ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Курдіновський
2026.01.29 19:57
Буває, зігрівають холоди
І спогади, такі живі картини!
Важким камінням падають години,
А я все йду. Хоча би знав, куди!

Мене чекають осяйні світи,
В яких любов'ю грівся я щоднини.
Буває, зігрівають холоди

С М
2026.01.29 18:05
о так я відьмача
бігме-бо відьмача

я родився в ту ніч
як місяць божий зачервонів
родився в ту ніч
як місяць був у червонім огні
небіжка мати скричала ”циганка повіла правду!“

Іван Потьомкін
2026.01.29 18:01
Шукаю на Святій Землі пейзажі,
Чимсь схожі на вкраїнські:
Горби і пагорби не лисі, а залісені,
Карпати вгадую в Голанах,
Говерлу - в засніженім Хермоні ,
Йордан у верболозі, як і Дніпро,
Вливається у серце щемом...
...А за пейзажами на Сході

Юрко Бужанин
2026.01.29 17:20
Нас поєднало. Правда, не навіки.
Згадай, як тебе палко цілував.
У пристрасті стуляла ти повіки,
А я свої відкритими тримав.

Усе я бачив: - як ти десь літала,
Пелюсточки, мов айстри, розцвіли...
І люба, до солодкого фіна

Євген Федчук
2026.01.29 16:03
Цікаво, як же вміють москалі
Все дригом догори перевернути,
Вину свою на іншого спихнути.
І совість їх не мучить взагалі.
На нас напали, на весь світ кричать,
Що лише ми у тому всьому винні.
На їх умовах здатися повинні,
Інакше вони будуть нас вбив

Тетяна Левицька
2026.01.29 11:43
То він мене ніколи не кохав.
Чи згадує мелодію минулу?
Бо я ще й досі вальсу не забула,
як лопотіли в полисках заграв.
Ніяк наговоритись не могли,
всотати ніжність в почуття незриме
і дієслів не висказаних рими
під небесами бурштинових слив.

Борис Костиря
2026.01.29 11:26
Порожній стадіон - як виклик порожнечі,
Як виклик непроявленому злу.
Гуляє дух свободи і предтечі,
Як виклик небуттю і злому королю.

На стадіоні грає Марадона.
Всі матчі вирішальні у цей час
Розіграні на полі стадіону,

Сергій Губерначук
2026.01.29 11:12
Поліфонія – лебедине звучання
рук погладливих,
синя синь,
кіт манюній з тонюнім сюрчанням,
що з-під боку мого смокче тінь,
мов комарик, який у комору
у тепло, у неволю, з простору…

Олена Побийголод
2026.01.29 10:42
ЯК ПРО НАС

Із Іллі Еренбурга (1891-1967)

Вони напали, сказом пройняті,
з азартом вбивць та упиряк;
але таке є слово: «встояти»,
коли й не встояти ніяк,

Ярослав Чорногуз
2026.01.29 05:37
То в жар мене, то в холод кине,
Рояться думоньки сумні --
Так заболіла Україна...
І душать сльози навісні.

Вкраїнці -- у боях титани,
І творять чудеса в борні,
А між собою - отамани,

Ірина Вірна
2026.01.28 23:03
У цьому будинку зникають душі....
Ти хочеш ступити на його поріг?
Спочатку прислухайся до звуків
(а раптом десь стогін ... крізь тишу століть)

У цьому будинку зникають душі...
Поріг переступлено...
Страшно? Не йди!

Тетяна Левицька
2026.01.28 20:52
Не вгамую серця стук...
Січень, змилуйся над нами.
Божевільний хуги гук
між розлогими ярами.

Милий в чаті пропаде,
згубиться і не знайдеться.
Припаде ж бо де-не-де.

Микола Дудар
2026.01.28 20:24
…ось вона, ось… старенька верба
Потрісканий стовбур все той же…
Що, не впізнала? пам’ять не та?
Ти зачекай… Вербонько-боже

Спомини лиш… встрічала весну
А в жовтні покірно жовтіла
Листя і віття з рос і в росу

Іван Потьомкін
2026.01.28 18:46
Усе сторчма на цім святковім світі.
Лиш догори ходить єврей дає ногам.
Чи ж перший я, хто запримітив,
Що полотно мудріш, аніж художник сам?

Портрет мій був би рабину впору.
Затіснуватий, може, але ж пасує так.
Вічно і в’ їдливо вивча він Тору,

Ірина Білінська
2026.01.28 13:37
Які красиві ці сніги!
Які нестерпні!
Під ними тліє світ нагий,
як скрипка серпня…
Його чутлива нагота —
ламка і ніжна,
укрита попелом, як та
жона невтішна.

Борис Костиря
2026.01.28 11:13
Таємне слово проросте крізь листя,
Крізь глицю і знебарвлену траву.
Це слово, ніби істина столиця,
Увірветься в історію живу.

Таємне слово буде лікувати
Від викривлень шаленої доби.
Воно прорветься крізь сталеві ґрати,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Стефан Наздоганяйко
2026.01.28

Кіра Лялько
2026.01.22

Аліна Гурин
2026.01.19

Лесь Коваль
2026.01.19

Жанна Мартиросян
2026.01.16

Таїсія Кюлас
2026.01.11

Вероніка В
2025.12.24






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Адель Станіславська (1976) / Вірші

 Різне...
Зради бувають різні,
зради бувають щодня,
міленьке брехні насіння -
груба жаска стерня.

Сльози бувають різні,
сльози бувають щодня,
лиш би не дуже пізні,
тільки б не судного дня...

Щастя для кожного різне,
щастя приходить щодня,
було би воно наскрізне,
цілить же - навмання.

Правда буває різна,
жаль, не для всіх одна,
править за нею тризну
доля людська, чудна.

2011




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-09-08 08:51:57
Переглядів сторінки твору 2994
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.930 / 5.51)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.035 / 5.68)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.698
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2025.04.21 22:46
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2011-09-08 09:09:00 ]
щастя й дійсно - щодня!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2011-09-08 09:13:22 ]
Дякую, Юлю!:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-09-08 10:43:53 ]
дуже красивий вірш, Адель!
тут тільки наголоси ходять, де хочуть)))
захочеш поправити - буде пісня!
мені кінець третьої строфи знаєш, як ліг?–
било б воно наскрізно,
цілячись навмання ))))
але то так - без бажання критикувати, ти чудово пишеш.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2011-09-08 13:24:29 ]
Привіт, Олю.
Дякую за хороші слова на мою адресу.
Щодо наголосів, які "ходять де хочуть" можна уточнити?:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-09-08 14:05:21 ]
ну, я так розумію, у тебе тонічна система? я більше звикла до силабо-тоніки, тому і наголоси просяться відповідні))) ну, але це неважливо.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-08 11:24:39 ]
Зрада...
Ніби тужливо
квилить дитина,
але ще в агонії
зтулюєш,
тремтячими руками,
шматки розбитого горняти...
Зрада - це коли ніж у спину
і падаєш на коліна,
як кінь, що наступив на борону...
І не дійти
і не доповзти
"грубою колючою стернею"...

Адель!
Як влучно Ви написали!
Щось невимовно близьке мені у Вашому гарному вірші. ;))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2011-09-08 13:31:32 ]
Ваші коментарі завжди такі образні, пане Василю, і завжди такі теплі. Спасибі Вам!:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2011-09-08 15:00:07 ]
Адель, а якби замість "колюча" поставити "обману"? Подумай, чи було б не зле...
Хорошого настрою!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2011-09-08 21:59:52 ]
Не знаю, Володя... Я подумаю.:)
Дякую! Настрою навзаєм!:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Мельничук (Л.П./М.К.) [ 2011-09-08 17:54:38 ]
Життя, справді, різне і багатогранне.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2011-09-08 22:00:23 ]
Дякую, Світлано!:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-12 14:25:09 ]
А як на мене, то зрада завжди одна.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2011-09-12 15:43:03 ]
От скільки людей - стільки й думок. Різних.