сісти бодай п
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Іма Квітень
2024.04.30

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Деконструктор Лего
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Маркуш Серкванчук
2024.04.10

Анатолій Цибульський
2024.04.01






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Світлана Ілініч (1981) / Вірші

 Яблуні
Корінням сягаючи дива, на гілля повісили сутінь.
Такі неможливо забуті, такі обважніло-легкі,
ці яблуні – мов маяки моєї банальної суті,
по них ще звіряють годинник ретельні старі світляки.
Ці яблуні – місячні мушлі, ці яблуні пахнуть вітрами,
гойдають налиті плоди до часу, мов немовлят,
стоять у осінній сльоті, неначе язичницькі храми,
і вперто про все на світі на мові землі мовчать.
Ці яблуні (руки між зорі) – сніги, що на сонці не тануть,
живуть у далеких казках і сняться їм спасівські сни.
Змиває праяблучний дощ мою запилюжену пам’ять –
до решти,
        до сонцестояння,
                до серцеклітковини.




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2011-08-05 14:05:36
Переглядів сторінки твору 9825
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.026 / 5.5  (4.842 / 5.52)
* Рейтинг "Майстерень" 4.928 / 5.5  (4.763 / 5.53)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.785
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2012.07.27 14:07
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2011-08-05 15:10:52 ]
гарний праяблучний дощ. я теж потрапили під Ваш праяблучний дощ. до серцеклітковини.

дивовижний вірш.

пані Світланко, а може краще " немов немовлят"? (люблю гру слів)

"гойдають налиті плоди до часу, мов немовлят,
стоять у осінній сльоті, неначе язичницькі храми,
і вперто про все на світі на мові землі мовчать." - не вистачає складів.

але враження від Вашої поезії - якнайкращі!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Ілініч (Л.П./М.К.) [ 2011-08-05 15:33:56 ]
Дякую, Маріанно, за таке тепло до мого праяблучного дощу.)))

У цитованих Вами рядках потрібно робити паузу посередині: рядок і підрядок,
"гойдають налиті плоди
до часу, мов немовлят,
стоять у осінній сльоті,
неначе язичницькі храми,
і вперто про все на світі
на мові землі мовчать.

тоді усе читається дуже добре. Зазвичай я відділяю підрядок відступом, але технічно це робити заморочно... Тому маємо те, що маємо.
З короткими рядками мені мої вірші, на жаль, не читаються.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2011-08-05 15:37:20 ]
Пані Світланко, а якби Ви розбили його на рядок і підрядок? Ваша поезія мала б гарну архітектурну композицію. Я собі вже уявила навіть )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Аліса Гаврильченко (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-05 15:40:32 ]
Чудовий, ніжний вірш з яблучним присмаком. Найвища оцінка)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2011-08-05 15:44:30 ]
Я читаю Ваш вірш так:

Корінням сягаючи дива,
на гілля повісили сутінь.
Такі неможливо забуті,
такі обважніло-легкі,
ці яблуні – мов маяки
моєї банальної суті,
по них ще звіряють годинник
ретельні старі світляки.
Ці яблуні – місячні мушлі,
ці яблуні пахнуть вітрами,
гойдають налиті плоди
до часу, мов немовлят,
стоять у осінній сльоті,
неначе язичницькі храми,
і вперто про все на світі
на мові землі мовчать.
Ці яблуні (руки між зорі) – сніги,
що на сонці не тануть,
живуть у далеких казках
і сняться їм спасівські сни.
Змиває праяблучний дощ
мою запилюжену пам’ять –
до решти,
до сонцестояння,
до серцеклітковини.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2011-08-05 15:45:16 ]
Я його забираю собі в блокнот!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Таїсія Цибульська (Л.П./М.К.) [ 2011-08-05 16:08:27 ]
Цей вірш можна читати багато разів і він не набридне!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Ілініч (Л.П./М.К.) [ 2011-08-05 16:38:01 ]
Дякую за щирі і теплі слова!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-08-05 18:19:41 ]
А у "мов немовлят" - теж гарна гра слів (з підтекстом!)

Дивовижні яблуні у Вас, п.Світлано.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2011-08-05 20:29:26 ]
Гарно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Ілініч (Л.П./М.К.) [ 2011-08-05 20:44:51 ]
А я й не помітила, пані Любове, справді))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Ілініч (Л.П./М.К.) [ 2011-08-05 20:45:04 ]
Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксанка Крьока (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-05 20:55:35 ]
гарний віршик, а от рядочок:"гойдають налиті плоди до часу, мов немовлят..." - на мою думку, трохи храмає, не читається...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Ілініч (Л.П./М.К.) [ 2011-08-05 21:14:37 ]
Читайте з паузою після "плоди". Тут така технічна штучка: у кожному рядку посередині пауза. Дивіться вище.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталка Янушевич (Л.П./М.К.) [ 2011-08-05 22:38:08 ]
Вітаю. Сподобалось.Втім, як завжди. Усе до ладу, трепетно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Ілініч (Л.П./М.К.) [ 2011-08-05 23:13:09 ]
І вам доброго вечора у цій хаті. Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2011-08-06 00:15:54 ]
Ці яблуні!.. Наче німб над ними.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-07 17:40:39 ]
Знаєш, Світлано,я цей вірш розкритикую. Не хочу тебе образити, але як ти кажеш, що філолог, то так не піде.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-07 17:43:12 ]
-яблуні і -маяки? І що значить -банальної суті? Нічого не сказано, банальна суть це в кожного може бути.
-старі світляки? Жучки є такі світляками називають їх.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-07 17:44:57 ]
-ці яблуні – місячні мушлі, ці яблуні пахнуть вітрами
яблуні не можуть пахнути вітрами, вони повалилися б від вітру. Ти не ображайся.
-місячні мушлі? Яблуні?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-07 17:49:30 ]
-налиті плоди -ще більш-менш
але
-мов немовлят?
Хоч тут вірш написаний жінкою, зрозуміло.
-осінній сльоті? Ти знаєш Що такеи -сльота? Слово наче руське, звідки тобі знати?
- язичницькі храми? Яблуні? В яблунь вік три-чотири десятиліття. І тут язичицькі (язичнинські) храми?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2011-08-16 16:57:26 ]
сльота це ж негода, у нас так говорять споконвіку


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-07 17:54:18 ]
- і вперто про все на світі на мові землі мовчать
тут тільки щось з ритмом
-Ці яблуні (руки між зорі) – сніги, що на сонці не тануть
сама подумала, що написала?
-живуть у далеких казках і сняться їм спасівські сни
трохи по-дитячому, але рядок файний

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-07 17:57:28 ]
-до серцеклітковини
Можливо годиться, але яблуні на папір не перетворюютьі пороз з них не роблять. Яблунь не вистачить. І тоді -запилюжена пам'ять зовсім інший смисл...
Правда в центрі України так може і говорять.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Ілініч (Л.П./М.К.) [ 2011-08-07 18:27:17 ]
))))))))))))
Ой насмішили, Олександре. )))))))
Давно так не сміялась. До сліз.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-07 18:38:01 ]
Якщо вже хоч чимось розсмішив, так значить день не пройшов дарма.
Я знав, ми один одного розумієм(-мо).

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Последний Лель (М.К./Л.П.) [ 2011-08-07 23:34:06 ]
Красота... Мило...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Ілініч (Л.П./М.К.) [ 2011-08-08 10:31:04 ]
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Зубар (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-10 17:26:49 ]
Я радий, що познайомився з Вашою творчістю, пані Світлано. Ви талановита авторка.
З пошаною

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Ілініч (Л.П./М.К.) [ 2011-08-10 22:09:03 ]
Дякую, пане Іване. Дуже втішно чути таку оцінку від Вас.