ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Юрій Гундарів
2026.11.20 10:40
Від ракетного вибуху тремтить земля,
а надворі дитячий голос: «Бабах!»…
Не відає ще нерозумне маля,
що війна - жах…

Воно думає, що це просто гра:
дорослі ж не можуть його вбити
чи завдати важких ран!

Віктор Кучерук
2026.11.20 05:52
У наших жилах предків міць і сила,
А в пам'яті - звитяги чималі, -
Шукаю гідних, щоби відомстили
За сльози української землі.
Пліч-о-пліч станем проти супостата,
З'єднаємось в єдиний моноліт,
Бо час уже йому борги вертати,
Прийшла пора за все дав

хома дідим
2026.11.19 22:57
мла імлиться
ще хтось її не боїться
ані в політичному сенсі
ані в релігійному смислі
хтось не звертає уваги
яка насправді різниця
але бувають інші
завше бувають інші

В Горова Леся
2026.11.19 22:24
Розриває тишу ранню криками
Птаха, ніби воду каламутить —
Так безглуздо.
Куширями сплутані спокути
Майже занімілі та забуті,
Тануть поміж тінями безликими,
В мулі грузнуть.

Ольга Береза
2026.11.19 17:18
Лиш, прошу, не розказуй мені про війну,
бо війна — то не гасла, а кров, глина й порох.
Ані те, як з донецьких доріг я прийду,
залишивши в бою половину опори.

Чи як свист небосхил на шматки розтинав,
де вогонь, побратими, окопи і вибух…
Як за кожни

Ольга Олеандра
2026.11.19 16:18
Давай перепишемо сенси, видалимо з них поверховість.
Потім приберемо шаблонність. Натомість… натомість
додамо у них ніжність – легеньку, наче пір’їну, що лягла на поверхню ставка.
Моя ніжність до тебе саме така.

А ще додамо обережність, щоб вітер, к

Артур Курдіновський
2026.11.19 16:11
Все затихло, замовкло у снах листопада...
Тільки сірі світанки та дні мовчазні
Нагадають, якими були навесні
Почуття та листи. Знову зайва порада
Заглушає тонкі солов'їні рулади...
У дворі вже давно поміняли паркан.
Все за ним тепер видно. Ніяких о

Борис Костиря
2026.11.19 13:22
О, як важливо вчасно відійти
Від суєти, марноти, часоплину!
Лиш тільки так ти досягнеш мети
І будеш вільним, мов незламна глина.

Я залишаю сцену у той час,
Коли вручають ордени й медалі,
І йду у ліс, де мій вогонь не згас

Тетяна Левицька
2026.11.19 08:08
Що сталось, те сталося,
так мало бути.
У Господа: палиця,
ліки, отрута,
і дні пораховані
до воскресіння,
і сльози знедолені
в смутку осіннім.

Віктор Кучерук
2026.11.19 06:47
Дощ уночі по вікнах тарабанив,
А потім сонце висушило скло,
Через яке всміхавсь до мене ранок,
Очей торкаючись і світлом, і теплом.
Ще ніздрі лоскотали аромати
До блиску вимитих листочків і цвітінь,
І в закутку затемненім кімнати
Ховалася поспішн

хома дідим
2026.11.18 22:50
відомо
виживає сильний
перемагає найсильніший
а дружба не перемагає
бо це лукавство й евфемізм
пригадуючи друзів навіть
атож були і в мене друзі
всі розійшлись кудись із часом

Артур Курдіновський
2026.11.18 19:48
Слова, слова... Яка ж у них ціна?
Вони - лише слабка анестезія.
Підробний світ чекає на месію,
Ми поодинці бачимо з вікна
Фантазії свої, в яких весна
Перемагає осінь, світлій Музі
Дарує сукню на казковім лузі
З тендітних синіх пролісків своїх...

Олена Побийголод
2026.11.18 17:06
Ану, нам пісню проспівай, веселий вітре,
веселий вітре, веселий вітре!
Моря і гори облетів ти всі на світі,
і всі на світі вислухав пісні.

    Заспівай нам про гори й пустині,
    про таємні глибини морів,
    про небокраї сині,

Борис Костиря
2026.11.18 16:24
Я шукаю в бездонному морі
Той важливий непізнаний знак,
Ніби спогади сиві, прозорі,
Що впіймає сумний неборак.
Я шукаю у пеленах ночі
Тіні натяку, впізнаний жест.
Я забуть наполегливо хочу
Те видіння, що прагнуло жертв.

Вячеслав Руденко
2026.11.18 14:49
Під шерех листя верб мені співало в гливах
Одне, мов з лісу, довге і густе,
А інше — ніби у раптових зливах,
Як згадка про минуле і пусте…

Лунало гучно, як стара бандура,
В потоках звуків між пожовклих крон,
Чи чумака забутого натура

Віктор Кучерук
2026.11.18 07:16
Хоч завтра вітер хмари розведе
І зацвіте колись побите поле -
Від горя не сховатися ніде
І болю не позбутися ніколи.
На серці будуть видимі рубці,
Повік душа чорнітиме від туги, -
Це мрію не утримати в руці,
Коли їй тісно в межах виднокругу.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поеми):

Василь Кузів
2026.06.11

всеволод паталаха
2026.04.09

хома дідим
2026.02.11

Павло Інкаєв
2025.11.29

Пекун Олексій
2025.04.24

С М
2025.01.25

Полікарп Смиренник
2024.08.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Іван Потьомкін (1937) / Поеми

 Бат-Шева (Вірсавія)


Бат-Шева
(подумки по дорозі до царя Шломо )
Давно вже не стрічалася із сином,
Відтоді, як посів він царський трон.
Не посміла б просити і цієї стрічі,
Якби не Адонія слізно не впросив.
Це той , котрий проголосив себе царем,
Коли Давид уже згасав.
Слава Богу, що дізнавсь про те пророк Натан
І напоумив мене якомога швидше йти до Давида.
І ось я входжу в цареву опочивальню,
Де стільки втіх зазнала і зачала сина,
І бачу не коханця, а старого, змученого діда.
А там, де я колись була в його обіймах,
Лежала Авішаг, щоб зігрівати напівмертве тіло...

Давид
Не кликав я тебе, Бат-Шево,
Чому прийшла без дозволу сюди?
Щоб немічним мене побачить?
Бат-Шева
Ні, царю! Щоб нагадать тобі уперше і востаннє,
Чим клявся ти мені, як народився Шломо...
Давид
Гадаєш, що я вже присмерті? Позбувся розуму?
Бат-Шева
О ні, мій любий пане! Навпаки. Я певна,
Що ти одужаєш і довго ще сидітимеш на троні
Нам усім на втіху. Та, бач, знайшовся той,
Хто квапить твою смерть...
Давид
І хто ж це?
Бат-Шева
Адонія прогосив себе царем.
Пророк Натан знає про це певніше.
Давид
Покличте сюди пророка!
Пророк Натан
Серйозна справа, царю.
Адонія зібрав на учту Йоава, Ев’ятара,
Іншу знать і всіх твоїх синів, крім Шломо,
І п’ють там, і їдять, а ще горланять:
«Нехай живе цар Адонія!»
Давид
Не буть цьому. Негайно ж, ти, Натане,
Разом із Цадоком посадовіть на мого мула Шломо
І біля Гіхону помажте його на царство.
А потім затрубіть в шофар, проголосивши:
«Нехай живе цар Шломо!»

Бат-Шева
І ось отой, хто бачив вже себе на троні,
Сьогодні слізно просить, щоб син мій Шломо
Дав дозвіл на шлюб його із Авішаг,
Що своїм тілом зігрівала його батька...
Зайве питать вчорашнього бунтівника,
Чи згоди він у дівчини питав.
А мене хіба ж питали, як видавали за Урію?
Чи Давид питав, як брав на своє ложе?
Минули часи пророчиці Дебори,
Як, присоромивши, Барака на битву посилала ...
Тепер ми змушені безслівно вдовольняти
Хіть чоловіків, народжувать дітей та й годі...

Цар Шломо
(зійшовши з трону матері навстріч)
Здорові будьте, мамо!
Що скоїлось, що змусило вас
Без попередження прийти сюди?
Напевне, щось надто важливе?
Кажіть і все я миттю вдовольню...
Бат-Шева
Проситиму, щоб дозвіл дав ти на шлюб
Брата твого Адонії з Авішаг Шунамітянкою.
Цар Шломо
(спохмурнівши, а далі з іронією)
Та й годі? А я гадав, що попросите ви
Для Адонії ще й царство!..
Адже він старший брат.
Попросите також важливе щось і для спільників його...
Для зрадника Йоава, що знищив, як батько оповів,
Талановитіших і відданіших од себе полководців,
Для Ев’ятара-священника...
Та й загалом для всіх отих,
Що скинути воліли з трону помазанника Бога...
Ні, просьбою цією Адонія прирік себе на смерть.
Чи ж можна просити те, що батьковим було?
Отак же й кровний брат його – Авшалом
Ввійшов до батькових наложниць в Єрусалимі...
Отож, даруйте, мамо, і прощайте!..
Бат-Шева (залишаючи тронний зал)
Яка ж ти бідолашна Авішаг, красуне із красунь...
Розумію сина: чоловіки напевне заслужили кари.
А ти, нещасна, за які гріхи приречена
Скніть незайманою дівою до смерті?.
P.S.
Відтоді мати не зверталася із просьбами до сина.
-------

Сьома донька в родині.
Мир.
Нафан.
Див. Книга Суддів, 4:8-9.
Мир.
Хоч в івриті звертаються тільки на «ти», автор не міг утриматись від форми, усталеної з давніх-давен в Україні.



































    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-08-13 08:29:41
Переглядів сторінки твору 2171
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.055 / 5.63)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.247 / 5.87)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.760
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні оцінювати
Автор востаннє на сайті 2026.11.17 19:40
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2011-08-13 21:51:22 ]
Така вона історія Ізраїльського народу...Переплетена відносинами з Богом.