ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

М Менянин
2026.08.05 23:07
Заміна посла
І був народ близьким до краху –
від рабства «несолона сіль»,
не стало в нім до Бога страху –
так корабель сіда на міль.

Серед Своїх народів в світі
Господь обрав послами їх,
в своїй землі були щоб ситі –

Ольга Садкова
2026.08.05 21:37
Поїзд смерті
Ешелон довжелезний. «Телячі» вагони.
По півсотні у кожнім невинних людей.
Чи із розуму це, чи з якихось агоній,
чи від вбивчих якихось примарних ідей?!

Виселенцями стали вкраїнські селяни,
що одвіку трудились на рідній землі.
А тепер конвоїри зухв

В Горова Леся
2026.08.05 16:32
Тату
Притулюся тобі до плеча, у смиренні притихну,
І бажання незмінності впреться кутом у висок.
Загустілим повітрям ухватиться порція вдиху,
Та у шелесті ранку відчується часу пісок.

Дай не знати коли і куди розійдуться дороги.
І не відати де і кому об

Борис Костиря
2026.08.05 13:59
* * *
Так цілий світ для тебе замалий.
Нікуди не подінешся від себе.
Проб'ється вірш крізь серце запальний,
Тікаючи від ницого вертепу.
Усі маршрути поведуть не в Рим,
А в точку відбуття, у точку пустки.
Втомився без надії херувим.
Немає в болю жодної в

Ірина Вовк
2026.08.05 12:51
Чорний сніг Александрії
Ця оповідь – спроба зазирнути за завісу сухої історичної хроніки. Мені хотілося показати стародавню Александрію 48 року до н.е. періоду цариці Клеопатри та римського імператора Юлія Цезаря як живий організм: з її шумом порту, запахами нільського мулу, роз

Тетяна Левицька
2026.08.05 11:36
Лист
Тобі написала б я, милий, листа,
та знаю, що він до Едему не дійде.
Від кірки до кірки мене прочитав,
а я нашвидку пролистала деінде.

Залишив на спомин багато чого,
ще більше забрав у мутне потойбіччя —
пів світу і ластівку серця мого,

хома дідим
2026.08.05 09:49
* 163 *
мене тримали і тримають
наївні ревнощі твої
мов декадентські ледь
міщанські втім
тендітні фрукти
ледь зіпсовані із краю
не зовсім навіть
мазохізм чи фемінізм

Віктор Кучерук
2026.08.05 05:58
Вишгород
З часів обтесаних чепіг
Цей край благословен, -
Стоїть на пагорбах своїх
Мій Вишгород здавен.
З глибин століть і дотепер
Нічому не скоривсь, -
Не обвалився він униз,
А в товщу хмар встромивсь.

Роксолана Вірлан
2026.08.05 00:56
За межі Уробороса.
Змикає туго в коло Уробороса -
безвісний Архітектор снів і проявів -
і того, хто пророчить певно й голосно,
і того, хто частується напоями,

і того, хто для шляху ще не збуджений -
а збудиться колись - це точно станеться -
і, хай він мислить нині

Ольга Садкова
2026.08.04 21:35
Суголосся
Ні доказів, ні печатки —
струна впізнає струну.
Почнімо усе спочатку —
від магії чи від сну.

Від кроку, що був назустріч,
від подиху, що, як шовк.
Хай часоплину всупереч

Світлана Пирогова
2026.08.04 20:06
Серпень
У саду медово пахне втома,
Яблука налиті до країв.
Лампами червоними удома
Запалають у полоні снів.

Йде по стиглій ниві з блиском серпик,
Хилить вправно до землі стебло.
Як остання нота літа, серпень

Паб Лімерик
2026.08.04 17:38
Лімерики нашого блогера
Заблукали хасиди в Путивлі.
Там однакові навіть будівлі.
То й ходили між них,
І нових, і старих,
І проґавили осінь в Путивлі.

Засудили хасида у Мінську
За символіку проукраїнську.

Кока Черкаський
2026.08.04 16:35
040826
коли нема про що писати-
пиши хоч ні про шо,
бо головне то сам процес,
як той казав - війна фігня,
ну а маневри - головне!
та все ж,
не прагни світ змінити,
бо вже відомо всім,

хома дідим
2026.08.04 13:01
* 162 *
вона сидітиме сумна
тарас чубай собі співа
і ти співаєш із чубаєм
у заворушливих тонах
серпневий ранок між атак
і серпокрили ще ганяють
у небі чистім аж до краю
літає тополиний пух

Борис Костиря
2026.08.04 13:00
* * *
Здіймусь я на пагорб величний
І хліба з росою вкушу.
Нехай мене тиша покличе
В безодню озер і дощу.

Нехай мене кличе безмовність,
Нехай мене кличе печаль,
Немов недописана повість,

Олена Побийголод
2026.08.04 10:32
1960. Доброго ранку!
Ольга Фадєєва (1906-1986)

Давно вам, друзі, всім відомо,
що днів у тижні рівно сім,
але найкращий, звісно, – сьомий,
він посміхається усім!

    Бо неділя – це вітанки
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04

Інна Момотюк
2026.07.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Володимир Сірий (1964) / Вірші

 Два десятки літ перегодя
Образ твору
Два десятки літ перегодя
Пам'ять, наче листя на тополі,
Дриґотить у розумі поволі
І таке мені оповіда:

- В дев’яності виткнулась нужда,
Корчилися немічні та кволі,
Мов у серпні гичка бараболі,
Заповіти Леніна – вождя.

Всілися рятівники за стіл,
Та оков уже ділились ланки
На п'ятнадцять незалежних кіл,

Україна - матінка , із бранки
Обернувшись в сонячну панянку,
Вже несла свободі хліб і сіль.

22.08.11.






    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2011-08-22 18:44:19
Переглядів сторінки твору 2924
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.044 / 5.5  (5.036 / 5.53)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.950 / 5.55)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.769
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Сонет
Хроніки забутих часів
Автор востаннє на сайті 2024.05.13 09:49
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женя Бурштинова (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-22 20:20:43 ]
Останні три рядочки особливо сподобались.
Та все ж, хоч і не бранка, але хотілось би бачити інше...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2011-08-22 22:18:58 ]
Те, що виносять хліб - сіль - це лиш знак прийому гостей, а далі час показує. Двадцять років ми бачимо лиш хліб і сіль, до решти страв не доходить. Таке наше укр. меню...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Гай (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-22 20:49:22 ]
Сподобалося.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2011-08-22 22:19:36 ]
Я на таке й сподівався


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Крісман (Л.П./М.К.) [ 2011-08-22 21:59:35 ]
Важко стати панною із бранки,
Лиш вдягнувши гарну вишиванку...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2011-08-22 22:20:54 ]
А так поки що воно і є.
Слушне, Наталю, ваше зауваження.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Кучерук (Л.П./М.К.) [ 2011-08-22 23:45:14 ]
Майстерно, Володю, і оригінально...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2011-08-23 13:51:21 ]
Спасибі, друже!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Дяченко (Л.П./М.К.) [ 2011-08-23 09:22:30 ]
А тобі самому подобається оте "перегодя" або "оповіда"? Так, короткі форми дієслів - це чи не бездонні кар'єри рим, які надовбуються для версифікації, це і якась пуповина, що з'єднує людей певного територіального та класового складу зі своїми, відповідно, землями та, мабуть, культурним шаром, з якого вони вийшли. Нічого не маю проти - абсолютно. Але це твоє "погодя"...
Перший терцет порушує, ІМХО, гармонійний плин твого, так би мовити, сонету. Бо це не сонет.
Сонет - це п'єса (ти чехіську "Чайку", до речі, дививися?), яка має оті вкрай необхідні прибамбаси:
- вступна (описова) частина;
- авторські коливання та сумніви (зав'язка);
- остаточне рішення (розв'язка).
Образність, безумовно, має велике значення, але не головне.

Творчих успіхів, гарного настрою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Дяченко (Л.П./М.К.) [ 2011-08-23 09:27:51 ]
Існує гарний дієприслівник - "перегоди́вши".
Це те ж саме, що перечекавши. Але "перечека" - все ж не "перегодя".
Існують люди, які викопують усіляку зброю та ордени-медалі. Це - т.з. "чорні копачі". Існують археологи. Існують шукачі усіляких напрямків їхнього пошуку. Мені подобається, як шукає, наприклад, Костянтин Мордатенко, а не подобається, як шукається і відшуковуються таке, від якого нудить. Та чомусь не шукача.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2011-08-23 13:50:55 ]
Олександре, я поки що любитель поезії, то будь трохи поблажливішим. Є тут на ПМ Майстри - в них оці скорочені дієслова на кожному кроці, і це не заважає їм бути в статусі R2. А слово перегодя - це не скорочена форма, це слово яке є у словнику. Не віриш - заглянь. Дякую,ти той же Олександр, якого я знаю вже давно :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Дяченко (Л.П./М.К.) [ 2011-08-23 14:40:24 ]
Та є, є... Це прислівник, а на вигляд такий, наче скорочений дієприслівник, і тому у мене як у читача виникає якесь подвійне сприйняття. Причому, не поетичного образу чи думки автора, яка настільки майстерно висловлена, що може завести як у манівці, так і наблизити до істини, а одного слова.
На тему скорочених форм дієслів висловлюватись не хотілось би. Це питання мовознавців, і якщо вони бачать українську мову саме такою - з ампутаціями та недомовками, то це їх власна справа. Тим більш, що я на твоїй сторінці, і тобі ті слова-інваліди слова до вподоби :-). Я ж поважаю твою думку і я належу до числа чемних гостей.