ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2025.09.30 09:11
Позбивав до крові ноги,
Бо вернув, куди не слід
І приводили дороги
Тільки в гущу різних бід.
Наче маятник, невпинно
Коливався з боку в бік, -
Не дивився на годинник
І рокам утратив лік.

М Менянин
2025.09.30 00:24
На часі характер козачий
та гомін в народі ходячий,
де влучне нагальне слівце
всім правду говорить про це.
Вставай на молитву, народе,
це теж, тільки в Дусі, городи –
проси, сповідаючи гріх,
за рідних і близьких своїх.

Борис Костиря
2025.09.29 22:17
Телефон, викинутий у плесо озера,
ніби потонула під водою
Атлантида. Скільки болю і відчаю
пішло під воду! Що змушує
різко кинути телефон
невідомо куди, у прірву?
Це невмотивований імпульс,
який пробігає тілом.

Іван Потьомкін
2025.09.29 20:23
Скаржились ангели на Господа Бога, що Він потурає Ізраїлю. «Якже Мені не потурати тому,- одповів Всевишній,- кому Я наказав: «Їж і будеш ситий і наситишся, і поблагословиш Господа, Бога твого, у тім добрім Краї, що дав Він тобі» («Повторення Закону», 8:1

Сергій СергійКо
2025.09.29 16:23
Ми отруєні власним авто –
Його швидкістю пересування.
Без авто ми вже майже ніхто –
Це і вирок, і щире зізнання.
Відійшли стародавні часи.
На коняці не їздять по справах.
Ніби Усик зібрав пояси,
Виростаєм у власних уявах,

Іван Потьомкін
2025.09.29 12:42
З літами охочіш розмовлять мені
із немовлятами, аніж з дорослими.
Ну, що почуєш од дорослих?
Скарги на життя:
Податки й ціни скачуть, мов зайці...
Дедалі більше даються взнаки хвороби...
Клімат міняється на гірше...
А з немовлятами якже простіш!

Юрій Гундарєв
2025.09.29 09:32
вересня ми згадуємо одну з найтрагічніших сторінок в історії людства - 84-ту річницю трагедії Бабиного Яру,
де було вбито близько 150 тисяч невинних людей…

Це мій друг Фіма,
літні сандалі…
Зустрілись очима,
проходить далі.

Володимир Бойко
2025.09.28 23:30
Імперське мислення просто так не вивітрюється – воно вибивається із голови разом із мізками. У московитів слова «раб», «рабство», «работа» – немовби з одного кореня. Казки про кощія безсмертного полюбляють пристаркуваті диктатори. Велич великих

Борис Костиря
2025.09.28 22:26
Краса, схована в сірий,
невиразний одяг,
стирається під дією часу,
стає одноманітною.
Що залишається від колишнього
пульсування, буйства водограю?
Краса обростає жиром,
ніби непотрібною бронею,

Іван Потьомкін
2025.09.28 19:24
Поцілунок в івриті й зброя
Позначені одною й тою ж літерою – Нун,
Якою починається ще й перемога – Ніцахон.
І є в тім логіка житейська, бо й справді:
За поцілунком безгрішна починається любов,
А не кохання тимчасове, як осоружний вітер.
Отож, цілунк

Євген Федчук
2025.09.28 19:18
Син увечері прийшов та й спитав у тата:
- Взяв оце читати книжку я у дядька Гната.
Там історії про те, як колись жилося,
Нашим предками з ким колись воювать прийшлося.
Згадувалась там також Куликовська битва,
Де московським князем був хан Мамай розби

Віктор Насипаний
2025.09.28 18:33
Так буває чомусь не раз –
У житті ми то вниз, то вгору.
І важливо завжди якраз,
Щоби був хтось надійний поруч.
---------------
Скільки доля відмірить путь?
Не страшить ні печаль, ні старість.
Коли двоє життям ідуть,

С М
2025.09.28 16:19
чуєш а ну глянь за вікно а що діється
о слухай та дощ
надворі дощить ото маєш
а не морочся тим
все буде собі якось іще
настає щось прекрасне тямиш
кайфуй собі у похмурий день
ей ей я чув тебе друзяко падай кайфуй

Сергій СергійКо
2025.09.28 14:11
Відірвати планують руку.
Пропонують протез натомість
І щоб – розпачу ані звуку,
Зараз вимкнемо вам свідомість.
“Поступитися”- кажуть, – “треба”!
І зі скальпелем всі у чергу.
“Он ще друга, дивись, у тебе”–
І вже сіли на шию зверху.

Світлана Пирогова
2025.09.28 13:41
Осіння тиша барви розливає,
І прохолода обіймає ранки.
А вересень готує склянку чаю,
Міркує, творить з листя витинанки.

Аквамарином ваблять небокраї.
Троянди пишні квітнуть біля ґанку.
Осіння тиша барви розливає,

Віктор Кучерук
2025.09.28 12:23
Цілоденно понад нами,
Всюди сіючи далі, -
Поодинці і клинами
Відлітають журавлі.
Летючи у вічний вирій,
Тужно звуки видають
Про бажання жити в мирі,
Про земну коротку путь...
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ярослав Петришин / Вірші

  МІНА СПОВІЛЬНЕНОЇ ДІЇ * (літературна пародія)

Вона мене чекала стільки літ!
А я й не знав про ці її чекання...
Гуркоче і вібрує вертоліт –
Заради неї цей нічний політ –
В нас буде зустріч перша... І остання?

Тремтить рука і серце калатає,
Кажу собі: «Ти ж знав, чого летів...»
Так, знав: вона мене чекає,
Її наснага з віком не зникає,
Вона до вибуху готова почуттів!

Я тихо опускаюсь на коліна,
Торкаюсь ніжно незнайомки тіла... –
І миттю сталася в стосунках зміна!
Я впізнаю: це мінометна міна,
Вона мене чекала і хотіла!

Навряд... Тоді я ще не народився...
От дід повоював у цих краях!
Тут Третій Український бився,
Боєприпас і загубився,
Хоча – не голка і не цвях...

Накладним зарядом, без мороки
Я задовольнив її бажання...
Миттю перелякані сороки
Вісті понесли у різні боки
Про жіночі марні сподівання...


поезія "Зустріч"

Олександр МЕЛЬНИЧУК

Пародія

Вона мене чекала стільки років!
І ось я мчуся на передову...
Скрекочуть машінґверами сороки -
у нас сьогодні перше rendez-vous!

Я - замість діда. Бо яка різниця?
А серце б"є. Тремтить одна рука.
Їй - сім десятків, вже - не молодиця...
Але ж наснага з віком не зника.

Її одразу навіть не впізнати,
та я розгорну вижухлу траву -
і ось вона... В ложбинці - детонатор,
мов кухар в протитанковім рову...

Сховався... Але я послиню пальчик
й легенько так його по ковпачку:
- Привіт-привіт! Я - твій сапер, юначе!
Ану, вставай - я витягнув чеку!

Той - ані руш! І вся вона - не в темі...
Як не старався - хоч лягай, хоч стій!
Напевно, просто іншої системи...
А, може, їй потрібен дідо мій?..

Хоча, найшвидше, просто не хотіла...
Нехитра ж справа... Що тут за дива?
...Лише б сорока нé розторохтіла
про марноту жіночих сподівань...

http://maysterni.com/publication.php?id=66894


Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.


Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-09-20 11:50:16
Переглядів сторінки твору 2478
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.749
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Конкурси. Теми Пародії та епіграми
Автор востаннє на сайті 2012.07.24 23:40
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-20 12:23:12 ]
Валєра! По французьки - це я especially for you.
Знаю, що ти це любиш)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-09-20 13:00:02 ]
Дякую, Ярославе, за rendez-vous! Заодно, бачу, трішки зменшу своє незнання англійської (я про especially for you - я зрозумів, між іншим))).
Пародія твоя гарна, цікава, навіть краща за оригінал.)

Але от - бачу, ти взяв приклад з Івана Гентоша і публікуєш (так, як і він, щойно прийшовши на ПМ) в тілі тексту твого вірша і пародійований твір. По-перше, краще його перенести в епіграф, аби він відрізнявся від твого (та й не зміщував КП твого вірша). По-друге, публікуючи на своїй сторінці повністю твір іншого автора без його дозволу, ти порушуєш його авторське право (хоча, як кажуть юристи, на уанет цей Закон не розповсюджуються - отже, дія його настане в разі переносу на папір). На моїй авторській сторінці щодо цього питання навіть є цитати з Закону України "Про авторське право та суміжні права". В нас тут виникла досить сильна дискусія з цього приводу, але, як я зрозумів, переважна більшість авторів прийняли позицію Івана Гентоша, а я залишився в меншості, хоча і вважаю себе правим. На мою думку, для пародії досить невеликої цитати (рядок чи строфа) з пародійованого твору. До речі, бачив, що так само вважає і Іван Редчиць.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-09-20 13:01:44 ]
А, беручи коротку цитату іншого автора, ти жодним чином не порушиш його авторських прав. Законом це дозволено.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-20 13:11:44 ]
Валерію! Дякую за коментар. І за позитивний відгук.
Щодо твоїх зауважень.
Мабуть ти правий. Просто, я не дуже ще відчуваю цих тонкощів. Постараюся все проаналізувати і зробити так, щоб нікого не ущемляти. Як ти мабуть помітив, моя пародія базується не на якихось конкретних деталях поезії, а на ній як цілості. Тому, якщо б я щось смикав з неї, то навряд чи це послужило справі. В принципі, можна дати посилання на авторську поезію. Але, коли автор її виправить чи, взагалі, видалить, то це також буде мати негативний результат. Я ще подумаю. Може й пораджуся з Гентошем чи ще з кимось і підкоректую, щоб не порушувати якихось ваших усталених норм.
Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-09-20 13:21:22 ]
Та ні, це я тут порушник усталених норм))) Зате не порушник Закону!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-20 13:32:14 ]
Валерію! Ну, сам же кажеш, що "публікуючи на своїй сторінці повністю твір іншого автора без його дозволу, ти порушуєш його авторське право (хоча, як кажуть юристи, на уанет цей Закон не розповсюджуються - отже, дія його настане в разі переносу на папір)" - тобто, поки я не перенесу цю пародію на папір (а я не переношу її!) - значить, поки що не порушую.
та й справді, подивився як Іван це робив, то й собі по аналогії. хоч з епіграфом - ти мабуть правий. Зараз поексерементую.
А як пародія буде базуватися на якомусь конкретному місці з поезії (чи з поезій), то, звичайно, що я буду давати цитати.
Ще раз дякую за потрачений на мене свій дорогоцінний час.)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-09-20 13:46:41 ]
Прошу!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-09-20 15:46:37 ]
Ще би добре перенести лінк у "Пояснення до публікації" (внизу є таке віконечко при публікації твору)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-20 15:53:04 ]
Дякую, Валерію! Я просто виходив з того, що дехто може не заходить в самого вірша, а клікає на ім"я автора (сам так довгий час робив) і бачить "Останній твір автора", без епіграфа і ще там чогось. то й хотів, щоб в нього хоч щось було, що б указувало на першоджерело. зараз ще попробую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-09-21 11:40:12 ]
Першоджерело вказувати обов'язково. А в неті правилом хорошого тону вважається вказувати і лінк на першоджерело, аби кожен, хто хоче, міг клікнути на нього і опинитись на сторінці першоджерела.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-21 13:23:50 ]
Дякую, Валерію.
Я так і зробив. І буду робити так надалі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-09-20 19:01:04 ]
Ярославе, ти не перестаєш мене дивувати. У тебе реакція миттєва! Влучив. Снайпер!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-09-21 14:51:35 ]
Файно, Ярославе! Пародія вдала, єдине, може, десь всередині "як кухар в протитанковім рову... сховався" - трошки (на мою думку) нерівно.На слух відчувається. І "хоч пади" певно ліпше замінити на "падай хоч - хоч стій!" Але то дрібниці. Пародія би ліпше сприймалася, якби була на строфу коротша, концентрованіша. Але, сам знаю, не завжди так вдається... Ну, сапер помиляється тільки раз - нам значно легше. Сподобалося направду!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-21 15:17:03 ]
Дякую, Іване!)
Проаналізую ваші зауваженння.
Просто спішив, надто вірш здавався спокусливим до пародії.Боявся, щоб хтось мене не випередив з нашого цеху.) Особливо, Валерій любить швидко реагувати.
А та стрічка й мені не надто подобається. Але ж деколи навіть в не_пародіях не все вдається реалізувати так, як хотілося б. Існує ж іще й той опір матеріалу. От, знаєш чого хочеш - а потрібних слів немає, або не влізаються вони в той рядок, абе ще щось інше.
Але постараюся врахувати ваші поради в своїх майбутніх пародіях)