ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2026.11.14 10:30
Не віриться, що зараз травень
Отак неждано підійшов.
І музика крізь свіжі трави
Вливається крізь біль і шок.

Нові надії пробивають
Жорсткі заслони небуття.
Зупиниться новітній варвар

Віктор Кучерук
2026.11.14 08:39
Сиротливо слову на папері,
Поки інші бродять у думках, -
Варто, може, прочинити двері
Та вказати на потрібний шлях?
Щоб слова злетілися, мов птиці,
В рими повні, в речення стрункі, -
Хочу з серця, наче із криниці,
Вичерпати строфи гомінкі.

Софія Кримовська
2026.11.13 20:39
Я втішена тобою, я втишена тобою,
Як світ після відбою усіх земних тривог.
У нас з тобою, ні, кохання не запоєм,
А тихі почуття, розділені на двох.
Так юність не змогла б, у неї інша вдача -
Шаленство та азарт і ще сліпі дощі.
І хто б тоді зумів? І

Ігор Шоха
2026.11.13 13:49
Недремні очі у сліпої власті
і особливо пильні при вогні.
Розпалює суґестія у масці
зеленої і крапленої масті
вендету судочинства і брехні,
та намагання викурити трясця,
задіяне у внутрішній війні
супроти новоявлених династій,

Вячеслав Руденко
2026.11.13 10:23
Тут важлива місія —
Та, що вабить збуджене
Ранками алюзії
Біля скла повздовжнього,
В колі із мережива,
Сутінках напружених,
Біля знов відроджених
В боротьбі за розуми.

Віктор Кучерук
2026.11.13 06:27
Зоря спалахує й згасає
В передвечірній сизій млі,
Але на попіл не згоряє,
Не поспішає до землі.
Так само мрія у людини:
Померкне трохи й знов блищить, -
Вперед спрямовує щоднини
І душу гріє кожну мить.

хома дідим
2026.11.12 23:32
дощ пішов по обіді
цей нудний листопадовий дощ
листопад без дощу проти правил
нехай би неписаних
стукотить несміливо в шибку
мов останній із найбідніших родичів
ми стрічали їх
усі ці південні північні західні східні

Артур Сіренко
2026.11.12 22:33
Пророкам було велено воскресати
В країні, де собори будують з ясенів,
Зрізуючи їхні ще живі стовбури,
Як зрізують свічки залізними ножицями
Біля закіптюжених портретів апостолів,
Коли циферблати
вічнопоспішаючих годинників
Перетв

Євген Федчук
2026.11.12 20:29
Стояв звичайний березневий ранок.
Був понеділок. В школу треба йти.
Я кусень хліба смальцем намастив,
Вхопив портфель і вискочив на ганок.
Жуючи хліб, дістався до зупинки.
Трамвай ось-ось повинен підійти,
Мене до школи швидко довезти.
Трамваєм шлях

Борис Костиря
2026.11.12 20:24
Мені не дасть спокою цей плач,
плач із середини лісу,
із його гущавини.
Плач дитини чи невідомого пророка,
плач сторіччя,
плач незбагненності,
невизначеності.
Плач, який переходить

Вячеслав Руденко
2026.11.12 15:05
Зранку зібраним чилімам
Відра додані в світлицях,
Над рогами їх витає
Дум неясних зграя дика.
Ширма з хутра у куточку
У ранковому серпанку
Шепіт шашеля рятує.
Явори, каміння, крики,

Юрій Гундарів
2026.11.12 11:02
Леся Українка і Василь Симоненко, молоді, красиві, харизматичні, повернулися до нас… 4 листопада 2026 року на сцені Національного академічного драматичного театру імені Лесі Українки в Києві відбулася надзвичайна подія. Вірші двох видатних українських

Віктор Кучерук
2026.11.12 07:21
Ворог винищити нас не в змозі,
Не убити волі у серцях -
Попри перепони на дорозі,
Ми незламні будем до кінця.
В стійкості кується перемога,
Людський дух гартується в боях -
До мети освітлює дорогу
Незборима правди течія.

Ірина Вовк
2026.11.12 06:54
«РАФАЕЛЬ САНТІ: ПЕРЕДЧУТТЯ, АБО ТРАГЕДІЯ ГАРМОНІЇ»

(Драматичний есей-містерія в голосах на три з’яви з прологом та епілогом)

Дійові особи:
Рафаель Санті – Майстер світла, принц живопису, який шукає абсолютну гармонію;

С М
2026.11.11 23:37
Замовить Mot et Chandon
У приватний кабінет
”Хай їдять торт“ звелить
Мовби Мері-Антуанет
Ліки від певності
Хрущов ти, чи Кеннеді
Будь-коли тебе запросить і ти скажеш ”так“

Софія Кримовська
2026.11.11 21:38
Ще нас нема, а камені живуть -
нутро застигле давнього вулкана.
Ці свідки світотворення, що стануть
І свідками занепаду, мабуть...
І перший водоспад, і перший ліс,
І перше слово, так, оте, найперше,
Що блискавку об камінь раптом скреше -
І розіллє
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

храм Ковальчук Ярослав Соборний
2026.11.12

Петро Бончицький
2026.11.08

Віталій Татленко
2026.10.28

Микось Діденко Сухоцвіт
2026.10.27

Оксана Стемковська
2026.10.19

Йа Власне
2026.10.17

Єгор Мельниченко
2026.10.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ярослав Петришин / Вірші

  МІНА СПОВІЛЬНЕНОЇ ДІЇ * (літературна пародія)

Вона мене чекала стільки літ!
А я й не знав про ці її чекання...
Гуркоче і вібрує вертоліт –
Заради неї цей нічний політ –
В нас буде зустріч перша... І остання?

Тремтить рука і серце калатає,
Кажу собі: «Ти ж знав, чого летів...»
Так, знав: вона мене чекає,
Її наснага з віком не зникає,
Вона до вибуху готова почуттів!

Я тихо опускаюсь на коліна,
Торкаюсь ніжно незнайомки тіла... –
І миттю сталася в стосунках зміна!
Я впізнаю: це мінометна міна,
Вона мене чекала і хотіла!

Навряд... Тоді я ще не народився...
От дід повоював у цих краях!
Тут Третій Український бився,
Боєприпас і загубився,
Хоча – не голка і не цвях...

Накладним зарядом, без мороки
Я задовольнив її бажання...
Миттю перелякані сороки
Вісті понесли у різні боки
Про жіночі марні сподівання...


поезія "Зустріч"

Олександр МЕЛЬНИЧУК

Пародія

Вона мене чекала стільки років!
І ось я мчуся на передову...
Скрекочуть машінґверами сороки -
у нас сьогодні перше rendez-vous!

Я - замість діда. Бо яка різниця?
А серце б"є. Тремтить одна рука.
Їй - сім десятків, вже - не молодиця...
Але ж наснага з віком не зника.

Її одразу навіть не впізнати,
та я розгорну вижухлу траву -
і ось вона... В ложбинці - детонатор,
мов кухар в протитанковім рову...

Сховався... Але я послиню пальчик
й легенько так його по ковпачку:
- Привіт-привіт! Я - твій сапер, юначе!
Ану, вставай - я витягнув чеку!

Той - ані руш! І вся вона - не в темі...
Як не старався - хоч лягай, хоч стій!
Напевно, просто іншої системи...
А, може, їй потрібен дідо мій?..

Хоча, найшвидше, просто не хотіла...
Нехитра ж справа... Що тут за дива?
...Лише б сорока нé розторохтіла
про марноту жіночих сподівань...

http://maysterni.com/publication.php?id=66894


• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.


Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-09-20 11:50:16
Переглядів сторінки твору 2964
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.749
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Конкурси. Теми Пародії та епіграми
Автор востаннє на сайті 2012.07.24 23:40
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-20 12:23:12 ]
Валєра! По французьки - це я especially for you.
Знаю, що ти це любиш)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-09-20 13:00:02 ]
Дякую, Ярославе, за rendez-vous! Заодно, бачу, трішки зменшу своє незнання англійської (я про especially for you - я зрозумів, між іншим))).
Пародія твоя гарна, цікава, навіть краща за оригінал.)

Але от - бачу, ти взяв приклад з Івана Гентоша і публікуєш (так, як і він, щойно прийшовши на ПМ) в тілі тексту твого вірша і пародійований твір. По-перше, краще його перенести в епіграф, аби він відрізнявся від твого (та й не зміщував КП твого вірша). По-друге, публікуючи на своїй сторінці повністю твір іншого автора без його дозволу, ти порушуєш його авторське право (хоча, як кажуть юристи, на уанет цей Закон не розповсюджуються - отже, дія його настане в разі переносу на папір). На моїй авторській сторінці щодо цього питання навіть є цитати з Закону України "Про авторське право та суміжні права". В нас тут виникла досить сильна дискусія з цього приводу, але, як я зрозумів, переважна більшість авторів прийняли позицію Івана Гентоша, а я залишився в меншості, хоча і вважаю себе правим. На мою думку, для пародії досить невеликої цитати (рядок чи строфа) з пародійованого твору. До речі, бачив, що так само вважає і Іван Редчиць.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-09-20 13:01:44 ]
А, беручи коротку цитату іншого автора, ти жодним чином не порушиш його авторських прав. Законом це дозволено.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-20 13:11:44 ]
Валерію! Дякую за коментар. І за позитивний відгук.
Щодо твоїх зауважень.
Мабуть ти правий. Просто, я не дуже ще відчуваю цих тонкощів. Постараюся все проаналізувати і зробити так, щоб нікого не ущемляти. Як ти мабуть помітив, моя пародія базується не на якихось конкретних деталях поезії, а на ній як цілості. Тому, якщо б я щось смикав з неї, то навряд чи це послужило справі. В принципі, можна дати посилання на авторську поезію. Але, коли автор її виправить чи, взагалі, видалить, то це також буде мати негативний результат. Я ще подумаю. Може й пораджуся з Гентошем чи ще з кимось і підкоректую, щоб не порушувати якихось ваших усталених норм.
Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-09-20 13:21:22 ]
Та ні, це я тут порушник усталених норм))) Зате не порушник Закону!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-20 13:32:14 ]
Валерію! Ну, сам же кажеш, що "публікуючи на своїй сторінці повністю твір іншого автора без його дозволу, ти порушуєш його авторське право (хоча, як кажуть юристи, на уанет цей Закон не розповсюджуються - отже, дія його настане в разі переносу на папір)" - тобто, поки я не перенесу цю пародію на папір (а я не переношу її!) - значить, поки що не порушую.
та й справді, подивився як Іван це робив, то й собі по аналогії. хоч з епіграфом - ти мабуть правий. Зараз поексерементую.
А як пародія буде базуватися на якомусь конкретному місці з поезії (чи з поезій), то, звичайно, що я буду давати цитати.
Ще раз дякую за потрачений на мене свій дорогоцінний час.)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-09-20 13:46:41 ]
Прошу!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-09-20 15:46:37 ]
Ще би добре перенести лінк у "Пояснення до публікації" (внизу є таке віконечко при публікації твору)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-20 15:53:04 ]
Дякую, Валерію! Я просто виходив з того, що дехто може не заходить в самого вірша, а клікає на ім"я автора (сам так довгий час робив) і бачить "Останній твір автора", без епіграфа і ще там чогось. то й хотів, щоб в нього хоч щось було, що б указувало на першоджерело. зараз ще попробую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-09-21 11:40:12 ]
Першоджерело вказувати обов'язково. А в неті правилом хорошого тону вважається вказувати і лінк на першоджерело, аби кожен, хто хоче, міг клікнути на нього і опинитись на сторінці першоджерела.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-21 13:23:50 ]
Дякую, Валерію.
Я так і зробив. І буду робити так надалі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-09-20 19:01:04 ]
Ярославе, ти не перестаєш мене дивувати. У тебе реакція миттєва! Влучив. Снайпер!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-09-21 14:51:35 ]
Файно, Ярославе! Пародія вдала, єдине, може, десь всередині "як кухар в протитанковім рову... сховався" - трошки (на мою думку) нерівно.На слух відчувається. І "хоч пади" певно ліпше замінити на "падай хоч - хоч стій!" Але то дрібниці. Пародія би ліпше сприймалася, якби була на строфу коротша, концентрованіша. Але, сам знаю, не завжди так вдається... Ну, сапер помиляється тільки раз - нам значно легше. Сподобалося направду!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-21 15:17:03 ]
Дякую, Іване!)
Проаналізую ваші зауваженння.
Просто спішив, надто вірш здавався спокусливим до пародії.Боявся, щоб хтось мене не випередив з нашого цеху.) Особливо, Валерій любить швидко реагувати.
А та стрічка й мені не надто подобається. Але ж деколи навіть в не_пародіях не все вдається реалізувати так, як хотілося б. Існує ж іще й той опір матеріалу. От, знаєш чого хочеш - а потрібних слів немає, або не влізаються вони в той рядок, абе ще щось інше.
Але постараюся врахувати ваші поради в своїх майбутніх пародіях)