ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Юлія Щербатюк
2024.11.21 13:44
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?

Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Страшно бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона тоді вдивлялася у вишню
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
        Я розіллю л
                            І
                             Т
                              Е
                                Р
                                  И
               Мов ніч, що розливає
                  Морок осінн

Сонце Місяць
2024.11.20 21:31
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці

Іван Потьомкін
2024.11.20 13:36
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи

Юрій Гундарєв
2024.11.20 09:10
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…


Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.

Світлана Пирогова
2024.11.20 07:07
три яблука
холодні
осінь не гріє
гілля тримає
шкірка ще блискуча гладенька
життя таке тендітне
сіро і сумно
три яблука висять

Микола Дудар
2024.11.20 07:04
Батько, донечка, і песик
Всілись якось на траві
Не було там тільки весел
Але поруч солов'ї…
Щебетали і манили…
Сонце липало в очах
І набравшись тої сили
Попросили знімача

Віктор Кучерук
2024.11.20 05:44
Ти не повинен забувати
Десь в олеандровім цвіту
Про українську світлу хату
І щедру ниву золоту.
Ще пам’ятай обов’язково,
Ввійшовши в чийсь гостинний дім, –
Про милозвучну рідну мову
Й пишайсь походженням своїм.

Артур Курдіновський
2024.11.20 05:12
Спиваю натхнення по краплі
Заради простого рядка.
Я досі ніяк не потраплю
До міста Івана Франка.

Запросить в обійми ласкаво
Там вулиця світла, вузька.
Я б вигадав теми цікаві

Микола Соболь
2024.11.20 05:11
Які залишимо казки?
Домовики лишились дому.
Лісовики де? Невідомо.
Тепер на березі ріки
не знайдете русалок сліду.
Чи розповість онуку дідо,
як шамотять польовики?
Коли зовуть у гай зозулі,

Микола Дудар
2024.11.19 21:50
Тим часом Юрик, ні, то Ярек
Прислав запрошення - меню…
Перелік всього — і задаром
Ну що ж нехай, укореню.
Присиплю жирним черноземом
А по-весні, дивись, взійде…
Ми творчі люди. Наші меми
Не встрінеш більше абиде…

Борис Костиря
2024.11.19 18:51
Я розпався на дві половини,
Де злилися потоки ідей.
Розрізнити не можна в пучині
Дві ідеї в полоні ночей.

Зла й добра половини тривожні
Поєдналися люто в одне,
Ніби злиток металів безбожний,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Іван Гентош (1957) / Вірші

 пародія «Джазодиван »

Софія Кримовська
поезія “Джаз”


"Моя мелодія вітрів
несе тобі у вікна листя.
Клавіатуру пальці тиснуть,
ти йдеш по римах, як по вістрях.
А серпень рано догорів…
Джазує вересень дощем,
фонять відкриті парасолі,
О скільки слів! Які прозорі!
Який високий тон! О солі-
сти осені... І ще
потому тиша, як в раю.
І ти у римах, як в нірвані,
До півночі або до рання
на незастеленім дивані
ушосте ямбом виграю…"



Пародія

О щό той вересень зумів!
Такий вогонь – із перцю й солі!
Джазують навіть парасолі
Й диван… Мелодію вітрів!
Ого! Який високий тон!
Ти в зáпалі, пробач, чи здýру
Закинув десь клавіатуру?
Не поламай акордеон…
Іще! Іще! Без слів, без нот!
Вже ямби змýчили! Хорéї?
Ми на вершині – в апогеї!
Давай не зараз… про цейтнот…
Який соліст! То майстер-клас!
Які бемолі стоголόсі!
Ми на дивані двоє… босі…
Потрібен в джасі контрабас?

… Ти сотворúв таку красу!
Обоє в римах – як в нірвані…
Хотів вареники в сметані?
Ти полежú – я принесý!..

4.09.2011




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-09-04 14:08:39
Переглядів сторінки твору 2529
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.018 / 5.58)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.163 / 5.79)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.754
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2014.12.12 13:24
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-09-04 14:11:55 ]
Софійко, сприйми з гумором це творіння!Так надихнула твоя джазова вереснева мелодія... І незастелений диван, звичайно...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-04 14:31:19 ]
Така ПОЕЗІЯ спочатку
Й життєва проза у кінці.
Зробив би краще очепатку,
А то... вареники оці!;-)))))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-09-04 15:38:25 ]
ПОЕЗІЯ - емоцій злива!
Тут, розумієш, в чому "соль" -
Вареники - то теж важливо!
Ще навіть більше, ніж бемоль...

Дяка, Патарочко! Комент - супер!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-04 15:45:43 ]
Ох, шлунки ці вже чоловічі,
Всі почуття зведуть на прозу.
Шептав:"Люблю", дививсь у вічі,
А думав про... салат Мімозу!!!;-))))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-09-04 16:04:41 ]
Салат Мімоза - теж важливо!
Не забувай, Патар, одного -
Незле би шашличок і пиво,
Й морепродукти - з "помічного"...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-09-04 15:21:43 ]
Так, Іване, друже, цей вірш оминути пародією було неможливо! Робиш успіхи у музичній сфері. Я б в останньому рядку у слові "полежи" - "е" виправив би на "и" щоб більше вареники смакували читачам.
Симпатично. Може я теж свій варіант зроблю, хоча у мене є варіант "похлеще" у іншої поетеси.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-09-04 15:43:31 ]
Ну, Королю сам Бог велів! Дяка, Ярославе! Повіриш, дописав до останнього рядка, і (так і знав) що така пропозиція буде! Навіть наголос спеціально поставив... А "похлеще" - почитаємо! Дяка за "симпатично"!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2011-09-04 16:50:21 ]
фонять відкриті парасолі,
утримуючи шквал бемолів
і молі-
читача -
Іван
з пародій
витворив
диван.
:)



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-09-04 20:16:36 ]
Дяка, Зорянко!

Джазодиван - то непогано!
А як диван-фортепіано?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2011-09-04 17:38:28 ]
Що вересень творить з людьми.
Бемолі стихій, парасолі.
І в профіль красиво, й в анфас
Чудовий на двох вийшов "Джаз".
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-09-04 20:26:01 ]
Дяка, Василю!

Бемолі, і рими, і ноти...
"Джазують" усі... Хто не проти.

Дяка за "чудовий" (і від імені Софійки насмілюсь теж)!



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женя Бурштинова (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-04 18:53:38 ]
Ти сотворив таку красу,
Обоє в римах - як в нірвані.
Та все ж вареники в сметані
Це краще. Я бігом. Несу!!!
Привіт! Мені так бачиться кінцівка. Можна?
А, взагалі, пародія супер. Нині неділя, і ти ж знаєш нашу традицію - вареники зі сметаною мусять бути. Смачного, Іванку!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-09-04 20:30:44 ]
О так! Традиція чудова!
Ти - у "десятку", БурштинОва!

Дяка, Жень!Дякую, варіант хороший, але я хотів підкреслити - "ти полежи" - як особливий знак подяки (чи вдячності) після дуже вдалого виконання джазової композиції. Вареники - не краще, вони пізніше...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2011-09-04 19:27:43 ]
Цьом!!!!!!! Тричі цьом!
Класссс!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-09-04 20:32:07 ]
Тричі дякую, Софійко! Радий, що сподобалось! Уклін!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олексій Тичко (Л.П./М.К.) [ 2011-09-04 21:32:17 ]
Моя капризна, дивна пані!
Ти застелила би диван.
Бо то у римах, то в нірвані,
всі хатні справи роблю сам...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-09-04 21:47:14 ]
У тої пані дивні крила...
Щоб Муза та й диван стелила?

Дяка, Олексію, за влучний комент. Так буває - або поезія без борщу, або навпаки. Дяка!