ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Микола Дудар
2026.02.14 15:38
Здетонірував неспокій…
Глянув, поруч холодильник.
Недалечко, в кілька кроків,
А над ним пра-пра світильник…
Довелось порозумітись.
Ніч неспокю вже вкотре,
Головне, щоб не гриміти
І дотриматися квоти…

Ігор Шоха
2026.02.14 11:44
А наш великий воїн Скандербек
один за всіх воює й не тікає.
Він(ім’ярек)
сьогодні ще абрек,
та термін скороспечених минає.

***
А бевзям до душі усе супутнє

Світлана Пирогова
2026.02.14 11:05
Усе темнішає: і світ байдужий,
і ніч тривожна, і зими крижини.
Лиш місяченько, давній, добрий друже
нагадує минуле, щось дитинне.
Легким вражає світлом сонне місто,
Як охоронець душ і снів солодких,
Не маючи для себе зовсім зиску,
Освітлює дорогу

Борис Костиря
2026.02.14 11:01
Ні, не сховаєшся ніде
Від погляду німого ока.
Безжальний суд тепер гряде.
Крокує кат розлогим кроком.

Цей погляд пропікає скрізь
До серцевини, до основи.
Якщо існують даль і вись,

Адель Станіславська
2026.02.14 10:02
Стомлене серце торкається тиші.
Гупає лунко, мов дзвони церковні.
В дотику тім прокидаються вірші
І лопотять, мов дощі підвіконням.

Стомлений день витікає у вечір
І мерехтить межи тиші свічею...
Ніч опадає на стомлені плечі

Віктор Кучерук
2026.02.14 07:23
Не сидить незрушно в хаті
Невиправний мандрівник, -
По чужих світах блукати
З юних літ помалу звик.
Не зважаючи на пору,
Та не дивлячись на вік, -
Рюкзака збирає скоро
Невгамовний чоловік.

М Менянин
2026.02.13 22:12
Хто ще про людей цих напише?
Чиї душі плачуть від ран?
Касатий, Наглюк і не лише,
Нагорний. Тупіца, Таран…*

Колись на вокзалі у Мені –
для рук вантажі в ті літа,
а поруч і в’язи зелені,

Лесь Коваль
2026.02.13 20:45
Не слухай інших - слухай тупіт степу
між веж курганів і хребтів валів,
що бє у груди перелунням склепу
й від крові вже звогнів, пополовів.
Вдихни на повні жар вільготи Яру
Холодного, як мерзла пектораль,
впусти його під шкіру барву яру,
наповни не

Артур Курдіновський
2026.02.13 18:42
Кілька місяців. Кілька життів
Я прожив, загубивши єдине,
Де в роси найчистіші краплини
Свято вірив. І дихав. І жив.

Мерехтіння вечірніх зірок,
Мов пронизана сумом соната,
Та, яку я не зможу зіграти,

Юрій Лазірко
2026.02.13 16:55
як тихо
я сплю
сонце ляга
на ріллю

небо
пошите з калюж
стежкою в’ється

Юрій Гундарів
2026.02.13 14:57
Столиця України знову під шквалом ракетних ударів.
Тисячі киян у п‘ятнадцятиградусні морози лишилися без тепла, без електрики, без води.
У ХХI столітті варварськими методами чиниться справжній геноцид проти мирних людей - стариків, дітей, вагітних жінок

Пиріжкарня Асорті
2026.02.13 10:25
Протокол 01/02.2026 від тринадцятого лютого поточного року. Місце проведення — Головний офіс Спостерігається масив образів, в якому сакральні, космічні та наукові поняття не стільки логічно з’єднуються, як взаємно змішуються і розчиняються. "Миро" я

Борис Костиря
2026.02.13 10:21
Я бачу в полоні минулих років
Своїх сьогоденних знайомих.
Вони подолали великий розрив
Епох і часів невідомих.

Ну звідки вони там узятись могли
У зовсім далекій епосі?
Знамена і гасла стоїчно несли,

Олена Побийголод
2026.02.13 07:49
Із Леоніда Сергєєва

Починає світлий образ Тещі:
Ну, от і слава Богу, розписали.
Сідайте, гості-гостеньки, за стіл!
Ослін займе, звичайно, баба Валя,
якраз із дідом Петриком навпіл!

Віктор Кучерук
2026.02.13 06:43
Злісні ракетні удари
Горе раз-по-раз несуть, -
Запах дошкульного гару
Легко породжує сум.
Скрізь повибивані вікна,
Скрипи розкритих дверей, -
Нищать роками без ліку
Орки невинних людей.

С М
2026.02.13 03:10
Я – той
Ким він є, так само
Ти – той, ким я є
І ми всі разом

Бачте, свиня
Тікає від ножа
Або летить
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Стейсі Стейсі
2026.02.14

Дарій Стрілецький
2026.02.05

Акко Акко
2026.02.03

Стефан Наздоганяйко
2026.01.28

Кіра Лялько
2026.01.22

Аліна Гурин
2026.01.19

Лесь Коваль
2026.01.19






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ярослав Петришин / Вірші

  МІНА СПОВІЛЬНЕНОЇ ДІЇ * (літературна пародія)

Вона мене чекала стільки літ!
А я й не знав про ці її чекання...
Гуркоче і вібрує вертоліт –
Заради неї цей нічний політ –
В нас буде зустріч перша... І остання?

Тремтить рука і серце калатає,
Кажу собі: «Ти ж знав, чого летів...»
Так, знав: вона мене чекає,
Її наснага з віком не зникає,
Вона до вибуху готова почуттів!

Я тихо опускаюсь на коліна,
Торкаюсь ніжно незнайомки тіла... –
І миттю сталася в стосунках зміна!
Я впізнаю: це мінометна міна,
Вона мене чекала і хотіла!

Навряд... Тоді я ще не народився...
От дід повоював у цих краях!
Тут Третій Український бився,
Боєприпас і загубився,
Хоча – не голка і не цвях...

Накладним зарядом, без мороки
Я задовольнив її бажання...
Миттю перелякані сороки
Вісті понесли у різні боки
Про жіночі марні сподівання...


поезія "Зустріч"

Олександр МЕЛЬНИЧУК

Пародія

Вона мене чекала стільки років!
І ось я мчуся на передову...
Скрекочуть машінґверами сороки -
у нас сьогодні перше rendez-vous!

Я - замість діда. Бо яка різниця?
А серце б"є. Тремтить одна рука.
Їй - сім десятків, вже - не молодиця...
Але ж наснага з віком не зника.

Її одразу навіть не впізнати,
та я розгорну вижухлу траву -
і ось вона... В ложбинці - детонатор,
мов кухар в протитанковім рову...

Сховався... Але я послиню пальчик
й легенько так його по ковпачку:
- Привіт-привіт! Я - твій сапер, юначе!
Ану, вставай - я витягнув чеку!

Той - ані руш! І вся вона - не в темі...
Як не старався - хоч лягай, хоч стій!
Напевно, просто іншої системи...
А, може, їй потрібен дідо мій?..

Хоча, найшвидше, просто не хотіла...
Нехитра ж справа... Що тут за дива?
...Лише б сорока нé розторохтіла
про марноту жіночих сподівань...

http://maysterni.com/publication.php?id=66894


Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.


Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-09-20 11:50:16
Переглядів сторінки твору 2564
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.749
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Конкурси. Теми Пародії та епіграми
Автор востаннє на сайті 2012.07.24 23:40
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-20 12:23:12 ]
Валєра! По французьки - це я especially for you.
Знаю, що ти це любиш)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-09-20 13:00:02 ]
Дякую, Ярославе, за rendez-vous! Заодно, бачу, трішки зменшу своє незнання англійської (я про especially for you - я зрозумів, між іншим))).
Пародія твоя гарна, цікава, навіть краща за оригінал.)

Але от - бачу, ти взяв приклад з Івана Гентоша і публікуєш (так, як і він, щойно прийшовши на ПМ) в тілі тексту твого вірша і пародійований твір. По-перше, краще його перенести в епіграф, аби він відрізнявся від твого (та й не зміщував КП твого вірша). По-друге, публікуючи на своїй сторінці повністю твір іншого автора без його дозволу, ти порушуєш його авторське право (хоча, як кажуть юристи, на уанет цей Закон не розповсюджуються - отже, дія його настане в разі переносу на папір). На моїй авторській сторінці щодо цього питання навіть є цитати з Закону України "Про авторське право та суміжні права". В нас тут виникла досить сильна дискусія з цього приводу, але, як я зрозумів, переважна більшість авторів прийняли позицію Івана Гентоша, а я залишився в меншості, хоча і вважаю себе правим. На мою думку, для пародії досить невеликої цитати (рядок чи строфа) з пародійованого твору. До речі, бачив, що так само вважає і Іван Редчиць.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-09-20 13:01:44 ]
А, беручи коротку цитату іншого автора, ти жодним чином не порушиш його авторських прав. Законом це дозволено.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-20 13:11:44 ]
Валерію! Дякую за коментар. І за позитивний відгук.
Щодо твоїх зауважень.
Мабуть ти правий. Просто, я не дуже ще відчуваю цих тонкощів. Постараюся все проаналізувати і зробити так, щоб нікого не ущемляти. Як ти мабуть помітив, моя пародія базується не на якихось конкретних деталях поезії, а на ній як цілості. Тому, якщо б я щось смикав з неї, то навряд чи це послужило справі. В принципі, можна дати посилання на авторську поезію. Але, коли автор її виправить чи, взагалі, видалить, то це також буде мати негативний результат. Я ще подумаю. Може й пораджуся з Гентошем чи ще з кимось і підкоректую, щоб не порушувати якихось ваших усталених норм.
Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-09-20 13:21:22 ]
Та ні, це я тут порушник усталених норм))) Зате не порушник Закону!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-20 13:32:14 ]
Валерію! Ну, сам же кажеш, що "публікуючи на своїй сторінці повністю твір іншого автора без його дозволу, ти порушуєш його авторське право (хоча, як кажуть юристи, на уанет цей Закон не розповсюджуються - отже, дія його настане в разі переносу на папір)" - тобто, поки я не перенесу цю пародію на папір (а я не переношу її!) - значить, поки що не порушую.
та й справді, подивився як Іван це робив, то й собі по аналогії. хоч з епіграфом - ти мабуть правий. Зараз поексерементую.
А як пародія буде базуватися на якомусь конкретному місці з поезії (чи з поезій), то, звичайно, що я буду давати цитати.
Ще раз дякую за потрачений на мене свій дорогоцінний час.)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-09-20 13:46:41 ]
Прошу!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-09-20 15:46:37 ]
Ще би добре перенести лінк у "Пояснення до публікації" (внизу є таке віконечко при публікації твору)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-20 15:53:04 ]
Дякую, Валерію! Я просто виходив з того, що дехто може не заходить в самого вірша, а клікає на ім"я автора (сам так довгий час робив) і бачить "Останній твір автора", без епіграфа і ще там чогось. то й хотів, щоб в нього хоч щось було, що б указувало на першоджерело. зараз ще попробую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-09-21 11:40:12 ]
Першоджерело вказувати обов'язково. А в неті правилом хорошого тону вважається вказувати і лінк на першоджерело, аби кожен, хто хоче, міг клікнути на нього і опинитись на сторінці першоджерела.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-21 13:23:50 ]
Дякую, Валерію.
Я так і зробив. І буду робити так надалі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-09-20 19:01:04 ]
Ярославе, ти не перестаєш мене дивувати. У тебе реакція миттєва! Влучив. Снайпер!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-09-21 14:51:35 ]
Файно, Ярославе! Пародія вдала, єдине, може, десь всередині "як кухар в протитанковім рову... сховався" - трошки (на мою думку) нерівно.На слух відчувається. І "хоч пади" певно ліпше замінити на "падай хоч - хоч стій!" Але то дрібниці. Пародія би ліпше сприймалася, якби була на строфу коротша, концентрованіша. Але, сам знаю, не завжди так вдається... Ну, сапер помиляється тільки раз - нам значно легше. Сподобалося направду!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-21 15:17:03 ]
Дякую, Іване!)
Проаналізую ваші зауваженння.
Просто спішив, надто вірш здавався спокусливим до пародії.Боявся, щоб хтось мене не випередив з нашого цеху.) Особливо, Валерій любить швидко реагувати.
А та стрічка й мені не надто подобається. Але ж деколи навіть в не_пародіях не все вдається реалізувати так, як хотілося б. Існує ж іще й той опір матеріалу. От, знаєш чого хочеш - а потрібних слів немає, або не влізаються вони в той рядок, абе ще щось інше.
Але постараюся врахувати ваші поради в своїх майбутніх пародіях)