ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2026.09.21 06:07
Ловлю старанно поглядом своїм
Навколо себе видива казкові, -
Про все, що бачу, радо розповім
У вірші, повнім щирості й любові.
Нема нікого - тільки я і світ
Оцей гучний, яскравий, неповторний,
Де в кожній барві - чийсь глибокий слід,
А в кожнім з

Ірина Вовк
2026.09.21 05:41
ІІІ. ТАЄМНЕ КОХАННЯ У ЗАТІНКУ АМФІТЕАТРУ У будинку поважного роду Помпоніїв ранок почався зі звичної суєти та маминого гніву. Аврелія, загорнута у строгу темно-пурпурову столу, стояла посеред перистилю – внутрішнього дворика з фон

хома дідим
2026.09.20 23:24
колись давно
хай це не точно
святкуючи бажання слів
щоразу
як розплющив очі
від снив за правило німих
сінематограф чи артхаус
у підземеллях

Ольга Береза
2026.09.20 21:39
Три жінки, мов три тіні при свічі.
Три таємничі обереги тексту.
Це не легенда — це його ключі.
Його приватні кризи і протести.

Одна була холодна, наче лід.
А друга — надто горда, як для нього.
Третя — лишила свій пекучий слід,

Вячеслав Руденко
2026.09.20 19:41
Водяні, фантастично сумні гостроверхі горіхи,
Чорне хутро у них — мов довершеність світу для всіх.
У шинкарнях степів, там де пізні і втомлені скіфи
Споглядають модерність часу з-під солом’яних стріх.

Запальна і суха чоловіча природа, як завжди.
Ге

Євген Федчук
2026.09.20 17:17
Фашизм здолали і війна скінчилась.
Часи великих надійшли надій.
Здавалося, живи тепер, радій.
Але ж біда нікуди не поділась.
І голод втретє забирати взявсь
Людські життя. Війну хоч пережили
Та звідки було взяти людям сили?
Рік перший повоєнний поч

Борис Костиря
2026.09.20 13:13
Я хочу поїхати, щоби вернутись.
Тікати від себе немає куди.
Порвати могутні кайдани і пута.
Нехай пил віків замітає сліди.
Я буду в тумані, як брахман закутий,
Полишивши всю метушню назавжди.

Куди не поїдь, повертатися знову

Іван Потьомкін
2026.09.20 12:36
«Ти плачеш, Йоно? І за чим?
За цим кущем, який ти не садив?»
«Ні, не за цим, мій Боже».
«А за чим же?»
«Плачу, а варто б скорше вмерти, аніж далі жити...
Іще тоді, коли в китовім череві
Три дні й три безсонні ночі
Я пристрасно моливсь, щоб Ти мен

Ольга Садкова
2026.09.20 12:21
Оце б весні хвалу співати,
квіткову щедрість і тепло.
Та звістка вдарила про хату
розбиту й зранене село.

І забур’янені могили.
І, як цурупалки, сади.
І згарища на житніх схилах.

С М
2026.09.20 12:05
НОВИНИ]
Усім відомий ресторатор щез десь із
Самого ранку
У мишачого кольору пальті
Закамуфльованього
Хтось бачив на вокзалі

[ПЕРЕХОЖИЙ]

Ірина Вовк
2026.09.20 10:43
ІІ. ШЛЮБНИЙ ВІНОК І ПРИСМАК ПОПЕЛУ Кімната була залита м’яким ранковим світлом, яке пробивалося крізь невелике вікно атріуму. На дерев'яному столі ще стояли залишки вчорашнього весільного бенкету: напівпорожні глеки з темно-червоним фалернським ви

Віктор Кучерук
2026.09.20 07:23
Мені щодня дитинство сниться
І пам'ятається завжди
В'юнка стежина до криниці
Та дзюркіт чистої води.
Нікуди з пам'яті не зникли,
Ні поодинці, ні гуртом, -
Верби плакучої пониклі
Гілки над милим джерелом.

хома дідим
2026.09.19 23:34
у вересневому саду
урочий спокій прохолодний
а де стояв джмелиний гуд
між горобиною та глодом
царює тиша лиш павук
снує свої нитки невтомно
як ти бредеш через траву
не садівник і не паломник

Тетяна Левицька
2026.09.19 22:20
Дзвонить донька, плаче: «Мамо,
Лишенько, мені погано!
Мій Василь поїхав зранку
На Десну, десь на рибалку.
Я хвилююсь наперед,
Бо мобілку не бере.
Може, вже завів коханку,
А сам бреше про рибалку?!»

Іван Потьомкін
2026.09.19 21:05
Яви нам, Боже, знов свої дива:
Аби і в спеку повноводим був Кінерет,
Щоб квітом забуяла Арава,
Щоб Дім Твій повнивсь тільки молоком і медом.
Зроби нас, Боже, знов людьми,
А не заложниками долі.
До цноти шлях вкажи – не до сваволі.
Не до ідей, а до

Ольга Садкова
2026.09.19 20:28
У блакитнім просторі безмежнім,
де й за обрієм немає берегів,
плавають хмарини незалежні
від добродіїв, а також ворогів.

Власний шлях, мета своя і вдача,
і бажання перевтілень повсякчас.
Крила розправляв Пегас неначе,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Василь Світлий (1968) / Вірші

 Коли читаєш справжній вірш...




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-09-23 20:22:01
Переглядів сторінки твору 4935
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.538 / 5.5  (4.886 / 5.47)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.709 / 5.39)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.681
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2018.04.09 14:31
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женя Бурштинова (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-23 20:31:56 ]
Українською, мабуть, тамувати.
"затаїв", щось мені на слух не сприймається, русизм, певне. Але я не філолог.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2011-09-23 21:12:21 ]
І я, і я, і я - не філолог, але поцікавлюся.
Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2011-09-23 21:40:26 ]
Є, Василю, таке слово - причаїти.Давай його у вірш! Удачі, побратиме!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2011-09-23 21:47:02 ]
Вчасно, друже, вчасно. Бо у мене вже криза у пошуку рими почалася.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-23 20:49:28 ]
Влучно і точно, Василю! :))
Чомусь пригадав вірш (дуже короткий) араба, написаний до ери Христа:
"Я один, я один
у того - у кого
нікого, нікого..."


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2011-09-23 21:16:03 ]
Дотепно. Мені сподобалось. Шедевр (це я про араба). Скопіюю. Схоже, Василю, що араби досягли того, ще тоді, чого нам не вдається зробити, навіть, зараз. :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-23 21:20:40 ]
Везперечно, Василю!
Ці рядочки араба мені близькі і в хвилини радості і розпуки..:))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2011-09-23 21:35:00 ]
Ось ця "насолода тиха від рядків" саме і з'явилася після того, як прочитав: "Я один, я один у того - у кого нікого, нікого...". Справило враження. Так мало слів, а скільки цим сказано.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2011-09-23 21:00:25 ]
Констатація. Але погоджуюсь як з Женею, так і Василем. Надто особистий вірш.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2011-09-23 21:19:31 ]
На роботі як на роботі : нічого особистого. Але я, Михайле, теж погоджуюся "як з Женею, так і Василем". (Після таких слів, тепер у Євгенії і ніч, і день - солоденькими будуть.:))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женя Бурштинова (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-23 21:12:20 ]
Хоч раз погодився зі мною... Як медом помазав. Ніч солодша буде.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2011-09-23 21:43:32 ]
Ну...якщо вже і Михайло визнав шо "тут русский дух, тут Русью пахнет..."....тоді напевно таки - русиззм. Тепер біда чим його підмінити ;(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женя Бурштинова (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-23 21:49:24 ]
Причаїтися, є таке слово, затаїв, це щось приховав, в даному випадку по змісту не підходить. Не сперечайтесь, а то по двійці обом...
Не ображайсь, Василю Сіренький, та полюбляєш ти русизми, а я їх непримиренний ворог.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2011-09-23 22:01:58 ]
Женю, то ви з Василем Дениском мене атакуєте, то з Михайлом (всупереч логіці) заодно, то, нарешті, з Володею грузите незнайомими слівцями. Шо за день (вірніше ніч). Прийдеться погодитися. Вже не буду ображатися, а буду "лікуватися" від їх вживання, щоб бувало і мені в категорію ваших непримиренних не увійти.
Отож. каюсь, каюсь - і негайно виправляюсь :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2011-09-23 22:02:28 ]
Е, а при чому тут " Сіренький", Василько наш -Світленький? )))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2011-09-23 22:05:22 ]
Так це я ... на зиму... шубу...ну як воно... міняю чи линяю )))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женя Бурштинова (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-23 22:15:35 ]
Та ні, звертання було саме до Сірої шубки, неслух він, хоч і талановитий, та його русизми так мені в душу западають, що я їх потім не можу ні вигнати, ні забути, ні змиритися.
"І рядок останній, як і перший,
Ти вдихаєш волею богів
В насолоді райській від цих слів".
Як варіантик. І ніхто не линяє :).

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2011-09-23 23:05:50 ]
Нє... Линяю...)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2011-09-23 22:51:50 ]
Василю! Не зачіпай Жені (зараз передам куті меду)! Вона тепер п.Табачниця! Вертай слово назад - його ще Ярослав Мудрий вживав. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2011-09-23 23:02:55 ]
Володі щастить. А моє, навіть, на ПМ-і під знаком запитання. А Ярослав на те і Мудрий , щоб щось таїти, а у Світлого все має бути прозорим. Отож - чаїти.