ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Каразуб
2024.11.23 10:26
Щодо вічності. Там де сходяться
Вітер в пару сплітаючись з хмарою,
Безконечність лихою подобою,
Звіром кинеться до очей.
Щодо погляду. Погляд втоплений,
І нажаханий часоплинністтю,
Завмирає і далі без префіксу
Розчиняється в крові твоїй.

Микола Дудар
2024.11.23 09:17
Надмірним днем, умовним днем
Приблизно по обіді
Зійшлись з тобою з різних тем —
Віват — у цьому світі
Такі красиві, молоді
Аж надто моложаві
Серед мовчань, поміж подій
В своїй недодержаві…

Віктор Кучерук
2024.11.23 05:40
Зарано смеркає і швидко ночіє
Відтоді, як осінь прискорила хід, –
Відтоді, як гаснути стали надії,
Що Бог допоможе уникнути бід.
Все ближче і ближче лихі сніговії
Та лютих морозів до нас ненасить, –
Від страху загинути кров холодіє
І серце схвиль

Микола Соболь
2024.11.23 05:08
Сьогодні осінь вбралась у сніги,
тепер красуню зовсім не впізнати,
ріка причепурила береги,
напнула шапку посіріла хата,
калина у намисті та фаті,
похорошіли геть безлисті клени,
а кущ якийсь на побілілім тлі
іще гойдає листячко зелене.

Іван Потьомкін
2024.11.22 19:35
«…Liberte, Fraternite, Egalite …»-
На істини прості тебе, Європо, Я наупомив нарешті,
Щоб ти жила , як споконвіку Тора Моя велить.
І що ж? Цього тобі видалось замало?
Як у пастви Мойсея м’ясо, демократія із носа лізе?
І ти силкуєшся прищепить її

Володимир Каразуб
2024.11.22 12:01
Я без тебе не стану кращим,
І вічність з тобою безмірно в цім світі мала,
Холодком по душі суне хмарами безконечність,
І сміється над часом, якого постійно нема.


08.02.2019

Володимир Каразуб
2024.11.22 09:46
Ось тут диригент зупинився і змовкли литаври,
Оркестр продовжував далі без грому литавр,
Диригент зупинився і арфи, і туби пропали,
І далі для скрипки та альтів диригував.
А потім замовкли і альти, і стишились скрипки,
Пропали гобої, кларнети, валто

Микола Дудар
2024.11.22 09:04
Нещодавно йшли дощі
Славно, строєм, жваві
І зайшли чомусь в кущі,
Кажуть, що по справі
Що за справа? хто довів? —
Я вже не дізнаюсь…
Краще бігти від дощів —
А про це подбаю…

Козак Дума
2024.11.22 08:12
Аби вернути зір сліпим,
горбатим випрямити спини,
з омани змити правди грим
і зняти з підлості личини.
Ще – оминути влади бруд,
не лицемірити без міри,
не красти, спекатись іуд,
у чесність повернути віру!

Микола Соболь
2024.11.22 05:55
І тільки камінь на душі
та роздуми про неминучість,
така вона – людини сутність –
нашкодив і біжи в кущі.
Ця неміч кожному із нас,
немов хробак, нутро з’їдає.
Куди летять пташині зграї,
коли пробив летіти час?

Віктор Кучерук
2024.11.22 04:59
Одною міркою не міряй
І не порівнюй голос ліри
Своєї з блиском та красою
Гучною творчості чужої.
Як неоднакове звучання
Смеркання, темені, світання, –
Отак і лір несхожі співи,
Сюжети, образи, мотиви.

Артур Сіренко
2024.11.21 23:09
Замість післямови до книги «Холодне Сонце») Мої тексти осінні – я цього не приховую. Приховувати щось від читача непростимий гріх. Я цього ніколи не робив і борони мене Будда таке колись вчинити. Поганої мені тоді карми і злої реінкарнації. Сторінки мо

Ярослав Чорногуз
2024.11.21 22:17
Мов скуштував солодкий плід,
Так око смакувало зримо --
Я їхав з заходу на схід,
Ну просто з осені у зиму.

Здалося - світла пелена
Траву зелену геть укрила.
Видіння з потягу вікна,

Ігор Шоха
2024.11.21 20:17
Минуле не багате на сонети.
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.

Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,

Євген Федчук
2024.11.21 19:59
Сидять діди на колоді в Миська попід тином.
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як

Ігор Деркач
2024.11.21 18:25
                І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.

                ІІ
На поприщі поезії немало
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Іван Гентош (1957) / Вірші

  « Що може чоловік щасливий? »

Наталка Янушевич
поезія “що може щаслива жінка?”


"Що може щаслива жінка?
Ну, майже все. Запевняю.
Сміятись часто і дзвінко.
Щокою торкатись раю.

Ховати сонце в обличчі
І сяяти, сяять світлом.
Дивитися прямо в вічі
І бігти супроти вітру.

А слово її - як птаха, -
У небо підняти вміє.
Без сумніву і без страху
Назустріч найбільшій мрії.

І так загорнутись добре
В обіймах її розкішних
Вона - і ріка, і обрій,
Вогонь і зимова сніжність.
Щаслива. І це помітно.
Що ще ти їй можеш дати?
Зосталось завжди уміти
Єдину її кохати."

...
перейти до тексту твору




Найвища оцінка Василь Кузан 6 Майстер-клас / Майстер-клас
Найнижча оцінка Таїсія Цибульська 5.5 Любитель поезії / Майстер-клас

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-09-13 16:18:14
Переглядів сторінки твору 5687
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.484 / 5.83  (5.018 / 5.58)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.163 / 5.79)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.792
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2014.12.12 13:24
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-09-13 16:20:04 ]
Наталь, спробував "описати", як ти і просила. Трішки в жартівливому плані, але, як відомо, в кожному жарті... Щиро


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталка Янушевич (Л.П./М.К.) [ 2011-09-13 19:44:30 ]
Ууу! Пищу від задоволення! Дякую-дякую!Класно!(Прочитаю чоловікові).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-09-13 23:24:38 ]
Тішуся, Наталю, що тобі сподобалося! Дяка!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Ткачук (М.К./М.К.) [ 2011-09-13 16:23:29 ]
Одразу помітна різниця в світосприйнятті чоловіка і жінки. Вона хоче бути ніжною, лагідною, тендітною, а Він - сильним, переможцем, Гераклом...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-09-13 16:29:13 ]
Вітаю, Оленко! Це напевне так і має бути, так "закладено" в генах...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2011-09-13 16:54:45 ]
У вірші (я зараз не бігатиму на авторську сторінку, щоб написати там, бо, як я розумію, там треба висвітлювати все високопоетичне навіть у низькому або у технічно недосконалому - мовляв, це головне. Не маю нічого проти) я побачив дуже-дуже цікаві моменти.
"Бігти супроти вітру". А в мене виникає стереотипна аналогія нащот інших дій.
"Раю". Цей образ настільки відомий у аспекті його широкого вжитку, що з ним треба поводитись обережно або одягати у такі тропи (це засоби художньо-літературного оздоблення), щоб про той рай ми забували, перебуваючи у чомусь більш вишуканому, високому і привабливому.
Більше нічого, що викликало би мою увагу як читача-критика, я не знаходжу.
А Ви це обійшли. Я це теж можу зрозуміти. Кожен бачить своє.
У Вашому вірші я побачив продовження міфу, схожого на "Орфея і Еврідіку". Або навіть щось і від зонг-опери без музики і зайвих рухів.
Одним словом, Ваш вірш я розцінюю як відповідь як щось таке, що нагадує перегукування голуба з горлицею.
І воно так само як і авторський твір заслуговує теплого ставлення, а не критики - саме того, на чому, НМСД, спеціалізуєтесь Ви.

З повагою,
Г.С.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталка Янушевич (Л.П./М.К.) [ 2011-09-13 19:45:45 ]
Розтлумачте мені,недалекій, свій коментар, будь ласка. Бо я плутаюсь.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2011-09-13 22:29:30 ]
Оці два "моменти", НМСД (тобто, На Мою Скромну Думку) проблемні. Бо існує прислів'я на тему "проти вітру", а стосовно "раю" - то віршів мільйон.
У Вашому вірші Ваша ЛГ (Літературна Героїня) його знаходить, мабуть, у дотику - і це може бути виправданням його вживання. Але краще, НМСД, про "рай" якось забувати, а намагатись створювати його образ.
Ось і все.
Повторювати про позитивний настрій Вашого вірша я би не хотів, бо він відчувається і без нагадувань :)

Щасти Вам.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталка Янушевич (Л.П./М.К.) [ 2011-09-13 23:00:46 ]
Дуже дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-09-13 23:27:14 ]
Наталь, я так зрозумів, що Гаррі скромно натякає на необхідність створювати рай на землі...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2011-09-13 16:56:32 ]
Таке багатообіцяюче закінчення!
Просто супер! Так і хочеться......прочитати ще раз.
Файно, друже. Майстерно. По-чоловічому!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-09-13 17:03:14 ]
Дякую, Гаррі! Якщо "нагадує перегукування голуба з горлицею" - то вже добре! Може навіть дуже. За "спеціалізацію" - окремий уклін, я знаю Вашу думку.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-09-13 17:04:07 ]
Дякую, Василю! Радий твоїй оцінці!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-09-13 17:17:22 ]
Варто ще раз подякувати автору оригіналу, бо не народився б ще одний гарний вірш (чомусь називати його пародією не хочеться).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-09-13 23:29:43 ]
Дякую, Люб! Наталці аплодую стоячи, але це насправді не пародія. Я чи не вперше написав "за мотивами"...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-09-13 17:18:46 ]
Один (що це я накалякала?)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-13 17:19:41 ]
Сподобалося!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-09-13 23:30:29 ]
Дякую, Ярославе!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2011-09-13 17:53:23 ]
" І неважливо - де та праска, і хто прасує - він чи ти..."Прикольно, скільки іронії: аби лиш любив, а жінка сама - усе переробить!.. І далі: "Ти пригорни, зроби щасливим, не залишай на самоті..." Як точно підмічено - не хочуть чоловіки бути схожими на Сталоне! Або хочуть - але тільки на словах. Їм теж хочеться, щоб їх пригорнули! І то добре. Дякую обом - і Наталі, і Іванові!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-09-13 23:34:47 ]
Привіт, Лариско! Радий тобі! Ти тонкий знавець чоловічих душ - так вірно все... А кому не хочеться?
І тобі дяка!!!