ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Марія Дем'янюк
2026.01.13 22:57
Упірнула нічка в річку,
І сріблястий ранок
Ніжно так прошепотів:
"Поспішай на ганок.

Нумо, чобітки вдягни,
Светрик, рукавички,
Вже на тебе зачекались

Микола Дудар
2026.01.13 22:13
Перекотивсь із снігу в сніг,
Дивлюсь, а він не розгубився…
Ніяк второпати не міг
З яких причин заметушився…
Ну вітерець як вітерець.
Сніжить собі… На дворі ж січень.
Ну, що сказати, молодець.
Таке життя тут, чоловіче…

Світлана Пирогова
2026.01.13 21:00
А міжсезоння пам*ятало жінку,
З якою в радість осінь і зима,
Її жіночність, голосу відтінки,-
І серце тріпотіло крадькома.

На перехресті розчинилась зустріч.
Банальність диму, а чи долі шлях?
Невиграна іще солодкість мусту

Кока Черкаський
2026.01.13 20:33
Коли тобі дають-
Це так приємно!
А не дають - то боляче і зле,
І ще ж, до того, темно!


То ж дайте світла!
Дайте, дайте, дайте!

Олег Герман
2026.01.13 20:03
ДІЙОВІ ОСОБИ: Молоток (Валєра): Грубий, прямий, з відлущеною фарбою. Весь час хоче щось бити. Викрутка (Жанна): Тонка натура, хромована, з вічним відчуттям, що її не докрутили. Старий рівень (Степанович): Мудрий, але депресивний. Весь час намагає

Володимир Ляшкевич
2026.01.13 16:26
Я хованка, донечка домового,
уся золотиста, і трохи рудого.
Живу поміж поверхами і світами,
достатньо далеко від тата і мами.

Мій колір – відтінки, смаки – розмаїті,
умію складати події і миті.
Готова виходжувати й чаклувати.

С М
2026.01.13 16:19
Пані, ви питаєте, чому він любить, як так
Цікаво, що він хоче іще, адже щойно брав
Хлопче, у неї є чим гратися & є іграшок удоста
Жіночі очі глипають, із пальцями у клею
Її уста татуювання нумо йди до мене
Кремова засмага, що тане в її душовій
Папер

Іван Потьомкін
2026.01.13 12:20
Без кори про дерево не варто говорить.
Кора як одянка надійна:
Зірвуть плоди, лист облетить
І дерева, як близнюків родина.
Кора і в чоловіка, певно ж, є:
Засмагла й ніжна шкіра.
Плоди, як і в дерев,-різні:
У кого ще з дитинства осяйні,

Борис Костиря
2026.01.13 10:34
Я ніби зріднився
із цією жінкою,
яку зовсім не знаю.
Вона стала моєю
астральною дружиною
чи коханкою.
Вона турбується про мене,
хоча я для неї - ніхто.

Олена Побийголод
2026.01.12 22:25
Із Леоніда Сергєєва

Обійму Наталію
за об’ємну талію:
«Давай, – скажу, – Наталіє,
махнемо в Анталію!»

Мою долоню з талії

Ігор Шоха
2026.01.12 20:10
                    І
Все меншає відкладеного часу
до переправи у реальну мить
не перший раз, але одного разу,
коли душа у небо полетить
неміряне, незнане, неозоре,
не оране за пам’яті людей,
що "у біді, у радості і в горі

Сергій Губерначук
2026.01.12 15:27
Сунеться хмара волосся,
блискавка б’є з очей.
Від зливи втекти вдалося,
а від кохання ще.

Чи вартий твій подих гнівний
сніжних цнотливих вуст?
Якщо я у чомусь винний –

Артур Курдіновський
2026.01.12 14:59
Зима. Сніжинки квітнуть без тепла.
Журба прозора вкрилася снігами.
Душа розквітне в холоді так само...
Малюнок з льоду. Почуття зі скла.

Все королева біла замела!
А вітер заглушив мінорну гаму...
Зима. Сніжинки квітнуть без тепла.

Борис Костиря
2026.01.12 10:43
Що значить - опинитися в ніщо,
Де світ бере невидимий початок,
Де пустка пануватиме без щогл,
Де розквітатиме поляна згадок?

З нічого не народиться цей світ,
Здоровий глузд підказує лякливо.
А з того Бог передавав привіт

Олександр Сушко
2026.01.12 10:11
Ярослав Чорногуз

КОХАННЯ! ПОРЯТУЙ!

У день Подяки чарівний
Вертаєш ти мені надію
На ніжні пестощі весни,
І я від щастя тихо млію.

Віктор Кучерук
2026.01.12 07:25
Відчувається в кожному слові
Дар співця і художника хист,
І краса української мови,
І поезії сила та зміст
Лиш тоді, коли впевнено віриш
Майстру слова і лікарю душ,
Що ніколи не зраджує лірі
І нагору не лізе чимдуж...
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Таїсія Кюлас
2026.01.11

Вероніка В
2025.12.24

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Лариса Омельченко (1967) / Вірші

  Невістка
Відшуміло весілля, відгоріло, мов тріска,
і рихтують потоптаний двір…
Ще удосвіта - дівка, по обіді – невістка,
і нуртує людський поговір:

Ой, чому ж ви, дівчата, зоветесь «невістками»? –
Для нової ж родини ви – «вість»!..
Ваші звичаї й звички залишились у мами,
і тендітний будується міст.

Це до свекра, напевно, поспішає доріжка,
а на ній – колючки й конфеті…
Вчора ще наречена, а сьогодні – невістка:
нова віха в твоєму житті.

До свекрухи стежинку протопчи по найпершім,
найніжнішім стосунків сніжку:
заговориш, промовчиш, а подекуди й стерпиш –
мовчазну її чи говірку…

Намалюю в уяві я швидке новосілля –
та не видно таких перспектив…
Відкричалося «гірко!» - проминуло весілля,
й мішурою он, хтось насмітив…

2009р.
















      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-09-16 01:55:20
Переглядів сторінки твору 4163
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.816 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.588 / 5.41)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.735
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2015.02.15 12:55
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Редчиць (М.К./М.К.) [ 2011-09-16 05:42:50 ]
Мишура - сухозлітка, сухозлотиця...
Чи мішура - показний блиск?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2011-09-16 20:25:37 ]
Я мала на увазі "мішуру" - як ото на Новий рік, знаєте: конфеті, серпантин, а може, й пелюстки з квітів... Ну, щось таке - сміття "святкове".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-09-16 11:39:21 ]
Англійське прислів’я - "Життя - не поле із руж". Це взагалі. Про сімейне - тим паче. Якщо перспективи на новосілля в ЛГ туманні, то можна тільки поспівчувати - ті мости дуже тендітні, і "будування" може бути довгим... Але якщо будівничі умілі - то все буде ОК! Удачі ЛГ! (І автору!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2011-09-16 20:30:19 ]
Я теж такої ж думки, Іване, це сумний вірш, співчутливий. Мабуть, в дусі старшого покоління, яке отак і жило - без "великих перспектив", ішло в чужий дім годити. Та воно й зараз не ліпше.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2011-09-16 20:15:15 ]
Хороший вірш, Ларисо! Вдалий. Найвищий бал!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2011-09-16 20:31:17 ]
Дякую, Іринко, що відгукнулася!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-09-16 20:18:39 ]
Люблю Ваші житейські історії...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2011-09-16 20:32:29 ]
А я хвилювалася: чи не занудний?.. Дякую, Любо, що підтримали.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Клюско (М.К./Л.П.) [ 2011-09-16 22:00:12 ]
За все в житті платити треба,
Тому й звертаємось до Неба:
Вимолюємо Божу волю -
Купити за дешевше долю...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2011-09-17 13:42:57 ]
Дякую щиро за відгук!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-16 22:57:25 ]
Гарний вірш, Ларисо!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2011-09-17 13:43:36 ]
Дякую, Ярославе!