ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Насипаний
2026.07.27 22:06
Нас день на дощик нині множить легко.
Каламчить з неба синь у душу тихо.
І літо ніби й тут чи десь далеко.
Лиш я і ти. Й зелений листя вихор.

А ми, як діти, граєм у мовчанку.
І крапель сум повзе листком, як гусінь.
Полічать нас міста й дороги зран

Тетяна Левицька
2026.07.27 21:12
Боже, як страшно, нестерпно, смертельно
дрони літають над Києвом древнім!
Далеч поранена скрапує кров'ю —
не заховати жахи за стіною.
Влучило в Дарниці та на Подолі,
бідна Лук'янівка стогне від болю.
На Оболоні будинок палає,
курява смерті пливе

В Горова Леся
2026.07.27 17:11
Гупають яблука гулко, і котяться шелестно,
Й поки не вляжуться м'яко в пухкий ломикамінь,
Де на секунду місцевий цвіркун замовкає,
Тріснутим боком бетонні орошують пелени.

Стіни розпечені туляться жаром до півночі,
Не охолонуть до ранку, бо рос

Ольга Садкова
2026.07.27 16:21
Випадаю з життя, випадаю.
Вир невдач — не простий поговір.
А ти кличеш з далекого краю:
«Сину, хлопче! У себе повір.
Не у ближнього, світ чи надію,
щонайперше у себе повір.

Піднеси на руках свою мрію

Сергій Губерначук
2026.07.27 14:34
Закінчується двадцять п’ятий рік пошуків.
Устиг лише загубити.
Забути не встиг.
Тільки дзвонить мені одна дівчина
і каже:
«Вас люблять і чекають».
А я її не знаю.
Приходь у гості з вулиці.

Вячеслав Руденко
2026.07.27 14:27
Величний колір кипарису
І в потяг доданий вагон,
Похилих крил, краї карнизів
І тінь минулого й бетон,

І справжній, мов животворящий
Не жах, не смуток – декаданс -
Рук неймовірних, мезальянсу,

Борис Костиря
2026.07.27 13:16
Не знав я, що колись у цьому місті
Все зміниться і зробиться чужим.
Стежок знайомих здавнене намисто
Загубиться під тягарем сумним.

Не впізнають мене оці стежини,
І вулиці відводять погляд вбік.
Лише частково в заростях ожини

Олександр Сушко
2026.07.27 10:13
Шал емоцій! Гра у шахи!
Чую тіко охи й ахи
Від дружини. Я воскрес!
Але вию, наче пес,

Бо, чого гріха таїти -
Мушу "дещо" мавці гріти,
Але, з часом, це мине,

хома дідим
2026.07.27 08:30
лови емоцію поете
лети на полум’я свічі
покинь усе що мало вмерти
нехай палає і шкварчить
у передмісті чи у центрі
життя не вимага причин
чимало є без тями впертих
атож у тебе інший чин

Віктор Кучерук
2026.07.27 06:52
Лиш час німого супокою
Вповзе по гільзах у мій схрон,
То стане тиша після бою
Мене вганяти швидко в сон.
І в сні наївному отому,
Поміж обвуглених цеглин, -
Я побуваю врешті вдома
Якихось декілька годин.

Ірина Вовк
2026.07.27 06:01
Штрих II: Маска великого імені Музичний супровід: Франц Ксавер Моцарт. Варіації на тему української народної пісні «У сусіда хата біла», ор. 18 Минуло кілька років, і містом покотилася чутка. Львівські музичні салони польської та австрійської ш

Артур Курдіновський
2026.07.27 01:40
Липню! Напишімо спільний вірш,
Поки ще твої лунають ноти!
Знаю, що вночі ти теж не спиш -
Тож запрошую! Сідай навпроти.

Тему обираємо удвох...
Хай позаздрять нашому альянсу!
В небеса відвертий діалог

Володимир Бойко
2026.07.27 00:13
Теслярі із Антананаріву
Гемблювали і косо і криво,
Все валилося з рук –
Баобаб і бамбук
Із-за пива в Антананаріву.

Через джунглі до міста Кіншаси
Прокладали взимі теплотрасу,

Євген Федчук
2026.07.26 19:41
Москалі хвалитись люблять величним минулим,
Які ото їхні предки героїчні були.
Як вони на своїх нивах мирно працювали,
Та, коли була потреба, мечі в руки брали.
І громили супостата, і гнали, і били,
Аби ті до них «у гості» з мечем не ходили.
Не було

Роксолана Вірлан
2026.07.26 16:50
Пливу на тебе сонного дивитись,
крізь продихи стіни - в кімнатну глиб -
у мить, коли Душа твоя розкрита -
безназвана, безрольна, і безли...

безлика - вільно пущена на хвилю
сновидива - у просторі безчась.
Без дозволу прийшла, бо можу й смію

Ірина Вовк
2026.07.26 13:33
Штрихи до сюжету кіноповісті) До 235-ліття маестро Ксавера Франца Моцарта і 270-ліття його геніального батька Вольфганга Амадея Моцарта П.С. Сьогодні, 26 липня 2026 року виповнюється 235 років від дня народження КСАВЕРА МОЦАРТА «КСАВЕР МОЦАРТ: С
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04

Інна Момотюк
2026.07.04

Володимир Кириленко
2026.06.20






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Адель Станіславська (1976) / Вірші

 Опустилася осінь
Образ твору Опустилася осінь на землю,
вляглася туманом,
так нечутно ступила удосвіта,
спав іще світ...
Прокидалися трави неквапом -
спізнився цей ранок,
як шукав нитку-промінь,
загублений сонечка слід.

Пахло вогко і дивно,
то дихала осінь несміло,
прохолоду лила,
на зелені дерева, траву...
Розчинялося літо прозоро у ній
і на біло
фарбувало туману
розлогу широку канву.




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-09-02 15:41:41
Переглядів сторінки твору 3889
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.041 / 5.5  (4.930 / 5.51)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.035 / 5.68)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.770
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2026.03.13 19:45
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-02 16:34:09 ]
Алєксандра, виходить споконвічно канва туману була сиза, а потім вже літо її на біло фарбувало? Але то дрібниці, головне повітря, повітря. І качечки кря-кря. Звісно дикі.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-09-02 17:18:35 ]
щось мені так здається, що то просто туман густішав і ставав білим )) влітку тумани сизі, восени - майже білі ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2011-09-02 22:17:32 ]
Саме так, Олю, саме так і є.:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2011-09-02 22:16:52 ]
Виходить, що так, Олександре.:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-09-02 17:19:40 ]
файно, волога майже відчутна на дотик, Адель )))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2011-09-02 22:18:23 ]
Дякую, Олю. Щиро.:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-09-02 18:45:50 ]
Образно, Адель. Якраз у міру "туманно", тобто саме стільки скільки треба саме для цієї замальовки. Лише "зелені" - якось не доповнює цей ранково-туманний пейзаж, навіть навпаки... Чимось би ті дерева оповити... Скажімо, не зелені, а "ще сонні дерева".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2011-09-02 22:20:29 ]
Можна було б і "сонні"... Але хотілось зробити акцент на тому, що дерева ще зелені, а осінь вже торкнулась їх холодом, хоч ще й не пофарбувала.:)
Дякую, Любо!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Осінь (Л.П./М.К.) [ 2011-09-02 19:36:55 ]
Мелодійно. Ніжна ще осінь, ніжна....


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2011-09-02 22:21:13 ]
Дякую, Оленочко. Вона така і є на початку.:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Кучерук (Л.П./М.К.) [ 2011-09-02 19:45:50 ]
Прочитав, а здалося - відчув і побачив, точно...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2011-09-02 22:22:23 ]
Спасибі, Вікторе. Та, мабуть, і відчувається тому, що вона вже прийшла і дихає.:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-02 20:26:31 ]
Солодкий сум...
Милуюсь віршами чужими.
Осінній день завжди із ними..
:))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2011-09-02 22:23:35 ]
Вже не знаю на скільки він солодкий той й сум.:)))
Дякую за незмінну увагу і тепло. Приємно.:)