Боляче. Кожного дня все глибше падаю у прірву. Роки проходять і забирають навіть спогади веселості. Кругом темно. Закриті вікна шторами. Я б ось так лежала і не вставала зі свого ліжка. Перебираю думки, які мов зграя мух, постійно кружляють у моїй голові. Хочу позбирати щасливі хвилини минулого, але в темноті їх не видко. Все закрилося туманом. Крики, свари, докази чиєїсь дурноти, а направити того неможливо. Роки стерли уміння направляти зло. Не знаю чи довго ще витримаю так. Хотілося б втекти кудись в гущавину лісу і не бачити нікого., щоб тільки позбутися цього нестерпного болю.
Що це? Депресія чи перші ознаки глибокої старості . Мабуть наближається кінець і таки вже не обійду ту прірву, яка розкрилася переді мною. Боляче !