Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.11.13
20:39
Я втішена тобою, я втишена тобою,
Як світ після відбою усіх земних тривог.
У нас з тобою, ні, кохання не запоєм,
А тихі почуття, розділені на двох.
Так юність не змогла б, у неї інша вдача -
Шаленство та азарт і ще сліпі дощі.
І хто б тоді зумів? І
Як світ після відбою усіх земних тривог.
У нас з тобою, ні, кохання не запоєм,
А тихі почуття, розділені на двох.
Так юність не змогла б, у неї інша вдача -
Шаленство та азарт і ще сліпі дощі.
І хто б тоді зумів? І
2026.11.13
13:49
Недремні очі у сліпої власті
і особливо пильні при вогні.
Розпалює суґестія у масці
зеленої і крапленої масті
вендету судочинства і брехні,
та намагання викурити трясця,
задіяне у внутрішній війні
супроти новоявлених династій,
і особливо пильні при вогні.
Розпалює суґестія у масці
зеленої і крапленої масті
вендету судочинства і брехні,
та намагання викурити трясця,
задіяне у внутрішній війні
супроти новоявлених династій,
2026.11.13
10:23
Тут важлива місія —
Та, що вабить збуджене
Ранками алюзії
Біля скла повздовжнього,
В колі із мережива,
Сутінках напружених,
Біля знов відроджених
В боротьбі за розуми.
Та, що вабить збуджене
Ранками алюзії
Біля скла повздовжнього,
В колі із мережива,
Сутінках напружених,
Біля знов відроджених
В боротьбі за розуми.
2026.11.13
06:27
Зоря спалахує й згасає
В передвечірній сизій млі,
Але на попіл не згоряє,
Не поспішає до землі.
Так само мрія у людини:
Померкне трохи й знов блищить, -
Вперед спрямовує щоднини
І душу гріє кожну мить.
В передвечірній сизій млі,
Але на попіл не згоряє,
Не поспішає до землі.
Так само мрія у людини:
Померкне трохи й знов блищить, -
Вперед спрямовує щоднини
І душу гріє кожну мить.
2026.11.12
23:32
дощ пішов по обіді
цей нудний листопадовий дощ
листопад без дощу проти правил
нехай би неписаних
стукотить несміливо в шибку
мов останній із найбідніших родичів
ми стрічали їх
усі ці південні північні західні східні
цей нудний листопадовий дощ
листопад без дощу проти правил
нехай би неписаних
стукотить несміливо в шибку
мов останній із найбідніших родичів
ми стрічали їх
усі ці південні північні західні східні
2026.11.12
22:33
Пророкам було велено воскресати
В країні, де собори будують з ясенів,
Зрізуючи їхні ще живі стовбури,
Як зрізують свічки залізними ножицями
Біля закіптюжених портретів апостолів,
Коли циферблати
вічнопоспішаючих годинників
Перетв
В країні, де собори будують з ясенів,
Зрізуючи їхні ще живі стовбури,
Як зрізують свічки залізними ножицями
Біля закіптюжених портретів апостолів,
Коли циферблати
вічнопоспішаючих годинників
Перетв
2026.11.12
20:29
Стояв звичайний березневий ранок.
Був понеділок. В школу треба йти.
Я кусень хліба смальцем намастив,
Вхопив портфель і вискочив на ганок.
Жуючи хліб, дістався до зупинки.
Трамвай ось-ось повинен підійти,
Мене до школи швидко довезти.
Трамваєм шлях
Був понеділок. В школу треба йти.
Я кусень хліба смальцем намастив,
Вхопив портфель і вискочив на ганок.
Жуючи хліб, дістався до зупинки.
Трамвай ось-ось повинен підійти,
Мене до школи швидко довезти.
Трамваєм шлях
2026.11.12
20:24
Мені не дасть спокою цей плач,
плач із середини лісу,
із його гущавини.
Плач дитини чи невідомого пророка,
плач сторіччя,
плач незбагненності,
невизначеності.
Плач, який переходить
плач із середини лісу,
із його гущавини.
Плач дитини чи невідомого пророка,
плач сторіччя,
плач незбагненності,
невизначеності.
Плач, який переходить
2026.11.12
15:05
Зранку зібраним чилімам
Відра додані в світлицях,
Над рогами їх витає
Дум неясних зграя дика.
Ширма з хутра у куточку
У ранковому серпанку
Шепіт шашеля рятує.
Явори, каміння, крики,
Відра додані в світлицях,
Над рогами їх витає
Дум неясних зграя дика.
Ширма з хутра у куточку
У ранковому серпанку
Шепіт шашеля рятує.
Явори, каміння, крики,
2026.11.12
11:02
Леся Українка і Василь Симоненко, молоді, красиві, харизматичні, повернулися до нас…
4 листопада 2026 року на сцені Національного академічного драматичного театру імені Лесі Українки в Києві відбулася надзвичайна подія. Вірші двох видатних українських
2026.11.12
07:21
Ворог винищити нас не в змозі,
Не убити волі у серцях -
Попри перепони на дорозі,
Ми незламні будем до кінця.
В стійкості кується перемога,
Людський дух гартується в боях -
До мети освітлює дорогу
Незборима правди течія.
Не убити волі у серцях -
Попри перепони на дорозі,
Ми незламні будем до кінця.
В стійкості кується перемога,
Людський дух гартується в боях -
До мети освітлює дорогу
Незборима правди течія.
2026.11.12
06:54
«РАФАЕЛЬ САНТІ: ПЕРЕДЧУТТЯ, АБО ТРАГЕДІЯ ГАРМОНІЇ»
(Драматичний есей-містерія в голосах на три з’яви з прологом та епілогом)
Дійові особи:
Рафаель Санті – Майстер світла, принц живопису, який шукає абсолютну гармонію;
(Драматичний есей-містерія в голосах на три з’яви з прологом та епілогом)
Дійові особи:
Рафаель Санті – Майстер світла, принц живопису, який шукає абсолютну гармонію;
2026.11.11
23:37
Замовить Mot et Chandon
У приватний кабінет
”Хай їдять торт“ звелить
Мовби Мері-Антуанет
Ліки від певності
Хрущов ти, чи Кеннеді
Будь-коли тебе запросить і ти скажеш ”так“
У приватний кабінет
”Хай їдять торт“ звелить
Мовби Мері-Антуанет
Ліки від певності
Хрущов ти, чи Кеннеді
Будь-коли тебе запросить і ти скажеш ”так“
2026.11.11
21:38
Ще нас нема, а камені живуть -
нутро застигле давнього вулкана.
Ці свідки світотворення, що стануть
І свідками занепаду, мабуть...
І перший водоспад, і перший ліс,
І перше слово, так, оте, найперше,
Що блискавку об камінь раптом скреше -
І розіллє
нутро застигле давнього вулкана.
Ці свідки світотворення, що стануть
І свідками занепаду, мабуть...
І перший водоспад, і перший ліс,
І перше слово, так, оте, найперше,
Що блискавку об камінь раптом скреше -
І розіллє
2026.11.11
13:37
Хто не помер за волю і свободу,
у того невеликий пієтет,
який не заслуговує на оду,
хай краще слух порадує дует.
Диктує моду на пустий сюжет
нечесана поетика бомонду.
Папуги теж піїти із народу
у того невеликий пієтет,
який не заслуговує на оду,
хай краще слух порадує дует.
Диктує моду на пустий сюжет
нечесана поетика бомонду.
Папуги теж піїти із народу
2026.11.11
10:43
Господи, дякую Тобі за тишу, наповнену голосами.
Господи, я знову чую пісню своєї мами.
Господи, слухаю мову мого татусьо.
Господи, чую Твоє: «Поклич. Я озвуся».
Господи, мій любий, пресвітлий Боже,
Люблю Тебе усім серцем, як тільки можу.
Господи,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Господи, я знову чую пісню своєї мами.
Господи, слухаю мову мого татусьо.
Господи, чую Твоє: «Поклич. Я озвуся».
Господи, мій любий, пресвітлий Боже,
Люблю Тебе усім серцем, як тільки можу.
Господи,
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.07.04
2026.04.29
2026.04.23
2026.03.31
2026.03.19
2026.02.11
2025.11.29
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Олександр Григоренко (1964) /
Проза
Встреча
Сколь много объявляющих себя, что они сыновья Божии и обладают всем, чем владеет Отец. И они действительно обладают тем, что имеет Отец, но одно лишь заявление об этом еще не сделает их возвышенными, пока у них недостанет смелости предпринять следующий шаг и увидеть себя Богом - единым со всем, что есть Бог; лишь тогда они воистину достигнут совершенства. Когда человек, со смертным ограниченным мышлением, видит явленного Христа, эта высшая личность действительно излучает свет. Тот, кто отражает Христа, способен видеть более тонким, чистым и широким зрением. Такой видит высшее тело самого себя, вибрирующее с большей скоростью, чем тело ограниченное, которое он тоже видит.
Он считает, что это два тела. Он думает также, что второе тело является Христом, другой личностью. Они кажутся двумя телами, но это лишь видимость, ибо человек не верит, что он есть Христос. Пусть он признает себя Христом и по-настоящему примет это, в тот же миг они сольются, и человек породит Христа, и восстанет Христос торжествующий. Пусть же он сделает еще один шаг и признает, что восстает Христос Божий - в то же мгновенье он станет Христом Божьим. Сын Божий един с Богом-Отцом и направляется прямо к Отцу. Такой должен сделать еще один шаг - величайший и требующий величайшей решимости, ибо должно уничтожить любой страх смертного мышления и ограниченности - ему следует пройти вперед, прямо к Богу-источнику, или Отцу, признать без колебаний и познать решительно, без страха, суеверия и сотворенной человеком веры,что он есть Бог, что он полностью соединяется, или сливается, с Богом, что он есть Любовь, Мудрость и Понимание, что он суть Субстанция, что он являет собой атрибут Бога-Отца, источника, Принципа.Он должен принять это со всем смирением, которое каждый проявляет пред Богом. Посредством такого человека каждый атрибут Бога исполняет весь мир. Нет ничего невозможного для этого человека.Лишь через подобных ему Бог может выражаться.
2011г.
0
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Встреча
" Тот кто себя не познал, не познал ничего.
Но тот, кто познал себя самого,
уже получил знание о глубине всего "
Иисус Христос
Какое-то мгновение я пребывал в замешательстве. Когда успокоился, Иисус заговорил:Сколь много объявляющих себя, что они сыновья Божии и обладают всем, чем владеет Отец. И они действительно обладают тем, что имеет Отец, но одно лишь заявление об этом еще не сделает их возвышенными, пока у них недостанет смелости предпринять следующий шаг и увидеть себя Богом - единым со всем, что есть Бог; лишь тогда они воистину достигнут совершенства. Когда человек, со смертным ограниченным мышлением, видит явленного Христа, эта высшая личность действительно излучает свет. Тот, кто отражает Христа, способен видеть более тонким, чистым и широким зрением. Такой видит высшее тело самого себя, вибрирующее с большей скоростью, чем тело ограниченное, которое он тоже видит.
Он считает, что это два тела. Он думает также, что второе тело является Христом, другой личностью. Они кажутся двумя телами, но это лишь видимость, ибо человек не верит, что он есть Христос. Пусть он признает себя Христом и по-настоящему примет это, в тот же миг они сольются, и человек породит Христа, и восстанет Христос торжествующий. Пусть же он сделает еще один шаг и признает, что восстает Христос Божий - в то же мгновенье он станет Христом Божьим. Сын Божий един с Богом-Отцом и направляется прямо к Отцу. Такой должен сделать еще один шаг - величайший и требующий величайшей решимости, ибо должно уничтожить любой страх смертного мышления и ограниченности - ему следует пройти вперед, прямо к Богу-источнику, или Отцу, признать без колебаний и познать решительно, без страха, суеверия и сотворенной человеком веры,что он есть Бог, что он полностью соединяется, или сливается, с Богом, что он есть Любовь, Мудрость и Понимание, что он суть Субстанция, что он являет собой атрибут Бога-Отца, источника, Принципа.Он должен принять это со всем смирением, которое каждый проявляет пред Богом. Посредством такого человека каждый атрибут Бога исполняет весь мир. Нет ничего невозможного для этого человека.Лишь через подобных ему Бог может выражаться.
2011г.
0
• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Дивитись першу версію.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
